Позначка: Хмара

  • Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Україна суттєво нарощує державне оборонне замовлення на спеціалізовані роботизовані турелі вітчизняного виробництва, які на практиці продемонстрували високу результативність у виявленні та знищенні ударних безпілотників противника. Про ухвалення відповідного стратегічного рішення повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками спеціальної селекторної наради з членами уряду та вищим військовим керівництвом держави. Питання суттєвого розширення серійного випуску сучасних стрілецьких комплексів верховний головнокомандувач детально обговорив із міністром оборони Євгеном Хмарою, головнокомандувачем Збройних сил України Михайлом Драпатим та командувачем Повітряних сил ЗСУ Анатолієм Кривоножком. Президент наголосив, що держава принципово збільшує обсяги фінансування та кількість контрактів, тому наразі ключовим пріоритетом є максимальне форсування всіх робочих етапів — від оперативного розподілу коштів та усунення бюрократичних перепон до безпосереднього розширення виробничих ліній на потужностях підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

    Для гарантування стабільності виробничих циклів та прискореного постачання критично важливих компонентів офіційний Київ проводить системні переговори з країнами Балтії. За словами глави держави, розбудовою та оптимізацією нових безпечних логістичних маршрутів наразі безпосередньо займається Міністерство закордонних справ України в тісній координації з іноземними партнерами. Залучення балтійських хабів покликане ліквідувати будь-які затримки у транспортуванні спеціалізованих високоточних мікроелектронних плат, сенсорів та тепловізійних оптичних систем, без яких неможливе складання та масштабування роботизованих бойових модулів. Паралельно інженери та військові постійно акумулюють бойовий досвід експлуатації перших партій установок для оперативного внесення апаратних і програмних коректив.

    Практичною передумовою для ухвалення цього масштабування стали успішні випробування роботизованих комплексів у системі протиповітряної оборони столиці. Як на початку жовтня повідомляв радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов, у Києві розгорнули першу лінію оборони з дванадцяти українських автоматичних турелей під керуванням систем штучного інтелекту. Ці установки, оснащені кулеметами, здійснюють автономний або напівавтономний вогневий вплив по повітряних цілях практично без залучення людини. Інтегровані алгоритми штучного інтелекту за частки секунди ідентифікують акустичний, візуальний або тепловий профіль безпілотника, автоматично супроводжують його, розраховують динамічне випередження та відкривають щільний прицільний вогонь. Особливого значення такі стаціонарні та мобільні платформи набувають у контексті протидії новим російським реактивним «Шахедам», швидкість польоту яких часто перевищує 500 кілометрів на годину, що робить їх майже невразливими для класичних мобільних груп із ручними кулеметами та пошуковими прожекторами.

    В умовах гострого дефіциту зенітних керованих ракет західного зразка, зокрема перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS, масове впровадження недорогих автоматизованих турелей стає найбільш прагматичною та економічно обґрунтованою стратегією захисту тилу. Збиття масових роїв дешевих дронів-камікадзе за допомогою кулеметних боєприпасів береже мільйонні запаси ракет, необхідні передусім для перехоплення балістичних загроз. Розгортання широкої ешелонованої мережі таких автоматичних комплексів навколо міст, енергетичних підстанцій та заводів дозволить створити надійний захисний бар’єр і суттєво розвантажити розрахунки ППО напередодні складного зимового періоду.

  • «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    Україна запропонувала європейським союзникам безпрецедентну безпекову угоду за схемою взаємного запозичення, прагнучи негайно закрити небо від посиленого російського ракетно-дронового терору. Під час засідання Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони очільник оборонного відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати частину зенітних ракет для комплексів Patriot із власних діючих арсеналів в обмін на майбутні поставки, які Київ законтрактував і має отримати згодом. Критична потреба у терміновому посиленні ППО викликана зміною ворожої тактики: поряд із важкими балістичними ракетами агресор дедалі частіше атакує швидкісними реактивними безпілотниками типу Shahed. Для їх знищення українські військові вже застосовують ракети-перехоплювачі, проте насичення протиповітряного щита потребує як додаткового фінансування вітчизняних розробок, так і термінових поставок переносних комплексів, авіаційних ракет класу «повітря-повітря» та сумісних боєприпасів для винищувачів F-16.

