Позначка: Хезболла

  • Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Трамп зробив нову заяву про “пекельні санкції” проти Росії: шанси різко зросли

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність ухвалення американським Конгресом законопроєкту про масштабні санкції проти Росії є “досить високою”. За його словами, законодавці серйозно розглядають документ, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву, а також можливе розширення санкційного пакета на Іран і угруповання “Хезболла”. Про це американський лідер повідомив під час пресконференції.

    Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив ухвалення законопроєкту вже найближчими тижнями та можливості його підписання, Трамп зазначив, що документ має значну підтримку серед законодавців.

    “Вони серйозно над цим замислюються, і це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він прагнув цього більше за все на світі. Ви знаєте, як він до цього ставився. І є велика ймовірність, що це буде зроблено”, – заявив президент США.

    Американський лідер також повідомив, що законопроєкт може вийти за межі санкцій виключно проти Росії. За його словами, до документа планують включити нові обмеження щодо Ірану, а також не виключають запровадження санкцій проти ліванського угруповання “Хезболла”.

    “Вони збираються додати Іран, і це буде дуже серйозним кроком, якщо вони це зроблять. Можливо, додадуть і “Хезболлу”, – сказав Трамп.

    Йдеться про законопроєкт, який у політичних колах США вже отримав неофіційну назву “пекельні санкції”. Документ передбачає значне посилення економічного тиску на Росію у разі продовження війни проти України та небажання Кремля припиняти агресію.

    Одним із головних механізмів законопроєкту є можливість запровадження жорстких вторинних санкцій щодо держав і компаній, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоресурси. Крім того, документ відкриває шлях до введення високих мит та інших економічних обмежень щодо партнерів Москви, які допомагають Росії обходити вже чинний санкційний режим.

    Ініціатива також суттєво розширює повноваження президента США щодо застосування санкцій без необхідності ухвалення окремих рішень Конгресом у кожному конкретному випадку. Це, на думку авторів законопроєкту, дозволить Вашингтону оперативніше реагувати на дії Кремля та посилити тиск на російську економіку.

    Автором документа був американський сенатор Ліндсі Грем, який тривалий час активно виступав за максимальне посилення санкційної політики щодо Росії. Над законопроєктом він разом із сенатором Річардом Блументалем працював майже два роки. Після смерті Грема ініціатива отримала новий імпульс, а в адміністрації Трампа заявили про готовність підтримати її ухвалення.

    Під час візиту до Києва 10 липня Ліндсі Грем наголошував, що запропонований законопроєкт має стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску на Росію та сприяти якнайшвидшому завершенню війни. Він зазначав, що документ створює для президента США ефективні важелі впливу не лише на Москву, а й на держави та компанії, які продовжують підтримувати російську економіку через закупівлю енергоносіїв або сприяють обходу міжнародних санкцій.

    Заява Дональда Трампа свідчить про те, що питання ухвалення нового пакета санкцій залишається одним із ключових напрямків американської політики щодо Росії. У разі підтримки законопроєкту Конгресом він може стати одним із наймасштабніших санкційних документів, ухвалених США від початку повномасштабної війни Росії проти України.

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Одна заява Трампа ледь не зірвала мирну угоду з Іраном

    Заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого відновлення військових ударів по Ірану суттєво ускладнили перебіг делікатних переговорів між Вашингтоном і Тегераном, які проходять за посередництва кількох держав. За інформацією CNN, різкі висловлювання американського лідера викликали негативну реакцію іранської сторони та поставили під загрозу дипломатичний процес, що мав на меті закріпити нещодавно досягнуті домовленості щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки судноплавства в регіоні.

    Як повідомляє телеканал із посиланням на власні джерела, напруженість виникла після того, як Трамп публічно пригрозив Ірану новими потужними ударами. Ці заяви пролунали лише через кілька годин після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса, який наголосив, що адміністрація Трампа прагне відкрити нову сторінку у відносинах із Тегераном та шукає можливості для дипломатичного врегулювання накопичених суперечностей. За його словами, переговори у Швейцарії розглядалися як важливий крок до стабілізації ситуації на Близькому Сході та створення умов для подальшого діалогу між країнами.

