Golosnovinua.com

Позначка: інформаційна безпека

  • «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    В українському сегменті соцмереж спалахнув скандал після того, як користувачка Instagram оприлюднила відео з російськими шкільними підручниками, які, за її словами, замовила для своїх дітей через посередників. Жінка сама назвала отриману літературу «санкціонкою», розповіла, що хвилювалася через можливі проблеми під час перетину кордону, та пояснила покупку бажанням навчати дітей російської мови.

    На відео, яке згодом почало активно поширюватися в інших соціальних мережах, зокрема Threads, можна побачити підручники «Русский язык» та «Литературное чтение». На обкладинках є позначка російської освітньої програми «Школа России».

    Саме ця деталь разом із формулюваннями авторки про «рідну мову» та «санкціонку» спричинила особливо гостру реакцію користувачів.

    У Мережі почали вимагати перевірити, яким шляхом книжки російського виробництва потрапили в Україну, чи не порушувалося під час їх ввезення українське законодавство та чи не здійснювалася оплата безпосередньо російському видавництву або пов’язаним із РФ структурам.

    Водночас станом на ранок 6 серпня офіційних повідомлень Служби безпеки України, Держкомтелерадіо або поштового оператора щодо конкретно цього випадку у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому твердження користувачів соцмереж про вже встановлене правопорушення наразі залишаються припущеннями.

    Що саме показала українка

    За інформацією ТСН, користувачка Instagram під ніком katia_saygin опублікувала розпакування посилки, отриманої через українського поштового оператора.

    Всередині були навчальні видання з російської мови та літературного читання, розраховані на дітей і створені в межах російської шкільної програми.

    Авторка відео заявила, що замовляла їх через посередників у Туреччині.

    При цьому вона нібито зізналася, що переживала, чи зможе посилка перетнути український кордон, а самі книги назвала «санкціонкою».

    Публікація швидко вийшла за межі сторінки авторки. Скриншоти й уривки відео почали розповсюджувати в Threads та інших соцмережах, після чого історія отримала значний суспільний резонанс.

    Особливо користувачів обурило те, що йдеться не просто про книжки російською мовою, а про навчальні матеріали, виготовлені для російської системи освіти.

    Російськомовна книжка і російська книжка — не одне й те саме

    Юридично в цій історії є принципово важливий нюанс.

    Українське законодавство не встановлює загальної заборони на будь-яку книжку лише тому, що вона надрукована російською мовою.

    Обмеження передусім стосуються походження продукції, видавця, країни виготовлення, способу ввезення та змісту.

    У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2309-IX, спрямований на обмеження ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором, Білоруссю та тимчасово окупованими територіями.

    Законодавство передбачає заборону ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції, виготовленої або випущеної видавництвами держави-агресора та Білорусі, а для окремої продукції російською мовою з інших країн встановлює спеціальні правила.

    Тому сам факт того, що книга написана російською, ще не дозволяє автоматично стверджувати, що вона ввезена незаконно.

    Ключове питання у цьому конкретному випадку — хто видавець книжок, де вони були виготовлені та яким був юридичний механізм їх ввезення в Україну.

    Ввезення російської видавничої продукції суттєво обмежене

    Ще після початку повномасштабного вторгнення Держкомтелерадіо припинило видачу нових дозволів та зупинило дію дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора.

    Відповідний наказ №94 було ухвалено 6 березня 2022 року.

    У документі прямо зазначалося, що рішення прийняли через російське повномасштабне вторгнення та необхідність протидії культурному й інформаційному впливу держави-агресора.

    Надалі обмеження було посилено законом.

    Станом на 2026 рік Держкомтелерадіо регулярно виявляє російські та білоруські книги, які намагаються продавати через українські маркетплейси.

    Лише у червні 2026 року відомство повідомило про припинення онлайн-продажу понад 150 найменувань книжок, випущених видавництвами Росії та Білорусі. Такі пропозиції знаходили на Prom.ua та ROZETKA.

    Подібна ситуація була і в лютому. Тоді Держкомтелерадіо також виявило понад 150 найменувань забороненої видавничої продукції на українських маркетплейсах та домоглося видалення відповідних товарних позицій.

    Понад 10 тисяч російських книжок уже прибрали з онлайн-продажу

    Масштаб проблеми значно більший за один скандальний допис.

    За даними Держкомтелерадіо, лише від травня 2024 року до початку 2026-го з українських онлайн-майданчиків припинили розповсюдження понад 10,2 тисячі найменувань видавничої продукції Росії та Білорусі, яку продавці розміщували всупереч чинним обмеженням.

    У березні 2026 року відомство також повідомляло, що працює над виявленням таких видань спільно зі Службою безпеки України.

