Golosnovinua.com

Позначка: Ігор Табурець

  • Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    У Черкаській області 22 жовтня відбулися важливі кадрові зміни. Після понад року без постійного керівника депутати обрали нового голову обласної ради. Посаду отримав представник партії «Слуга народу» Олег Куклін. Водночас депутатському корпусу представили начальника Головного управління ДСНС у регіоні — полковника служби цивільного захисту Анатолія Кобка.

    Про кадрові рішення повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Інформацію про обрання голови облради також підтвердили місцеві медіа.

    Новим керівником представницького органу став Олег Куклін, кандидатуру якого підтримали 45 депутатів під час таємного голосування. Інших претендентів на посаду під час обговорення не висували.

    Для Черкаської облради це рішення стало завершенням тривалого періоду невизначеності. Із жовтня 2025 року вона залишалася без постійного голови після відставки Анатолія Підгорного, який очолював раду з 2019 року.

    Упродовж цього часу обов’язки керівника виконував перший заступник голови облради Роман Сущенко, представник «Європейської солідарності».

    Депутати неодноразово намагалися обрати нового очільника, однак попередні голосування завершувалися безрезультатно. Серед кандидатів були Євгеній Курбет та Анатолій Яріш, але жоден із них не зміг отримати необхідної підтримки.

    Ще на початку жовтня Ігор Табурець публічно критикував ситуацію в обласній раді, заявляючи про затягування ухвалення рішень та проблеми з організацією її роботи.

    Після обрання нового керівника очільник ОВА наголосив на необхідності відновлення конструктивної співпраці між органами влади.

    «Область потребує узгоджених рішень і відповідальності на всіх рівнях влади. Конструктивна взаємодія обласної ради та ОВА — необхідна умова для вирішення ключових завдань регіону», — заявив Табурець.

    За його словами, головними пріоритетами залишаються безпека, стійкість та стабільність Черкащини.

    Новому голові облради Олегу Кукліну 65 років. Він має значний досвід роботи в освітній сфері та багато років очолює Черкаський державний фаховий бізнес-коледж.

    Куклін є доктором економічних наук, професором, кандидатом педагогічних наук та заслуженим працівником освіти України. В обласній раді він представляє фракцію «Слуга народу» та очолював постійну комісію з питань регламенту, місцевого самоврядування, забезпечення правопорядку і захисту прав людини.

    Його політична біографія також охоплює співпрацю з різними політичними силами. У 2010 році Куклін балотувався до Черкаської міської ради від Партії регіонів, а у 2020 році очолював міський виборчий штаб «Слуги народу».

    Паралельно відбулися зміни й у керівництві обласного управління ДСНС. Депутатам представили Анатолія Кобка, який раніше вже виконував обов’язки начальника цього відомства.

    Зокрема, у березні 2026 року після завершення служби Олександра Євпака Кобка призначили тимчасовим керівником управління. Згодом, згідно з реєстраційними даними, його призначення було оформлено наказом ДСНС від 27 серпня 2026 року.

    Таким чином, представлення Кобка 22 жовтня не означає, що саме цього дня він уперше очолив управління.

    Кадрові рішення відбулися на тлі чергових російських атак на Черкащину. Напередодні в Умані внаслідок обстрілу виникли пожежі в житловому будинку, гіпермаркеті та на прилеглій території. Також було пошкоджено готель, повідомлялося про одного травмованого чоловіка.

    За таких обставин координація між обласною владою, депутатським корпусом та екстреними службами залишається важливим питанням для регіону.

    Обрання нового голови облради відкриває можливість відновити стабільну роботу представницького органу після тривалої перерви. Водночас результати кадрових змін залежатимуть від подальших рішень депутатів та ефективності співпраці обласних структур.

  • Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    В Умані Черкаської області на два тижні запровадять особливий режим в’їзду, виїзду та пересування через проведення Рош га-Шана та традиційне паломництво хасидів. Обмеження діятимуть із 4 до 17 вересня і передбачатимуть як повну заборону руху на окремих напрямках, так і посилений контрольно-пропускний режим на інших в’їздах до міста. Окремі правила запроваджують і безпосередньо в районі паломництва, де тимчасово обмежать продаж алкоголю, піротехніки, ножів та низки інших товарів. Про це 31 серпня офіційно повідомила Черкаська обласна військова адміністрація.

    Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець пояснив, що такий режим в Умані вводять і в попередні роки, коли до міста прибуває велика кількість паломників. За його словами, головна мета обмежень — безпека як місцевих жителів, так і гостей міста. Влада вже закликала людей завчасно врахувати зміни та планувати маршрути так, щоб не потрапляти на перекриті напрямки. Особливого значення це набуває з огляду на воєнний стан і постійну загрозу російських ракетних та дронових атак.

    Повністю заборонять в’їзд транспорту до Умані на трьох напрямках. Йдеться про рух з автодороги М-30 на вулицю Дерев’янка в районі бази ТОВ «Стандарт Будівельний», з тієї ж траси М-30 на вулицю Горіхову, а також із села Родниківка на вулицю Павлова. Тобто водіям, які планують заїжджати до міста цими маршрутами в період із 4 до 17 вересня, доведеться користуватися альтернативними шляхами.

