Позначка: Хмельницька АЕС

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

    Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зірвати в останній момент через зміну положень законопроєкту. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі цієї історії у відео, яке він назвав однією з найрезонансніших спроб реалізації корупційної схеми у сфері енергетики.

    За словами парламентаря, голосування за закон щодо закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС стало одним із найбільш суперечливих рішень Верховної Ради за останній рік. Йшлося про придбання енергоблоків радянського зразка, які тривалий час зберігалися на складах у Болгарії, орієнтовною вартістю близько 1 млрд доларів.

    Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

    Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

    Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

    Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

    Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

    Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

  • Кремль намагається блокувати передачу реакторів для Хмельницької АЕС

    Кремль намагається блокувати передачу реакторів для Хмельницької АЕС

    Російські проксі активно поширюють дезінформацію з метою заблокувати передачу Україні двох ядерних реакторів типу ВВЕР-1000, які Болгарія придбала для проєкту АЕС “Белене”, що був скасований. За інформацією, яку наводить РБК-Україна, дезінформаційні кампанії від Кремля стверджують, що енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС будуть небезпечними при використанні американського ядерного палива, зокрема від компанії Westinghouse.

    Проте, компанія Westinghouse після тривалих технічних оцінок підтвердила, що використання американського палива на цих реакторах є безпечним, а також підтвердила можливість встановлення необхідного обладнання на Хмельницьку АЕС за технічної підтримки своєї компанії.

    Додатково Кремль поширює дезінформацію, що Україні нібито не потрібні нові великі енергоблоки і що в країні немає достатньо кваліфікованих фахівців для їх експлуатації. Однак, експерт Стівен Бланк спростовує ці твердження, наголошуючи, що в Україні працює понад 5000 висококваліфікованих атомників, здатних забезпечити безпечну експлуатацію атомних станцій. Бланк також підкреслює, що Україна критично потребує нових енергетичних потужностей для відновлення енергосистеми після російських атак, а добудова Хмельницької АЕС зможе зменшити залежність від імпорту електроенергії та дозволить Україні стати нетто-експортером електрики.

    Цей випадок є частиною більш широкої гібридної війни, яку Росія веде в Європі, і експерт закликає Болгарський парламент не піддаватися російському впливу, забезпечивши передачу реакторів Україні.

  • «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

    «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

    АТ «НАЕК «Енергоатом» запланувало на 2025 рік низку закупівель на суму 366,14 млн грн для будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій атомній станції (ХАЕС). Ці закупівлі будуть оплачуватись грошима, які «Енергоатом» збирає за електроенергію.

    Згідно з інформацією, опублікованою у системі «Прозорро», найбільші закупівлі будуть пов’язані з обстеженням вже наявного обладнання та закупівлею нового в Болгарії і США для добудови енергоблоків 3 і 4 на ХАЕС, а також зведення енергоблоків 5 і 6. Минулого тижня ці плани анонсував президент України Володимир Зеленський.

    Однією з основних закупівель є придбання реактора АР1000 для енергоблоку 5, яке «Енергоатом» уклав з американською компанією Westinghouse у грудні 2023 року. Вартість угоди склала 16,42 млрд грн, з яких $350 млн піде на саму установку обладнання, а $137,5 млн — на оплату персоналу та інші витрати. Поставка обладнання очікується в 2028 році.

    Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, «Енергоатом» запланував тендер на обстеження цього американського обладнання лише в липні 2025 року, на суму 120 млн грн. Це викликає питання, чому угоду на придбання обладнання було укладено без попередньої перевірки його фізичного стану.

    Також заплановано закупівлю російських реакторів ВВЕР-1000, які зберігаються на складі в Болгарії після того, як були призначені для будівництва АЕС «Белене». У 2012 році Болгарія відмовилася від проекту, і російське обладнання залишилось без використання. Вартість цих реакторів, за оцінкою, зросла з $600 млн до $1,1 млрд за десять років зберігання.

    Крім того, в лютому 2025 року «Енергоатом» планує витратити 107 млн грн на обстеження обладнання, раніше поставленого для енергоблоку №3 Хмельницької АЕС.

    Ситуація з закупівлею і обстеженням старого та нового обладнання викликає побоювання щодо прозорості та ефективності витрачання державних коштів, тим більше, що ці кошти надходять від споживачів електроенергії.

