Позначка: Ігор Коломойський

  • Заява з зали суду: Ігор Коломойський спрогнозував курс долара по 150 гривень

    Заява з зали суду: Ігор Коломойський спрогнозував курс долара по 150 гривень

    Український бізнесмен Ігор Коломойський, який перебуває під вартою, під час одного із судових засідань зробив резонансну заяву щодо реального стану української економіки та можливої девальвації національної валюти.

    За його словами, реальний еквівалент вартості американського долара в Україні вже наразі наближається або може сягнути позначки у 150 гривень за долар.

    Ключові тези та контекст заяви Коломойського:

    • Вплив можливого припинення вогню: Бізнесмен висловив думку, що потенційне замороження бойових дій чи припинення вогню викриє накопичені глибокі дисбаланси в українській економіці.
    • Прихована інфляція та дефіцит: На думку Коломойського, поточний офіційний курс утримується за рахунок масштабної зовнішньої фінансової допомоги та валютних обмежень НБУ, тоді як ринкова купівельна спроможність та економічні реалії відповідають значно вищому курсу.
    • Бачення ситуації: Окрім макроекономічних прогнозів, Коломойський також поділився власними оцінками щодо майбутніх мирних переговорів та зовнішньополітичного курсу.

    Оцінка економістів та реакція Нацбанку

    Економічні аналітики та представники фінансового сектору сприйняли висловлювання Коломойського скептично, наголошуючи на політико-емоційному характері заяви:

    1. Золотовалютні резерви НБУ: Національний банк України зберігає високий рівень міжнародних резервів, що дозволяє повністю контролювати ситуацію на міжбанківському та готівковому валютному ринках і запобігати шоковим девальваціям.
    2. Керована гнучкість: Стратегія НБУ передбачає плавну адаптацію курсу залежно від попиту й пропозиції без ризику стрибків до тризначних показників.
    3. Залежність від допомоги: Фахівці погоджуються, що стабільність гривні значною мірою залежить від ритмічності міжнародних надходжень, однак підстав для падіння курсу до 150 грн/ $ наразі немає.
  • ВАКС розпочав розгляд справи Коломойського та екскерівників ПриватБанку щодо заволодіння 9,2 млрд грн

    ВАКС розпочав розгляд справи Коломойського та екскерівників ПриватБанку щодо заволодіння 9,2 млрд грн

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд по суті кримінального провадження стосовно бізнесмена Ігоря Коломойського та п’ятьох колишніх посадовців «ПриватБанку».

    Ключові деталі та суть обвинувачення

    • Масштаб збитків: Фігурантів обвинувачують у протиправному заволодінні понад 9,2 мільярда гривень коштів фінансової установи та подальшій легалізації (відмиванні) частини цієї суми.
    • Схема правопорушення: За даними НАБУ та САП, у 2015 році був розроблений план штучного створення зобов’язання банку перед підконтрольною офшорною компанією для перерахування та подальшого виведення коштів.
    • Коло обвинувачених: Окрім Ігоря Коломойського, у провадженні фігурують колишній голова правління «ПриватБанку», його заступники та інші топменеджери структури станом на 2015 рік.
    • Статус справи: Справу розглядає колегія суддів ВАКС, яка переходить до дослідження доказів та допиту свідків у межах антикорупційного процесу.

    Щодо початку судового розгляду:

    «Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд справи Ігоря Коломойського та п’ятьох колишніх топменеджерів ПриватБанку. Їх обвинувачують у заволодінні 9,2 млрд грн коштів банку та легалізації частини цієї суми».

     

  • Сини Садового тримали гроші у ПриватБанку: що показала декларація мера Львова

    Сини Садового тримали гроші у ПриватБанку: що показала декларація мера Львова

    Усі п’ятеро синів міського голови Львова Андрія Садового у 2023 році мали кошти на рахунках у ПриватБанку. Це випливає зі щорічної декларації посадовця, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК. Водночас сам мер на кінець того року задекларував гроші в іншій державній фінустанові — Укргазбанку.

    У публікаціях частини ЗМІ ПриватБанк при цьому називають «колишнім банком Ігоря Коломойського». Формально це історично коректне уточнення, однак потребує важливого контексту: на момент, коли родина Садового зберігала там кошти, ПриватБанк уже багато років був державним банком. Його націоналізували ще у грудні 2016 року, а 100% акцій перейшли державі в особі Міністерства фінансів України. Колишніми акціонерами банку були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

    За декларацією Андрія Садового за 2023 рік, найбільшу суму серед його синів на рахунку в ПриватБанку мав Іван-Павло Садовий — 41 759 грн. У Михайла Садового було вказано 11 042 грн, у Тадея-Луки — 1 211 грн, в Антонія — 364 грн, а в Йосифа — лише 39 грн. Таким чином, сукупно на задекларованих рахунках п’ятьох синів мера в цьому банку перебувало понад 54 тис. грн.