    Окремим стратегічним пріоритетом на переговорах у Брюсселі стало забезпечення довгострокового технологічного паритету над полем бою, де безпілотна авіація відіграє вирішальну роль. За оцінками оборонного відомства, із загального пакета додаткових воєнних потреб обсягом 27 мільярдів доларів щонайменше третина коштів має піти на авансування масштабних замовлень ударних та розвідувальних дронів на початок 2027 року. Щоб законтрактувати виробничі потужності вже цієї осені та дати підприємствам час закупити дефіцитні комплектуючі на тлі нової хвилі мобілізації в Росії, Київ наполягає на зміщенні графіків європейської макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про прискорене виділення кредитного траншу ЄС із перенесенням фінансування з 2027 на 2026 рік, залучення залишків європейського механізму SAFE та розширення прямих двосторонніх грантових програм.

    На тлі звернень до закордонних донорів українська влада чітко розмежовує напрями витрат, гарантуючи міжнародним партнерам абсолютну самодостатність у фінансуванні особового складу. Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та всі соціальні компенсації захисникам покриватимуться виключно за рахунок внутрішніх резервів держави, які оцінюються у 7 мільярдів доларів. Для акумуляції цього ресурсу уряд проводить жорстку політику секвестру другорядних бюджетних програм та перерозподілу коштів на користь армії, демонструючи готовність до максимальної внутрішньої мобілізації економіки в обмін на технологічну та ракетну солідарність Заходу.

     

  • Хмара та Драпатий почали змінювати роботу ТЦК, кількість блокпостів у містах скоротилася вчетверо

    Хмара та Драпатий почали змінювати роботу ТЦК, кількість блокпостів у містах скоротилася вчетверо

    На центральних вулицях Києва, Львова і Дніпра мобільні групи ТЦК стали помітно рідшими. Там, де ще кілька місяців тому мікроавтобуси чергували біля торгових центрів і на виїздах з районів, зараз частіше видно лише звичайні патрулі поліції. Відео з силовим затриманням, які весь рік підживлювали суспільну напругу, майже зникли зі стрічок. За відомостями, отриманими редакцією, кількість блокпостів у великих містах скоротилася приблизно в чотири рази. Це перший відчутний результат роботи міністра оборони Євгенія Хмари і головнокомандувача Михайла Драпатого. У липні президент поставив їм завдання «закрити небо максимально від російських ударів» і дати «реальне бачення мобілізаційного процесу». Пізніше він уточнив формулу спільної роботи: «питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації».

    Зміна стала помітною після кадрової ротації 22 липня. Драпатий змінив Олександра Сирського. Хмара спочатку виконував обов’язки, а 19 серпня був затверджений парламентом міністром. Проблема накопичувалася роками. Омбудсман Дмитро Лубінець у вересні заявив, що до фронту доходить лише близько 2% тих, кого затримують під час заходів оповіщення. Решта відсіюється на ВЛК, через хвороби, відстрочки або просто «губиться» в системі. Скарги на дії ТЦК зросли з 18 у 2022 році до 6 127 у 2025-му — у 333 рази порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення. ДБР у липні запустило спецоперацію «Чесний призов» і перевіряє понад сто центрів комплектування. У Закарпатті Драпатий оперативно відсторонив керівника обласного ТЦК після звернення омбудсмана.

    Хмара публічно формулює іншу логіку: не гнатися за кількістю «галочок», а зробити командирів відповідальними за весь шлях людини — від рекрутингу до бойового застосування. Він говорить про якість, а не про вал. Поки це декларація. Конкретної урядової законодавчої моделі реформи ТЦК Міноборони ще не внесло. У Раді зареєстровано депутатський проєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації», але це ініціатива народного депутата, а не подання Кабміну.

