Golosnovinua.com

Позначка: інфляція

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    В Україні з 1 січня 2027 року планують підвищити мінімальну заробітну плату до 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень, або приблизно на 10,4%, більше за чинний у 2026 році показник у 8647 гривень. Одночасно уряд передбачає зростання прожиткового мінімуму та інших базових соціальних стандартів, від яких залежать окремі виплати, податки, штрафи та видатки бюджетних установ.

    Такі параметри закладені у бюджетному плануванні на 2027 рік. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті державного бюджету на наступний рік мінімальну зарплату передбачено саме на рівні 9546 грн. Водночас ця цифра не з’явилася несподівано: ще у червні Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, в якій уже був закладений аналогічний орієнтир. Офіційні прогнози, які використовують органи місцевого самоврядування під час складання бюджетів, також передбачають мінімальну зарплату 9546 грн у 2027 році, 10 377 грн у 2028-му та 11 114 грн у 2029-му.

    Для порівняння, із 1 січня 2026 року мінімальна зарплата в Україні становить 8647 грн. Таким чином, заплановане підвищення наступного року становитиме майже 900 грн. Урядовий прогноз передбачає, що мінімальна зарплата зростатиме дещо швидше за інфляцію. Саме таку логіку було закладено у Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки.

    Разом із мінімальною зарплатою у 2027 році мають зрости й прожиткові мінімуми. Загальний прожитковий мінімум на одну особу планують збільшити з нинішніх 3209 грн до 3559 грн. Для працездатних осіб він має становити 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 грн. Останній показник фактично використовується як базовий орієнтир для мінімальної пенсії. За середньостроковим прогнозом, у 2028 році загальний прожитковий мінімум має зрости до 3876 грн, а у 2029 році — до 4151 грн.

    Також у бюджетному плануванні закладено підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. У 2027 році він має становити 3819 грн, у 2028 році — 4151 грн, а у 2029 році — 4446 грн. Цей показник має значення для формування зарплат у бюджетній сфері, зокрема для частини працівників освіти, культури, соціальної сфери та інших установ, де оплата праці залежить від тарифної сітки.

    Втім, ці цифри поки що не слід сприймати як остаточно затверджені. Урядовий проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді, де депутати можуть вносити поправки. Остаточні параметри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму будуть закріплені лише після ухвалення закону про Державний бюджет України на 2027 рік і його підписання президентом. У попередні роки вже траплялися ситуації, коли показники Бюджетної декларації та фінального закону про бюджет незначно відрізнялися. Наприклад, для 2026 року на етапі середньострокового планування фігурувала мінімальна зарплата 8688 грн, але в остаточному законі закріпили 8647 грн.

    Міністерство фінансів ще на початку року визначило календар бюджетного процесу. До 8 вересня проєкт Держбюджету-2027 мав бути переданий на розгляд Кабміну, а до 15 вересня — після схвалення урядом — внесений до Верховної Ради. Уже 16 вересня бюджетний комітет парламенту запланував представлення проєкту закону про Державний бюджет України на 2027 рік.

    При цьому бюджет на 2027 рік формують в умовах дуже напруженої ситуації з державними фінансами. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 14 вересня заявив, що ситуація наблизилася до критичної через ризики із зовнішнім фінансуванням. Уряд закликав Верховну Раду швидко ухвалити низку законопроєктів, виконання яких пов’язане з отриманням міжнародної допомоги.

    Для України міжнародне фінансування залишається одним із ключових джерел покриття бюджетного дефіциту. Власні доходи держави значною мірою спрямовуються на сектор безпеки й оборони, тоді як значну частину цивільних видатків — соціальні програми, пенсії, освіту, медицину та інші напрямки — допомагають фінансувати партнери.

    Саме через це підвищення соціальних стандартів відбувається досить обережно. Зростання мінімальної зарплати на 10,4% приблизно відповідає прогнозованому рівню інфляції та не означає такого самого реального збільшення купівельної спроможності населення. У Бюджетній декларації уряд закладав інфляцію у 2027 році на рівні близько 8,9%, тобто значну частину номінального підвищення мінімалки фактично може «з’їсти» зростання цін.

    Водночас підвищення мінімальної зарплати автоматично впливає не тільки на доходи тих працівників, які отримують мінімалку. До її розміру прив’язані окремі виплати та компенсації, а також частина розрахунків роботодавців. У 2026 році, наприклад, після підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн змінилися максимальні виплати допомоги по безробіттю та низка компенсацій роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян.

