Golosnovinua.com

Позначка: інсульт

  • Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Інсульт залишається однією з найсерйозніших загроз для здоров’я як у світі, так і в Україні. За оцінками Міністерства охорони здоров’я, щороку в країні фіксують до 150 тисяч таких випадків. Хвороба посідає друге місце серед причин інвалідності та смертності, а її наслідки часто є незворотними.

    Інсульт виникає через порушення кровообігу в головному мозку. Найчастіше страждають ділянки, які живляться середньомозковою артерією, що відповідає за значну частину функцій півкуль. Через нестачу кровопостачання клітини мозку швидко гинуть, що призводить до втрати рухових, мовленнєвих та когнітивних функцій.

    Медики розрізняють кілька типів інсульту. Найпоширеніший — ішемічний, коли судина блокується тромбом і кров перестає надходити до тканин мозку. Інший тип — геморагічний, пов’язаний із розривом судини та крововиливом, що часто виникає на фоні високого артеріального тиску. Окремо виділяють лакунарний інсульт, який вражає дрібні судини і нерідко пов’язаний із супутніми захворюваннями.

    Небезпечним сигналом є також так званий передінсультний стан або мікроінсульт. У таких випадках симптоми можуть зникати самостійно, однак це не означає, що загроза минула. Навпаки, ризик повторного, більш тяжкого інсульту значно зростає, тому пацієнтам необхідна негайна медична допомога.

    Серед основних факторів ризику лікарі називають артеріальну гіпертензію, яка є ключовою причиною у більшості випадків. Постійно підвищений тиск пошкоджує стінки судин і робить їх вразливими до розривів або закупорок. Важливу роль також відіграють куріння, високий рівень холестерину, цукровий діабет і серцево-судинні захворювання, зокрема порушення ритму серця.

    Ожиріння та малорухливий спосіб життя додатково підвищують навантаження на організм і сприяють розвитку супутніх хвороб. Алкоголь, у свою чергу, може провокувати стрибки тиску та негативно впливати на серцевий ритм.

    Медики наголошують: ключовим фактором у боротьбі з інсультом є швидке розпізнавання симптомів. Серед найтиповіших — раптове порушення мовлення, асиметрія обличчя, запаморочення, погіршення зору, а також слабкість або оніміння кінцівок.

    У разі появи хоча б одного з цих симптомів необхідно негайно викликати швидку допомогу. Саме перші години після інсульту є критичними для збереження життя та мінімізації наслідків.

    Фахівці підкреслюють, що значну частину випадків можна попередити. Контроль артеріального тиску, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок і регулярні медичні обстеження залишаються найефективнішими способами знизити ризик цього небезпечного захворювання.

  • Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Міжнародні дослідження свідчать: власники собак можуть мати суттєві переваги для здоров’я і тривалості життя. За результатами багаторічних наукових спостережень у США та країнах Європи, люди з домашніми улюбленцями, особливо собаками, демонструють кращі показники фізичного та психічного стану.

    Кардіолог і фахівець з економіки охорони здоров’я доктор Дхрув Казі зазначає, що власники собак мають на 24% нижчий ризик смерті від усіх причин упродовж 10 років. Найбільш помітний ефект спостерігається серед людей, які вже пережили інфаркт або інсульт — у них покращується відновлення та знижується ймовірність повторних ускладнень.

    Ці висновки частково підтверджує і позиція Американської кардіологічної асоціації, яка визнає володіння собакою одним із факторів, що може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

    Науковці пояснюють позитивний вплив одразу кількома причинами. По-перше, це фізична активність. Регулярні прогулянки з собакою допомагають підтримувати рухливий спосіб життя: за даними досліджень, близько 60% власників виконують рекомендовану норму — щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.

    По-друге, важливу роль відіграє психологічний фактор. Домашні тварини допомагають знижувати рівень стресу, тривожності та відчуття самотності, особливо в періоди соціальної ізоляції. Взаємодія з улюбленцем також позитивно впливає на артеріальний тиск і загальний емоційний стан.

    Антистресовий ефект спостерігається не лише у власників собак. Дослідження показують, що власники котів також мають нижчий ризик серцевих нападів завдяки заспокійливому впливу контакту з твариною.

    Водночас дослідники наголошують: ці результати не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Існує ймовірність, що люди, які ведуть більш здоровий спосіб життя, частіше заводять домашніх тварин. Крім того, звички власника часто відображаються і на поведінці та стані здоров’я улюбленця.

