Golosnovinua.com

Позначка: Ігор Клименко

  • Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    В Україні відзначили десятьох дітей, які у найважчі моменти проявили мужність, рішучість і силу духу, гідну дорослих героїв. Вони рятували рідних із пожежі, закривали собою малюків під час російських обстрілів, допомагали пораненим після ударів, збирали мільйони гривень для ЗСУ, плели маскувальні сітки, викликали рятувальників і самі боролися за життя після тяжких поранень.

    Щорічну акцію «Діти-Герої» провело Міністерство внутрішніх справ України. Цьогоріч лауреатами стали десятеро дітей віком від восьми до 17 років. Урочиста церемонія нагородження відбулася 12 червня в екопарку «Ясногородка» на Київщині.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що акція проводиться вже вчетверте. За попередні роки МВС відзначило 22 дітей, а у 2026 році до них додалися ще десять юних українців. За словами Клименка, ці історії особливо важливі під час війни, адже герої України — це не лише воїни на фронті, а й діти, які в критичний момент не розгубилися та зробили все, щоб урятувати інших.

    Однією з лауреаток стала 9-річна Марія Красота із села Ганнопіль на Вінниччині. У листопаді 2025 року в її будинку спалахнула пожежа через пічне опалення. У цей момент у домі були Марія та двоє її молодших братиків — Андрій і Артем. Дівчинка не втекла сама, а винесла дітей у літню кухню, після чого почала кликати дорослих на допомогу та намагалася самотужки боротися з вогнем. Половина будинку згоріла, однак завдяки рішучості Марії ніхто не постраждав.

    «Я тоді дуже злякалася, але розуміла: якщо втечу, брати загинуть», — згадує дівчинка. У майбутньому вона мріє стати патрульною.

    Найпершою особливу відзнаку отримала 9-річна Марія Красота
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Серед відзначених також 15-річний Кирило Салов із Закарпаття. Хлопець має вроджену ваду руки, але це не завадило йому професійно займатися плаванням. За сім років тренувань він здобув близько 150 медалей, чотири кубки та звання кандидата у майстри спорту. Кирило мріє потрапити до збірної України з плавання та виступити на Олімпійських іграх. Зараз хлопець має кілька сучасних протезів, зокрема спеціальний для плавання.

    Кирило Салов із Закарпаття професійно займається плаванням, попри вроджену ваду руки
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Ще одна історія — про 15-річну Калину Папроцьку з Житомирщини. 3 квітня 2026 року під час російського обстрілу Коростеня уламки ракети пошкодили будинки сотень людей. У момент вибуху Калина була вдома з дворічною племінницею Амірою. Коли дівчинка почула наближення удару, вона схопила дитину на руки та закрила її собою. Вибухова хвиля відкинула їх на кілька метрів, скло полетіло просто на них. Калина отримала поранення, але маленька Аміра вижила.

    Калина Папроцька з Житомирщини стала живим щитом для своєї племінниці
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина зізналася, що в той момент думала лише про племінницю. Вона розуміла, що має захистити дитину будь-якою ціною.

    Калина Папроцька захистила племінницю під час обстрілу
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    15-річна Діана Насібова з Ніжина вже чотири роки допомагає українським військовим. Щовихідних вона виходить на ринок, продає власноруч виготовлені прикраси з бісеру та співає, збираючи кошти для армії. За цей час Діана зібрала понад 7 млн грн. За ці гроші для військових купували автомобілі, тепловізори, прилади нічного бачення, амуніцію, рації, генератори та інше необхідне обладнання.

    Протягом чотирьох років Діана Насібова збирає кошти для українських військових
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина пригадує, що її перший збір становив лише 165 гривень. Тепер її кімната заповнена прапорами, шевронами та подяками від захисників.

    Наймолодший серед героїв — 8-річний Артем Лукащев із Харкова. У його квартирі через коротке замикання сталася пожежа. Хлопчик був удома з бабусею, яка через стан здоров’я не могла самостійно вийти із задимленого помешкання. Артем не розгубився: він набрав 101, повідомив рятувальникам адресу та пояснив, що в квартирі перебуває маломобільна бабуся. Завдяки його діям вогнеборці прибули вчасно, а життя хлопчика і його бабусі було врятовано.