    Зміна прожиткового мінімуму також впливатиме на низку соціальних показників. Особливо важливим є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: його підвищення з 2595 грн до 2878 грн означатиме відповідне зростання мінімальної пенсійної бази, якщо фінальні параметри бюджету залишаться такими самими.

    Водночас сам прожитковий мінімум уже багато років критикують за те, що він не відповідає реальним витратам українців. Навіть після запланованого підвищення загальний показник у 3559 грн залишається значно нижчим за фактичну вартість продуктів, комунальних послуг, транспорту та інших базових потреб. Тому його роль сьогодні здебільшого полягає у використанні як розрахункової величини для державних виплат та бюджетних показників.

    Уряд паралельно продовжує працювати над середньостроковою бюджетною моделлю. Бюджетна декларація на 2027–2029 роки передбачає поступове скорочення дефіциту, збереження оборони головним пріоритетом та обережне підвищення соціальних стандартів. Кабмін наголошує, що метою є одночасне забезпечення обороноздатності, фінансової стабільності та підтримки найбільш вразливих груп населення.

    Отже, якщо Верховна Рада не змінить запропоновані цифри, вже з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата зросте з 8647 до 9546 грн, загальний прожитковий мінімум — з 3209 до 3559 грн, для працездатних осіб — до 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — до 2878 грн. Остаточно ці суми стануть гарантованими лише після ухвалення Держбюджету-2027 парламентом.

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших економічних обіцянок нинішньої кампанії перед проміжними виборами до Конгресу. Виступаючи 9 вересня на республіканському з’їзді в Далласі, він заявив, що кожен повнолітній громадянин Сполучених Штатів отримає по 5000 доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль одночасно над Палатою представників і Сенатом після виборів 3 листопада. Президент уже придумав для потенційної виплати назву — «Trump dividend», або «дивіденд Трампа». Про це повідомляє Reuters.

    Трамп представив ідею як своєрідний розподіл між громадянами результатів економічної політики своєї адміністрації. За його словами, принцип має нагадувати виплату дивідендів успішною компанією своїм акціонерам. Президент заявив, що через економічні успіхи країни готовий виплатити кожному дорослому громадянину США 5000 доларів, якщо республіканці переможуть в обох палатах Конгресу. Єдину конкретну умову щодо використання грошей Трамп сформулював одразу: отримані кошти повинні бути витрачені всередині Сполучених Штатів.

    «Якщо республіканці переможуть, ви переможете разом із нами й отримаєте 5000 доларів», — заявив Трамп під час виступу. Водночас президент не пояснив, яким саме чином адміністрація планує організувати настільки масштабну програму, хто конкретно відповідатиме критеріям отримувача, коли можуть надійти гроші і звідки федеральна влада візьме необхідне фінансування. CBS News також зазначає, що Трамп не сказав, чи планує звертатися до Конгресу із законопроєктом щодо виплат.

    І саме сума робить цю обіцянку особливо масштабною. За оцінкою Reuters, у США проживає приблизно 270 млн повнолітніх людей. Якщо по 5000 доларів отримають усі вони, загальна вартість програми становитиме близько 1,35 трлн доларів. Це не одноразова невелика податкова пільга, а одна з найбільших потенційних програм прямих грошових виплат населенню в історії країни.

    Втім, президент США не може просто розпорядитися виплатити понад трильйон доларів із федеральної скарбниці лише своєю заявою. Конституція США встановлює, що гроші з казначейства можуть витрачатися лише на підставі асигнувань, передбачених законом. Congressional Research Service та офіційна Constitution Annotated наголошують: федеральні кошти не можуть бути виплачені без відповідного законодавчого дозволу. Тому для реалізації такого «дивіденду» практично неминучою стає участь Конгресу — саме того Конгресу, контроль над яким Трамп зараз намагається зберегти за республіканцями.

    Приклад подібного механізму американці вже бачили під час пандемії COVID-19. У березні 2020 року ухвалений Конгресом і підписаний Трампом CARES Act передбачив прямі виплати до 1200 доларів на дорослого та додаткові кошти на дітей для громадян із відповідним рівнем доходу. Пізніше були ще два раунди виплат. Але принципова різниця полягає в тому, що вони були прямо передбачені федеральними законами: Конгрес схвалив правила, виділив кошти, після чого Міністерство фінансів та IRS організували виплати.

