Позначка: ХСС

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.

  • Прем’єр Баварії закликав повернути українців з Німеччини додому

    Прем’єр Баварії закликав повернути українців з Німеччини додому

    Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер зробив резонансну заяву щодо українських біженців у Німеччині. Політик вважає, що Берлін має розглянути можливість повернення працездатних українців додому, аби вони брали участь у забезпеченні безпеки країни. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Rheinische Post.

    «Миру наразі не видно. Тому цілком законно розглядати можливість повернення працездатних українців на батьківщину, щоб забезпечити безпеку у власній країні», — заявив Зедер.

    Водночас політик виступив категорично проти участі Бундесверу у війні в Україні. За його словами, розміщення військ НАТО на території України було б неприйнятним для Росії та фактично означало б крок до членства Києва в Альянсі.

    «Мені важко уявити розміщення там війська НАТО. Росія ніколи б на це не погодилася. Крім того, Бундесвер не готовий до цього — він перевантажений до межі, як фінансово, так і кадрово», — пояснив прем’єр Баварії.

    Зедер також розкритикував чинну систему соціальної допомоги у ФРН. На його думку, вона стимулює залежність від виплат і призводить до того, що рівень працевлаштування серед українських біженців у Німеччині значно нижчий, ніж у багатьох інших країнах ЄС.

    «Це необхідно терміново змінити — і не лише для новоприбулих українців», — наголосив він.

    Заява Зедера викликала жваве обговорення в політичних колах Німеччини та серед української громади. Адже йдеться про десятки тисяч людей, які нині мешкають у Баварії та по всій ФРН.

  • У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині розгортається політична дискусія щодо українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території країни й отримують державну допомогу. Представники Християнсько-соціального союзу (ХСС) закликають уряд скасувати виплати для цієї категорії осіб, аргументуючи це необхідністю або служби в Україні, або роботи в Німеччині.

    Зокрема, експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Майєр заявив, що ситуація з понад 150 тисячами українських чоловіків віком від 18 до 63 років, які щомісяця отримують в середньому 882 євро від держави, є «ненормальною».

    «Якщо майже 151 тисяча українців призовного віку у нас отримують підтримку, то щось тут не так. Ця група осіб не має права на соціальні виплати й має або працювати в Німеччині, або служити в українській армії», – цитує політика видання BILD.

    Загалом, за даними німецьких джерел, з початку повномасштабної війни до Німеччини прибули понад 304 тисячі українських чоловіків призовного віку. Близько половини з них офіційно отримують соціальну допомогу, що обіймається бюджету ФРН приблизно в 1,3 мільярда євро щорічно.

    На тлі критики українське посольство в Німеччині закликає не робити узагальнень. У коментарі для ЗМІ дипломати наголошують, що більшість українських чоловіків мають законні підстави для перебування в країні, а також проходять військовий облік або виконують інші форми обов’язків.

    «Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Значна частина з них зареєстрована у системі військового обліку та має законні документи», – йдеться у відповіді посольства.

    Дискусія в Німеччині виникає на тлі ширших європейських дебатів про підтримку українських біженців, баланс між гуманітарною допомогою і зобов’язаннями перед країною, яка воює.