Позначка: іноземці

  • Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Командування Національної гвардії України виступило з офіційним спростуванням резонансної заяви народного депутата Олексія Гончаренка, який напередодні звинуватив військове керівництво у намірах критично скоротити терміни підготовки для іноземних добровольців. Парламентар у своїх соціальних мережах поширив інформацію про те, що іноземних громадян нібито планують відправляти на передові бойові позиції лише після двадцяти одного дня курсу молодого бійця. Речник Національної гвардії Руслан Музичук у спеціальному коментарі інформаційному агентству назвав ці дані недостовірними та детально роз’яснив реальний алгоритм підготовки рекрутів з інших держав, наголосивши, що безпека та професіоналізм особового складу залишаються абсолютним пріоритетом для українського командування.

    За офіційними даними відомства, стандартна базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для іноземців та осіб без громадянства, які виявили бажання підписати контракт із Національною гвардією, триває п’ятдесят одну добу. Цей вичерпний курс охоплює вогневу, тактичну, інженерну підготовку та основи тактичної медицини. Речник пояснив, що скорочена програма навчання дійсно існує, проте вона становить не двадцять один, а чотирнадцять днів, і застосовується виключно до вузької категорії кандидатів. Йдеться про професійних військових, які мають документально підтверджений попередній досвід бойової служби в регулярних арміях або гарячих точках. Для допуску до цього двотижневого інтенсиву кандидати зобов’язані пройти суворий вхідний контроль, що дозволяє інструкторам об’єктивно оцінити їхні реальні бойові навички, фізичну витривалість та психологічну стійкість. Ба більше, незалежно від тривалості базового курсу, всі без винятку бійці проходять обов’язковий адаптаційний період у підрозділах терміном до чотирнадцяти діб для остаточного злагодження перед безпосереднім висуванням на лінію зіткнення.

    Ця інформаційна суперечка розгортається на тлі масштабних державних ініціатив щодо залучення міжнародного контингенту до лав Сил оборони України. У червні поточного року українська влада презентувала комплексні зміни до правил проходження військової служби, покликані суттєво покращити рівень фінансового забезпечення, оптимізувати терміни служби та збільшити загальну чисельність боєздатних підрозділів для надійного утримання фронту в умовах виснажливої війни. Тоді ж урядовці озвучили амбітний бажаний показник — досягти понад п’ятдесяти відсотків частки іноземних добровольців на найважчих посадах штурмовиків та піхотинців. Залучення вмотивованих іноземців розглядається як критично важливий ресурс для посилення бойового потенціалу та збереження життів українських військовослужбовців.

    Юридичним підґрунтям для організації навчального процесу іноземного легіону в структурі Міністерства внутрішніх справ слугує спеціальна постанова Кабінету Міністрів №768, а також затверджена відповідним наказом командувача Національної гвардії програма базової загальновійськової підготовки. Військове командування вкотре закликало політичних діячів та лідерів думок утримуватися від поширення неперевірених чуток, які здатні демотивувати потенційних рекрутів та підривати довіру міжнародного суспільства до системи комплектування української армії. Якісна, стандартизована та повноцінна підготовка кожного солдата, незалежно від кольору його паспорта чи громадянства, є базовою передумовою для успішного виконання бойових завдань та міцності оборонних рубежів.

     

  • Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Децентралізація управління та іноземні легіони: Юрій Бутусов про виклики реформування армії за нового головкома

    Зміна військового керівництва та заявлений перехід від жорсткої вертикалі до децентралізованого управління стали ключовими викликами для Сил оборони України на поточному етапі війни. Призначення нового головнокомандувача Михайла Драпатого ознаменувало спробу відійти від практики тотального мікроменеджменту, яка була характерною для стилю управління його попередника Олександра Сирського. Нова військова доктрина передбачає делегування ширших повноважень командирам на місцях, що має підвищити оперативність ухвалення тактичних рішень та гнучкість реагування на динамічні зміни бойової обстановки.

    Втім, реалізація цих концептуальних змін на практиці стикається зі значною інерцією величезної військової машини. За свідченням командира роти БПЛА 23-го штурмового полку у складі 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрія Бутусова, на рівні окремих підрозділів і ділянок фронту заявлені трансформації поки що залишаються непомітними. Процес реформування управління відбувається вкрай нерівномірно: на деяких напрямках система залишається незмінною, а швидкість впровадження нових підходів критично залежить від місцевого командування. Зокрема, плани щодо створення нових угруповань військ за зразком тих, що діяли на Донбасі, на багатьох ділянках так і залишилися на папері через відсутність чітких механізмів реалізації та ресурсного забезпечення.

