Позначка: Херсонська ОВА

  • Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Українські військові разом із Херсонською ОВА провели одну з найбільших операцій із доставки гуманітарної допомоги в тимчасово окуповані Олешки. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, за допомогою безпілотників через Дніпро вдалося передати близько 4000 кг продуктів одразу на 100 визначених локацій міста.

    Такі доставки тривають системно з березня. До останньої операції залучили підрозділи морської піхоти, Нацгвардії та прикордонників.

    У місті, за даними української влади, залишаються близько двох тисяч цивільних, серед них десятки дітей. Люди фактично відрізані від нормального постачання продуктів, води, електрики та можливості безпечно виїхати.

    Російські військові, за словами Прокудіна, намагаються перешкоджати доставці допомоги: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарні пакунки та переслідують місцевих за їх отримання.

    Ситуація в Олешках уже давно має ознаки гуманітарної катастрофи. «Ненька інфо» раніше писала, що місто перебуває на межі повного виснаження запасів, а централізоване постачання фактично зупинилося ще навесні. Тоді Всеукраїнська рада церков закликала Папу Римського та міжнародні організації втрутитися й допомогти врятувати мешканців міста.
    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Також «Ненька інфо» повідомляла, що Україна планує виносити питання гуманітарної блокади Олешок на міжнародний рівень і домагатися створення безпечного гуманітарного коридору.
    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Поки гуманітарний коридор не створено, дрони залишаються одним із небагатьох способів доставити продукти людям на окупованій території. Саме тому операція з передачею близько чотирьох тонн їжі стала критично важливою для мешканців Олешок.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російські окупаційні війська можуть завдати авіаційного удару по Херсонській області. Найбільша небезпека, за даними обласної влади, існує для Станіславської громади. Мешканців закликають бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно реагувати на всі офіційні повідомлення про небезпеку.

    Про загрозу повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, область отримала інформацію про можливу атаку російської авіації саме 29 червня. Посадовець окремо наголосив, що підвищена небезпека стосується населених пунктів Станіславської громади.

    «Отримали інформацію, що сьогодні російські окупанти планують атакувати з авіації Херсонщину. Підвищена небезпека — для Станіславської громади. Закликаю мешканців бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та реагувати на всі сповіщення про небезпеку. Бережіть себе та своїх близьких», — йдеться у зверненні очільника ОВА.

    Станіславська громада розташована у прифронтовій частині Херсонщини та регулярно перебуває під загрозою російських атак. Після звільнення правобережної частини області російські війська продовжують бити по населених пунктах регіону з тимчасово окупованого лівобережжя. Окупанти застосовують артилерію, міномети, реактивні системи залпового вогню, дрони, керовані авіабомби та інші засоби ураження.

    Особливо небезпечними залишаються саме авіаційні удари. Вони можуть мати значну руйнівну силу, а час між попередженням про загрозу та самим ударом іноді буває дуже коротким. Саме тому місцева влада просить людей не чекати повторних повідомлень і не залишатися на відкритій місцевості під час тривоги.

    Жителям громади радять за можливості перебувати в укриттях, не підходити до вікон, тримати поруч документи, телефон, воду, аптечку та заряджені павербанки. Якщо укриття поруч немає, варто дотримуватися правила двох стін і залишатися подалі від скляних поверхонь.

    Попередження пролунало на тлі чергової хвилі російських атак по південних та центральних регіонах України. Напередодні російські війська били по Херсонщині безпілотниками та авіацією, а також атакували цивільну інфраструктуру в інших областях.

    Зокрема, раніше російські окупанти атакували «Шахедами» автозаправну станцію у Чорнобаївській громаді Херсонської області. Внаслідок удару постраждали люди. Найважчі поранення отримали двоє чоловіків: у них діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, множинні осколкові поранення, один із постраждалих втратив ногу. Ще троє людей отримали поранення середнього ступеня тяжкості та були госпіталізовані.

    Такі атаки демонструють, що російські війська продовжують бити не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі: заправках, житлових кварталах, дорогах, зупинках громадського транспорту, комунальних підприємствах та енергетичних об’єктах. Для Херсонщини це стало щоденною реальністю після звільнення правобережжя.

    Останніми днями в області також фіксували удари по Херсону. Внаслідок однієї з авіаційних атак у місті були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, через що частина районів залишалася без електропостачання. Крім того, внаслідок обстрілів поранення отримували цивільні мешканці.

    На цьому тлі повідомлення про можливу атаку по Станіславській громаді є не просто формальним попередженням, а сигналом до негайних дій. У прифронтових громадах Херсонщини навіть кілька хвилин зволікання можуть коштувати життя.