    Скорочення видимої присутності груп оповіщення не означає зупинки мобілізації. Реєстр «Оберіг», застосунок «Резерв+», взаємодія з поліцією і перевірки документів залишаються. Змінюється, судячи з усього, лише публічний спосіб. Менше камер, менше роликів, менше політичної ціни за кожне затримання. Питання в тому, чи це початок системної зміни, чи тимчасове зниження градуса перед зимою. Фронт як і раніше потребує поповнення. Російська сторона, за оцінками української розвідки, готує варіанти нової хвилі мобілізації. Якщо українська система не навчиться відбирати і доводити до частини боєздатних людей без публічного насильства, тиша на вулицях великих міст може виявитися короткою.

    На центральних вулицях Києва, Львова і Дніпра мобільні групи ТЦК стали помітно рідшими. Там, де ще кілька місяців тому мікроавтобуси чергували біля торгових центрів і на виїздах з районів, зараз частіше видно лише звичайні патрулі поліції. Відео з силовим затриманням, які весь рік підживлювали суспільну напругу, майже зникли зі стрічок. За відомостями, отриманими редакцією, кількість блокпостів у великих містах скоротилася приблизно в чотири рази. Це перший відчутний результат роботи міністра оборони Євгенія Хмари і головнокомандувача Михайла Драпатого. У липні президент поставив їм завдання «закрити небо максимально від російських ударів» і дати «реальне бачення мобілізаційного процесу». Пізніше він уточнив формулу спільної роботи: «питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації».

    Зміна стала помітною після кадрової ротації 22 липня. Драпатий змінив Олександра Сирського. Хмара спочатку виконував обов’язки, а 19 серпня був затверджений парламентом міністром. Проблема накопичувалася роками. Омбудсман Дмитро Лубінець у вересні заявив, що до фронту доходить лише близько 2% тих, кого затримують під час заходів оповіщення. Решта відсіюється на ВЛК, через хвороби, відстрочки або просто «губиться» в системі. Скарги на дії ТЦК зросли з 18 у 2022 році до 6 127 у 2025-му — у 333 рази порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення. ДБР у липні запустило спецоперацію «Чесний призов» і перевіряє понад сто центрів комплектування. У Закарпатті Драпатий оперативно відсторонив керівника обласного ТЦК після звернення омбудсмана.

    Хмара публічно формулює іншу логіку: не гнатися за кількістю «галочок», а зробити командирів відповідальними за весь шлях людини — від рекрутингу до бойового застосування. Він говорить про якість, а не про вал. Поки це декларація. Конкретної урядової законодавчої моделі реформи ТЦК Міноборони ще не внесло. У Раді зареєстровано депутатський проєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації», але це ініціатива народного депутата, а не подання Кабміну.

    Скорочення видимої присутності груп оповіщення не означає зупинки мобілізації. Реєстр «Оберіг», застосунок «Резерв+», взаємодія з поліцією і перевірки документів залишаються. Змінюється, судячи з усього, лише публічний спосіб. Менше камер, менше роликів, менше політичної ціни за кожне затримання. Питання в тому, чи це початок системної зміни, чи тимчасове зниження градуса перед зимою. Фронт як і раніше потребує поповнення. Російська сторона, за оцінками української розвідки, готує варіанти нової хвилі мобілізації. Якщо українська система не навчиться відбирати і доводити до частини боєздатних людей без публічного насильства, тиша на вулицях великих міст може виявитися короткою.

  • Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Німеччина в терміновому порядку передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для зенітно-ракетних комплексів Patriot безпосередньо із запасів Бундесверу. Про це під час відеоконференції у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, закликавши міжнародних партнерів провести ревізію власних складів і суттєво наростити військову підтримку Києва.