    Нагадуємо, що влітку 2024 року вартість електроенергії для населення зросла з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год. За оцінками експертів, «Енергоатом», що виробляє понад 60% електроенергії в Україні, мав зібрати понад 30 млрд грн за ці пів року.

  • Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Україна завершить будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС

    Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі висловив повну підтримку рішення України завершити будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Під час візиту до України він наголосив, що це “мудре і своєчасне рішення”, враховуючи стратегічну роль атомної енергетики у підтримці економіки України під час війни.

    “Ядерна енергетика стала хребтом економіки України у найважчий період. Ми вважаємо добудову блоків мудрим рішенням”, — заявив Гроссі.

    Енергоблок №3 Хмельницької АЕС вже готовий на 80%, а блок №4 — на 25%. Значні зусилля та інвестиції докладені до цього проєкту. У квітні уряд України затвердив план добудови станції, і, за попередніми оцінками, енергоблок №3 має бути підключений до мережі вже через три роки.

    Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з Рафаелем Гроссі наголосив, що питання добудови є вкрай важливим для стабільності енергосистеми країни.

    “Мʼяч зараз на боці українського парламенту. Ми всі розуміємо, наскільки важливо завершити цей проєкт якнайшвидше”, — заявив Зеленський.

    МАГАТЕ вже розпочало аналітичну роботу з оцінки безпеки майбутніх блоків і готове надавати технічну підтримку на всіх етапах реалізації проєкту.

    “Агентство, звісно, готове допомогти Україні. Ми вже працюємо над аналітикою і оцінкою безпеки цих блоків”, — додав Гроссі.

    Завершення будівництва енергоблоків №3 і №4 стане важливим кроком для зміцнення енергетичної незалежності України. Ядерна енергетика, яка нині забезпечує значну частину електроенергії країни, отримає додатковий ресурс для стабільності та розвитку.

    З підтримкою МАГАТЕ та політичним фокусом на цьому проєкті Україна робить стратегічний крок до посилення своєї енергобезпеки, що особливо важливо в умовах війни.

  • Комітет з енергетики підтримав закупівлю обладнання для добудови Хмельницької АЕС

    Комітет з енергетики підтримав закупівлю обладнання для добудови Хмельницької АЕС

    Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг підтримав рішення щодо закупівлі обладнання для добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. Таке рішення було ухвалене на засіданні комітету в четвер.

    Зокрема, було рекомендовано Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому проєкт закону “Про дозвіл на придбання обладнання необхідного для будівництва енергоблоків Хмельницької АЕС”, з усіма необхідними техніко-юридичними правками і новою назвою. За підтримку цього рішення проголосували 16 народних депутатів.

    Міністр енергетики України Герман Галущенко, виступаючи на засіданні, підкреслив, що розвиток атомної енергетики у світі набирає шалені темпи, і тому для України важливо в найкоротший термін забезпечити постачання корпусів для добудови Хмельницької АЕС.

    Раніше народний депутат Віктор Бондар заявляв, що добудова двох енергоблоків Хмельницької АЕС допоможе створити тисячі висококваліфікованих робочих місць. Це також стане потужним стимулом для економічного та соціального розвитку регіону.

    Рішення щодо добудови Хмельницької АЕС є важливим кроком для зміцнення енергетичної безпеки України і дає надію на збільшення виробництва атомної енергії в країні в умовах постійного зростання потреби в енергетичних ресурсах.

  • Енергетична незалежність: чи ухвалять депутати законопроєкт про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4

    Енергетична незалежність: чи ухвалять депутати законопроєкт про добудову ХАЕС-3 і ХАЕС-4

    Народний депутат Сергій Нагорняк закликав Верховну Раду підтримати ключове рішення для енергетичної безпеки України — розпочати добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Ця ініціатива, за його словами, є стратегічно важливою і має широку підтримку серед українців.

    В ефірі телеканалу “Ми-Україна” Нагорняк наголосив на необхідності ухвалення державницького рішення вже наступного тижня, коли парламент розглядатиме відповідний законопроєкт.

    “Розвиток атомної енергетики є критично важливим для нашої країни. Це питання енергетичної безпеки, яке не терпить зволікань”, — зазначив депутат.

    За словами Нагорняка, на реалізацію проекту вже є домовленості з американським банком щодо фінансування, а також ресурси “Енергоатому” для старту робіт.