    Ще на шести напрямках запровадять посилений контрольно-пропускний режим. Контроль працюватиме при в’їзді з М-30 на вулицю Дерев’янка, з М-05 на вулицю Єднання, із села Городецьке Паланської громади на перехрестя вулиць Городецької та Максима Залізняка, а також із М-30 на вулиці Михайлівську та Вокзальну. Ще один такий пункт діятиме на напрямку із села Родниківка на вулицю Київську. Це не означає повної заборони руху, однак водіям слід бути готовими до перевірок та можливого уповільнення проїзду.

    Окреме правило стосуватиметься в’їзду до Умані з траси М-05 Київ–Одеса на вулицю Визволителів. У період дії особливого режиму цим маршрутом до міста зможуть потрапляти лише паломники-хасиди. Для решти транспорту цей напрямок фактично буде недоступним, тому місцевим мешканцям та водіям, які прямують через Умань транзитом, радять заздалегідь обирати інші маршрути.

    Обмеження торкнуться не лише автомобільного руху. У мікрорайоні паломництва на час проведення заходів заборонять продаж алкогольних напоїв, феєрверків та іншої піротехніки, ножів і решти колючо-ріжучих предметів. Також не можна буде продавати пневматичну зброю та навіть іграшки, які її імітують. У Черкаській ОВА підкреслюють, що всі ці заходи мають винятково безпекову мету й діятимуть тимчасово.

    Особливий режим пов’язаний із щорічним масовим паломництвом хасидів до Умані на Рош га-Шана — юдейський Новий рік. Тисячі прочан приїжджають до міста, щоб відвідати могилу цадика Нахмана, одного з найвідоміших духовних лідерів брацлавського хасидизму. Масове прибуття паломників традиційно різко збільшує навантаження на транспортну інфраструктуру, поліцію, рятувальні та медичні служби. Лише у 2025 році, за даними «Української правди», до Умані прибули понад 35 тисяч хасидів.

    Цьогоріч ситуацію додатково ускладнює високий рівень воєнних ризиків. Міністерство закордонних справ України ще 29 липня оприлюднило окреме безпекове застереження для прочан, які планують поїздку до Умані. У відомстві наголосили, що через триваючу повномасштабну агресію Росії, постійні масовані обстріли міст, цивільної та транспортної інфраструктури Україна не може гарантувати іноземним громадянам повноцінну безпеку. МЗС закликало паломників враховувати ці ризики під час ухвалення рішення про поїздку.

    Крім самої загрози ракетних і дронових ударів, іноземцям нагадують про дію в Україні воєнного стану. Він передбачає комендантську годину, посилені перевірки, обмеження свободи пересування та інші безпекові заходи, які можуть впливати на перебування паломників у країні. Додаткові труднощі можуть виникати й через навантаження на наземні маршрути та можливі перебої у транспортному сполученні внаслідок атак на інфраструктуру.

    Із 4 вересня Умань фактично переходить на спеціальний режим роботи на період паломництва. Частину в’їздів до міста повністю перекриють, на інших встановлять посилені блокпости, а в районі найбільшого скупчення прочан діятимуть додаткові торговельні обмеження. Особливий режим має завершитися 17 вересня, після чого транспортний рух планують повернути до звичайної схеми. Водночас місцева влада наголошує: конкретні безпекові рішення можуть залежати від оперативної ситуації, тому мешканцям і гостям міста варто стежити за офіційними повідомленнями Черкаської ОВА.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • Масований удар по Черкащині: загинула жінка та пошкоджена інфраструктура

    Масований удар по Черкащині: загинула жінка та пошкоджена інфраструктура

    У ніч на 19 жовтня Черкаська область зазнала масованої атаки з боку російських військ, що призвело до трагічних наслідків. Згідно з інформацією від голови Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця, в результаті обстрілу загинула одна жінка, а також була атакована критична інфраструктура та приватні об’єкти.

    “З ночі наша Черкащина була під ворожим прицілом. Більшість атак наші оборонці відбили. За попередньою інформацією, загалом силами ППО та РЕБ-протидії знищено 41 БпЛА противника та 2 ракети”, – повідомив Табурець.

    Однак, зі слів голови ОВА, є “декілька влучань, а також наслідки через падіння уламків”.

    “Унаслідок масованого удару по Уманському району від отриманих поранень загинула жінка 1961 р.н. Її доправили до медзакладу у вкрай важкому стані. На жаль, лікарі вже були безсилі. Співчуття рідним і близьким!..” – написав Табурець.

    “У Черкаському районі атаковано об’єкт критичної інфраструктури. Наслідки уточнюємо. Окрім того, “шахед” поцілив у складське приміщення приватного підприємства. Пожежу вже ліквідували. Один травмований. Від госпіталізації відмовився”, – зазначив голова ОВА.

    У приватному секторі Черкас, за його даними, “уламками БпЛА пошкоджено вікна житлового будинку та в будівлі ДЮСШ”.

    Обстеження території, зі слів Табурця, триває.