    Попри це, більшість фахівців сходяться на думці: емоційна підтримка, стабільність і позитивні емоції, які дають домашні тварини, є важливою складовою довгого та якісного життя.

  • Чи справді вейпи безпечні: що показало дослідження

    Чи справді вейпи безпечні: що показало дослідження

    Дослідження щодо впливу електронних сигарет на здоров’я продовжують викликати активні дискусії у науковому середовищі. Науковець Уго Франсіско де Соуза з Бангалор (штат Карнатака, Індія) проаналізував результати сучасних міжнародних досліджень і дійшов висновку, що вейпи не можна вважати безпечною альтернативою традиційному курінню.

    У матеріалі, опублікованому в журналі BMC Public Health, на основі даних понад мільйона осіб було встановлено зв’язок між використанням електронних сигарет і підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень. Зокрема, користувачі вейпів мали на 53% вищий ризик інфаркту порівняно з тими, хто не вживає жодних тютюнових виробів.

    Найвищі показники ризику зафіксовані серед людей, які раніше курили звичайні сигарети, а потім перейшли на електронні. У цій групі ймовірність інфаркту була майже удвічі вищою. Це свідчить про те, що перехід на вейпінг не повністю нівелює негативний вплив нікотину та інших компонентів.

    Щодо інсульту результати досліджень виявилися менш однозначними. Загалом підвищення ризику серед усіх користувачів вейпів не було статистично значущим, однак у групі колишніх курців ризик зростав на 73%. Це вказує на можливу кумулятивну дію попереднього тютюнового стажу та подальшого використання електронних пристроїв.

    Дослідники також нагадують про склад рідин для вейпінгу. Основні компоненти — пропіленгліколь і гліцерин — при нагріванні можуть утворювати альдегіди. Ці сполуки здатні негативно впливати на судини, підвищувати оксидативний стрес і сприяти розвитку серцево-судинних захворювань. Тому твердження про «повну безпечність» електронних сигарет не має достатнього наукового підґрунтя.

    Фахівці підкреслюють: навіть за відсутності диму, що містить продукти горіння тютюну, вейпінг пов’язаний із впливом нікотину та потенційно шкідливих хімічних речовин. Це означає, що електронні сигарети не можна розглядати як нейтральний для здоров’я продукт.

  • Вчені з’ясували, чому «сови» мають гірше здоров’я за «жайворонків»

    Вчені з’ясували, чому «сови» мають гірше здоров’я за «жайворонків»

    Активність у вечірній та нічний час може серйозно нашкодити здоров’ю. Масштабне дослідження за участю сотень тисяч людей показало, що дорослі з вечірнім хронотипом, так звані «люди-сови», мають значно вищі ризики розвитку серйозних і потенційно смертельних ускладнень порівняно з тими, хто дотримується раннього розпорядку дня.

    Вчені проаналізували дані понад 320 тисяч дорослих віком від 39 до 74 років. Метою дослідження було з’ясувати, як хронотип людини — схильність до ранкової або вечірньої активності — впливає на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я в довгостроковій перспективі.

    Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

    Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

    Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

    Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

    Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

    Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

    Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.

  • Вчені назвали повсякденну звичку, яка непомітно шкодить серцю

    Вчені назвали повсякденну звичку, яка непомітно шкодить серцю

    Серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин передчасної смертності у світі, і вчені дедалі частіше звертають увагу не лише на харчування чи шкідливі звички, а й на повсякденну поведінку людей. Нові дослідження показують, що тривале сидіння без руху може серйозно шкодити здоров’ю серця навіть у тих, хто не палить і стежить за дієтою.

    За даними науковців, люди, які більшу частину дня проводять сидячи — за комп’ютером, у транспорті або перед телевізором, — мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Такий спосіб життя негативно впливає на кровообіг і роботу серцево-судинної системи.

    Медики пояснюють, що під час тривалого сидіння сповільнюється циркуляція крові, зростає тиск у венах і збільшується навантаження на серце. Крім того, змінюється баланс холестерину в організмі: рівень «корисного» HDL знижується, а «шкідливого» LDL — підвищується. У довгостроковій перспективі це сприяє розвитку атеросклерозу та підвищує ризик інфаркту й інсульту.