    Артем Лукащев вчасно викликав вогнеборців, що врятувало життя і йому, і його бабусі
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    11-річний Максим Бородін із Кам’янського вже два з половиною роки допомагає Збройним силам України. Після школи хлопець плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки та кавери для військових шоломів. За цей час він долучився до виготовлення 30 тис. кв. м маскувальних сіток, майже 3,5 тис. каверів і понад 7 тис. окопних свічок.

    Уже два з половиною роки Максим Бородін допомагає українським військовим
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський із Запоріжжя стали героями після російського удару по місту 5 травня 2026 року. Коли ворог атакував Запоріжжя керованими авіабомбами, підлітки одними з перших опинилися на місці трагедії. Вони почули крики постраждалих і кинулися допомагати людям ще до прибуття частини екстрених служб.

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський прийшли на допомогу екстреним службам під час масованого російського удару по Запоріжжю
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    17-річний Олександр витягнув із небезпечної зони щонайменше шістьох людей. 14-річний Ростислав допоміг евакуювати ще чотирьох постраждалих. Підлітки не називають себе героями, але кажуть, що є свідомими громадянами.

    17-річний Олександр Леміш, ліцеїст Криворізького ліцею МВС, урятував маленького хлопчика під час таборування в горах. Дитина послизнулася біля водоспаду, впала у холодний потік і могла загинути. Олександр миттєво стрибнув у воду та витягнув хлопчика на берег. Сам юнак каже, що на його місці так мав би вчинити кожен.

    Ще один лауреат — 17-річний Олег Шпичка із Сумщини. Хлопець жив у Великописарівській громаді та допомагав військовим. Одного вечора, повертаючись із навчання, він разом із другом потрапив під удар російського FPV-дрона. Олег отримав надзвичайно тяжкі поранення: втратив ногу та око, мав ушкодження грудної клітки. Попри шок, він зміг відповзти від дрона, щоб не згоріти, і сам наклав собі імпровізований джгут, використавши ремінець. Саме знання першої допомоги допомогло йому дочекатися медиків.

    17-річний юнак Олег Шпичка потрапив під удар ворожого FPV-дрона
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Після лікування та реабілітації Олег отримав протез і вже за тиждень після протезування почав ходити. Нині він продовжує навчання та мріє стати військовим.

    Історії цих дітей — це не просто приклади сміливості. Це доказ того, що під час війни українські діти змушені дорослішати надто рано, але навіть у найстрашніших обставинах вони не втрачають людяності, любові до близьких і віри в Україну.

    Вони не чекали, що хтось інший зробить правильний крок. Вони діяли. І саме тому сьогодні їхніми вчинками захоплюється вся країна.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.

  • Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    В Україні можуть суттєво змінити правила отримання дозволу на володіння зброєю — Міністерство охорони здоров’я готує оновлення медичних вимог, які зроблять процедуру значно суворішою. Головна новація — розширення переліку протипоказань і обов’язковий психіатричний контроль для всіх без винятку заявників.

    Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я України, у відповідь на запит hromadske, ключова зміна полягає в тому, що протипоказом до отримання дозволу на зброю можуть стати всі психічні розлади, включно з тими, що виникають унаслідок вживання психоактивних речовин. Це означає відхід від нинішньої практики, коли конкретного чіткого переліку таких станів фактично не існує, а рішення часто ухвалюється індивідуально.

    Сьогодні для отримання дозволу необхідна медична довідка форми №127/о, яку видає лікарсько-консультативна комісія після комплексного обстеження. До нього входять базові аналізи, перевірка серцево-судинної системи, зору, а також наркологічний огляд і перевірка на обліку в психіатра. Однак навіть за наявності окремих психічних станів можливість отримання дозволу іноді залишалася відкритою.

    Після змін підхід стане значно жорсткішим. Передбачається, що для ухвалення рішення комісія обов’язково враховуватиме офіційний висновок психіатричного огляду, включно з оцінкою щодо вживання психоактивних речовин. Фактично це означає, що без проходження психіатра отримати довідку буде неможливо.