    Йдеться про постійний моніторинг українського сегменту інтернету та пошук ресурсів, через які продається видавнича продукція держави-агресора.

    Саме тому заклики користувачів соцмереж звернути увагу правоохоронців на історію з підручниками не виникли на порожньому місці.

    Проте лише компетентні державні органи можуть встановити, чи було конкретне ввезення незаконним.

    Чи можна обійти заборону через Туреччину

    Особливу увагу в історії привернула заява про те, що книги нібито замовлялися через турецьких посередників.

    Сам по собі транзит через третю країну не змінює країну походження товару.

    Якщо книжка виготовлена російським видавництвом у Росії, її фізичне відправлення з Туреччини саме по собі не перетворює її на турецьку видавничу продукцію.

    Водночас для юридичного висновку потрібно знати видавничі дані конкретних підручників, продавця, митне оформлення, кількість примірників та обставини покупки.

    Саме цих даних у відкритому доступі зараз бракує.

    Тому коректніше говорити про підстави для перевірки, а не про вже доведений факт контрабанди чи іншого злочину.

    Найбільше обурила фраза про «рідну мову»

    Дискусія у соцмережах швидко вийшла далеко за межі юридичного питання.

    Користувачі звернули увагу на те, що авторка публікації нібито пояснювала покупку прагненням навчити дітей грамотно володіти «рідною» російською мовою.

    Одна частина коментаторів наголошувала, що використання російської мови в побуті саме по собі не є предметом кримінальної відповідальності.

    Інша — ставила питання про доцільність придбання саме російських державних шкільних підручників у країни, яка веде проти України повномасштабну війну.

    Ще одна претензія стосувалася грошей.

    Користувачі зауважували, що в разі придбання нових книжок російського виробництва частина коштів зрештою може надходити компаніям, які працюють і сплачують податки в Росії.

    Однак без інформації про продавця та схему придбання стверджувати, кому саме надійшли кошти в цьому випадку, неможливо.

    «Школа России» має власний контекст

    Окремий резонанс спричинила позначка «Школа России» на підручниках.

    Це не просто загальний напис про країну походження. «Школа России» — російський навчально-методичний комплекс для початкової школи.

    Таким чином, користувачка фактично показала матеріали, створені для навчання дітей у російській освітній системі.

    Саме тому реакція в соцмережах виявилася значно гострішою, ніж могла б бути у випадку звичайної художньої книжки російською мовою.

    Під час повномасштабної війни освітня політика Росії сама стала одним із важливих інструментів впливу на окупованих українських територіях, де Москва переводить школи на російські програми та витісняє українські навчальні матеріали.

    На цьому тлі демонстрація російського шкільного комплекту в Україні стала для багатьох користувачів символічно особливо чутливою.

    СБУ вже співпрацює з Держкомтелерадіо щодо російських видань

    Вимоги у соцмережах «звернутися до СБУ» також мають певний контекст.

    У березні Держкомтелерадіо прямо повідомляло, що спільно з СБУ вживає заходів для очищення українського інформаційного простору від заборонених російських видань.

    Проте не кожен випадок придбання книги автоматично стає справою Служби безпеки.

    Можлива правова оцінка залежить від того, чи було порушено правила ввезення або розповсюдження, який зміст мають матеріали та хто організував їх постачання.

    Станом на момент підготовки матеріалу публічної інформації про відкриття провадження або офіційну перевірку саме щодо користувачки katia_saygin немає.

    Так само немає підтвердження того, що «Нова пошта» свідомо перевозила заборонену продукцію. Поштовий оператор виконує доставку відправлень, тоді як законність міжнародного ввезення товару залежить від митних процедур та характеру самого вантажу.

    Скандал показав ширшу проблему

    Історія із російськими підручниками виявила одразу кілька проблем.

    Перша — російська видавнича продукція, попри заборони, все ще потрапляє на український ринок або продається через інтернет. Масштаб регулярних блокувань Держкомтелерадіо показує, що це не поодинокі випадки.

    Друга — глобальна електронна торгівля та посередники у третіх країнах створюють можливості для складніших схем доставки товарів.

    Третя — межа між мовним питанням і питанням фінансування та культурного продукту держави-агресора часто губиться у суспільній дискусії.

    Українське законодавство не забороняє людині розмовляти російською чи навчати її дитину цієї мови. Але походження конкретної видавничої продукції та її легальне ввезення — вже зовсім інше питання.

    Саме його й мають з’ясувати компетентні органи, якщо історія стане предметом офіційної перевірки.