    Фахівці наголошують, що навіть невеликі рухові паузи можуть істотно знизити ці ризики. Перерви на 5–10 хвилин кожні пів години або годину, легка зарядка, прогулянки офісом чи вулицею допомагають покращити кровообіг і зменшити навантаження на серце.

    Крім того, регулярна фізична активність сприяє підтриманню здорової ваги, знижує рівень стресу та зміцнює судини. Для людей із сидячою роботою лікарі радять поєднувати рухові перерви з ергономічно облаштованим робочим місцем, щоб мінімізувати шкоду для організму.

  • Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження

    Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження

    Спів у хорах і гуртах під час святкових та повсякденних заходів приносить не лише емоційне задоволення, а й значну користь для здоров’я. Дослідження Кембриджського інституту музичної терапії показали, що хоровий спів допомагає організму боротися з хворобами, полегшує біль і зміцнює імунітет. При цьому просте прослуховування музики таких ефектів не дає.

    Фізіологічно спів активує блукаючий нерв, що пов’язаний із голосовими зв’язками та м’язами горла. Контрольований видих під час співу сприяє вивільненню ендорфінів, які зменшують відчуття болю та покращують настрій. Одночасно активується широка мережа нейронів у мозку, що відповідає за мову, рухи та емоції, а концентрація на диханні допомагає знімати стрес.

    Особливо корисним є спів у складі групи чи хору. Він покращує психологічний стан, сприяє соціалізації та допомагає людям із різними захворюваннями. Хорові заняття застосовують для відновлення мовлення у пацієнтів після інсульту, людей із хворобою Паркінсона та деменцією. Дослідження показують, що артикуляція та словниковий запас у хворих на Паркінсон покращуються завдяки регулярному співу.

    Вокальні вправи також надають серцево-легеневе навантаження, порівнянне з ходьбою на біговій доріжці, а тривала практика сприяє відновленню когнітивних функцій у людей похилого віку. Відомий приклад — колишня конгресумен США Габріель Гіффордс, яка після вогнепального поранення у голову відновлювала мовлення та координацію рухів через спів знайомих пісень.

    Таким чином, спів — це не лише мистецтво і розвага, а й ефективний метод підтримки фізичного та психічного здоров’я, відновлення мозку та поліпшення якості життя.

  • Звичайна спеція, що рятує серце — висновки вчених

    Звичайна спеція, що рятує серце — висновки вчених

    Популярна спеція, яку більшість господинь тримає на кухні, може стати справжнім захисником серця. Вчені з’ясували, що коріандр допомагає знизити рівень «поганого» холестерину, нормалізує тиск і тим самим зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.

    Про це повідомляє видання Daily Express із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Current Cardiology Reviews.

    Результати показали, що насіння коріандру має виражену гіполіпідемічну дію — воно знижує рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), які відомі як «поганий» холестерин, і тригліцеридів, водночас підвищуючи рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Це покращує стан судин і допомагає запобігти накопиченню холестеринових бляшок.

    Експериментальні дані свідчать, що у групи, яка отримувала насіння коріандру, рівень загального холестерину в тканинах значно зменшився.

    Ще одне дослідження, опубліковане у журналі Етнофармакологія, виявило, що коріандр здатен знижувати артеріальний тиск завдяки своєму гіпотензивному ефекту. Вчені вважають, що це відбувається завдяки впливу спеції на гладку мускулатуру судин, а також через її сечогінні властивості.

    Таким чином, додавання насіння або порошку коріандру до раціону може не лише покращити смак страв, а й допомогти підтримувати здоров’я серця.

    Медики при цьому радять не замінювати ліки спеціями, а сприймати такі природні засоби як додаткову профілактику. Якщо ж у вас є проблеми з тиском чи рівнем холестерину — необхідно звернутися до лікаря.

  • Шкідлива звичка: хрустіння шиєю може спричинити інсульт

    Шкідлива звичка: хрустіння шиєю може спричинити інсульт

    Багато хто звик під час роботи за комп’ютером потягнутися і хруснути шиєю — це відчуття здається приємним і звичним. Але лікарі попереджають: часті й різкі рухи шиєю можуть бути небезпечними і в окремих випадках призвести до серйозних ускладнень.