    Окремою стратегічною проблемою залишається ефективність державної політики у сфері комплектування військ. Попри значний потенціал, поточна стратегія рекрутингу іноземних добровольців демонструє низьку ефективність. За умови побудови грамотної, прозорої та дебюрократизованої системи залучення іноземців, саме міжнародні контингенти могли б взяти на себе значну частину штурмових дій проти російських позицій по всій лінії фронту. Проте організація такого масштабного процесу вимагає комплексного державного підходу, гарантій правового статусу та налагодженої логістики, що неможливо реалізувати «за помахом пальців».

    Не менш гостро стоїть питання базового фінансового та матеріального забезпечення піхоти — основи будь-яких наземних операцій. Хронічні проблеми з фінансуванням піхотних підрозділів, затримки у постачанні необхідного спорядження та бюрократичні перепони безпосередньо впливають на боєздатність армії. Для успішного протистояння російській агресії нове командування має не лише змінити філософію управління, але й розв’язати фундаментальні логістично-фінансові проблеми, які стримують потенціал як українських бійців, так і іноземних добровольців на передовій.

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    Уряд Бельгії готується запровадити нову систему оплати за користування автомобільними дорогами, яка передбачає обов’язкове придбання дорожньої віньєтки для всіх водіїв. Нові правила поширюватимуться не лише на громадян країни, а й на іноземців, які в’їжджатимуть до Бельгії власним транспортом або транзитом перетинатимуть її територію. Таким чином держава планує змінити підхід до фінансування дорожньої інфраструктури та водночас стимулювати використання екологічніших автомобілів.

    Про це повідомляє агентство Belga News.

    За попередніми планами, нова система має набути чинності з 1 травня. Водночас остаточний запуск залежить від завершення переговорів між трьома автономними регіонами Бельгії — Фландрією, Валлонією та Брюссельським столичним регіоном. Саме ці адміністративні одиниці повинні остаточно узгодити всі юридичні та фінансові аспекти реформи.

    Запровадження дорожньої віньєтки стане можливим після набуття чинності спеціальної угоди про співпрацю між трьома регіонами країни. За інформацією бельгійських ЗМІ, сторони вже погодили більшість положень документа. На фінальному етапі залишилося визначити лише механізм розподілу коштів, які надходитимуть від продажу віньєток.

    Очікується, що після досягнення остаточної домовленості бельгійська влада офіційно представить нову систему оплати за користування дорогами та розпочне її практичне впровадження.

    Однією з головних особливостей реформи стане те, що розмір плати залежатиме від екологічних характеристик транспортного засобу. Зокрема, при визначенні вартості віньєтки враховуватиметься рівень викидів вуглекислого газу (CO₂).

    Такий підхід відповідає екологічній політиці Європейського Союзу, яка передбачає заохочення громадян до використання менш шкідливого для довкілля транспорту та поступове скорочення кількості автомобілів із високими викидами.

    Для автомобілів із нульовим рівнем викидів, насамперед електромобілів, річна віньєтка коштуватиме 90 євро.

    Власники автомобілів, які відповідають щонайменше екологічному стандарту Євро-4, сплачуватимуть 100 євро на рік.

    Найдорожчий тариф встановлять для транспортних засобів із найвищими показниками шкідливих викидів. Для таких автомобілів річна вартість користування дорогами становитиме 125 євро.

    Таким чином уряд прагне зробити використання більш екологічних автомобілів фінансово вигіднішим порівняно зі старішими транспортними засобами, які сильніше забруднюють атмосферу.

    Окрім річної віньєтки, влада планує запропонувати кілька короткострокових варіантів оплати. Водії зможуть придбати дозвіл на один день, десять днів, один місяць або два місяці.

    Такий формат покликаний зробити нову систему більш зручною для туристів, іноземних водіїв, міжнародних перевізників і громадян інших країн, які відвідуватимуть Бельгію на короткий період або використовуватимуть її територію для транзиту.

    Нові правила однаково стосуватимуться як бельгійських громадян, так і іноземців. Це означає, що всі водії, незалежно від країни реєстрації автомобіля, повинні будуть придбати відповідну віньєтку для законного користування автомагістралями та регіональними дорогами Бельгії.