    Поки ж найбільш достовірно можна стверджувати лише те, що відео з російськими підручниками «Школа России» справді спричинило масштабну хвилю обурення в українських соцмережах, а сама авторка, назвавши покупку «санкціонкою» та розповівши про посередників, фактично сама поставила питання про законність шляху, яким ці книги опинилися в Україні.

    Чи було при цьому порушено українське законодавство, має визначатися не коментарями у Threads, а за результатами перевірки походження книжок, документів на їх ввезення та фактичного продавця.

  • Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Молдова закрила “Русский дом”: Кишинів продовжує згортати вплив Кремля

    Російський державний культурний центр “Русский дом” у столиці Молдови Кишиневі офіційно припинив свою роботу. Закриття установи стало завершенням тривалого процесу, який розпочався ще у 2025 році після низки дипломатичних конфліктів між Кишиневом і Москвою та ухвалення рішення про денонсацію міжурядової угоди щодо діяльності російських культурних центрів. Відтепер усі питання гуманітарної та культурної співпраці Росія пропонує вирішувати через відділ культури свого посольства.

    Про це повідомляє Newsmaker із посиланням на заяву посольства Російської Федерації в Молдові.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що з 4 липня “Русский дом” офіційно припинив діяльність у Кишиневі. Там зазначили, що рішення про закриття стало наслідком дій уряду Молдови, який раніше денонсував міждержавну угоду, що регламентувала роботу культурного центру.

    У посольстві РФ назвали закриття “Русского дома” вимушеним кроком і висловили жаль з цього приводу. У заяві наголошується, що протягом багатьох років центр нібито був місцем культурного діалогу, дружби та гуманітарної співпраці між двома державами.

    Російська сторона також стверджує, що діяльність центру здійснювалася за активної участі місцевих громадських організацій, діячів культури та освітян, а його робота відповідала інтересам значної кількості громадян Молдови. У Москві переконують, що навіть після закриття установи інтерес до російської культури не зменшиться.

    У заяві російського посольства йдеться, що, на думку Москви, жодні адміністративні рішення чи політичний тиск не здатні вплинути на популярність російської культури, яку Кремль традиційно називає інструментом миру, взаєморозуміння та духовного зближення народів.

    Після припинення роботи центру всі питання, пов’язані з культурними, освітніми та гуманітарними програмами Росії в Молдові, буде передано до відділу культури посольства РФ у Кишиневі.

    Закриття “Русского дома” стало результатом рішення, яке молдовська влада ухвалила ще наприкінці минулого року. 5 грудня 2025 року Міністерство закордонних справ Молдови офіційно повідомило Росію про денонсацію Угоди про створення та діяльність культурних центрів, що діяла між двома країнами. Саме тоді сторони визначили 4 липня 2026 року як дату остаточного припинення роботи російського центру.

    Втім, політичне рішення про необхідність закриття “Русского дома” було ухвалене ще раніше. У лютому 2025 року влада Молдови заявила про намір ліквідувати установу після чергового інциденту із падінням російських безпілотників на території країни. Тоді дрони, які Росія використовувала для атак на українську портову інфраструктуру в Одеській області, вкотре порушили повітряний простір Молдови та впали на її території.

    Після цього офіційний Кишинів заявив, що російські державні структури, які працюють під прикриттям культурної чи гуманітарної діяльності, більше не можуть розглядатися виключно як елементи культурної дипломатії. На думку молдовської влади, в умовах війни Росія активно використовує інструменти так званої “м’якої сили” для просування власної пропаганди, політичного впливу та реалізації інформаційних операцій.

    Окрему увагу уряд Молдови звернув на діяльність освітніх програм “Русского дома”. У Кишиневі заявили, що через цей центр громадян Молдови регулярно залучали до навчання у російських університетах та інших освітніх закладах. За нинішніх умов, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України, молдовська влада вважає такі програми потенційно небезпечними. Зокрема, існують ризики, що молоді люди можуть бути втягнуті до російських військових структур або опинитися залученими до війни.

    Після повідомлень про закриття “Русского дома” керівництво невизнаного Придністров’я виступило із пропозицією перенести російський культурний центр на територію самопроголошеного регіону. У Тирасполі заявили, що готові забезпечити подальшу роботу установи та зберегти присутність Росії у сфері культури.

    Однак центральна влада Молдови відразу відкинула таку можливість. У Кишиневі наголосили, що адміністрація Придністров’я не має міжнародно визнаних повноважень ухвалювати будь-які рішення щодо міжнародних організацій чи іноземних державних установ.

