Golosnovinua.com

Позначка: Ігор Смілянський

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» запускає масштабне розширення мережі вуличних поштоматів. Компанія планує виготовити та встановити ще 1000 таких конструкцій у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах України. Нові поштомати розміщуватимуть переважно біля житлових будинків, щоб мешканці могли отримувати та відправляти поштові відправлення неподалік від дому.

    Про це повідомив генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

    Проєкт реалізують спільно з компанією «Модерн-Експо», яка спеціалізується на виробництві поштового та торговельного обладнання. Нова партія складатиметься з 1000 вуличних поштоматів, однак у «Укрпошті» вже зазначають, що на цьому розширення мережі не завершиться.

    Особливістю нових поштоматів стане те, що вони виконуватимуть не лише функцію отримання посилок. У конструкціях передбачать поштові скриньки, завдяки чому користувачі зможуть також відправляти листи.

    Першочергово «Укрпошта» планує встановлювати поштомати у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах. Основна увага приділятиметься локаціям поруч із житловими будинками, щоб доступ до поштових послуг був максимально зручним для мешканців.

    Наразі компанія займається пошуком відповідних місць для встановлення першої тисячі поштоматів. Представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів можуть самостійно запропонувати локацію біля свого будинку.

    Після отримання заявки «Укрпошта» має перевірити запропоноване місце, оцінити його придатність для встановлення конструкції та погодити умови співпраці. Таким чином, мешканці будинків та керуючі організації можуть ініціювати появу поштомату безпосередньо біля свого житлового комплексу.

    У компанії очікують, що нові поштомати допоможуть розвантажити традиційні поштові відділення та зробити отримання посилок доступнішим. Користувачам не доведеться щоразу відвідувати відділення, якщо їхнє відправлення можна отримати через автоматизований поштовий пункт.

    За словами Ігоря Смілянського, попит на поштомати вже перевищує кількість, яку планують встановити в рамках першої хвилі.

    «Я знаю, що попит значно більший, ніж ці 1000 поштоматів. Ми продовжимо закупівлю та встановлення поштоматів і надалі, а також значно розширимо мережу через поштомати наших партнерів», — заявив він.

    Таким чином, після встановлення першої тисячі поштоматів «Укрпошта» планує продовжити розширення мережі. Крім власних конструкцій, компанія також має намір збільшувати кількість доступних точок через партнерські поштомати.

    Подати заявку на встановлення поштомату біля житлового будинку можна через відповідний розділ на сайті «Укрпошти». Заявки можуть подавати представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів.

    Розширення мережі поштоматів є частиною розвитку цифрових та автоматизованих поштових сервісів «Укрпошти». Наприкінці червня компанія вже повідомляла про встановлення поштоматів у нових населених пунктах, зокрема в Одеській області, Вінниці, Хмельницькому та Миколаєві. На той момент в Україні працювали 277 поштоматів.

    Нова партія з 1000 конструкцій має суттєво збільшити кількість таких точок. Водночас остаточний перелік адрес залежатиме від результатів пошуку та погодження конкретних локацій.

  • «Укрпошта» змінює тарифи: хто платитиме менше, а кому доведеться доплатити

    «Укрпошта» змінює тарифи: хто платитиме менше, а кому доведеться доплатити

    Із 1 липня «Укрпошта» запроваджує важливі зміни для своїх клієнтів. Компанія скасовує доплату за доставку відправлень у сільську місцевість, завдяки чому жителі сіл зможуть користуватися послугами за такими ж тарифами, як і мешканці міст. Водночас поштовий оператор перегляне вартість кур’єрської доставки, яка подорожчає на 5 гривень.

    Про це повідомив генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський.

    За його словами, починаючи з 1 липня, доплата у 45 гривень за доставку до сіл буде повністю скасована. Нововведення стосується всіх населених пунктів, де працює точка присутності «Укрпошти» — стаціонарне або пересувне відділення чи поштова кімната при місцевій громаді.

    «Тепер швидко, без доплат — і в село, і в поштомат», — зазначив Смілянський.

    Таким чином, тариф на доставку посилок до сільської місцевості стане однаковим із міським. Аналогічні умови діятимуть і для доставки до поштоматів — жодних додаткових платежів за цей сервіс також не передбачено.

    Водночас компанія повідомила і про зміну вартості кур’єрської доставки. Через подорожчання пального тариф збільшиться на 5 гривень. Попри це, в «Укрпошті» наголошують, що навіть після підвищення послуга залишатиметься однією з найдоступніших на українському ринку.

    Після зміни тарифу вартість кур’єрської доставки становитиме 50 гривень незалежно від того, чи здійснюється вона в місті, чи у сільській місцевості.

    У компанії пояснюють, що нові правила покликані зробити поштові послуги більш доступними для жителів невеликих населених пунктів, де раніше додаткова плата збільшувала вартість відправлень.

    «Укрпошта» залишається найбільшим національним поштовим оператором України. Мережа компанії налічує понад 4600 стаціонарних і близько 1900 пересувних відділень, що забезпечують майже 26 тисяч точок присутності по всій країні. Щодня послугами оператора користуються мільйони українців, особливо у громадах, де приватні служби доставки представлені обмежено або взагалі відсутні.

    Попри масштабну мережу, компанія продовжує працювати у складних умовах повномасштабної війни. За підсумками першого кварталу 2026 року «Укрпошта» отримала 204,8 млн грн чистого збитку. Водночас цей показник виявився майже на 40% кращим, ніж прогнозувався фінансовим планом підприємства.

    У компанії пояснюють фінансові результати наслідками війни, втратою частини ринків і майна, зниженням внутрішнього попиту, активною цифровізацією фінансових послуг та переходом частини пенсіонерів на банківське обслуговування. Додатковим фактором залишається висока конкуренція з боку приватних операторів доставки.

    Нові тарифні зміни стали ще одним кроком у реформуванні сервісів компанії. За словами керівництва, головною метою залишається забезпечення однаково доступних поштових послуг для мешканців усіх регіонів України незалежно від місця проживання.

    З 1 липня українці, які проживають у селах, зможуть надсилати та отримувати посилки без додаткової доплати за віддаленість населеного пункту, тоді як незначне підвищення вартості кур’єрської доставки має компенсувати зростання операційних витрат, насамперед через подорожчання пального.

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Смілянський іде в суд проти НБУ

    Смілянський іде в суд проти НБУ

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський заявив, що має намір оскаржувати в судовому порядку рішення Національного банку України щодо його невідповідності вимогам професійної придатності та домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, замовників цього рішення.

    Про це він написав у своєму Telegram-каналі, різко відреагувавши на позицію регулятора та заявивши про намір діяти як в українських судах, так і на міжнародному рівні, аргументуючи це нібито завданням шкоди його репутації.

    Смілянський назвав рішення НБУ використанням посади для зведення особистих рахунків та заявив, що буде домагатися відповідальності за корупційні та неправомірні дії, не уточнюючи, кого саме має на увазі.

    Окремо він звернувся до голови НБУ Андрія Пишного, заявивши, що тому варто бути обережним зі своїми активами та не переміщувати їх, а також висловив припущення, що Пишний може залишити посаду, додавши, що відповідальність за ухвалені рішення, на його думку, все одно настане.

    Національний банк України раніше визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав «Укрпошту» відсторонити його від посади протягом п’яти робочих днів та призначити нового керівника протягом двох місяців.

    У компанії раніше заявляли, що рішення регулятора може бути пов’язане зі спробами поставити на паузу реалізацію проєкту поштового банку.

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.