Позначка: Ігор Ніконов

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Український бізнесмен Денис Комарницький заробив сотні мільйонів на київській нерухомості

    Український бізнесмен Денис Комарницький заробив сотні мільйонів на київській нерухомості

    У період з 2016 по 2018 рік київський бізнесмен Денис Комарницький та його дружина володіли щонайменше 110 квартирами в новобудовах столиці. Значна частина цього житлового фонду — 52 квартири — перебувала в житловому комплексі «Комфорт Таун», ще 48 — у ЖК «Central Park», і 10 — у «Tetris Hall». Всі ці комплекси були зведені компанією KAN Development, заснованою Ігорем Ніконовим, колишнім заступником голови КМДА за Віталія Кличка.

    Як повідомляється, нерухомість переходила у власність подружжя Комарницьких на короткий строк — часто лише на кілька днів або тижнів, після чого реалізовувалась. На цій схемі продажу квартир вони могли заробити до 440 мільйонів гривень.

    Офіційно незрозуміло, на яких підставах бізнесмен отримував таку кількість квартир. Проте один із можливих варіантів, який розглядають джерела — це інвестиційні угоди з фіксованою вартістю купівлі. Таку версію озвучив Ігор Ніконов, зазначивши, що компанії, пов’язані зі Степаном Черновецьким (сином колишнього мера Києва), були власниками земель під забудову та саме вони фінансували проєкти, а KAN Development виступала лише девелопером.

    Ніконов також заперечив можливість передачі квартир як форми хабаря, наголосивши, що в період 2016–2018 років Комарницький не мав достатнього політичного чи адміністративного впливу для тиску на забудовників. Водночас вплив Комарницького у міських справах дійсно різко зростав у двох інших періодах: 2006–2010 і з 2019 року до теперішнього часу.

    На фоні хронічних корупційних скандалів у міському управлінні та будівельній сфері, ситуація з масовою скупкою квартир викликає запитання — чи була ця схема виключно бізнесом, чи могла слугувати для прихованого фінансування або неформальних розрахунків?