    Хруст і «клацання» у суглобах з’являються через бульбашки газу в синовіальній (мастильній) рідині суглобів. Коли під час руху ці бульбашки лопаються — ми чуємо звук. Для більшості суглобів це явище безпечне і не шкодить. Однак шия — інша історія.

    У своєму відео лікар Майкл Гартнер пояснив: різкі чи надмірні маніпуляції шиєю теоретично можуть спричинити не тільки розриви судин, а й пошкодження внутрішньої оболонки судин (мікротравми). Такі мікротравми підвищують ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть відірватися й закупорити судини головного мозку або легенів. Закупорка судин мозку — механізм інсульту, і наслідки бувають важкими або смертельними.

    Що радять лікарі

    — Не крутити шию навмисно і не намагатися «вправити» її самотужки.
    — Уникати різких, силових рухів шиєю.
    — Якщо відчуваєте напруження, біль або обмеження рухливості — зверніться до фахівця (вертебролога, невролога або фізіотерапевта).
    — Безпечніші альтернативи — м’які розтяжки, контрольовані вправи під наглядом спеціаліста або масаж.

    Якщо після «клацання» виникає сильний біль, запаморочення, порушення мовлення, слабкість у кінцівках або інші неврологічні симптоми — це привід звернутися до невідкладної медичної допомоги.

    Незначний хруст у пальцях або суглобах зазвичай не становить загрози, але шиєю ризикувати не варто. Проста звичка «вправляти» шию може мати серйозні наслідки; краще зняття напруги робити обережно й під контролем спеціаліста.

  • Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

    Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

    Жирні кислоти омега-3, які вважаються корисними для мозку, серця та шкіри, можуть мати й небезпечний бік.

    Організм людини не здатний виробляти омега-3 самостійно, тому їх важливо отримувати з продуктів харчування – риби, насіння та горіхів. Вони допомагають зменшувати запалення, захищають від когнітивних порушень і підтримують здоров’я судин.

    Проте нове дослідження Європейського товариства кардіологів (ESC), опубліковане в журналі European Heart Journal: Cardiovascular Pharmacotherapy, виявило, що вживання добавок із високим вмістом омега-3 може викликати фібриляцію передсердь (AFib) – небезпечний стан, при якому серце починає битися нерегулярно.

    За словами медиків, AFib у п’ять разів підвищує ризик інсульту. Американська кардіологічна асоціація (AHA) також зазначає, що цей стан може призвести до утворення тромбів, серцевої недостатності та інших ускладнень.

    Дослідники уточнили, що найбільший ризик спостерігається у пацієнтів, які вже мають проблеми із серцем. Водночас вони підкреслили: це не означає, що слід повністю відмовитися від омега-3. Йдеться саме про харчові добавки, тоді як продукти, багаті на ці кислоти, залишаються корисними.

    Фахівці радять приймати омега-3 у вигляді добавок лише після консультації з лікарем і під медичним контролем.

  • Медики назвали п’ять звичок, які різко підвищують ризик інсульту

    Медики назвали п’ять звичок, які різко підвищують ризик інсульту

    Медики нагадують: інсульт може трапитися в будь-якому віці, але ризик різко зростає під впливом певних факторів способу життя. Близько чверті дорослих людей стикаються з ним упродовж життя, проте цього можна уникнути, якщо контролювати власне здоров’я.

    Неврологи назвали п’ять основних чинників, які суттєво підвищують імовірність інсульту:

    Хвороби серця. Фібриляція передсердь, проблеми з клапанами чи утворення жирових бляшок у судинах можуть блокувати потік крові до мозку. Вчасно призначені препарати допомагають мінімізувати ці ризики.

    Високий тиск. Неконтрольована гіпертонія є головною причиною інсультів. Вона послаблює судини, провокує їх розрив або тромбоутворення.

    Діабет. Надлишок глюкози пошкоджує стінки судин, сприяє атеросклерозу й підвищенню тиску, створюючи передумови для мозкової катастрофи.

    Надмірна вага. Ожиріння зазвичай супроводжується високим рівнем холестерину та глюкози, що негативно впливає на серце й мозок.

    Куріння. Нікотин підвищує тиск і робить кров густішою, що збільшує ризик утворення небезпечних тромбів.

    Лікарі наголошують: усі ці фактори можна контролювати. Регулярний прийом ліків, моніторинг тиску та холестерину, правильне харчування, фізична активність і відмова від куріння здатні суттєво знизити ймовірність інсульту.