    Гонка з часом та розширення пакетів допомоги

    Пісторіус наголосив, що на тлі наближення холодів Україна веде виснажливу «гонку з часом», оскільки після зниження температури слід очікувати посилення масованих ударів ворога по критичній інфраструктурі. Окрім протиракет для систем Patriot, Берлін збільшить постачання ракет класу «повітря – повітря», а також продовжить передавати безпілотники та далекобійні боєприпаси.

    Потреба в ракетах до систем Patriot залишається критичною саме через необхідність відбиття балістичних ударів. Нині повноцінне ліцензійне виробництво цих засобів ураження за межами США налагодила лише Японія, тоді як Німеччина тільки розпочала цей процес.

    Заклик Києва до обміну та нові загрози від РФ

    Міністр оборони України Євген Хмара під час виступу закликав партнерів передати ракети з наявних резервів негайно в обмін на постачання вдосконалених ракет із майбутніх українських замовлень. За його словами, Україна вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot, проте більшість із них почне надходити лише у наступні роки. Хмара також констатував дефіцит у 27 мільярдів доларів на оборонні потреби та закликав затвердити фінансові рішення до листопада, нагадавши, що до 90 відсотків успіху на фронті зараз забезпечують безпілотні системи.

    Зі свого боку генеральний секретар НАТО Марк Рютте акцентував на постійній адаптації окупантів до реалій війни: агресор дедалі частіше запускає північнокорейські ракети та дрони з реактивними двигунами, що вимагає швидких рішень для нейтралізації нових загроз.

  • Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Верховна Рада України конституційною більшістю у 312 голосів підтримала призначення колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Проте формальний тріумф у сесійній залі приховує надскладну кризу, яка чекає на нового очільника відомства: хронічне безгрошів’я, параліч у погодженні тактико-технічних характеристик (ТТХ) озброєння, кадрове перезавантаження ключової Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та жорсткі вимоги західних союзників щодо прозорості витрат.

    Щоб очолити оборонне відомство відповідно до вимог цивільно-військового контролю за стандартами НАТО, генералу довелося терміново позбутися погонів. Перехід у цивільний статус відбувся за спеціальною юридичною процедурою через реорганізацію посад вищого офіцерського складу.

    «Я стою перед вами як цивільна особа, звільнений відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби, щодо проведення організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу», – заявив із трибуни парламенту Євгеній Хмара.

    Кулуарні інтриги та голосування за призначення

    Попередньо розглядалася можливість роботи Хмари у статусі тимчасового виконувача обов’язків, однак такий формат заблокував би формування команди та призначення профільних заступників. Зрештою 18 серпня Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс подання на повноцінне призначення міністра.

    Під час обговорення серед парламентарів точилися суперечки, зокрема на тлі нещодавніх заяв Михайла Федорова та ранкових слідчих дій в офісі нардепа від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара щодо збору застави для ексміністра Германа Галущенка. Попри побоювання про зрив домовленостей, кадрову пропозицію підтримали 193 депутати монобільшості, а також представники опозиційних фракцій.

    Кадровий пасьянс: старі кадри та нові виклики міністерства

    Головним завданням для новопризначеного посадовця стає формування дієздатної управлінської команди в умовах жорсткого аудиту з боку партнерів. Нещодавно Кабінет Міністрів України вже провів низку кадрових перестановок у керівництві міністерства.

    До роботи на міжнародному напрямку повернули Сергія Боєва, який раніше очолював це поле під керівництвом чотирьох попередніх міністрів. Соціальний блок після тривалого очікування очолила Любов Галан, яка до цього керувала Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип». Третім заступником став Микола Швидкий, чия майбутня зона відповідальності пов’язана з безпосередньою координацією з фронтом.

    Водночас відкритою залишається доля заступників із цифрового крила – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, а також питання остаточного контролю над багатомільярдними військовими закупівлями, де найчастіше зазнавали фіаско попередні керівники міністерства.