    Влада розраховує, що впровадження нової системи забезпечить стабільне джерело фінансування для ремонту, модернізації та розвитку дорожньої мережі. Крім того, очікується, що диференційовані тарифи залежно від рівня викидів сприятимуть оновленню автопарку та популяризації екологічного транспорту.

    Запровадження віньєток також наблизить Бельгію до практики, яка вже давно використовується в багатьох країнах Європи. Аналогічні системи оплати за користування дорогами діють, зокрема, в Австрії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Болгарії, Румунії та Швейцарії. У більшості цих держав водії також можуть придбати віньєтки на різні строки — від одного дня до року.

    Фахівці зазначають, що останніми роками дедалі більше європейських країн переглядають механізми фінансування дорожньої інфраструктури, прагнучи поєднати їх із кліматичною політикою та принципом «забруднювач платить». Саме тому вартість користування дорогами дедалі частіше залежить не лише від типу транспортного засобу, а й від його впливу на довкілля.

    Якщо три бельгійські регіони остаточно погодять усі деталі реформи найближчим часом, уже з 1 травня нова система стане обов’язковою для всіх водіїв. Це означатиме, що перед поїздкою до Бельгії автомобілістам необхідно буде заздалегідь придбати відповідну дорожню віньєтку або оформити її після в’їзду до країни відповідно до нових правил.

  • Стрілянина посеред Миколаєва: двоє іноземців загинули

    Стрілянина посеред Миколаєва: двоє іноземців загинули

    У Миколаєві вдень 30 червня сталася смертельна стрілянина, жертвами якої стали двоє громадян інших держав. Інцидент стався просто посеред дороги під час руху автомобіля Opel. Після того як у салоні пролунало кілька пострілів, транспортний засіб виїхав на регульоване перехрестя, де зупинився. Один із чоловіків загинув за кермом, ще один пасажир отримав смертельні поранення, а третього учасника події правоохоронці затримали на місці. Поліція вже вилучила зброю та проводить комплекс слідчих дій для встановлення всіх обставин трагедії.

    Про це повідомляє поліція Миколаївської області.

    За попередньою інформацією правоохоронців, інцидент стався на проспекті Героїв України — одній із головних транспортних артерій міста. Саме там під час руху автомобіля Opel пролунало кілька пострілів. Після цього транспортний засіб продовжив рух, виїхав на регульоване перехрестя та фактично втратив контроль.

    У поліції повідомили, що в салоні автомобіля перебували троє громадян інших країн. Унаслідок стрілянини двоє чоловіків загинули від отриманих вогнепальних поранень. Третього пасажира затримали співробітники поліції безпосередньо на місці події.

    “За попередньою інформацією, в автомобілі Opel перебували троє громадян інших країн. Унаслідок стрілянини двоє чоловіків загинули. Третього учасника події поліцейські затримали. З автомобіля вилучено зброю”, – зазначили у поліції Миколаївської області.

    Очевидці події розповідають, що автомобіль Opel Vectra рухався проспектом Героїв України у звичайному режимі та зупинився перед світлофором. Саме в цей момент люди почули два гучні постріли, після чого двигун автомобіля різко набрав оберти. За словами свідків, транспортний засіб почав “газувати” на місці, що одразу привернуло увагу інших водіїв та пішоходів.

    Коли автомобіль остаточно зупинився, очевидці побачили, що водій не подає ознак життя. Згодом стало відомо, що він отримав смертельні поранення. Також загинув пасажир, який перебував на передньому сидінні автомобіля. Обидва чоловіки померли ще до прибуття медиків.

    Третій іноземець, який перебував на задньому сидінні автомобіля, залишився живим. Після прибуття правоохоронців його затримали. Наразі слідчі встановлюють його процесуальний статус, а також перевіряють можливу причетність до стрілянини. Інформація про особу затриманого, його громадянство та можливі мотиви дій поки що не розголошується в інтересах слідства.

    Під час огляду автомобіля правоохоронці вилучили зброю, яка, ймовірно, використовувалася під час стрілянини. Її буде направлено на проведення низки експертиз, які мають встановити, зокрема, чи саме з неї були здійснені смертельні постріли. Крім того, криміналісти вилучають інші речові докази, що можуть допомогти відтворити повну картину подій.

