Golosnovinua.com

Позначка: інтеграція

  • Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    В українському політичному дискурсі зростає консенсус: демографічна яма і повоєнна відбудова штовхають країну до керованої трудової міграції. Ексміністр Дмитро Кулеба визнає, що «можливо, доведеться відкривати країну для Бангладешу, Непалу, Індії, Філіппін, В’єтнаму». Президент KSE і радник ОП Тимофій Мілованов говорить про критичний дефіцит кадрів і попереджає: імпорт працівників рахується не «десятками тисяч, а мільйонами». Експерти, опитані порталом «Коментарі», пояснюють, як це позначиться на економіці, поверненні українців і суспільній напрузі.

    Україна входить у фазу, коли відбудова потребуватиме масових рук — від будівництва ГЕС, портів і аеропортів до модернізації залізниці. Політексперт Володимир Цибулько вважає, що запит вимірюватиметься мільйонами позицій: іноземні підрядники (зокрема європейські і турецькі) привозитимуть команди разом із технікою; внутрішній ринок всотуватиме додаткових працівників у будкомплексі. На його думку, інтеграція не стане шоком: наявні спільноти вже приймають українські «правила гри», створюють релігійні інфраструктури без антидержавних жестів і вчать мову.

    Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

    Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

    Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

    Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

  • Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Під час візиту до Києва міністра з питань оборонної готовності та промисловості Люка Полларда, уряд Великобританії повідомив на сайті gov.uk, що ракети, виготовлені в рамках британської програми підтримки, були поставлені в Україну на п’ять місяців раніше запланованого терміну.

    Ця зброя — легкі багатоцільові ракети (LMM) — від початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року застосовується для захисту повітряного простору України. Останній етап угоди на суму £1,6 млрд має забезпечити подальшу інтеграцію цих ракет у систему протиповітряної оборони країни.

    Міністр Поллард заявив, що цього року Велика Британія витратить близько £4,5 млрд на військову підтримку України, і наголосив на важливості співпраці: британська сторона планує вчитися у українських партнерів та разом розвивати промислову базу, необхідну для протидії загрозам.

    У повідомленні також зазначено, що дострокове постачання посилює можливості української оборони вже зараз, а подальша інтеграція ракет LMM має підвищити сумісність з наявними системами ППО та прискорити їх ефективне застосування.

  • Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Після трьох років повномасштабної війни в Україні Європа поступово змінює умови допомоги українцям. Якщо у 2022 році біженці отримували безкоштовне житло, харчування та грошову підтримку, то у 2025-му акцент зміщується на працевлаштування та інтеграцію, а фінансова підтримка скорочується.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, нині в Європі перебуває близько 5,1 млн українців, переважно жінки та діти.

    Польща

    Залишається головним напрямком для українців. Діти відвідують школи, а працездатні українці мають спрощений доступ до ринку праці — 69% вже працюють. Проте фінансова допомога скорочена: після перших 4 місяців проживання у державних гуртожитках біженці сплачують за житло самостійно, виняток — пенсіонери, багатодітні та люди з інвалідністю.

    Німеччина

    Базове соціальне забезпечення залишається щедрим — 502 євро на дорослого, оплата оренди та комуналки. Для матері з дитиною допомога може сягати 1300 євро на місяць. Однак зайнятість українців низька — близько 25%, головним чином через мовний бар’єр та високий рівень соцдопомоги.

    Чехія

    Скорочення безкоштовного проживання до 90 днів стимулює українців швидше інтегруватися на ринку праці. Понад 60% вже працюють, переважно у сфері послуг та фізичній праці. Держава фінансує мовні курси та перекваліфікацію.

    Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина

    Соцдопомога обмежена, а більшість біженців мають швидко шукати роботу. У Словаччині безкоштовне житло доступне лише 120 днів.

    Велика Британія та Ірландія

    Українці можуть працювати та користуватися медичними послугами, але після 6–12 місяців у приймаючій сім’ї мусять орендувати житло самостійно. В Ірландії допомога зменшена з 232 до 39 євро на тиждень після перших 90 днів проживання.

    Скандинавія та Балтія

    Норвегія, Данія, Швеція та Фінляндія дають близько 300 євро на місяць та житло в центрах розміщення, акцентуючи на інтеграції та роботі. У Литві, Латвії та Естонії рівень працевлаштування українців сягає 50%, але державна допомога мінімальна.

    Таким чином, Європа не закрила двері для українців, але перехід від щедрих виплат до базових гарантій і вимог самостійності означає, що біженці тепер повинні швидше інтегруватися та шукати роботу. Для тих, хто очікує повного утримання, нові умови можуть стати розчаруванням.