    Також планується розширити трактування ризиків: до протипоказань можуть віднести не лише тяжкі психічні захворювання чи недієздатність, а й стани, пов’язані з агресивною або аутоагресивною поведінкою, когнітивними порушеннями, невротичними розладами та іншими психоемоційними відхиленнями.

    Ініціатива з’явилася не випадково. Поштовхом до обговорення стали резонансні інциденти, зокрема стрілянина в центрі Києва у квітні 2026 року, коли чоловік відкрив вогонь по цивільних. Тоді загинули люди, а правоохоронці ліквідували нападника. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко прямо заявив, що необхідно перевірити, яким чином особа зі нестабільним психічним станом змогла отримати медичні документи для дозволу на зброю.

    Після цього в уряді активізували роботу над змінами. Водночас дискусія виходить за межі лише медичних вимог. Частина посадовців, зокрема в МВС, паралельно виступає за розширення права українців на збройний самозахист, що створює певний баланс між доступом до зброї та контролем за її використанням.

    Фактично Україна зараз стоїть перед вибором моделі: або лібералізація доступу до зброї за умови жорсткого медичного та психологічного контролю, або збереження обмеженого доступу із менш формалізованими процедурами. Нові ініціативи МОЗ свідчать, що держава схиляється до першого варіанту — відкритість із максимальною перевіркою.

    Експерти вказують, що такі зміни наближають українське законодавство до європейських стандартів, де психічне здоров’я є одним із ключових факторів при видачі дозволів. У багатьох країнах ЄС саме психіатричний висновок має вирішальне значення, а будь-які відхилення автоматично блокують доступ до зброї.

    Водночас критики застерігають: надто широке трактування «психічних розладів» може призвести до зловживань або дискримінації. Наприклад, люди з легкими або контрольованими станами можуть втратити право на володіння зброєю, навіть якщо не становлять загрози.

    Наразі зміни перебувають на етапі напрацювання, і остаточна редакція правил ще може змінитися. Очікується, що після узгодження в уряді документ винесуть на ширше обговорення, оскільки питання напряму стосується як безпеки громадян, так і їхніх прав.

    Майбутні нововведення можуть суттєво змінити сам принцип доступу до зброї в Україні: від формальної перевірки — до глибокої оцінки психічного стану. І саме цей фактор, імовірно, стане головним бар’єром для отримання дозволу.

  • Зброя для цивільних: МВС запускає широке обговорення нового закону — що зміниться для українців

    Зброя для цивільних: МВС запускає широке обговорення нового закону — що зміниться для українців

    В Україні розпочинається підготовка до створення єдиного закону про обіг цивільної зброї. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що найближчим часом відбудуться масштабні консультації із залученням експертів, військових, народних депутатів та представників медіа. Про це міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів у коментарі журналістам.

    За його словами, обговорення планують провести вже найближчими тижнями. Головна мета — сформувати узгоджену позицію щодо правил володіння, використання та контролю за цивільною зброєю в умовах війни та після її завершення.

    У МВС наголошують, що йдеться не просто про черговий законопроєкт, а про системний документ, який має вперше врегулювати всі аспекти обігу зброї в Україні. Наразі ця сфера частково регулюється підзаконними актами, що створює правові прогалини та неоднозначності.

    Очікується, що новий закон визначить чіткі категорії зброї, порядок її придбання, зберігання та використання, а також вимоги до власників. Одним із ключових питань стане баланс між правом громадян на самозахист і необхідністю забезпечення громадської безпеки.

    Участь у консультаціях братимуть різні групи — від профільних експертів до військових, які мають практичний досвід поводження зі зброєю. Такий підхід, за словами Клименка, дозволить врахувати як безпекові, так і суспільні аспекти.

    Тема легалізації цивільної зброї в Україні залишається однією з найбільш дискусійних. З початку повномасштабної війни інтерес до неї значно зріс, адже значна кількість громадян отримала досвід використання зброї в умовах оборони країни.