    За словами співрозмовника CNN, який знайомий із перебігом переговорів у швейцарському готелі Bürgenstock, недільні заяви президента стали серйозним ударом по атмосфері довіри. Джерело охарактеризувало ситуацію як «поганий день для твітів», натякаючи на те, що публічна риторика Трампа фактично перекреслила частину зусиль дипломатів, які протягом останніх днів намагалися наблизити сторони до компромісу.

    Після появи погроз іранська сторона різко відреагувала. Голова парламенту Ірану та очільник делегації на переговорах Мохаммед Галібаф заявив у соціальній мережі X, що Сполученим Штатам варто уважніше добирати слова. Він підкреслив, що іранські збройні сили готові відповісти на будь-які агресивні дії з боку Вашингтона. За його словами, мова ультиматумів та погроз не сприятиме досягненню миру, а лише посилить напруженість у регіоні.

    За даними CNN, після цього переговорний процес фактично опинився в глухому куті. Водночас джерела телеканалу стверджують, що остаточного зриву перемовин поки не сталося. Наразі тривають непублічні консультації між посередниками та представниками обох сторін, покликані повернути дипломатичний процес у конструктивне русло.

    Іранське джерело повідомило телеканалу, що після заяв Трампа переговори зайшли у складну фазу, однак повністю не припинилися. За його словами, зараз ведеться активна робота для того, щоб переконати дипломатів повернутися за стіл переговорів і продовжити обговорення умов майбутньої угоди. Водночас у Тегерані дали зрозуміти, що подальший перебіг процесу значною мірою залежатиме від риторики американської сторони.

    Ситуація ускладнюється тим, що переговори від самого початку проходили в умовах високої напруженості. Іран раніше заявив про закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Через цю морську артерію проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які ризики для її функціонування одразу привертають увагу світових ринків та міжнародних партнерів.

    Крім того, Тегеран вимагав від Вашингтона вплинути на ситуацію в Лівані та сприяти припиненню бойових дій. Саме тому нинішні переговори розглядалися як важливий шанс не лише для врегулювання двосторонніх суперечностей між США та Іраном, а й для зниження загальної напруженості на Близькому Сході.

    Дональд Трамп зі свого боку звинуватив Іран у підтримці ліванського угруповання «Хезболла», яке США вважають одним із головних чинників ескалації насильства в регіоні. Президент США заявив, що готовий завдати «дуже сильного удару», якщо Тегеран не вплине на своїх союзників. Крім того, він висловив жорсткі попередження щодо питання відкриття Ормузької протоки, яка має критичне значення для міжнародної торгівлі енергоносіями.

    На думку дипломатів, подібні заяви можуть суттєво ускладнити пошук компромісів. Переговорний процес перебуває на етапі, коли сторони намагаються перейти від загальних домовленостей до конкретних механізмів реалізації майбутньої угоди. У таких умовах довіра між учасниками є одним із ключових факторів успіху.

    CNN зазначає, що це вже не перший випадок, коли публічні заяви Трампа негативно впливають на переговорний процес. Подібна ситуація виникла ще у квітні, коли американський президент заявив, що Іран нібито погодиться передати США свій запас високозбагаченого урану та остаточно відмовиться від створення ядерної зброї.

    У Тегерані тоді категорично спростували ці твердження. Представники Ірану заявили, що слова Трампа не відповідають реальному змісту переговорів. Після цього дипломатичний процес помітно сповільнився, а сторонам знадобився додатковий час для відновлення робочої атмосфери.

    Тоді ключову роль у порятунку переговорів відіграли пакистанські посередники, які переконали іранську сторону не залишати переговорний майданчик. За інформацією CNN, нині саме Пакистан та Катар знову активно працюють над тим, щоб зберегти можливість для діалогу та не допустити остаточного зриву домовленостей.

    Попри нинішні труднощі, ще напередодні віцепрезидент США Джей Ді Венс заявляв про суттєвий прогрес на переговорах у Швейцарії. За його словами, сторонам вдалося досягти позитивних результатів щодо низки принципових питань, які можуть стати основою майбутньої мирної угоди.

    Втім, дипломатичний процес уже стикався з перешкодами. Перший раунд технічних консультацій щодо остаточного тексту мирної угоди, який мав відбутися у Швейцарії, було скасовано в останній момент. Однією з причин називали нові сутички між Ізраїлем та підтримуваною Іраном «Хезболлою» на території Лівану.

