Позначка: ICC Ukraine

  • Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Контрольований експорт частини надлишкового природного газу може стати додатковим джерелом фінансування для українських газовидобувних компаній, які відновлюють пошкоджену російськими атаками інфраструктуру та інвестують у нові свердловини. Таку думку висловив віцепрезидент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, після початку повномасштабної війни структура українського газового ринку суттєво змінилася. Комерційне споживання природного газу майже вдвічі скоротилося порівняно з довоєнним рівнем, тоді як приватні газовидобувні компанії вже забезпечують потреби цього сегмента ринку, а в окремі періоди навіть видобувають більше газу, ніж споживається.

    Трохимець зазначив, що у підземних сховищах наразі накопичено близько 12,85 млрд кубометрів газу, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Водночас підприємства галузі продовжують працювати в умовах постійних російських обстрілів, які завдають шкоди виробничим об’єктам та потребують значних витрат на їх відновлення.

    «Тут логіка проста: якщо частину надлишкового газу можна буде експортувати, компанії отримають додатковий ресурс на ремонт пошкодженої інфраструктури, нове буріння та підтримку видобутку», — пояснив експерт.

    Водночас він наголосив, що мова не йде про необмежений експорт природного газу. За його словами, проєкт відповідної постанови Кабінету Міністрів передбачає чіткий механізм державного контролю за такими операціями.

    Зокрема, пропонується встановити щомісячний ліміт експорту на рівні не більше 15% фактичного видобутку газу за попередній місяць. Реалізація ресурсу має здійснюватися виключно через спеціалізовані біржові торги, а право на експорт отримуватимуть лише компанії, які матимуть відповідну ліцензію та погодження. При цьому невикористані квоти не переноситимуться на наступні місяці.

    Окремо проєкт документа передбачає, що держава зберігатиме можливість оперативно призупинити експорт у разі виникнення загроз для енергетичної безпеки країни або дефіциту газу на внутрішньому ринку.

    «Якщо він одночасно захищає внутрішній ринок і дає українським газовидобувним компаніям ресурс для відновлення після російських атак, така модель заслуговує на професійну дискусію», — зазначив Трохимець.

    За оцінками аналітиків, попри поступове відновлення галузі, приватний видобуток природного газу в Україні досі залишається приблизно на 26% нижчим, ніж у 2021 році. Експерти вважають, що додаткові інвестиції у відновлення виробничих потужностей можуть сприяти зміцненню енергетичної стійкості країни та підтримці власного видобутку в умовах війни.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    Фінансова ситуація навколо Укрзалізниці стрімко загострюється: компанія опинилася на межі серйозної боргової кризи, і ключова причина — не лише зовнішні зобов’язання, а багаторічна модель фінансування, яка фактично вичерпала себе. За оцінками аналітиків Центру транспортних стратегій, саме невирішене питання компенсації збитків від пасажирських перевезень створює системний ризик дефолту найбільшого державного перевізника країни.

    Сьогодні компанія намагається реструктурувати близько 1,1 мільярда доларів боргу, пропонуючи кредиторам списання 20% і нову модель виплат, прив’язану до обсягів перевезень. Однак частина інвесторів не погоджується на ці умови та наполягає на альтернативному сценарії — підвищенні тарифів на вантажні перевезення, що, на їхню думку, дозволить швидше стабілізувати фінансовий стан. Проте саме цей крок, як застерігають експерти, може стати каталізатором ще глибшої кризи.

    Проблема полягає в тому, що підвищення тарифів уже раніше мало негативні наслідки: бізнес почав відмовлятися від залізничної логістики на користь автотранспорту, а українські виробники втратили частину конкурентних переваг через зростання витрат. За оцінками експертів, нове підвищення тарифів на 37% може призвести до скорочення обсягів перевезень приблизно на 15%, що еквівалентно втраті близько 27 мільйонів тонн вантажів щороку. У підсумку очікуваного зростання доходів не відбудеться, натомість державний бюджет ризикує недоотримати десятки мільярдів гривень податкових надходжень.

    Ключова проблема значно глибша — це сама модель функціонування компанії. Протягом багатьох років прибутковий вантажний сегмент фактично дотує збиткові пасажирські перевезення. У період 2022–2025 років збитки від пасажирського напрямку перевищили 67 мільярдів гривень, тоді як операційний прибуток від вантажних перевезень становив лише 59 мільярдів. Тобто навіть найприбутковіший сегмент уже не перекриває втрати, що накопичуються.

    Це означає, що внутрішній фінансовий баланс компанії зруйнований: вантажні перевезення більше не можуть бути «донором» для пасажирського сектору. У результаті страждають інвестиції в інфраструктуру, оновлення рухомого складу та загальна конкурентоспроможність залізниці. Фактично мова йде про системну кризу, яка не може бути вирішена точковими заходами.

    Аналітики наголошують: без переходу до європейської моделі, де пасажирські перевезення фінансуються напряму з державного бюджету, ситуація лише погіршуватиметься. У країнах ЄС такі перевезення вважаються соціальною функцією держави, а не комерційним напрямком, і відповідно дотуються з бюджету. В Україні ж цей тягар покладено на саму компанію, що в умовах війни та економічного тиску стає критичним.

    Додатковий фактор ризику — позиція кредиторів. Відмова частини власників облігацій підтримати реструктуризацію посилює тиск на ліквідність компанії. Якщо компроміс не буде знайдено, це може призвести до технічного дефолту — ситуації, коли компанія не здатна виконувати свої боргові зобов’язання вчасно.

    Наслідки такого сценарію можуть бути масштабними: від втрати довіри міжнародних інвесторів до ускладнення залучення фінансування для критичної інфраструктури. Більше того, це може вплинути на всю економіку країни, адже залізниця залишається ключовим елементом логістики, особливо в умовах війни.

    Додаткові оцінки, зокрема від ICC Ukraine, свідчать, що підвищення тарифів може мати макроекономічні наслідки: скорочення ВВП на десятки мільярдів гривень, зменшення валютної виручки та падіння податкових надходжень. Це створює ризик ширшої економічної дестабілізації та навіть деіндустріалізації окремих секторів.

    Укрзалізниця опинилася у своєрідній пастці: підвищення тарифів шкодить економіці, а відмова від цього кроку не вирішує проблему боргів. Єдиним довгостроковим виходом виглядає системна реформа моделі фінансування — із чітким розмежуванням комерційної та соціальної функцій компанії.

    Поки ж цього не сталося, ризик дефолту залишається цілком реальним, а майбутнє української залізниці — залежним від рішень, які доведеться ухвалювати вже найближчим часом.