    Закриття “Русского дома” є частиною ширшої політики молдовської влади, спрямованої на зменшення російського впливу в країні. Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів посилив боротьбу з проросійською пропагандою, запровадив обмеження щодо діяльності окремих російських медіа, посилив контроль за фінансуванням політичних сил, які можуть бути пов’язані з Кремлем, а також активізував співпрацю з Європейським Союзом та західними партнерами у сфері безпеки.

    Президентка Молдови Мая Санду та її уряд неодноразово заявляли, що Росія продовжує використовувати інформаційні кампанії, економічний тиск, політичне втручання та мережу проросійських організацій для дестабілізації внутрішньої ситуації в країні. Саме тому влада вважає демонтаж інструментів російського гуманітарного впливу одним із елементів зміцнення національної безпеки.

    На тлі війни Росії проти України та курсу Молдови на європейську інтеграцію відносини між Кишиневом і Москвою залишаються одними з найнапруженіших за останні десятиліття. Кремль неодноразово звинувачував молдовську владу у згортанні двосторонніх відносин та дискримінації російської культури, тоді як Кишинів наголошує, що його рішення продиктовані необхідністю захисту державного суверенітету, інформаційного простору та безпеки громадян в умовах триваючої російської агресії проти України.

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії. Документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити окрему відповідальність за низку дій, які, на думку авторів ініціативи, спрямовані проти української державності, національної ідентичності, мови, культури та права України на незалежне існування.

    Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook після засідання парламентського комітету.

    За словами Верещук, під час засідання депутати розглянули законопроєкт №15186, який пропонує криміналізувати прояви українофобії. Вона зазначила, що законодавча ініціатива отримала одностайну підтримку членів профільного комітету, та подякувала парламентарям за ухвалене рішення.

    Посадовиця наголосила, що в умовах повномасштабної війни та багаторічної російської агресії питання захисту української державності, національної гідності та культурної спадщини набуває особливого значення. На її думку, українське законодавство має містити чіткі механізми відповідальності за публічні прояви неповаги до української нації та держави.

    «Взяла участь у засіданні комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Серед іншого обговорювали законопроєкт №15186 щодо кримінальної відповідальності за українофобію. Дякую комітету за одностайну підтримку цієї законодавчої ініціативи», – написала Верещук.

    Вона також заявила, що настав час криміналізувати публічну неповагу до української нації та української держави. За словами заступниці керівника Офісу президента, така законодавча ініціатива може викликати неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами, однак вона переконана, що для держави, яка перебуває у стані війни та відстоює власне право на існування, подібні зміни є закономірними.

    «Так, можливо, це не всім подобається, особливо за межами України. Але якщо ми будуємо українську державу, не бачу нічого поганого у зазначених законодавчих змінах», – зазначила вона.

    Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Микола Княжицький. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими положеннями, які мають визначити відповідальність за умисні дії, спрямовані проти української державності та національної ідентичності.

    Зокрема, законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до заперечення суб’єктності України як незалежної держави, виправдання чи пропаганду асиміляції українського народу, а також за публічну зневагу до української мови, культури, національної символіки та інших складових української національної ідентичності. На думку авторів документа, такі дії можуть становити загрозу інформаційній безпеці держави та використовуватися як елемент гібридної війни.

    Як раніше пояснював автор законодавчої ініціативи, чинні норми українського законодавства не дозволяють повною мірою реагувати на прояви українофобії, оскільки вони не охоплюють усіх форм публічного заперечення права українського народу на власну державність і культуру. Саме тому, за його словами, виникла необхідність розробити окремі кримінально-правові механізми захисту української нації.

    Прихильники законопроєкту вважають, що його ухвалення стане одним із елементів посилення національної безпеки в умовах триваючої російської агресії, інформаційної війни та систематичних спроб дискредитувати українську державність і національну ідентичність. На їхню думку, закон має створити додаткові юридичні інструменти для протидії діям, які можуть сприяти поширенню антиукраїнської пропаганди або виправдовувати політику, спрямовану на заперечення існування українського народу.

    Водночас законопроєкт ще має пройти подальші етапи парламентського розгляду. Після схвалення профільним комітетом документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України, де депутати визначатимуться щодо його підтримки в першому читанні, а згодом — у цілому. Лише після проходження всіх необхідних парламентських процедур та підписання президентом закон зможе набути чинності.

    Питання законодавчого захисту української державності та національної ідентичності дедалі частіше порушується на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України. Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що російське керівництво, за даними української розвідки, ще до початку повномасштабного вторгнення готувало політику, яка мала ознаки геноциду українського народу. Саме ці обставини, на думку авторів законодавчої ініціативи, посилюють актуальність створення окремих правових механізмів для протидії проявам українофобії та захисту української державності.

