Golosnovinua.com

Позначка: інфраструктура РФ

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    У російському Воронежі 22 червня вдень пролунала серія потужних вибухів, після яких у місті виникла пожежа на території одного з промислових об’єктів і почалося масштабне задимлення. Інцидент стався близько 12:00 за місцевим часом і спричинив паніку серед жителів кількох районів міста, які повідомляли про гучні звуки вибухів, вібрацію та роботу систем протиповітряної оборони. Про подію масово писали російські Telegram-канали, публікуючи відео з густими стовпами диму, що піднімалися над промисловою зоною.

    За даними російських пабліків, під удар міг потрапити Воронезький завод напівпровідникових приладів «Сборка», який є одним із підприємств, що працюють у сфері електронної промисловості. У повідомленнях із соцмереж зазначається, що саме в районі цього об’єкта було зафіксовано найбільше задимлення та роботу екстрених служб. Водночас офіційного підтвердження конкретного ураженого об’єкта російська влада не надала, обмежившись загальними формулюваннями про пошкодження «одного з підприємств» у регіоні.

    Російські джерела також повідомляють, що у небі над Воронезькою областю нібито працювали системи ППО, які збивали «високошвидкісні повітряні цілі». При цьому частина місцевих каналів припускає, що по місту могли бути застосовані ракети далекого радіусу дії, зокрема Storm Shadow, однак ці твердження не підтверджені жодними офіційними структурами і базуються виключно на неперевірених повідомленнях у соціальних мережах.

    Губернатор Воронезької області підтвердив сам факт атаки та заявив, що над регіоном нібито було знищено кілька повітряних цілей. За його словами, внаслідок події постраждали троє людей, яким надається медична допомога. Водночас він не уточнив, який саме об’єкт зазнав пошкоджень, і не надав детальної інформації про масштаби руйнувань, що лише посилило невизначеність навколо інциденту.

    Паралельно у мережі з’являється інформація про можливу атаку на підприємство, яке може бути пов’язане з виробництвом електронних компонентів, зокрема транзисторів, діодів, інтегральних мікросхем і силових модулів. Такі компоненти у відкритих джерелах пов’язують із використанням у російській оборонній промисловості, включно з системами управління ракетами, радіолокаційними комплексами та засобами протиповітряної оборони. Однак ці дані походять із відкритих довідкових матеріалів і не є підтвердженням фактичного ураження саме цього виробництва під час інциденту.

    Очевидці також повідомляють про значну кількість пожежної техніки та екстрених служб, які прибули до району вибухів. У деяких районах міста спостерігалися перебої у роботі зв’язку та підвищена активність силових структур. Місцеві жителі зазначають, що вибухи були настільки потужними, що їх було чутно на значній відстані від епіцентру події.

    Наразі ситуація у Воронежі залишається напруженою, офіційні структури продовжують уточнювати інформацію щодо характеру пошкоджень і причин вибухів. Дані про масштаб руйнувань, тип використаних засобів ураження та точний об’єкт атаки залишаються непідтвердженими і можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

  • СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    Служба безпеки України у ніч проти 14 червня провела масштабну серію далеких ударів безпілотниками по території Російської Федерації, уразивши об’єкти нафтової, промислової та логістичної інфраструктури на відстані понад 700 кілометрів від українського кордону. Про це повідомляється у дописі президента України Володимира Зеленського, який підтвердив результати операції та окреслив її як частину системної стратегії «далекобійних санкцій» проти РФ.

    За наявною інформацією, однією з головних цілей став нафтовий об’єкт у Ярославській області Росії, який використовувався в системі державного резервування енергоресурсів. У результаті атаки об’єкт зазнав пошкоджень, а на території виникли осередки займання. Цей регіон знаходиться глибоко в тилу Росії, що підкреслює дальність і масштабність застосованих засобів ураження.

    Окремий удар було завдано по Тульській області, де під атаку потрапило хімічне підприємство «Азот» у місті Новомосковськ. Це підприємство є одним із найбільших у російському хімічному секторі та спеціалізується на виробництві аміаку, азотних сполук і іншої продукції, яка використовується як у цивільній промисловості, так і в технологічних ланцюгах оборонного призначення. За даними з відкритих джерел, продукція заводу може бути залучена до виробництва вибухових речовин і компонентів для боєприпасів, що робить цей об’єкт стратегічно важливим у контексті воєнної економіки РФ.

    У СБУ наголошують, що нічна операція була частиною ширшої кампанії ударів по критичній інфраструктурі Росії та спрямована на поступове виснаження її економічного та військово-промислового потенціалу. Українська сторона розглядає такі дії як відповідь на продовження російської агресії та системні удари по українській території, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

    Масштаб атаки, за даними моніторингових джерел, був значним і охопив одразу кілька регіонів Росії. Повітряна тривога, за повідомленнями російських регіональних структур, оголошувалася щонайменше у 28 суб’єктах РФ, що свідчить про одночасну активність дронів або загрозу їх застосування на великій території. У низці регіонів також запроваджувалися тимчасові обмеження роботи цивільної авіації, що призвело до затримок і скасувань рейсів. За попередніми даними, щонайменше шість аеропортів Росії були змушені тимчасово змінити або обмежити свою роботу.

    Паралельно повідомляється про серію вибухів і пожеж на промислових об’єктах у різних регіонах. Зокрема, у Ярославській області після ударів зафіксовано займання на нафтобазі «Спецторг Плюс» у районі Рибінська. У мережі з’являлися відео з густим чорним димом над промисловою зоною та повідомлення очевидців про серію вибухів перед початком пожежі. Також повідомлялося про пожежу на хімічному підприємстві «Азот» у Новомосковську, де після ударів виникло масштабне задимлення і було зафіксовано роботу екстрених служб.

    Окрім об’єктів у центральній частині Росії, удари та інциденти фіксувалися також на територіях, які забезпечують військову логістику та постачання, а також на тимчасово окупованих територіях України. Українські джерела підкреслюють, що такі удари мають на меті порушення логістичних ланцюгів, ускладнення постачання пального та хімічних компонентів, а також зниження здатності РФ підтримувати інтенсивні бойові дії.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи нічні події, заявив, що Україна продовжує реалізовувати план далекобійних ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. За його словами, такі дії є прямою відповіддю на відмову Росії припинити агресію та на продовження атак по українських містах і критичній інфраструктурі. Він також наголосив, що Україна неодноразово пропонувала різні формати переговорів, однак у відповідь отримувала лише подальшу ескалацію бойових дій.

    Російська сторона офіційно визнавала пожежі та інциденти на окремих об’єктах, однак традиційно пояснює їх падінням уламків безпілотників або роботою систем протиповітряної оборони. Повні масштаби пошкоджень наразі не розкриваються, а незалежне підтвердження всіх заяв з обох сторін обмежене через характер воєнних дій.

    Аналітики відзначають, що подібні удари дедалі частіше охоплюють глибокі тилові регіони Росії, що свідчить про розширення географії конфлікту та зміну характеру війни у бік довготривалого виснаження ресурсів. Особливу увагу експерти звертають на удари по енергетичній та хімічній інфраструктурі, яка безпосередньо впливає на можливості російського військово-промислового комплексу.

    Ситуація залишається динамічною, а наслідки нічної атаки продовжують уточнюватися. Українська сторона заявляє про продовження таких операцій у рамках стратегії тиску на військову та економічну систему Росії.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.