Golosnovinua.com

Позначка: інфляція в Україні

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Нацбанк прогнозує майже дворазове зростання інфляції в Україні

    Інфляція в Україні за підсумками 2024 року зросте майже вдвічі порівняно з попереднім роком, досягнувши 9,7%. Такий прогноз оприлюднив Національний банк України у своєму грудневому макроекономічному та монетарному огляді. Це значне підвищення порівняно з рівнем інфляції 2023 року, який становив 5,1%.

    «Фактична споживча інфляція прискорилася (до 9.7% р/р) і перевищила траєкторію прогнозу НБУ. Продовольча інфляція зросла внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на с/г культури. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративна інфляція, і ціни на паливо. За оцінками Національного банку, зростання цін тривало і в листопаді», – йдеться в цьому документі.

    Говорячи про подорожчання, Нацбанк виділив такі чинники:

    1. У жовтні продовольча інфляція стрімко прискорилася через ефекти спекотної погоди без дощів влітку та восени поточного року, що позначилося на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах продовольчої продукції, насамперед низки овочів і фруктів.

    2. Через подорожчання продовольчої сировини, а також подальше збільшення виробничих витрат підприємств на енергозабезпечення та оплату праці швидше зростали ціни на оброблені продукти харчування.

    3. Прискорювалося зростання цін у харчовій переробці, насамперед у виробництві молочної, борошномельної та м’ясної продукції через зростання вартості сировини та виробничих витрат.

    4. Ціни на непродовольчі товари також прискорили зростання, насамперед під впливом курсового (валютного) фактора в попередні періоди. Це, ймовірно, вплинуло і на уповільнення зниження цін на одяг та взуття. Дещо швидше зростали ціни на послуги, зокрема з охорони здоров’я, зв’язку через зростання виробничих витрат.

    5. Стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, зокрема під впливом послаблення обмінного курсу гривні в попередні періоди та боротьби з тіньовою продукцією.

    6. Прискорилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання.

    «У листопаді ділові очікування погіршилися на тлі зростання енергодефіциту, нестачі кадрів і якісної с/г сировини», – зазначається в аналітиці Нацбанку.

  • В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    Малі банки переглядають ставки за депозитами, деякі з них суттєво знизили дохідність вкладів. Розглянемо, які умови зараз пропонують приватним клієнтам банки з депозитними портфелями до 2 млрд грн.

    У травні інфляція в Україні прискорилася до 3,3% у річному вимірі, порівняно з 3,2% у квітні. Очікується, що після підвищення тарифів на електроенергію інфляція у червні зросте ще більше, що негативно впливатиме на дохідність депозитів.

    На дохідність вкладів також вплине можливе підвищення податків, яке обговорюється у владних кабінетах. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що можуть змінитися “податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість”.

    За попередніми даними, військовий збір може збільшитися з 1,5% до 5%. Це безпосередньо вплине на дохідність вкладів, оскільки фізичні особи сплачують цей податок разом з ПДФО при отриманні доходу з депозитів. Якщо зараз загальна сума податків складає 19,5%, то після змін вона може зрости до 23%.

    Начальник Львівського відділення РВС Банку Іван Мичло погоджується, що збільшення військового збору вплине на прибутковість вкладів, але не вважає, що це зробить депозити менш популярними.

    “Не думаю, що підвищення військового збору суттєво вплине на дохідність вкладів та їх затребуваність серед населення. Відтоді, коли було вперше запроваджено військовий збір (1,5%), не спостерігалося відтоку клієнтів. Зараз планується збільшення до 5%, але це лише прогноз. Після певного періоду адаптації попит може відновитися”, — пояснює Іван Мичло.

    Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає підвищення військового збору ймовірним.

    “Будь-яке підвищення податків ускладнює ситуацію, навіть для класичних депозитів. Конкуренція на ринку та економічні умови обмежують можливості для перегляду депозитних ставок. Збільшення податків вплине на реальну дохідність для вкладника, оскільки більше з нарахованих відсотків перераховуватиметься до бюджету”, — зазначає він.

    За його словами, підвищення податків може спонукати людей інвестувати в ОВДП або тримати гроші вдома чи на поточних рахунках. Глибина цього процесу залежатиме від рівня підвищення податків та ресурсної ситуації на ринку. З іншого боку, наповнення бюджету, значна частина якого йде на оборону країни, може мати пріоритет.

    Нагадаємо, Міністерство фінансів 18 червня розмістило військових облігацій на 8,6 млрд гривень та 204 млн доларів.