    Депутат підкреслив, що добудова блоків Хмельницької АЕС матиме кілька переваг:

    • Дешева електроенергія: забезпечення стабільних поставок для потреб країни.
    • Нові робочі місця: залучення фахівців, у тому числі з окупованої Запорізької АЕС.
    • Підтримка громадян: понад 80% українців, згідно з соціологічними опитуваннями, підтримують розвиток атомної енергетики.

    Добудова третього та четвертого блоків ХАЕС обговорюється вже не перший рік. Кабінет Міністрів схвалив цей проект у квітні 2024 року. Влітку його підтримав парламентський комітет з питань енергетики. На сьогодні готовність третього блоку становить 80%, а четвертого — 25%.

    Нагорняк підсумував:

    “Ми маємо ухвалити це рішення, аби забезпечити енергетичну стабільність і зробити важливий крок у відновленні України”.

    Чому це важливо?

    Добудова енергоблоків ХАЕС — це не лише питання енергетичної незалежності, а й важливий крок для економічного відновлення країни. Ухвалення законопроєкту стане сигналом для інвесторів і міжнародних партнерів про готовність України до масштабних інфраструктурних проектів.

  • На Хмельницькій АЕС ремонт: тільки на підлогу планують витратити майже мільйон гривень

    На Хмельницькій АЕС ремонт: тільки на підлогу планують витратити майже мільйон гривень

    Хмельницька атомна електростанція оголосила про виділення 6 мільйонів гривень на ремонт виробничих приміщень цеху господарського забезпечення. За умовами замовлення, роботи мають охопити кілька структурних підрозділів, серед яких відділ лікувально-профілактичного харчування та готельно-ресторанний комплекс, що обслуговує працівників та гостей станції.

    У підсумковій відомості ресурсів на двокомпонентну промислову підлогу припадає значна сума в 957 тис грн. Зокрема компонент А – надміцне епоксидне самовирівнювальне покриття для промислових підлог А-21 EP 3900 – врахували по 1 282 грн/кг. Компонент Б – епоксидну ґрунтовку для підлог наливних EP 3900 – по 1 633 грн/кг.

    Це продукція нідерландської компанії «Arturo». Позначка «А-21», імовірно, вказує на набори загальною вагою 25 кг, куди входить компонент A вагою 21,25 кг і компонент Б вагою 3,75 кг.

    Таким чином, у перерахунку кошторисна ціна за такий набір вагою 25 кг становить 33 356 грн.

    У Нідерландах такі набори покриття Arturo EP3900 продаються по 345 євро, що дорівнювало 15 628 грн на дату укладення договору. Це найдорожча пропозиція, яка знайшлася в Європі.

    У представників Дніпровського ТОВ «СМП-Україна», яке імпортує і продає продукцію цього бренду в Україні, це покриття коштує 18 638 грн за набір. Це на 44% дешевше від кошторисної ціни «ХАЕС» у 33 356 грн за набір.

  • США хочуть завершити будівництво Хмельницької АЕС

    США хочуть завершити будівництво Хмельницької АЕС

    У Сполучених Штатах виявили значний інтерес до передачі Україні болгарських ядерних реакторів для завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Це питання розглянули експерти Atlantic Council, наголошуючи, що такий крок сприятиме зміцненню енергетичної незалежності України та зменшенню російського впливу в регіоні.

    Зокрема, важливу роль відіграє участь американської компанії Westinghouse, яка вже забезпечує ядерне паливо як для українських, так і болгарських станцій. Це допоможе забезпечити інтеграцію болгарського обладнання на українській АЕС і, тим самим, задовольнити нагальні потреби України в електроенергії. Крім того, така підтримка значно послабить російські позиції як в Україні, так і на Балканах.

    Стратегічне посилення українського ядерного потенціалу покращить її економічні перспективи та підготує до можливої ролі ключового постачальника енергії для Європи в післявоєнний період. Такий розвиток подій є перспективним для всього Заходу, особливо в умовах післявоєнної відбудови України.

    Для реалізації цього кроку можуть бути використані європейські фонди, спрямовані на відновлення української економіки. Також підтримку можуть надати Сполучені Штати, виділивши додаткову допомогу для забезпечення стабільності енергетичного сектору України.