    Рахунок у ПриватБанку мала й дружина мера Катерина Кіт-Садова. У декларації за відповідний період на ньому зазначено 12 501 грн. Ще 13 516 грн у цій фінустанові належали тещі Садового Марії Кіт.

    Сам Андрій Садовий на кінець 2023 року задекларував 31 876 грн на банківському рахунку в Укргазбанку. Його дружина також користувалася цією фінустановою: на рахунку було 1 098 грн, а окремо вона задекларувала депозит у розмірі 890 тис. грн.

    Таким чином, твердження про те, що сам Садовий нібито «не довіряв ПриватБанку», робити лише на підставі декларації некоректно. Документ показує, у яких установах перебували задекларовані кошти, але не пояснює мотивів вибору конкретного банку. Сам міський голова публічно не заявляв у цьому контексті, що відмовлявся від ПриватБанку через недовіру до нього.

    Що змінилося пізніше

    Банківська структура активів родини з часом змінювалася. У деклараційних документах за наступні періоди вже фігурують рахунки самого Андрія Садового в ПриватБанку. У реєстрі НАЗК, зокрема, містяться записи про рахунки мера в цій установі у декларації за 2025 рік. Там само продовжують фігурувати рахунки членів його родини.

    Тобто протиставлення, за яким діти мера начебто користувалися ПриватБанком, а сам Садовий принципово його уникав, не відповідає ситуації в довшій перспективі.

    До того ж сам факт відкриття рахунку у ПриватБанку не вказує на будь-який зв’язок клієнта з його колишніми власниками. З грудня 2016 року банк належить державі, а НБУ називав його націоналізацію необхідним рішенням для збереження стабільності фінансової системи. У 2025 році Верховний Суд також підтвердив правомірність націоналізації.

    Чому ПриватБанк пов’язують із Коломойським

    ПриватБанк перейшов у державну власність 18 грудня 2016 року. Тоді Національний банк визнав установу неплатоспроможною та запропонував уряду вивести її з ринку за участю держави. Кабмін погодив входження держави до капіталу банку.

    Подальше розслідування компанії Kroll, результати якого оприлюднював НБУ, встановило, що до націоналізації понад 95% корпоративного кредитного портфеля банку було надано сторонам, пов’язаним із колишніми акціонерами та афілійованими з ними структурами. За оцінкою, яку наводив НБУ, це призвело до збитків щонайменше на $5,5 млрд.

    У липні 2025 року сам ПриватБанк повідомив про перемогу у багатомільярдному судовому процесі у Великій Британії проти колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Банк також нагадував, що після націоналізації його було рекапіталізовано державою.

    Тому характеристика ПриватБанку як «банку Коломойського» сьогодні є радше посиланням на історію його власності, а не описом актуального статусу установи.

    Що ще відомо про синів Садового

    Андрій Садовий та його дружина Катерина Кіт-Садова мають п’ятьох синів. У деклараціях посадовця членами сім’ї вказані Іван-Павло, Тадей-Лука, Михайло, Йосиф та Антоній Садові.

    Останніми днями «Українські Новини» опублікували серію матеріалів про родину львівського мера на основі його електронних декларацій. Видання, зокрема, звертало увагу на проживання та навчання старших синів за кордоном і доходи Івана-Павла від роботи у компанії, пов’язаній із його матір’ю.

    Водночас із самих декларацій не випливає нічого незаконного у використанні членами родини рахунків у ПриватБанку. Це звичайна банківська установа, яка вже майже десять років перебуває у державній власності. Фактична новина тут полягає саме в структурі задекларованих коштів сім’ї Садового, а не в будь-якому її зв’язку з Коломойським.

    Найцікавішою деталлю декларації є інше: у 2023 році банківські активи членів великої родини були розподілені між кількома державними та приватними банками, причому ПриватБанк використовували дружина, теща та всі п’ятеро синів Садового, тоді як основна задекларована сума самого мера перебувала в Укргазбанку. Через два роки ПриватБанк уже з’явився і серед банків, у яких відкриті рахунки самого львівського міського голови.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Олігарх Ігор Коломойський заявив, що заздалегідь знав про підготовку слідчих дій проти нього. Про це він повідомив під час останнього судового засідання.

    За словами бізнесмена, про майбутню підозру та можливе затримання його попередив бізнес-партнер, співвласник студії «Квартал 95» Тімур Міндіч. Як стверджує Коломойський, це сталося приблизно за тиждень до того, як до нього прийшли правоохоронці.

    «Я ж нікуди не поїхав. Тому це все несерйозно, я нікуди не збираюсь тікати», — заявив Коломойський у суді.

    Водночас олігарх додав, що сам Міндіч, за його інформацією, також був попереджений про підготовку правоохоронної операції «Мідас». За словами Коломойського, це сталося за кілька годин до її початку.

    За його версією, саме завдяки цьому Міндіч зміг виїхати та уникнути отримання підозри.

