Golosnovinua.com

Позначка: інсулінорезистентність

  • Ультраоброблені продукти різко підвищують ризик переддіабету серед молоді

    Ультраоброблені продукти різко підвищують ризик переддіабету серед молоді

    Нове дослідження Каліфорнійського університету показало, що регулярне вживання ультраоброблених продуктів значно підвищує ризик переддіабету, гіперглікемії та інсулінорезистентності серед молоді. Про це пише The Independent.

    Протягом чотирьох років науковці спостерігали за 80 учасниками віком від 17 до 22 років. Результат дослідження вразив навіть експертів: збільшення частки ультраоброблених продуктів у щоденному раціоні всього на 10% підвищує ризик переддіабету на 64%, а ймовірність ранньої гіперглікемії — на 56%. Зростає і ризик розвитку інсулінорезистентності — стану, що передує діабету 2 типу.

    Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

    Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

    Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

  • Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Надмірний жир в області талії, що вказується високим співвідношенням талії до стегон (WHR), асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів і підвищеним ризиком погіршення уваги та пам’яті у недавно постменопаузальних жінок, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Menopause.

    Нове дослідження, проведене на підставі піддослідної вибірки KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), показало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на старті дослідження демонстрували гірші показники в кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з нижчим WHR. При цьому зв’язок простежувався навіть у жінок із нормальною загальною масою тіла.

    Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

    Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

    Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

    Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

  • Дослідники виявили, що забруднене повітря сприяє ожирінню та діабету

    Дослідники виявили, що забруднене повітря сприяє ожирінню та діабету

    Дослідження, опубліковане у журналі JCI Insight, показало: тривала дія мікрочастинок PM2.5 прямо порушує роботу бурої жирової тканини і тим самим сприяє розвитку інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу.

    Експерименти довели, що під впливом PM2.5 бурий жир втрачає здатність ефективно переробляти ліпіди та виробляти тепло — ключові функції цієї тканини, що регулює енергетичний обмін. Дослідники зафіксували зміни в експресії генів, пов’язаних з енергетикою, та ознаки структурних ушкоджень у тканині.

    Ключовим механізмом виявилися епігенетичні зміни: під впливом забруднення активність генів бурої жирової тканини «перепрограмовується» без зміни самого ДНК. У цьому процесі вирішальну роль відіграють ферменти HDAC9 і KDM2B, які змінюють епігенетичний стан клітин і блокують нормальні метаболічні реакції.

    Коли вчені штучно пригнічували активність HDAC9 і KDM2B, нормальний обмін речовин у бурому жирі відновлювався — це продемонструвало, що зміни є не тільки описовими, а й оборотними при впливі на ці ферменти. Отже, HDAC9 і KDM2B виступають потенційними терапевтичними мішенями для запобігання метаболічним порушенням, спричиненим забрудненим повітрям.

    Керівник дослідження, професор Франческо Панені, підкреслив, що результати пояснюють прямий зв’язок між якістю повітря й метаболізмом людини та відкривають нові шляхи для профілактики і лікування порушень обміну речовин.

    Ці висновки мають важливі наслідки для охорони здоров’я: боротьба із забрудненням повітря стає не тільки екологічним, а й метаболічним пріоритетом. Розробка препаратів, що впливають на HDAC9 або KDM2B, може доповнити заходи зі зниження впливу PM2.5 і допомогти зменшити тягар інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу в масштабі популяції.

  • Вісцеральний жир більше шкодить мозку, ніж загальне ожиріння

    Вісцеральний жир більше шкодить мозку, ніж загальне ожиріння

    Вчені з Гонконгу проаналізували дані більш ніж 40 тисяч людей із застосуванням МРТ, функціональної МРТ та інших інструментальних методів і дійшли висновку: розподіл жирової тканини в організмі по-різному впливає на мозок. Хоча загальне ожиріння корелювало зі зменшенням товщини коркового шару в різних частинах мозку, вісцеральний жир — той, що накопичується навколо внутрішніх органів — пов’язаний із додатковими змінами саме в префронтальній корі, яка відповідає за пам’ять, увагу, планування та когнітивний контроль.

    Автори пояснюють біологічний механізм через системне запалення: вісцеральний жир виділяє прозапальні молекули, які, проходячи через печінку, змінюють обмін речовин та сприяють інсулінорезистентності. Ці процеси підвищують ризик гіпертонії, деменції й порушень міжнейронних зв’язків. Дослідники також відзначили зниження щільності аксонів і структурні зміни нервової тканини при підвищеному рівні вісцерального жиру.

    Ключовий висновок роботи — індекс маси тіла (ІМТ) не дає повної картини нейрокогнітивних ризиків. ІМТ відображає загальну масу тіла, але не показує, як саме розподілено жир. Тому люди з однаковим ІМТ можуть мати різні профілі ризику, залежно від того, чи переважає в їхніх тілах вісцеральний жир.

    Практичні наслідки дослідження: фокус охорони здоров’я має зміщуватися від одного лише контролю ваги до оцінки розподілу жирової тканини та метаболічного стану. Наявні методи (наприклад, вимір обхвату талії, оцінка співвідношення талія/стегна, у деяких випадках — візуалізація) допомагають виявити вісцеральне ожиріння і підказують напрямок втручань. Автори радять звертати увагу на маркери метаболічного ризику — інсулінорезистентність, підвищений артеріальний тиск і маркери запалення — і працювати з лікарем над зниженням саме вісцерального жиру через зміну харчування, фізичну активність і, за потреби, медичну терапію.

    Дослідження підкреслює: боротьба з ризиками для мозку — це не тільки схуднення, а передусім поліпшення метаболічного профілю та зменшення вісцеральних відкладень. Подальші роботи мають уточнити, які втручання найефективніші саме для захисту мозку від наслідків вісцерального ожиріння.