  • “Не роки, а місяці”: “П’ять очей” попередили про новий небезпечний ШІ

    “Не роки, а місяці”: “П’ять очей” попередили про новий небезпечний ШІ

    Розвідувальні та кібербезпекові служби країн альянсу “П’ять очей” — Австралії, США, Великої Британії, Канади та Нової Зеландії — оприлюднили рідкісну спільну заяву, в якій попередили про стрімке наближення нового покоління штучного інтелекту, здатного кардинально змінити характер кіберзагроз у світі. За оцінками спецслужб, потужні моделі ШІ, які можуть використовуватися для масштабних і складних кібератак проти державних структур, бізнесу та критичної інфраструктури, можуть з’явитися вже протягом найближчих місяців, а не років, як це прогнозувалося раніше.

    У документі наголошується, що розвиток штучного інтелекту має подвійний ефект: з одного боку, він здатен значно посилити кіберзахист, автоматизувати виявлення загроз і підвищити стійкість цифрових систем, але з іншого — він радикально збільшує швидкість, масштаб і складність атак, які можуть здійснювати як організовані кіберзлочинні угруповання, так і державні або напівдержавні актори. Саме ця подвійність, за словами авторів заяви, створює безпрецедентний рівень невизначеності для урядів і приватного сектору.

    Спецслужби підкреслюють, що сучасні прориви у сфері великих мовних моделей та автономних систем свідчать про різке зниження бар’єрів входу для кіберзлочинців. Якщо раніше для проведення складних атак були потрібні глибокі технічні знання та ресурси, то нові покоління ШІ потенційно можуть автоматизувати значну частину цього процесу, дозволяючи швидше знаходити вразливості, створювати шкідливі коди та масштабувати атаки на тисячі цілей одночасно.

    У спільній заяві прямо зазначається, що “передові моделі штучного інтелекту перевершать нинішні очікування галузі й докорінно змінять як наступальні, так і оборонні можливості в кіберпросторі”. Особливо підкреслюється, що мова йде не про довгострокову перспективу, а про дуже близький горизонт часу — “місяці”.

    У зв’язку з цим країни альянсу закликали уряди, технологічні компанії та операторів критичної інфраструктури негайно посилити системи кіберзахисту, переглянути підходи до інформаційної безпеки та підготуватися до сценаріїв, у яких атаки можуть бути більш швидкими, автоматизованими та важчими для виявлення. Також наголошується на необхідності комплексного реагування, яке має охоплювати як державний рівень, так і приватний сектор.

    Хоча у заяві не згадуються конкретні компанії або моделі штучного інтелекту, у кібербезпековій спільноті активно обговорюються останні розробки провідних лабораторій, які демонструють розширені можливості у сфері аналізу коду та пошуку вразливостей. Це викликає занепокоєння щодо можливого використання таких систем у зловмисних цілях або їхнього потрапляння до неконтрольованих середовищ.

    Експерти з національної безпеки зазначають, що ситуація ускладнюється тим, що аналогічні або навіть більш просунуті моделі можуть розроблятися не лише у відкритих комерційних лабораторіях, а й у закритих державних програмах різних країн, що робить глобальну оцінку ризиків ще складнішою.

    У контексті цього попередження згадуються і нещодавні події у сфері штучного інтелекту, коли нові моделі продемонстрували здатність до виявлення складних вразливостей у програмному забезпеченні та швидкого аналізу систем безпеки. Це лише посилило дискусію про необхідність міжнародного регулювання та контролю за розвитком таких технологій.

    Аналітики сходяться на думці, що кіберпростір входить у фазу, де темпи розвитку технологій можуть перевищити здатність державних структур адаптуватися до нових загроз. У цьому контексті найближчі місяці можуть стати критичними для формування нових правил цифрової безпеки, а також для вироблення глобальних механізмів стримування потенційно небезпечних застосувань штучного інтелекту.

    Таким чином, попередження альянсу “П’ять очей” стало одним із найсильніших сигналів останнього часу про те, що світ наближається до нового етапу кіберконфліктів, де ключову роль відіграватиме вже не лише людина, а й автономні системи штучного інтелекту.

  • Фейкові “графіки відключень” масово розсилають українцям

    Фейкові “графіки відключень” масово розсилають українцям

    Зловмисники в Україні розгорнули нову масштабну хвилю кібершахрайства, використовуючи тему можливих відключень електроенергії як прикриття для поширення шкідливого програмного забезпечення. Громадянам масово надходять фейкові електронні листи, оформлені під офіційні повідомлення від імені НЕК «Укренерго», у яких нібито містяться графіки відключень світла або квитанції для оплати електроенергії.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД), який зафіксував різке зростання подібних атак і попередив про високий рівень загрози для користувачів. За даними фахівців, головна мета цієї кампанії — отримання доступу до персональних пристроїв українців, викрадення логінів і паролів, а також банківських даних та іншої конфіденційної інформації.