    Одразу після повідомлення про стрілянину на місце прибули слідчо-оперативна група, криміналісти, оперативні працівники та патрульні поліцейські. Правоохоронці оточили місце події, забезпечили охорону території, зафіксували сліди злочину та провели першочергові слідчі дії. Також проводився детальний огляд автомобіля та прилеглої території, де могли залишитися речові докази.

    Наразі слідчі продовжують встановлювати повну хронологію подій, які передували стрілянині. Правоохоронці з’ясовують, чи став конфлікт між чоловіками причиною застосування зброї, чи інцидент був заздалегідь спланований. Також перевіряється походження вилученої зброї та законність її зберігання.

    У поліції зазначили, що наразі триває встановлення всіх обставин події та вирішується питання щодо остаточної правової кваліфікації кримінального правопорушення.

    “Встановлюються всі обставини події. Вирішується питання щодо правової кваліфікації”, – повідомили в обласному управлінні поліції.

    Слідство також встановлює особи загиблих, їхній вік, громадянство, а також характер взаємин між усіма учасниками інциденту. Правоохоронці поки що не повідомляють, громадянами яких саме держав були чоловіки, а також не коментують можливі мотиви стрілянини. Відомо лише, що всі троє були іноземцями.

    Після завершення першочергових слідчих дій буде ухвалено процесуальні рішення щодо затриманого. Також слідчі мають встановити, хто саме здійснив смертельні постріли та за яких обставин сталася трагедія.

    Останнім часом в Україні сталося кілька резонансних випадків застосування вогнепальної зброї. Нещодавно у Києві конфлікт між вихідцями з Кавказу завершився стріляниною, внаслідок якої загинули люди. За даними правоохоронців, двоє чоловіків прийшли зі зброєю до свого співвітчизника для з’ясування стосунків, однак конфлікт переріс у смертельну перестрілку. Крім того, в Ірпені Київської області поліцейські затримали 47-річного місцевого жителя, який відкрив вогонь у бік випадкових перехожих. В обох випадках триває досудове розслідування.

  • Польща змінює правила отримання громадянства

    Польща змінює правила отримання громадянства

    Міністерство внутрішніх справ Польщі розробляє масштабний пакет законодавчих змін, який має суттєво змінити підхід до надання польського громадянства. Головна мета реформи — гарантувати, що паспорт Польщі отримуватимуть лише ті іноземці, які мають реальний і довготривалий зв’язок із державою, її культурою, мовою та суспільством. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському МВС наголошують, що чинна система містить елементи “автоматизму”, коли громадянство може надаватися після виконання формальних вимог без глибокої оцінки рівня інтеграції особи. Нова модель, яку пропонує відомство, має змінити цей підхід і зробити процес більш вибірковим та багаторівневим.

    За задумом уряду, громадянство має стати не формальною процедурою, а підсумком тривалого процесу інтеграції. У міністерстві прямо заявляють, що Польща прагне уникнути помилок інших держав, які, на їхню думку, надто спростили доступ до громадянства, що згодом створило соціальні та політичні виклики.

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення мінімального терміну легального проживання в країні. Згідно з пропозицією, він може становити до восьми років. Цей період планується розділити на дві частини: три роки тимчасового перебування та п’ять років постійного проживання. Упродовж цього часу кандидати на громадянство мають демонструвати стабільну інтеграцію в польське суспільство, участь в економічному житті країни та відсутність порушень законодавства.

    Окрему увагу в реформі приділено мовному питанню. Якщо зараз вимоги передбачають знання польської мови на певному рівні, то нові правила передбачають суттєве підвищення планки до рівня вільного володіння, що відповідає щонайменше рівню B2. У МВС підкреслюють, що без глибокого знання мови повноцінна інтеграція в суспільство є неможливою, особливо у сферах роботи, освіти та взаємодії з державними інституціями.

    Ще одним елементом реформи стане запровадження державного іспиту для кандидатів на громадянство. За попередніми даними, тест складатиметься приблизно з 40 запитань і охоплюватиме історію Польщі, основи конституційного ладу, а також ключові цінності Європейського Союзу. Таким чином уряд прагне переконатися, що майбутні громадяни не лише формально проживають у країні, а й розуміють її політичну та культурну систему.

    Крім того, планується введення додаткових процедур перевірки лояльності. Серед них — підписання спеціального акта лояльності, а також вимога підтвердження податкового резидентства в Польщі. Це має засвідчити, що кандидат не лише проживає в країні, але й фактично пов’язує з нею свої економічні та життєві інтереси.