    Водночас у суспільстві немає однозначної позиції. Частина українців підтримує розширення прав на володіння зброєю, аргументуючи це необхідністю самозахисту. Інші ж наголошують на ризиках зростання злочинності та неконтрольованого обігу.

    У МВС підкреслюють, що майбутній закон має врахувати міжнародний досвід. У різних країнах діють різні моделі — від жорсткого контролю до більш ліберального підходу. Україна, ймовірно, шукатиме власний баланс, адаптований до воєнних реалій.

    Окремо розглядається питання створення єдиного реєстру цивільної зброї. Така система дозволить контролювати обіг, відстежувати власників і запобігати незаконному використанню.

    Також очікується, що закон визначить механізми перевірки громадян перед отриманням дозволу — зокрема медичні огляди, психологічну оцінку та навчання правилам поводження зі зброєю.

    Експерти зазначають, що ухвалення такого закону стане важливим етапом трансформації системи безпеки в Україні. В умовах війни держава змушена переглядати підходи до захисту громадян і їхньої ролі у забезпеченні безпеки.

    Водночас ключовим викликом залишається довіра суспільства. Саме тому МВС робить акцент на відкритому обговоренні, щоб уникнути конфліктів і врахувати позиції різних груп.

    У підсумку майбутній закон про цивільну зброю може стати одним із найбільш резонансних рішень останніх років. Від того, яким він буде, залежатиме не лише рівень безпеки, а й нова модель взаємодії держави та громадян у сфері оборони.

  • Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих у Дніпрі зросла до 8, постраждалих — до 49

    Кількість загиблих внаслідок атак на Дніпро 25 квітня зросла до 8, поранених – до 49. Серед поранених — п’ятеро дітей. Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, уточнюючи дані станом на другу половину дня після серії ударів по місту.

    За словами посадовця, постраждалі були госпіталізовані до медичних закладів різного рівня, ще частині людей допомогу надали амбулаторно або на місці події. Стан двох жінок — 26 і 44 років — оцінюється як важкий, вони перебувають під постійним наглядом лікарів у реанімаційних відділеннях. Медики повідомляють, що загалом поранені отримали травми різного характеру: осколкові ураження, опіки, черепно-мозкові травми та ушкодження через обвали конструкцій.

    Масована атака на Дніпро сталася у кілька хвиль і охопила як нічний, так і денний період. У місті були зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури: пошкоджені житлові багатоповерхові будинки, приватні оселі, об’єкти промисловості, магазини та автотранспорт. В окремих районах вибухова хвиля вибивала вікна на значній відстані від епіцентрів ударів.

    Особливо серйозні наслідки мала одна з нічних атак, унаслідок якої частково зруйновано під’їзд багатоповерхового будинку. Під завалами опинилися мешканці, і рятувальникам довелося працювати кілька годин, щоб розібрати конструкції та дістати людей. За попередніми даними, з-під завалів було врятовано понад 30 осіб, яких оперативно передали медикам.

    Паралельно стало відомо про загибель щонайменше п’яти людей. Ці дані уточнюються, оскільки рятувальні роботи продовжуються, а частина територій залишається небезпечною через ризик повторних вибухів та наявність нерозірваних боєприпасів.

    Окремий інцидент під час ліквідації наслідків атаки прокоментував міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, вибухотехнічні підрозділи виявили та знешкодили бойову частину російського безпілотника, яка не спрацювала під час удару. Небезпечний боєприпас знайшли прямо в одній із квартир пошкодженого будинку. У МВС наголошують, що подібні випадки становлять пряму загрозу для цивільних навіть після завершення обстрілів, адже нерозірвані елементи можуть здетонувати будь-якої миті.

    Ближче до полудня 25 квітня місто зазнало повторної атаки. За даними ОВА, внаслідок другого удару знову було пошкоджено житлову забудову, а ще семеро людей отримали поранення. Таким чином, Дніпро двічі протягом однієї доби опинився під масованим вогневим впливом.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що російські війська використовують так звану «сирійську тактику» — коли після першого удару по цивільних об’єктах завдається повторний удар по тому самому місцю, де вже працюють рятувальники, комунальні служби, поліція та медики. За його словами, це суттєво ускладнює евакуацію постраждалих і створює додаткову загрозу для екстрених служб.

