Позначка: інтернет-магазини

  • Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність за системне порушення мовного законодавства. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що штрафи для порушників варто збільшити, зокрема у 10 разів — але насамперед для тих, хто ігнорує закон неодноразово.

    Про це Івановська сказала в інтерв’ю LB.ua.

    Нині штраф за перше порушення мовного законодавства становить від 3400 до 5100 грн. За повторне порушення передбачено від 8500 до 11 900 грн.

    За словами мовної омбудсменки, для частини бізнесу такі суми не є відчутними, тому деякі компанії фактично готові платити за можливість ігнорувати державну мову.

    «Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників. Ми маємо діяти за принципом: не поважаєш державну мову — втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону — втрачаєш право на професійну реалізацію», — заявила Івановська.

    Вона наголосила, що йдеться не про випадкові помилки чи поодинокі ситуації, а саме про системне порушення закону. Насамперед підвищені штрафи можуть стосуватися тих, хто не реагує ні на перше, ні на друге попередження.

    Івановська повідомила, що пропозиції щодо збільшення штрафів уже підготовлені. За її словами, відповідні зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Омбудсменка також навела статистику звернень щодо порушень мовного законодавства. Упродовж минулого року до неї надійшло 2888 скарг. Від початку 2026 року станом на 12 травня було отримано вже 1045 звернень, із них 78 стосувалися порушень у сфері освіти.

    За словами Івановської, у 75% випадків скарги були взяті до уваги, а порушення — виправлені.

    Водночас частина звернень свідчить про повторювані проблеми. Найчастіше громадяни скаржаться на сферу обслуговування, інтернет-магазини, сайти, рекламу та публічну комунікацію.

    «Повторні звернення щодо одних і тих самих закладів, особливо у сфері обслуговування й інтернету, вказують на те, що чинний розмір штрафів для певного сегмента бізнесу є нечутливим. Вони готові платити за право ігнорувати державну мову», — зазначила мовна омбудсменка.

    Івановська підкреслила, що державна мова має бути гарантована у сферах, де громадянин отримує послугу, освіту, медичну допомогу, інформацію або офіційну комунікацію. Водночас приватне спілкування громадян мовним законом не регулюється.

    Питання підвищення штрафів за порушення мовного законодавства обговорюється в Україні не вперше. Ще наприкінці 2025 року мовна омбудсменка зверталася до уряду з пропозицією посилити відповідальність за ігнорування закону про державну мову. Тоді вона також наголошувала, що нинішні санкції не завжди зупиняють порушників.

    Нові заяви Івановської можуть знову активізувати дискусію навколо мовної політики, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Мовна омбудсменка наполягає, що українська мова є не лише питанням культури, а й елементом державної безпеки та публічної поваги до громадян.

    Водночас остаточне рішення щодо підвищення штрафів має ухвалювати парламент шляхом внесення змін до законодавства. Наразі йдеться саме про пропозицію, а не про вже запроваджені нові штрафи.

  • Держпродспоживслужба попереджає про ризики при покупці червоної ікри онлайн

    Держпродспоживслужба попереджає про ризики при покупці червоної ікри онлайн

    Держпродспоживслужба зазначає, що до відомства надходить значна кількість скарг від споживачів щодо якості червоної ікри. Найчастіше громадяни звертають увагу на проблеми з безпечністю продукту, його якістю або відсутністю належного маркування.

    У відомстві зазначають, що дедалі частіше харчові продукти, зокрема червону ікру, купують через соціальні мережі, платформи спільного доступу та дошки оголошень. Водночас такі майданчики часто використовують фізичні особи, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання, що обмежує можливості державного контролю. У таких випадках Держпродспоживслужба не може застосовувати заходи впливу у разі порушень вимог до якості чи маркування продуктів.

    Щоб уникнути ризиків для здоров’я, споживачам радять перевіряти інформацію про продавця перед покупкою. На сторінці інтернет-магазину має бути зазначено повне найменування юридичної особи або ПІБ ФОП, місцезнаходження, а також ідентифікаційний код чи реєстраційний номер платника податків відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

    Також важливо звертати увагу на упаковку та маркування продукції — вони повинні містити всі обов’язкові реквізити і бути чіткими та читабельними. Не менш важливим є дотримання умов зберігання: ікра має зберігатися за рекомендованої температури, без впливу тепла чи прямих сонячних променів.

    Держпродспоживслужба підкреслює, що дотримання цих порад допоможе споживачам обрати якісний і безпечний продукт та уникнути ризиків для здоров’я.

  • Зловмисники організували схему контрабанди електроніки через Укрпошту

    Зловмисники організували схему контрабанди електроніки через Укрпошту

    Викрито масштабну схему незаконного імпорту електроніки, у якій через мережу інтернет-магазинів «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») та «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович) в Україну системно ввозилися смартфони, планшети й смарт-годинники без сплати митних платежів та ПДВ. Схема працювала через дроблення партій на сотні фіктивних поштових відправлень і використання прогалин в процедурі видачі пошти — отримання за SMS-кодом, без перевірки документів.

    Замість ввезення великих партій через митний контроль організатори дробили товар на десятки й сотні відправлень. Кожну посилку оформляли як «дрібне поштове відправлення», вказуючи в деклараціях узагальнені описи типу «phone» або «smartwatch» і занижуючи вартість до $40–100 — значно нижче безмитного ліміту в 150 євро. На папері одержувачі були вигаданими, адреси — неіснуючими, а реальна вартість техніки в кілька разів перевищувала зазначену.

    За схемою в країну заходили смартфони, планшети та смарт-годинники від брендів, які за фактом коштують набагато дорожче, — серед згаданих брендів: Poco, Redmi, Lenovo, Blackview. Продукція маскувалася під «телефон» або «годинник», аби уникнути індивідуальної ідентифікації і митного контролю.

    Ключовим елементом схеми стала процедура видачі посилок у «Укрпошті», яка дозволяла отримати відправлення за SMS-кодом без додаткової перевірки документів і особи одержувача. Це забезпечувало фактичну анонімність отримувача і дозволяло тривалий час уникати контролю — посилки могли видаватися будь-кому, хто мав код, незалежно від того, хто вказаний у документах.

    Контрабандна продукція надходила в роздріб за заниженими цінами, витісняючи легальних імпортерів і продавців, підриваючи чесну конкуренцію. Держава лишалася без митних надходжень і ПДВ, що призводило до мільйонних втрат у бюджеті. Окрім прямого збитку, схема підривала довіру до ринку електроніки та створювала ризики для споживачів (гарантійне та сервісне обслуговування, відповідність техніки стандартам).

    За наявними даними, в схемі фігурували інтернет-магазини «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») і «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович). Організатори — названі як Даниїл Гутовський і Андрій Гадалов — налагодили мережу фіктивних компаній і «сховок» для оформлення відправлень. Основні інструменти: фіктивні одержувачі, заниження вартості у митних/поштових деклараціях, масове дроблення партій, експлуатація механізму видачі посилок за SMS.

    Комбінація технічних вразливостей у поштовій процедурі (відсутність ідентифікації одержувача при видачі), формальне декларування та масове дроблення дозволяли уникати тригерів митного контролю. Як наслідок, схема могла діяти системно й непомітно для контролюючих органів довгий час.