    Аналітики наголошують, що нинішні переговори мають значення не лише для США та Ірану. Їхній успіх може вплинути на безпекову ситуацію на всьому Близькому Сході, стабільність світових енергетичних ринків та перспективи подальшого дипломатичного врегулювання низки регіональних конфліктів.

    Нагадаємо, 17 червня США та Іран дистанційно підписали меморандум про припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Документ став основою для подальших переговорів щодо укладення всеосяжної мирної угоди, над якою сторони мають працювати протягом наступних 60 днів.

    Очікувалося, що в межах цього процесу будуть погоджені механізми контролю за виконанням домовленостей, гарантії безпеки та інші ключові питання, необхідні для закріплення перемир’я. Однак останні заяви Дональда Трампа продемонстрували, наскільки крихким залишається переговорний процес і як швидко дипломатичні зусилля можуть опинитися під загрозою через політичну риторику.

    Попри це міжнародні посередники продовжують працювати над збереженням діалогу між сторонами. У дипломатичних колах сподіваються, що переговори все ж вдасться відновити в повному форматі, адже їхній провал може спричинити новий виток нестабільності на Близькому Сході та створити додаткові ризики для глобальної безпеки.

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.

  • Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    США відмовили Ізраїлю в ознайомленні з текстом майбутньої мирної угоди з Іраном напередодні її офіційного підписання. Інформація про це викликала широкий резонанс у міжнародних політичних колах, адже Ізраїль залишається одним із ключових союзників Вашингтона на Близькому Сході та безпосередньо залучений до регіонального конфлікту.

    За даними The Jerusalem Post, ізраїльська сторона зверталася до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням надати текст меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном, однак отримала відмову. Джерела видання стверджують, що американська сторона вирішила не демонструвати документ до його офіційного підписання, запланованого на 19 червня у Швейцарії.

    Інформацію про напруження навколо документа також поширили американські та ізраїльські медіа. Зокрема, повідомлялося, що у Вашингтоні побоюються можливого дострокового оприлюднення деталей домовленостей через політичні суперечності навколо угоди. При цьому представники адміністрації Трампа офіційно заперечують твердження про розрив координації з Ізраїлем та називають окремі повідомлення «неточними».

    Ситуація привернула особливу увагу через те, що текст меморандуму досі не оприлюднений. Попри це, окремі медіа вже повідомляють про можливі положення документа.

    За інформацією The Jerusalem Post, угода може містити 14 окремих пунктів. Серед них називаються відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, питання присутності ізраїльських військ у Південному Лівані, а також розблокування значної частини заморожених іранських коштів.

    Офіційно підтверджено, що церемонія підписання документа має відбутися 19 червня на курорті Бюргеншток у Швейцарії. Саме цю локацію запропонували посередники переговорного процесу — Пакистан і Катар. Швейцарська влада підтвердила підготовку до проведення заходу та заявила про готовність забезпечити необхідні дипломатичні й безпекові умови.

    Переговорний процес між США та Іраном став одним із найгучніших дипломатичних сюжетів останніх місяців. Після початку масштабного конфлікту навесні 2026 року сторони кілька разів заявляли про готовність до деескалації, однак досягнення остаточних домовленостей постійно відкладалося через суперечки щодо санкцій, ядерної програми Ірану та контролю над Ормузькою протокою.

    Президент США Дональд Трамп останніми днями неодноразово заявляв, що домовленості між Вашингтоном і Тегераном фактично погоджені. За його словами, угода повинна гарантувати, що Іран не отримає ядерної зброї, а також забезпечити відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Водночас навколо змісту документа продовжують виникати суперечки. Раніше в інформаційному просторі з’явилися нібито витоки окремих пунктів майбутньої угоди. Іранські джерела стверджували, що документ передбачає пом’якшення санкцій, доступ до частини заморожених активів та економічні стимули для Тегерана. Проте Трамп публічно заявив, що поширені версії не відповідають реальному змісту домовленостей і містять неправдиву інформацію. Він наголосив, що будь-які економічні переваги для Ірану матимуть виключно поетапний характер і залежатимуть від виконання взятих зобов’язань.