    Філатов також повідомив, що під час повторного обстрілу на місці перебували представники міської адміністрації, інженери та його заступник. Вони, за його словами, дивом не постраждали. У момент атаки в районі вже тривали аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених будівель.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місцях уражень, розбираючи завали, перевіряючи будівлі на предмет можливих обвалів і допомагаючи мешканцям евакуюватися з пошкоджених будинків. Комунальні служби відновлюють електро- та водопостачання, де це можливо, а також тимчасово закривають вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Медики зазначають, що остаточна кількість постраждалих може ще змінитися, оскільки частина людей самостійно звертається по допомогу вже після подій, а також триває уточнення даних щодо тих, хто перебував у лікарнях або міг залишатися під завалами.

    Подія у Дніпрі стала черговим масштабним ударом по цивільній інфраструктурі українських міст і ще раз продемонструвала високий рівень небезпеки для населення навіть у відносно тилових регіонах. Влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог та оперативно реагувати на сигнали оповіщення.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.

  • Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після теракту в Києві зняли керівництво патрульної поліції

    Після службового розслідування щодо дій правоохоронців під час теракту в Голосіївському районі ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі патрульної поліції Києва — від командирів взводів до керівництва столичного управління.

    Про це під час пресконференції повідомив глава МВС Ігор Клименко.

    За словами Клименка, рішення ухвалене за підсумками внутрішнього службового розслідування, яке аналізувало дії підрозділів патрульної поліції під час надзвичайної ситуації в столиці.

    Міністр наголосив, що з посад знято всю вертикаль управління — починаючи від командирів взводів і закінчуючи керівником Управління патрульної поліції Києва. Йдеться про найбільш масштабні кадрові зміни у столичній патрульній поліції за останній час.

    Водночас Клименко зазначив, що ухвалені рішення можуть бути не остаточними, а їх подальше уточнення залежить від результатів додаткових перевірок та рішень керівництва Національної поліції.

    Окремо міністр внутрішніх справ наголосив на зміні підходів до призначень у системі поліції.

    За його словами, особливу увагу приділятимуть професійній підготовці керівників підрозділів. Зокрема, заступники зі службової підготовки в кожному підрозділі мають призначатися виключно з числа осіб, які мають бойовий досвід.

    Клименко підкреслив, що в умовах воєнного стану система правоохоронних органів має бути максимально готовою до кризових ситуацій, а управлінські рішення — відповідати реаліям війни.

    Теракт стався 18 квітня. За даними слідства, невідомий відкрив стрілянину по цивільних, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників.

    Подія спричинила масштабну спецоперацію сил безпеки. Зловмисника було ліквідовано під час затримання. За офіційними даними, загинуло 7 людей.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, триває досудове розслідування.

    Після інциденту з’явилися повідомлення про те, що частина поліцейських залишила місце події під час стрілянини, не забезпечивши належної допомоги постраждалим.

    Через це керівництво МВС ініціювало службове розслідування, а окремих працівників було відсторонено від виконання обов’язків.

    Голова Національної поліції Іван Вигівський повідомив про початок внутрішньої перевірки та кадрові рішення щодо окремих співробітників.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про відкриття кримінального провадження щодо можливого факту службової недбалості з боку поліцейських під час теракту.

    Слідство встановлює, чи були порушені протоколи реагування та чи могли дії правоохоронців вплинути на кількість жертв.

    Інцидент у Голосіївському районі став одним із найрезонансніших у столиці за останній час. Він не лише спричинив людські жертви, а й викликав масштабну реакцію всередині системи МВС.

    У відомстві підкреслюють, що кадрові зміни є частиною ширшого перегляду підходів до оперативного реагування, підготовки особового складу та управління в умовах воєнного стану.

    Розслідування триває, остаточні висновки щодо дій усіх учасників подій будуть оприлюднені після завершення всіх експертиз та процесуальних дій.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.