    Нагадаємо, ім’я Тімура Міндіча фігурує у так званому «Міндічгейті» — гучному скандалі, пов’язаному з корупційними підозрами та витоком інформації про слідчі дії.

    Наразі правоохоронні органи публічно не коментували заяви Коломойського щодо можливого попередження про слідчі заходи.

  • Коломойський і Боголюбов подали апеляцію у справі ПриватБанку в Лондоні

    Коломойський і Боголюбов подали апеляцію у справі ПриватБанку в Лондоні

    Колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов подали апеляцію на рішення Високого суду Лондона у справі за позовом банку. Апеляційну скаргу вже прийнято до розгляду.

    Про це в інтерв’ю повідомив генеральний директор ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт.

    За його словами, апеляційний суд погодився розглянути скаргу ексвласників банку, а нове судове засідання має відбутися у травні.

    “Ексвласники подали апеляційну скаргу на рішення Високого суду Лондона, і суд її прийняв. Це означає, що буде нове засідання у травні“, — зазначив Бьоркнерт.

    Очільник банку додав, що остаточне рішення у справі очікується до кінця року. Після цього, за його словами, можливості для подальших апеляцій будуть вичерпані.

    “Сподіваємося, що наприкінці року отримаємо остаточний результат. Після цього більше не буде можливих апеляцій, і тоді зможемо почати отримання активів“, — сказав він.

    Після завершення судового процесу ПриватБанк планує розпочати процедуру повернення активів колишніх власників у різних юрисдикціях.

    “Ми готуємося до цього, шукаємо, де є активи і які з них можна отримати найшвидше. Деякі активи можемо отримати вже в перший рік, але на повернення інших, імовірно, знадобляться роки або навіть десятиліття“, — пояснив Бьоркнерт.

    Справа стосується вимог ПриватБанку до колишніх власників про відшкодування збитків у розмірі понад 3 млрд доларів.

    У листопаді 2025 року Високий суд Лондона відмовив Коломойському і Боголюбову у дозволі на апеляцію та у зупиненні виконання рішення суду.

    Згідно з рішенням суду, ексвласники мали виплатити банку понад 3 млрд доларів до 24 листопада 2025 року. У разі несплати банк отримує право розпочати процедуру примусового стягнення активів у різних юрисдикціях.

    Водночас листопадове рішення не було остаточним, оскільки відповідачі зберігали право звернутися безпосередньо до Апеляційного суду Англії та Уельсу з проханням розглянути апеляцію. Саме цим правом вони й скористалися.

  • Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Суддя Марина Барсук дотична до схем Енергоатому. ЗМІ

    Одіозна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше була помічена в обслуговуванні інтересів олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського, за повідомленням ЗМІ дотична до корупційних схем в українській енергетиці за участі підсанкційного Костянтина Григоришина.

    Так, за інформацією журналістів, “Костянтин Григоришин вкрав у держави не 68 мільйонів, а понад 1,3 мільярда грн”.

    Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона, який розглядав справу № 910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ “Енера Вінниця”, що належить до орбіти Григоришина через кіпрську офшорку Palpon Trading Limited (структура Energy Standard Group).

    Суддя Селівон, спочатку відмовляв людям олігарха, але згодом, коли принесли схему за участі Енергоатому, Селівон погодився і прийняв ключове рішення. Сума відкату, за інформацією журналістів, склала трохи менше 10%. У схемі взяла участь одіозна суддя Марина Барсук, відповідну інформацію легко знайти в реєстрі судових рішень.

  • Кредити для своїх: хто забезпечував виведення коштів з ПриватБанку

    Кредити для своїх: хто забезпечував виведення коштів з ПриватБанку

    У 2013–2016 роках із ПриватБанку було виведено майже два мільярди доларів США через масове кредитування компаній, пов’язаних із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Такі операції згодом стали однією з ключових причин націоналізації найбільшої фінансової установи країни та багатомільярдних витрат держави на її порятунок.

    Згідно з висновками, викладеними у рішенні Високого суду Лондона від 31 липня 2025 року, упродовж чотирьох років із банку було виведено 1 млрд 911 млн 877 тис. 385 доларів США. Кошти надавалися у вигляді кредитів компаніям з України та Кіпру, які перебували під контролем або у власності Коломойського і Боголюбова. Переважна більшість цих позик так і не була повернута банку.

    Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

    Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

    Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

    Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

    Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

    Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

    Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

    Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

    Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

  • Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо масштабного виведення коштів з банку, після націоналізації фінансової установи продовжила підприємницьку діяльність в Україні. Її компанія до початку повномасштабної війни також працювала з російським ринком.

    Згідно з рішенням британського суду, у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 млрд доларів США шляхом видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Кредити не поверталися, що зрештою призвело до втрати платоспроможності банку, його націоналізації та необхідності багатомільярдного докапіталізування за рахунок держави.

    У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

    Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

    У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

    Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

    У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

    Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

    Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

    В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.