    Окремим джерелом напруги залишається позиція Ізраїлю. За даними Reuters та Associated Press, Тегеран наполягає на врегулюванні ситуації навколо присутності ізраїльських військ у Південному Лівані. Представники угруповання «Хезболла» навіть заявили, що Іран розглядатиме це питання під час наступного раунду переговорів із США. Водночас Вашингтон стверджує, що такі вимоги не є безпосередньою частиною нинішнього меморандуму.

    Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу раніше публічно визнав, що його уряд не володіє повною інформацією про остаточний зміст домовленостей між США та Іраном. Це стало додатковим підтвердженням повідомлень про те, що Єрусалим фактично залишився поза фінальним етапом погодження документа.

    Аналітики зазначають, що потенційна угода може стати найбільшою дипломатичною подією на Близькому Сході за останні роки. Якщо документ буде підписано і реалізовано, це може призвести до часткового зняття економічного тиску на Іран, відновлення нафтового експорту, стабілізації ситуації в Ормузькій протоці та зниження ризику подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Водночас критики угоди в США та Ізраїлі побоюються, що окремі поступки Тегерану можуть посилити позиції Ірану в майбутньому.

    Поки що остаточний текст меморандуму залишається засекреченим. Саме тому головна інтрига зберігається до 19 червня, коли світ має вперше побачити документ, який може визначити новий баланс сил на Близькому Сході.

  • Трамп терміново телефонував Нетаньягу після удару Ірану: чи зірветься мирна угода на Близькому Сході

    Трамп терміново телефонував Нетаньягу після удару Ірану: чи зірветься мирна угода на Близькому Сході

    Новий ракетний удар Ірану по Ізраїлю поставив під загрозу крихке перемир’я на Близькому Сході та змусив президента США Дональда Трампа особисто втрутитися в ситуацію. Після запуску іранських ракет американський лідер публічно закликав прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу не завдавати удару у відповідь, заявивши, що подальша ескалація може зруйнувати переговорний процес між Вашингтоном і Тегераном.

    Загострення сталося 7 червня на тлі нової хвилі напруженості в регіоні. Перед цим бойовики угруповання «Хезболла», яке підтримується Іраном, атакували цілі на півночі Ізраїлю. У відповідь ізраїльські військові завдали ударів по південних передмістях Бейрута. Саме після цих подій Іран здійснив ракетний запуск у напрямку ізраїльської території.

    За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), під час атаки було зафіксовано кілька хвиль запусків. Ізраїльські системи протиповітряної оборони спрацювали успішно, а винищувачі ВПС країни брали участь у перехопленні повітряних цілей. В ізраїльському командуванні заявили, що всі ракети були збиті ще до досягнення цілей, а інформації про жертви чи руйнування не надходило.

    Видання Times of Israel повідомило, що під час першої хвилі атаки було перехоплено дві іранські балістичні ракети. Це стало першим прямим ударом Ірану по Ізраїлю після оголошеного 8 квітня припинення вогню між сторонами. Фактично інцидент поставив під сумнів життєздатність домовленостей, які протягом останніх місяців дозволяли уникати прямого зіткнення між двома державами.

    Особливу увагу привернула реакція президента США Дональда Трампа. Коментуючи події, він заявив, що планує особисто зв’язатися з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та переконати його відмовитися від негайної відповіді Ірану.

    «Я зараз зателефоную Бібі та скажу йому не мститися. Кожен із них уже отримав своє. Ізраїль завдав удару, Іран завдав удару. Нам не потрібен ще один», – сказав Трамп журналістам.

    Американський президент також наголосив, що Вашингтон перебуває на фінальній стадії переговорів із Тегераном і близький до укладення масштабної угоди. За словами Трампа, новий конфлікт може перекреслити місяці дипломатичної роботи.

    «Ми дуже близькі до остаточної угоди з Іраном. Це буде хороша угода», – заявив глава Білого дому.

    За інформацією Axios, телефонна розмова між Трампом і Нетаньягу справді відбулася. Під час неї американський президент закликав ізраїльського прем’єра дати дипломатії ще один шанс і не завдавати ударів по Ірану, поки тривають переговори між Вашингтоном і Тегераном.

    Однак уже вранці 8 червня ситуація почала розвиватися за іншим сценарієм. Ізраїльські військові повідомили про нанесення ударів по військових об’єктах на території центрального та західного Ірану. За даними ізраїльської сторони, атаки були спрямовані на інфраструктуру, пов’язану з запуском ракет, і стали відповіддю на нічний обстріл із боку Тегерана.