    За інформацією ЦПД, шахрайські листи ретельно стилізовані під офіційні повідомлення державної енергетичної компанії. Зловмисники використовують підроблені або схожі електронні адреси, зокрема варіації домену, що імітують офіційний ресурс НЕК «Укренерго». У тексті повідомлень користувачів закликають терміново відкрити вкладений файл, який нібито містить актуальний графік відключень або рахунок для оплати послуг.

    Саме вкладення є ключовим елементом атаки — після його відкриття на пристрій встановлюється шкідливе програмне забезпечення, яке може непомітно збирати дані користувача, отримувати доступ до файлів, паролів, месенджерів та навіть банківських застосунків.

    Фахівці з кібербезпеки встановили, що ця кампанія має ознаки організованої операції, яка, за попередніми оцінками, може здійснюватися з території Російської Федерації. Експерти зазначають, що подібні атаки є частиною ширшої гібридної війни, спрямованої не лише на енергетичну інфраструктуру України, а й на інформаційний та психологічний тиск на населення.

    У НЕК «Укренерго» офіційно заявили, що компанія не здійснює розсилку графіків відключень електроенергії чи квитанцій електронною поштою. Уся актуальна інформація щодо можливих обмежень електропостачання публікується виключно через офіційний сайт компанії та перевірені державні канали комунікації.

    Енергетики наголошують, що будь-які листи з подібними вкладеннями або проханнями терміново завантажити файл слід розцінювати як потенційно небезпечні. Громадян закликають не переходити за посиланнями, не відкривати вкладення і негайно видаляти такі повідомлення, не вступаючи у контакт із відправником.

    Окремо підкреслюється, що шахраї використовують соціально чутливі теми, зокрема енергетичну ситуацію в країні, щоб підвищити рівень довіри до своїх повідомлень. Тематика відключень світла обрана невипадково — вона викликає у населення підвищену увагу та змушує користувачів діяти швидше, без належної перевірки інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що це лише один із елементів ширшої кампанії кіберзагроз, які останнім часом активізувалися проти України. Паралельно фіксуються спроби створення фейкових сайтів державних сервісів, підроблених мобільних застосунків та шахрайських сторінок у соціальних мережах.

    Зокрема, раніше команда державного сервісу «Дія» повідомляла про появу сайтів-клонів, які майже повністю копіювали інтерфейс офіційної платформи. Їх мета — змусити користувачів ввести особисті дані або встановити шкідливі програми під виглядом оновлень чи перевірки облікового запису.

    Фахівці з кібербезпеки також звертають увагу на те, що сучасні шахраї дедалі частіше використовують технології штучного інтелекту для створення більш переконливих текстів, підробки стилю офіційних повідомлень і навіть генерації реалістичних електронних листів. Це ускладнює розпізнавання атак навіть для досвідчених користувачів.

    Окрему загрозу становить поширення подібних повідомлень у месенджерах, де користувачі схильні більше довіряти отриманій інформації. У деяких випадках шахраї маскуються під знайомі контакти або використовують зламані акаунти для розсилки шкідливих файлів.

    Кіберексперти наголошують, що базові правила цифрової гігієни залишаються найефективнішим способом захисту. Серед них — перевірка адреси відправника, уникнення відкриття вкладень із невідомих джерел, використання антивірусного програмного забезпечення та офіційних каналів отримання інформації.

    У разі отримання підозрілих листів фахівці радять не реагувати на них, не вступати в переписку з відправником і за можливості повідомляти про такі випадки до відповідних служб кібербезпеки.

    Таким чином, нова хвиля шахрайських розсилок із фейковими «графіками відключень» є частиною системної кіберкампанії, спрямованої на українських користувачів. Вона поєднує елементи соціальної інженерії, технічного шкідливого програмного забезпечення та інформаційного тиску, використовуючи актуальну для населення тему енергетичної стабільності як головний інструмент впливу.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    В Україні спростували інформацію, що активно поширювалася в соціальних мережах та окремих анонімних Telegram-каналах, про нібито ухвалення закону, який передбачає відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. У Центрі протидії дезінформації наголосили, що такі повідомлення не відповідають дійсності та є черговою інформаційною маніпуляцією, спрямованою на створення паніки серед населення.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації у Telegram.

    У ЦПД зазначили, що в українському інформаційному просторі поширюється фейкова інформація про нібито існування так званого “закону №395/2026”, який начебто передбачає повне або часткове відключення мобільного зв’язку під час оголошення повітряної тривоги. Окремі повідомлення також стверджували, що такі заходи нібито вже ухвалені на рівні уряду або перебувають на фінальній стадії впровадження.

