Позначка: Хуст

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • У Хусті бухгалтерка нарахувала понад 470 тисяч гривень премій без підстав

    У Хусті бухгалтерка нарахувала понад 470 тисяч гривень премій без підстав

    Правоохоронці повідомили про підозру колишній головній бухгалтерці Хустської міської ради, яку підозрюють у незаконному нарахуванні значної надбавки до заробітної плати іншій посадовиці. За даними слідства, її дії завдали істотної шкоди державним інтересам.

    Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі 27 грудня, посадовиця безпідставно нарахувала колезі надбавку за високі досягнення у праці. Загальна сума додаткових виплат склала понад 471 тисячу гривень.

    У прокуратурі зазначили, що такі дії не мали законних підстав та були здійснені з порушенням вимог бюджетного та трудового законодавства. Внаслідок цього кошти місцевого бюджету були використані неправомірно.

    Дії колишньої головної бухгалтерки кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років.

    Крім того, у разі доведення вини суд може заборонити підозрюваній обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років. Також передбачено штраф у розмірі від 4 250 до 12 750 гривень або без застосування штрафних санкцій.

    Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Хустського районного управління поліції. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини незаконного нарахування виплат та коло осіб, причетних до порушення.

  • Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Правоохоронці Закарпатської області оголосили підозру колишньому спеціалісту відділу Держгеокадастру в Хустському районі, який видалив з реєстру майже гектар приватної землі. Чоловіку загрожує до трьох років обмеження волі.

    Як повідомила обласна прокуратура, мешканка Хуста після смерті батька намагалася зареєструвати за собою успадковану земельну ділянку площею майже 1 га на околиці міста. Земля знаходиться в інвестиційно привабливій локації, яка активно забудовується.

    Попри надання всіх необхідних документів, жінка виявила, що ділянка фактично зникла з Державного земельного кадастру, а на її місці вже обліковувалися дві інші.

    Правоохоронці з’ясували, що підозрюваний сформував підроблений документ – нібито “технічну помилку” – і видалив чинний кадастровий номер ділянки, що створило штучну підставу для привласнення землі третіми особами.

    Спірні ділянки арештовані. Підозрюваному, який нині обіймає посаду керівника одного з відділів Сюртівської сільради, інкриміновано складання й видачу підробленого офіційного документа та несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі (ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України). Санкція передбачає до трьох років обмеження волі.

  • Майбутній лідер “Батьківщини” в Одесі причетний до банкрутства АТП

    Майбутній лідер “Батьківщини” в Одесі причетний до банкрутства АТП

    У місті Хуст на Закарпатті бере свій початок одна з класичних схем поступового рейдерства, яка завершилася повним знищенням автотранспортного підприємства. Ключова роль у цій історії — за Дмитром Жеманом, нині голова одеського осередку партії «Батьківщина».

    Свій бізнес Жеман розпочав із реєстрації приватного підприємця під іменем матері — СПД «Жеман Н.И.», що спеціалізувався на пасажирських перевезеннях. Згодом він заснував ПП «Хуст-авто», хоча власного автопарку не мав. Ключовим фактором у його подальшій кар’єрі стало знайомство через дружину з Віктором Коробовим — директором АТП №12142.

    Це підприємство було важливим регіональним перевізником, а після реорганізації в 1990-х роках стало публічним акціонерним товариством. Його акціонерами стали понад 140 співробітників. АТП володіло автобусами, включно з міжнародними маршрутами.

    Поступово Жеман отримав доступ до транспорту і прибуткових маршрутів, що залишалися на балансі АТП. При цьому всі фінансові операції почали проводитись через його структури, тоді як офіційна звітність підприємства демонструвала збитки.

    Це не було випадковістю — як з’ясувалося пізніше, підприємство целенаправлено вели до банкрутства. Прибутки фактично осідали у кишенях пов’язаних структур, тоді як на балансі АТП наростали борги, зношувалась техніка, скорочувався персонал.

    Офіційною крапкою в історії підприємства стало визнання його банкрутом у 2017 році (реєстр запис № 13251170009000106). Уся техніка, зокрема автобуси, перейшла до нових власників — переважно наближених до Жемана структур. Працівники залишилися ні з чим, акції втратили будь-яку вартість, а маршрути й активи — вже були виведені.

    Нагадємо, раніше ми писали, що поліція розслідує кримінальне провадження щодо підроблених дипломів про вищу освіту, якими, ймовірно, користувався ексзаступник мера Одеси Дмитро Жеман.