    Влада наголошує: якщо оголошено повітряну тривогу або з’являється повідомлення про загрозу авіаудару, не можна залишатися на вулиці, їхати відкритими ділянками дороги чи перебувати біля потенційно небезпечних об’єктів. Також не варто знімати роботу українських військових, місця прильотів або пересування техніки.

    Окремо мешканців просять довіряти лише офіційним джерелам інформації: повідомленням Херсонської ОВА, районних адміністрацій, ДСНС, поліції, Повітряних сил та місцевих військових адміністрацій. Поширення неперевірених даних може створити паніку або допомогти ворогу.

    Станом на момент попередження інформації про сам удар по Станіславській громаді не надходило. Влада продовжує моніторити ситуацію та закликає людей залишатися уважними до всіх сигналів небезпеки.

  • Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    На підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 13 дітей із тимчасово окупованої частини Херсонської області. Серед них — 5 дівчат і 8 хлопчиків віком від 3 до 17 років. Одна дитина позбавлена батьківського піклування.

    Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

    За його словами, кожна з повернутих дітей пережила тиск, погрози та страх через російську окупацію. Деяких дітей окупанти залякували розстрілами, переодягаючись в українську військову форму. Інших, навіть попри проблеми зі здоров’ям, окупаційна влада змушувала ставати на військовий облік.

    Особливо тривожними є свідчення про підготовку підлітків до війни. За словами Прокудіна, дітей на полігонах навчали копати окопи, стріляти та кидати гранати. Такі дії є частиною системної мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

    Повернення відбулося в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA та за сприяння благодійної організації Save Ukraine.

    Наразі діти перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони проходять реінтеграцію, отримують психологічну допомогу, підтримку з відновлення документів, безпечний прихисток і необхідну турботу.

    Прокудін наголосив, що для цих дітей окупація вже залишилася позаду, а попереду — відновлення, адаптація та повернення до нормального життя.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    У Херсонській області 13 квітня внаслідок російських атак загинули щонайменше двоє цивільних, ще вісім людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під обстрілами та ударами безпілотників опинилися Корабельний район Херсона, а також населені пункти Осокорівка та Черешеньки. Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними ОВА, близько 11:20 російські війська атакували FPV-дроном жительку села Осокорівка Нововоронцовської громади. Внаслідок прямого влучання 89-річна жінка отримала смертельні поранення.

    FPV-дрони, які активно застосовуються російськими військами на південному напрямку, становлять особливу небезпеку для цивільного населення через високу точність ураження та малий час реагування на загрозу.

    Близько 16:40 російський безпілотник влучив у припаркований автомобіль у Корабельному районі Херсона. Після удару транспортний засіб загорівся, пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

    Унаслідок вибуху та осколкових уражень постраждали щонайменше п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 76, 47 та 84 роки. Медики діагностували у постраждалих уламкові поранення, контузії та черепно-мозкові травми.

    Також допомогу надали 42-річному чоловіку, який зазнав поранень рук і контузії. Згодом до медзакладів доставили ще двох постраждалих чоловіків — 47-річного з вибуховою травмою та пораненням голови, а також 68-річного з контузією та гострою реакцією на стрес.

    Медичні служби регіону працюють у посиленому режимі через регулярні обстріли, які тривають у прифронтових громадах Херсонщини.

    Близько 18:00 російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у селі Черешеньки Білозерської громади. Внаслідок удару поранення отримали двоє чоловіків віком 26 та 32 роки. Їх госпіталізували з вибуховими травмами.

    Пізніше стало відомо про ще одну жертву — у Черешеньках від отриманих поранень загинув чоловік. Наразі його особу встановлюють.

    Херсонська область залишається одним із найбільш уразливих регіонів України через близькість до лінії фронту та регулярні атаки з використанням артилерії, керованих авіабомб і FPV-дронів.

    Російські війська систематично атакують цивільну інфраструктуру, транспорт і житлові райони, що призводить до жертв серед мирного населення. Українська влада та міжнародні організації неодноразово кваліфікували такі удари як порушення міжнародного гуманітарного права.

    Місцева влада закликає мешканців прифронтових громад дотримуватися правил безпеки, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та по можливості евакуюватися з найбільш небезпечних районів.

  • Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у 2025 році отримав понад 2 млн грн нарахованої заробітної плати. Після сплати податків на руки посадовець отримав близько 1,4 млн грн, що означає понад 600 тисяч грн відрахувань до бюджету.