    Водночас у Центрі протидії дезінформації підкреслили, що жодних законів, постанов чи інших нормативно-правових актів, які б передбачали обмеження або вимкнення мобільного зв’язку під час повітряних тривог, в Україні не ухвалювалося і навіть не ініціювалося. Там наголосили, що подібні твердження є повністю вигаданими та не мають жодного юридичного підґрунтя.

    Окремо в ЦПД звернули увагу на згаданий у фейкових повідомленнях номер “395/2026”, який подається як нібито доказ існування відповідного рішення. У відомстві пояснили, що цей номер не стосується жодних рішень у сфері телекомунікацій, а його використання у цьому контексті є навмисним введенням в оману. За словами фахівців, подібні маніпуляції часто застосовуються для створення видимості “офіційності” неправдивої інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголосили, що подібні інформаційні вкиди мають чітку мету — викликати занепокоєння серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій та створити додаткове інформаційне навантаження в умовах війни. Там зазначили, що Росія та пов’язані з нею пропагандистські ресурси систематично використовують подібні фейки як частину ширшої інформаційної кампанії проти України.

    Фахівці також закликали громадян не поширювати неперевірену інформацію, особливо ту, що походить з анонімних або сумнівних джерел, і орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення державних органів. У ЦПД нагадали, що в умовах повномасштабної війни інформаційна безпека є критично важливою складовою національної безпеки, а дезінформація може мати не менш шкідливий вплив, ніж інші форми гібридної агресії.

    Окремо в центрі нагадали, що подібні фейки вже неодноразово з’являлися в українському інформаційному просторі. Зокрема, раніше поширювалися неправдиві повідомлення про нібито “примусову мобілізацію жінок”, вигадані урядові рішення щодо обмеження прав громадян, а також сфабриковані “розслідування” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські структури неодноразово підкреслювали, що подібні інформаційні кампанії мають системний характер і є частиною ширшої стратегії дестабілізації суспільства, дискредитації державних інституцій та підриву довіри до офіційних джерел інформації.

  • У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві 9 травня планується повне або часткове відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень у зв’язку з проведенням заходів до Дня перемоги. Про це повідомляє російське видання “Медуза” з посиланням на заяву Міністерства цифрового розвитку Російської Федерації. Рішення пояснюється заходами безпеки під час масових святкувань і військового параду в російській столиці.

    За даними видання, Мінцифри РФ офіційно повідомило, що 9 травня у Москві буде тимчасово обмежено доступ до мобільного інтернету, включно з так званими “білими списками” дозволених державних і сервісних ресурсів, а також роботу SMS-повідомлень. У відомстві підкреслюють, що такі заходи необхідні для “забезпечення безпеки святкових заходів” у День перемоги. Фактично це означає, що мобільні оператори можуть бути зобов’язані частково або повністю вимкнути передачу даних у певні проміжки часу або в окремих районах міста.

    Водночас уточнюється, що 7 та 8 травня у Москві не планується аналогічних масштабних обмежень, і мобільний зв’язок у ці дні має функціонувати у стандартному режимі. Таким чином, обмеження концентруються саме на день проведення головних урочистостей — 9 травня, коли в центрі російської столиці традиційно проходить військовий парад і масові заходи за участю великої кількості людей, військової техніки та офіційних делегацій.

    Рішення про обмеження мобільного зв’язку ухвалюється на тлі посилених заходів безпеки у Москві, які традиційно вводяться напередодні та під час державних свят. У цей період у столиці Росії зазвичай посилюють присутність силових структур, обмежують рух транспорту в центральних районах, встановлюють додаткові контрольно-пропускні пункти та застосовують посилені заходи контролю в місцях масового скупчення людей.

    Оголошення про можливе відключення мобільного інтернету та SMS у масштабах усього міста є нетиповим кроком навіть для святкових заходів у Росії. У попередні роки подібні обмеження застосовувалися переважно локально або тимчасово, зокрема у районах проведення параду чи інших масових подій, однак повне або майже повне блокування мобільного зв’язку у столиці виглядає значно ширшим за масштабом заходом.

    Фоном до цих рішень залишається загальна напружена безпекова ситуація навколо святкових днів у Росії. Напередодні російські офіційні структури заявляли про посилення заходів захисту повітряного простору та роботу систем протиповітряної оборони, зокрема у зв’язку з повідомленнями про атаки безпілотників на різні регіони країни. Російська влада стверджувала, що над Москвою було знищено сотні дронів, однак незалежного підтвердження цих даних немає, а інформація про масштаби інцидентів залишається суперечливою.