  • Поліція розшукує водіїв, які на смерть збили жінку в Хусті

    Поліція розшукує водіїв, які на смерть збили жінку в Хусті

    У місті Хуст на Закарпатті сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода. Близько 23:40 15 березня на кільцевій дорозі по вулиці Об’їзній, неподалік автозаправної станції “БРСМ”, на пішохода наїхали два автомобілі, після чого обидва водії втекли з місця події.

    За попередніми даними, жінку спочатку збив один автомобіль, а через кілька секунд її переїхав інший. Медики, які прибули на місце, констатували смерть постраждалої. Вона отримала тяжкі травми, серед яких перелом ноги, черепно-мозкова травма та значне пошкодження обличчя.

    Поліція Закарпаття оголосила оперативний план “Перехоплення”, щоб встановити особи водіїв та знайти транспортні засоби. Правоохоронці вже ідентифікували один із автомобілів, який міг бути причетним до трагедії. Тривають експертизи та розшук другого авто, а також водіїв, які покинули місце аварії, не надавши допомогу постраждалій.

  • У підвалах голови Хустського РТЦК Василя Зубатова СБУ виявила незаконно утримуваних осіб з ознаками фізичного насильства

    У підвалах голови Хустського РТЦК Василя Зубатова СБУ виявила незаконно утримуваних осіб з ознаками фізичного насильства

    Під час обшуків, проведених Службою безпеки України (СБУ) у голови Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК і СП) Василя Зубатова, виявлено тривожні знахідки. Під час перевірок було виявлено значну кількість готівки, а також найбільш тривожний факт — у підвальних приміщеннях РТЦК були знайдені особи з ознаками фізичного насильства.

    Незважаючи на те, що у Закарпатському обласному ТЦК і СП спростували проведення обшуків, голова Закарпатської обласної військової адміністрації заявив, що це “черговий спецоперація правоохоронців з документування та затримання посадових осіб на Закарпатті, які вирішили, що обороноздатність країни є джерелом збагачення”.

    Раніше повідомлялося, що у Києві військових насильно утримують у підвалах. Зокрема, відомий випадок військовослужбовця частини А7296 Максима Мороза, який після поранення проходив ВЛК і проживав у столичному хостелі, був насильно забраний військовими з 5 ОШБ.

  • СБУ проводить масштабні обшуки у ТЦК та лікарнях Закарпаття

    СБУ проводить масштабні обшуки у ТЦК та лікарнях Закарпаття

    21 серпня 2024 року стало відомо про проведення масштабної спецоперації СБУ, що включає понад 20 одночасних обшуків у працівників територіальних центрів комплектування та соціальних медико-експертних комісій (ВЛК) по всій Закарпатській області.

    Журналіст Віталій Глагола повідомив, що серед об’єктів обшуків – Хустський ТЦК та військовий комісар Василь Зубатов. СБУ перевіряє діяльність місцевих медичних установ і ТЦК, де проводять комісії для військовозобов’язаних чоловіків. Однією з причин перевірок є підозри в отриманні хабарів від осіб, які намагаються уникнути військової служби через фальшиві документи про інвалідність.

    «Джерела повідомляють, що в керівника ВЛК в Хусті, Юрія Медвідя, були знайдені гроші, що були передані як хабар», – зазначив Глагола.

    Голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита прокоментував ситуацію, заявивши, що спецоперація правоохоронців має на меті викриття і затримання чиновників, які використовують своє службове становище для особистого збагачення, ставлячи під загрозу обороноздатність країни. Микита підкреслив, що такі дії є неприпустимими і що кожен, хто спробує заробити на крові, буде покараний у межах закону.

    «Цинізм цих людей вражає. Це колабораціонізм і пряма протидія діяльності ЗСУ. Дякую правоохоронцям за професійну та ефективну роботу. Безпековий сектор області працює для запобігання, виявлення і припинення злочинів», – наголосив Микита.

    Хабарі за «липову» інвалідність

    Один з основних епізодів розслідування пов’язаний з отриманням хабарів за фальшиві документи про інвалідність. Вартість таких послуг становила близько 6 тисяч доларів. Відомо, що військовий комісар Василь Зубатов, який раніше потрапив у скандал через носіння футболки із символікою СРСР, також є фігурою у цьому розслідуванні.

    Наразі триває майже 30 обшуків у районних лікарнях, медико-соціальних експертних комісіях та працівників ТЦК, що вказує на серйозність масштабів корупційної проблеми в регіоні.