    Як повідомили в ОВА у відповіді на запит медіа, матеріальної допомоги на оздоровлення чи для вирішення соціально-побутових питань Прокудіну у 2025 році не нараховували. Також він не отримував премій. Водночас у структурі виплат були передбачені надбавки та доплати.

    Зарплата голови ОВА складалася з кількох компонентів. Посадовий оклад коливався від 98 до 108 тисяч грн на місяць. Оклад за спеціальні знання становив 2400 грн щомісяця. Надбавка за стаж — від 45 до 53 тисяч грн. Крім того, передбачалася доплата за доступ до державної таємниці — від 14 до 16 тисяч грн на місяць.

    Таким чином, щомісячний дохід формувався не лише за рахунок базового окладу, а й завдяки системі доплат, передбачених законодавством для державних службовців відповідного рівня.

    Для порівняння, голова Кіровоградська обласна військова адміністрація Андрій Райкович за 2025 рік заробив 1 255 758 грн без урахування податків, при посадовому окладі понад 100 тисяч грн на місяць. Таким чином, річний дохід очільника Херсонщини виявився вищим за окремих колег.

    Олександр Прокудін народився у 1983 році в Миколаєві. З 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ, працював у слідчих та кадрових підрозділах, очолював управління кадрового забезпечення УМВС у Херсонській області. Із 2019 по лютий 2023 року був начальником Головного управління Національної поліції в регіоні. З 7 лютого 2023 року очолює Херсонську ОВА.

    У період повномасштабної війни Прокудін неодноразово ставав мішенню для російських спецслужб. Зокрема, у квітні 2024 року правоохоронці затримали місцевого жителя, якого, за даними слідства, завербували росіяни. Під виглядом таксиста він відстежував переміщення голови ОВА та передавав інформацію ворогу.

  • Благодійний фонд «Аджалик» під слідством за кримінальні порушення

    Благодійний фонд «Аджалик» під слідством за кримінальні порушення

    Прокуратура заочно повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», у справі щодо організації незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон під виглядом гуманітарної допомоги. За даними слідства, у 2023 році Кривенко неодноразово подавав начальнику Херсонської обласної військової адміністрації списки осіб, які нібито залучалися до перевезення гуманітарних вантажів для потреб ЗСУ, медичних закладів та цивільного населення.

    Отримавши відповідні дозволи, керівник фонду організував виїзд щонайменше семи військовозобов’язаних, які не повернулися до України. У грудні 2023 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін зазначив «Аджалик» серед організацій, учасники яких після другого виїзду за кордон не повернулися.

    Це вже не перша підозра проти Кривенка. У лютому 2025 року йому повідомили про розтрату 3,4 млн грн благодійних пожертв. За даними слідства, кошти, зібрані на допомогу ЗСУ, Кривенко переважно витратив на власні потреби. Порушення підтверджено обшуками на території фонду.

    Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах у 1996–2004 роках, зокрема в податковій міліції. Також він був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року, а кримінальні провадження проти нього почали з’являтися у 2023 році.

    Зараз слідство триває, і прокуратура планує продовжувати збір доказів для притягнення Кривенка до відповідальності.

  • Засновнику благодійного фонду «Аджалик» інкримінують незаконне переправлення військовозобов’язаних

    Засновнику благодійного фонду «Аджалик» інкримінують незаконне переправлення військовозобов’язаних

    Прокуратура заочно повідомила про підозру Сергію Кривенку — засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик» — у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За даними слідства, у 2023 році Кривенко неодноразово подавав на ім’я начальника Херсонської ОВА списки осіб, нібито залучених до перевезення гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ, медичних закладів та цивільного населення, і на підставі отриманих дозволів забезпечив виїзд щонайменше семи військовозобов’язаних, які не повернулися в Україну.

    У грудні 2023 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін назвав фонд «Аджалик» серед організацій, які після другого виїзду за кордон не повернулися. Це кримінальне провадження доповнює попередню підозру, яку Генеральна прокуратура та інші правоохоронні органи вже висували проти Кривенка: у лютому 2025 року йому повідомили про підозру в розтраті 3,4 млн грн благодійних пожертв. Слідство стверджує, що гроші, зібрані на допомогу ЗСУ, було витрачено переважно на особисті потреби — це підтверджено низкою обшуків на території фонду.

    Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

    Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

  • Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    17 вересня на порталі Prozorro з’явилася інформація про закупівлю 317 240 м² антидронових сіток на суму 6,3 млн грн. Замовником виступив Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА, який очолює Євген Пісоцький. Про це пише видання “МОСТ”.

    Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

    Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

    Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

    Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

    Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.