    Є й інший ризик. Масштабні прямі виплати можуть посилювати споживчий попит і, за певних економічних умов, створювати додатковий інфляційний тиск. CBS нагадує, що економісти досі дискутують про роль пандемічних стимулів 2020–2021 років у подальшому зростанні американських цін. Для нинішньої кампанії ця тема особливо чутлива, оскільки саме інфляція, вартість життя та ціни на енергоносії залишаються серед проблем, які турбують виборців.

    Цікаво й те, що це вже не перша ідея Трампа щодо прямого «дивіденду» американцям. У листопаді 2025 року Білий дім заявляв, що президент налаштований на виплату американцям по 2000 доларів за рахунок доходів від мит. Тоді адміністрація також вивчала можливі механізми реалізації такого плану. Нинішня пропозиція значно амбітніша — йдеться вже про 5000 доларів для кожного дорослого громадянина.

    Обіцянка пролунала не на звичайному передвиборчому мітингу. Республіканці зібралися 9–10 вересня в American Airlines Center у Далласі на незвичний для американської політики захід — перший спеціальний загальнонаціональний партійний з’їзд, присвячений саме проміжним виборам. Зазвичай масштабні конвенції партії проводять у роки президентських виборів, однак цього разу команда Трампа вирішила використати формат для мобілізації прихильників за два місяці до голосування.

    Reuters зазначає, що промова Трампа тривала приблизно годину і 45 хвилин. Президент фактично поставив самого себе в центр кампанії, хоча його імені в бюлетенях у листопаді не буде. Він закликав прихильників голосувати так, ніби балотується особисто, розповідав про досягнення своєї адміністрації та різко атакував демократів. Пропозиція виплатити по 5000 доларів стала найбільш несподіваним економічним елементом виступу.

    Для Республіканської партії ставки справді величезні. На виборах переобираються всі 435 місць у Палаті представників, а також 35 місць у Сенаті. За підрахунками Reuters, демократам достатньо отримати чистий приріст у три місця, щоб повернути більшість у Палаті представників. У Сенаті їхнє завдання складніше: для здобуття більшості потрібно додатково виграти чотири місця.

    Причому ще кілька місяців тому позиції республіканців у Сенаті виглядали набагато комфортніше. Тепер AP пише, що боротьба за верхню палату стала значно конкурентнішою. Серед причин — невдоволення частини виборців економічною ситуацією, падіння популярності Трампа і наслідки міжнародних криз. Республіканцям доводиться захищати позиції не лише в традиційно конкурентних штатах, а й у тих, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Reuters серед ключових перегонів називає Аляску, Айову, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Північну Кароліну, Огайо, Техас і Джорджію. Особлива увага прикута до Техасу, де демократ Джеймс Таларіко змагається з республіканцем Кеном Пакстоном, а також до Північної Кароліни та Огайо. У таких умовах навіть кілька несподіваних результатів здатні змінити баланс сил у Вашингтоні.

    Саме тому обіцянка «дивіденду Трампа» має очевидне політичне значення. Президент прямо прив’язав отримання грошей громадянами до результату голосування: виплата, за його словами, з’явиться лише в разі перемоги республіканців одночасно в Палаті представників та Сенаті. Це дає Трампу надзвичайно простий передвиборчий меседж — контроль республіканців над Конгресом він намагається пов’язати не лише з політичною програмою, а буквально з потенційними 5000 доларами в кишені виборця.

    Проте станом на ранок 10 вересня «дивіденд Трампа» залишається політичною обіцянкою, а не затвердженою державною програмою. Немає ухваленого Конгресом закону про такі виплати, не оголошено офіційного джерела фінансування, не оприлюднені критерії отримання коштів і строки їх виплати. Сам Трамп поки назвав лише суму, коло отримувачів — повнолітні громадяни США — та вимогу витратити кошти всередині країни. Тож питання не лише в тому, чи переможуть республіканці 3 листопада, а й у тому, чи зможе адміністрація після виборів знайти понад трильйон доларів і провести відповідне рішення через Конгрес.