    У польському уряді підкреслюють, що ці заходи спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та підвищення престижу громадянства. Там наголошують, що польський паспорт має сприйматися як “заслужений привілей”, а не як автоматичний результат тривалого перебування в країні.

    Попередні принципи реформи були представлені ще у жовтні 2025 року. Тоді йшлося про створення комплексної системи оцінювання кандидатів, яка включатиме не лише мовні та історичні знання, а й перевірку рівня інтеграції в суспільство.

    Паралельно в Європі загалом спостерігається тенденція до перегляду міграційної політики. Деякі країни вже посилили вимоги до натуралізації. Зокрема, Португалія збільшила терміни для отримання громадянства на тлі рекордного зростання кількості іноземців, а Швеція запровадила нові критерії перевірки кандидатів, посиливши вимоги до інтеграції та знання мови.

    Таким чином, польська ініціатива вписується у ширший європейський тренд, який передбачає більш жорсткий підхід до надання громадянства та акцент на довготривалій інтеграції іноземців у національні суспільства.

  • В Україні зросла кількість нових ФОПів

    В Україні зросла кількість нових ФОПів

    Від початку року в Україні зареєструвалося понад 225 тисяч нових фізичних осіб-підприємців. Це майже відповідає показникам минулого року, проте кількість закритих бізнесів зросла на 11%. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

    За дев’ять місяців 2025 року відкрито 225 046 нових ФОПів. Після відносного спаду на початку року темпи підприємницької активності поступово зростали: у січні зареєстрували 21,4 тисячі бізнесів, а у вересні — рекордні 29,6 тисячі.

    Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

    Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

    Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

    Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.

  • Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    В Україні роботодавці почали активно залучати трудових мігрантів для заповнення вакансій. За словами співзасновника HRD-club Дмитра Дегтяра, іноземці переважно працюють як різноробочі, а також як фахівці з логістики, водії та зварювальники.

    Найчастіше місцеві компанії запрошують на роботу громадян з Індії та Бангладешу.

    “Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

    Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

    Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

  • На Київщині викрили схему торгівлі людьми: іноземців примушували працювати на фермі в жахливих умовах

    На Київщині викрили схему торгівлі людьми: іноземців примушували працювати на фермі в жахливих умовах

    На Київщині викрили чергову схему примусової праці, в якій постраждали 13 громадян Узбекистану. За даними Офісу Генерального прокурора, двоє громадян КНР, громадянин Узбекистану та українка організували незаконне переміщення та експлуатацію людей на фермерському господарстві в області.

    Потерпілих вербували за межами України, обмежували їхню свободу пересування та примушували працювати в нелюдських умовах. Працівникам забороняли навіть вільно відвідувати вбиральню, створивши спеціальний “туалетний графік”, а за порушення правил застосовували штрафи та інші методи примусу.

    17 вересня правоохоронці провели обшуки на фермі, де утримували 13 іноземців. Приміщення, у яких жили робітники, прокуратура назвала “нелюдськими”, а умови проживання — небезпечними для життя та здоров’я.

    Затриманим уже повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину — трудової експлуатації за ч. 2 ст. 149 КК України. Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів.

    Ця справа стала черговим сигналом про необхідність посилення контролю за трудовою міграцією та боротьби з примусовою працею на території України.

  • Двоє іноземців в Україні вербували дітей для сексуальної експлуатації

    Двоє іноземців в Україні вербували дітей для сексуальної експлуатації

    Українські правоохоронці викрили двох іноземців, які займалися вербуванням дітей для сексуальної експлуатації. Про це повідомив Офіс генерального прокурора у понеділок, 15 вересня.

    Підозрювані – чоловіки 33 та 55 років. Слідство встановило, що протягом кількох місяців вони підшукували дітей з малозабезпечених родин і пропонували їм від 150 до 200 євро за вчинення проти них сексуальних злочинів.

    Іноземці вчиняли розпусні дії стосовно дітей, які фіксували на мобільні телефони, а потім поширювали виготовлені матеріали в інтернеті.

    Чоловікам повідомлено про підозру за вербування малолітніх та неповнолітніх для сексуальної експлуатації, розбещення дітей та виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії за ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 156 та ч. 4 ст. 301-1 КК України.

    Повідомлення про підозру направлено до правоохоронних органів держав, громадянами якої є викриті іноземці.

    Зауважимо, що Офіс генпрокурора не уточнює регіон, у якому діяли злочинці.