  • Українці в Польщі: тільки 11% відчувають повну інтеграцію — дослідження Gremi Personal

    Українці в Польщі: тільки 11% відчувають повну інтеграцію — дослідження Gremi Personal

    Аналітичний центр Gremi Personal провів масштабне дослідження серед українців, які мешкають у Польщі. Опитування охопило 1560 респондентів у великих містах країни та висвітлило рівень інтеграції, досвід дискримінації й погляди на подальше життя.

    Згідно з результатами, лише 11% опитаних відчувають себе повністю інтегрованими у польське суспільство. Водночас переважна більшість — 80% — мають стабільну роботу і бачать перспективу тривалого перебування в країні.

    Головною перепоною до інтеграції українці називають не мовний бар’єр, а відчуття неприйняття з боку частини польського суспільства. Половина опитаних визнали, що майже не мають соціальних контактів із поляками поза роботою. А 69% зізналися, що зазнавали неповаги або приниження.

    Оцінка медіа також відображає певну напруженість: лише 18% респондентів вважають, що польські ЗМІ висвітлюють українців у позитивному світлі. Ще 32% називають медіапокриття нейтральним, а 26% – вважають його стереотипним.

    Коли мова заходить про майбутнє, погляди українців розділилися. Понад 45% не мають визначеного плану щодо подальшого місця проживання. 17,9% заявили, що повернуться в Україну після завершення війни, 10,4% вказали, що перебувають у Польщі тимчасово. Лише 13,2% планують залишитися назавжди, навіть у разі настання миру.

    «Українці не чекають привілеїв чи громадянства, аби називати Польщу своєю країною. Їм потрібне прийняття, стабільність і можливість бути частиною суспільства — не тільки як працівники, а й як сусіди, батьки, клієнти», — наголосив Даміан Гузман, заступник генерального директора Gremi Personal.

    У Gremi Personal застерігають, що поширені стереотипи щодо мігрантів, які «відбирають робочі місця» або зловживають системою, можуть призвести до масового відтоку українських працівників. Це, у свою чергу, може викликати дефіцит кадрів, зниження конкурентоспроможності економіки та зростання вартості послуг.

  • За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    На початку 2024 року у Німеччині набув чинності новий закон про громадянство, який може зацікавити українців, що проживають у цій країні. Згідно з інформацією, оприлюдненою DW, нові правила відкривають деякі можливості для отримання німецького громадянства українцям.

    • Головне нововведення закону – потрібно прожити легально у Німеччині лише п’ять років замість восьми, щоб отримати німецький паспорт.
    • Друге нововведення – іноземцям, які отримали громадянство Німеччини, дозволять зберегти колишній паспорт чи паспорти. Раніше не відмовлятися від свого громадянства можна було лише утримувачам паспортів країн Євросоюзу.

    Діти іноземців отримуватимуть громадянство Німеччини без будь-яких додаткових умов, якщо хоча б один із батьків щонайменше п’ять років живе в країні. Це стосується лише дітей, які народяться після 27 червня 2024 року.

    Претенденти на громадянство Німеччини мають, згідно з новим законом, забезпечувати себе та членів своєї сім’ї самостійно та не залежати від державних соціальних виплат. Винятки можуть бути зроблені для тих, хто нещодавно став безробітним, а попередні два роки працював щонайменше 20 місяців повний робочий день.

    Ще одне обмеження стосується людей, які здійснюють “антисемітські, расистські або інші дії за мотивами, що зневажають людську гідність”. Їм відмовлять в отриманні паспорта. Також відмовлять тим, хто демонструє невизнання рівноправності чоловіків та жінок, а також багатоженцям.

    Протягом десяти років після натуралізації громадянство може бути відкликане, якщо претендент обдурив у процесі отримання паспорта Німеччини або дозволив собі антисемітські дії чи заяви після натуралізації.

    Понад 8 млн жителів Німеччини прожили щонайменше п’ять років у країні і, згідно з новим законом, тепер можуть претендувати на німецький паспорт, якщо відповідають усім умовам закону.

    Також новий закон дозволяє отримати паспорт за прискореною процедурою лише після трьох років проживання у країні.

    Умови: особливі успіхи в інтеграції чи визначні професійні досягнення. У цьому необхідно знати німецьку мову лише на рівні С1.

    Також на отримання німецького паспорта через три роки можуть претендувати ті, хто одружився з громадянкою чи громадяниною Німеччини, для них додаткових умов не передбачено.

    Таким чином, за новим законом перші українці, які виїхали через війну, можуть отримати німецьке громадянство вже в 2025 році.

  • Польща проводить інтеграцію українських біженців

    Польща проводить інтеграцію українських біженців

    У Польщі почали видавати проїзні документи українським чоловікам, у яких закінчився термін дії українських закордонних паспортів. Ця ініціатива стала відповіддю на нові правила України, які забороняють чоловікам призовного віку (від 18 до 60 років) отримувати нові паспорти за кордоном.

    Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

    Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

    «Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

    Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

    «Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.