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Військовий конфлікт між Сполученими Штатами Америки та Іраном спровокував потужні економічні потрясіння, які найближчим часом безпосередньо вдарять по добробуту кожної родини у Великій Британії. Згідно з новими розрахунками Британського центру економічних та бізнес-досліджень, стрімке зростання споживчих цін у поєднанні з повною стагнацією заробітних плат призведе до колосальних фінансових збитків для населення та загрожує новою затяжною кризою для всього Сполученого Королівства.

    Економічні втрати та удар по сімейних бюджетах

    За офіційними підрахунками аналітиків, через геополітичну напругу та збройне протистояння на Близькому Сході середньостатистична британська сім’я втратить близько 1100 фунтів стерлінгів чистого доходу вже у 2026 році. Наступний, 2027 рік, принесе ще більш відчутний тягар: фінансові втрати домогосподарств зростуть додатково ще на 1300 фунтів. Загальний обсяг фінансового удару по приватних домогосподарствах країни фахівці оцінюють у приголомшливу суму – понад 70 мільярдів фунтів стерлінгів.

    Значну частину цих втрат спричинить чергове рішення галузевого регулятора, який уже анонсував планове підвищення квартальних тарифів на електроенергію та теплопостачання щонайменше на 4 відсотки.

    Енергетична блокада та монетарний глухий кут

    Критичним фактором дестабілізації стали серйозні перебої з глобальним постачанням нафти через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Ризики судноплавства та загрози танкерному флоту миттєво підштовхнули вгору вартість енергоносіїв на міжнародних біржах, що призвело до ланцюгової реакції та здорожчання виробництва, логістики й товарів першої необхідності на британському ринку.

    Криза на Близькому Сході повністю перекреслила надії уряду та бізнесу на швидке зниження вартості кредитних ресурсів. Якщо на початку року Банк Англії мав чіткі наміри перейти до пом’якшення монетарних умов і поступового зниження облікової ставки, то наразі вартість міжбанківських позик залишається замороженою на високому рівні. Провідні економісти попереджають, що замість очікуваного полегшення країні варто готуватися щонайменше до одного додаткового підвищення ставки до кінця поточного року. Це автоматично призведе до подорожчання іпотечних кредитів, зростання витрат на обслуговування боргів та сповільнення темпів розвитку британської економіки.

     

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • Долар подешевшав, євро знову зріс: НБУ встановив курс валют на 6 серпня

    Долар подешевшав, євро знову зріс: НБУ встановив курс валют на 6 серпня

    Національний банк України встановив офіційний курс валют на четвер, 6 серпня. Долар США продовжив незначне зниження, тоді як євро після попередньої корекції знову подорожчав.

    Про це свідчать дані Національного банку України.

    Згідно з офіційним курсом, американський долар коштуватиме 44,68 грн, що на 6 копійок менше, ніж попереднього банківського дня (44,74 грн).

    Водночас офіційний курс євро зріс до 51,62 грн, додавши 9 копійок порівняно із середою, коли європейська валюта коштувала 51,53 грн.

    На тлі змін валютного курсу у банківському секторі нагадують, що попри активне поширення безготівкових розрахунків готівка залишається важливим елементом фінансової системи, особливо в умовах війни.

    Про це в подкасті заявив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.

    За його словами, під час відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком або проблем із платіжною інфраструктурою саме готівкові кошти стають резервним засобом оплати.

    “Під час відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком або проблем із платіжною інфраструктурою саме готівка виконує роль резервного засобу розрахунку”, — зазначив Мамедов.

    Водночас він наголосив, що стабільність національної валюти визначається макроекономічними показниками, а не номіналом банкнот.

    За словами банкіра, ключовими факторами залишаються рівень інфляції, стан економіки, збалансованість державного бюджету, регулярність міжнародної фінансової допомоги, обсяг міжнародних резервів Національного банку та ефективність його монетарної політики.

    Мамедов також прокоментував дискусії щодо можливого введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень. Він підкреслив, що поява такої купюри сама по собі не впливає на інфляцію.

    “Банкнота 2000 гривень не є причиною інфляції. Вона є наслідком економічних змін, які вже відбулися. Це технічне й економічно обґрунтоване рішення, яке має зробити готівковий обіг дешевшим, зручнішим і стійкішим”, — пояснив він.

    Таким чином, на 6 серпня офіційний курс долара продовжив поступове зниження, тоді як євро повернувся до зростання, а експерти наголошують, що довгострокова стабільність гривні залежить насамперед від фундаментальних економічних факторів, а не від змін у готівковому обігу.