    У кількох іранських містах, включно з Тегераном, Ісфаганом, Тебрізом та Караджем, повідомляли про вибухи. Іранські державні медіа підтвердили факт атак, а Корпус вартових ісламської революції заявив, що готовий до подальших дій у відповідь.

    Заклик Трампа фактично не зупинив ізраїльську відповідь. Попри це Білий дім продовжує наполягати, що переговорний процес із Тегераном залишається живим і може завершитися укладенням масштабної угоди щодо безпеки та майбутніх відносин між країнами.

    Експерти зазначають, що нинішня ескалація є однією з найнебезпечніших з моменту припинення вогню навесні. Будь-який новий удар може спровокувати повноцінний регіональний конфлікт із залученням Ірану, Ізраїлю, «Хезболли» та інших союзних угруповань. Додаткове занепокоєння викликає той факт, що бойові дії вже впливають на енергетичні ринки та безпеку судноплавства на Близькому Сході.

    Наразі офіційні особи Ізраїлю та Ірану продовжують обмінюватися жорсткими заявами, а міжнародна спільнота закликає сторони повернутися до дипломатії. Чи вдасться Вашингтону зберегти переговори та не допустити нового масштабного конфлікту на Близькому Сході, стане зрозуміло вже найближчими днями.

  • Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови різко розкритикував прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу через ескалацію ізраїльських ударів по території Лівану. Про це повідомляє Axios із посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних зі змістом перемовин.

    За даними видання, розмова між двома лідерами була напруженою та супроводжувалася емоційними й різкими висловлюваннями з боку Трампа, який висловив невдоволення діями Ізраїлю в Лівані.

    Джерела стверджують, що президент США назвав Нетаньягу «божевільним» та звинуватив його у невдячності. Також, за інформацією співрозмовників Axios, Трамп заявив, що дії ізраїльського прем’єра можуть призвести до подальшої міжнародної ізоляції Ізраїлю.

    Під час розмови Трамп, за даними джерел, також намагався відмовити Нетаньягу від планів завдати ударів по Бейруту, попередивши, що подібна ескалація може ще більше загострити ситуацію та ускладнити дипломатичні зусилля США.

    Один зі співрозмовників видання зазначив, що Трамп визнавав право Ізраїлю на самооборону у відповідь на обстріли з боку «Хезболли», однак вважав, що останні дії ізраїльського керівництва є надмірною ескалацією конфлікту.

    За словами джерел, Трамп також заявив, що саме він раніше сприяв підтримці Нетаньягу в політичних та юридичних питаннях, зокрема під час розгляду справ про корупцію в Ізраїлі.

    Один із посадовців США, який переказав зміст розмови, навів різкі висловлювання Трампа, зокрема фразу про те, що якби не його підтримка, ізраїльський прем’єр міг би опинитися у в’язниці. У тій же емоційній частині розмови Трамп звинуватив Нетаньягу в тому, що дії Ізраїлю спричиняють зростання міжнародної критики.

    Інше джерело Axios повідомило, що президент США у певний момент перейшов на крик, запитавши Нетаньягу: «Що ти, в біса, робиш?».

    За інформацією видання, ця розмова стала однією з найнапруженіших між лідерами від моменту повернення Трампа до Білого дому, хоча вони й надалі координують позиції щодо низки регіональних питань, включно з Іраном.

    Нетаньягу після розмови опублікував заяву, в якій підтвердив наміри Ізраїлю продовжувати військові операції проти цілей на території Лівану, зокрема на півдні країни, та попередив про можливі удари по Бейруту у разі продовження атак з боку «Хезболли».

    За даними Axios, напруженість у розмові також була пов’язана з дипломатичними переговорами між США та Іраном. Обговорювані домовленості передбачають можливі кроки щодо деескалації ситуації в Лівані, і, за оцінками джерел, дії Ізраїлю могли поставити під загрозу ці зусилля.

    Після розмови Трамп заявив у соцмережі Truth Social, що переговори з Іраном тривають «швидкими темпами». Водночас іранська сторона раніше повідомляла про нібито призупинення консультацій зі США, що у Вашингтоні офіційно заперечили.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.

  • Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент

    Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент