Підйом о п’ятій ранку, який активно популяризують у соцмережах як запоруку успіху, не має універсальної користі. Наукові дослідження свідчать, що такий режим може суперечити природним біологічним ритмам людини та навіть шкодити здоров’ю.
Про це повідомляє Science Alert із посиланням на результати досліджень у сфері сну та продуктивності.
Фахівці пояснюють, що ефективність людини значною мірою залежить від її хронотипу — внутрішнього біологічного ритму, який визначає періоди найбільшої активності та сонливості. Цей механізм частково закладений генетично і не піддається швидкій зміні.
Зазвичай людей поділяють на «жайворонків», «сов» і проміжні типи. Ранкові типи легко прокидаються та демонструють стабільний режим, тоді як «сови» досягають піку продуктивності у вечірні години і часто краще працюють уночі.
Дослідження показують, що «жайворонки» частіше мають кращі академічні результати та здорові звички. Водночас «сови» нерідко стикаються з вигоранням і погіршенням самопочуття, однак це пов’язано не з їхніми здібностями, а з невідповідністю між природним ритмом і вимогами суспільства.
Цей ефект отримав назву «соціальний джетлаг» — стан, коли біологічний годинник не збігається з робочими чи навчальними графіками. За даними дослідників, це може підвищувати ризик розвитку діабету, гіпертонії та ожиріння.
Науковці наголошують, що примусовий ранній підйом для людей із вечірнім хронотипом лише поглиблює проблему та може призводити до хронічного недосипання і зниження концентрації.
Щоб краще зрозуміти власні біоритми, фахівці радять вести щоденник сну — фіксувати час засинання і пробудження, а також оцінювати рівень енергії протягом дня. Це допоможе сформувати розклад, який відповідатиме індивідуальним особливостям організму.
У підсумку дослідники підкреслюють: ключ до продуктивності — не ранній підйом, а узгоджений із біологією режим дня, який дозволяє організму працювати максимально ефективно.