    Окремо ситуація навколо 9 травня супроводжується інформаційною та політичною напругою, пов’язаною з триваючою війною Росії проти України. У попередні дні з’являлися взаємні заяви щодо можливих “перемир’їв” у період свят, однак сторони звинувачували одна одну у порушеннях режиму тиші. Українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які односторонні оголошення припинення вогню з боку Росії не супроводжуються реальним зниженням інтенсивності бойових дій.

    На цьому тлі рішення про обмеження мобільного зв’язку в Москві розглядається як частина комплексних заходів безпеки, спрямованих на контроль ситуації під час масових заходів і зниження ризиків координації потенційних загроз у місті. Водночас подібні кроки також викликають дискусії щодо рівня свободи доступу до комунікацій та масштабів цифрових обмежень у великих містах Росії під час державних подій.

    Очікується, що остаточний формат обмежень може залежати від оперативної ситуації в день проведення параду, а також від рішень силових структур і мобільних операторів, які відповідають за технічну реалізацію можливих відключень.

  • В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента України ініціюють обговорення можливості запровадження державної реєстрації Telegram-каналів, зокрема тих, що виконують функції медіа або мають значний інформаційний вплив. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, підкресливши, що мова йде про прозорість та відповідальність за контент.

    Буданов зазначив: «Я не проти Telegram-каналів, але, вибачте — зареєструй свій канал, покажи, хто за ним стоїть, і неси відповідальність за той контент, який ти на ньому розміщуєш. Якщо ти хочеш анонімний канал, який за всіма ознаками є класичним ЗМІ і через нього ведеться підривна діяльність або вербування, — це вже зовсім інше питання».

    Ініціатива щодо реєстрації месенджер-каналів виникла на тлі загострення безпекової ситуації в Україні та серії нападів на правоохоронців. У публічному просторі вже лунали пропозиції щодо обмеження діяльності Telegram чи посилення контролю над платформою.

    Зокрема, схильність до жорсткіших заходів висловлювала заступниця керівника ОП Ірина Верещук, яка наголошувала на ризиках використання анонімних каналів для координації ворожої діяльності та дестабілізації.

    Під держреєстрацію пропонують потрапити ті канали, які за ознаками є класичними засобами масової інформації — тобто систематично публікують новини, аналітику та інший інформаційний контент, що має широкий суспільний резонанс. Йдеться не про заборону Telegram як платформи, а про введення механізму прозорості та ідентифікації авторів та адміністрацій таких ресурсів.

    Офіційних законодавчих ініціатив із цього приводу наразі не внесено, проте очікується, що найближчим часом питання може набути політичного продовження. Експерти зазначають, що основними викликами стануть баланс між свободою слова й інформаційною безпекою, а також визначення чітких критеріїв для реєстрації.

  • Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Заяви про можливі спроби зірвати переговорний процес щодо припинення війни в Україні знову з’явилися в інформаційному просторі. Окремі політичні коментатори та автори телеграм-каналів стверджують, що міжнародні гравці нібито зацікавлені у затягуванні конфлікту та можуть вдатися до провокацій, аби зірвати дипломатичні ініціативи.

    Зокрема, у публічних повідомленнях лунають припущення про те, що так звані «глобалістські кола» та західні спецслужби можуть бути зацікавлені у продовженні бойових дій. У цих заявах згадується британська розвідка MI-6 та ймовірні спроби вплинути на політичні процеси, аби не допустити реалізації мирного треку. Водночас жодних офіційних підтверджень таким твердженням наразі немає.

    Автори подібних заяв пов’язують свої побоювання з активізацією дипломатичних контактів і повідомленнями про певний прогрес на переговорах, що відбуваються за участі міжнародних посередників, зокрема в Абу-Дабі. Саме ці консультації, на їхню думку, могли б стати підґрунтям для деескалації.

    Експерти з інформаційної безпеки зауважують, що під час будь-яких складних міжнародних переговорів різко зростає кількість інформаційних вкидів, чуток та непідтверджених версій. Частина з них може бути елементом психологічних операцій або спробами вплинути на громадську думку.

    Аналітики наголошують: оцінювати подібні заяви варто обережно та спиратися виключно на офіційні джерела і підтверджені факти. Переговорні процеси традиційно супроводжуються як дипломатичною боротьбою, так і інформаційними кампаніями, що ускладнює відокремлення фактів від припущень.

    На цьому тлі ключовим залишається питання — чи зможуть сторони зберегти діалог і не допустити ескалацій, незалежно від зовнішніх чи внутрішніх спроб впливу.