Golosnovinua.com

Позначка: інтернет

  • Паспортні послуги зупинили по Україні

    Паспортні послуги зупинили по Україні

    В Україні на кілька днів тимчасово обмежили надання послуг з оформлення паспортних документів. Державна міграційна служба повідомила, що причиною стала технічна несправність обладнання оператора електронних комунікаційних послуг, через яку частина інформаційно-телекомунікаційних систем відомства стала недоступною.

    За повідомленням ДМС, обмеження діятимуть із 28 до 30 вересня. У цей період громадяни не зможуть повноцінно скористатися послугами, для яких потрібен доступ до відповідних електронних систем. Також на час відновлювальних робіт не працюватиме офіційний сайт міграційної служби.

    У ДМС пояснили, що проблема виникла не безпосередньо в системі виготовлення паспортів, а в обладнанні оператора, який забезпечує канали зв’язку. Через це доступ до частини внутрішніх сервісів та реєстрів був тимчасово обмежений.

    Фактично це означає, що громадянам, які планували найближчими днями подати документи на ID-картку або закордонний паспорт, варто враховувати можливу паузу в роботі підрозділів. Водночас у повідомленні не йдеться про анулювання вже оформлених документів або про зупинку їхньої дії — проблема стосується саме роботи інформаційних систем і надання адміністративних послуг.

    Зазвичай оформлення ID-картки в Україні займає до 20 робочих днів у стандартному режимі та до семи робочих днів у терміновому. Такі строки вказані в офіційній інформації ДМС.

    Окреме питання — люди, які вже подали документи й очікують на готовий паспорт. У звичайному режимі перевірити стадію оформлення можна через сервіс «Перевірка стану оформлення документів» на сайті ДМС. Проте під час нинішнього збою сам сайт також тимчасово недоступний, тому онлайн-перевірка може не працювати до завершення відновлювальних робіт.

    У ДМС поки не повідомляли про зміну стандартних строків виготовлення документів через цей технічний інцидент. Водночас, якщо збій триватиме довше заявленого періоду, це потенційно може вплинути на роботу окремих підрозділів і терміни обробки заяв.

    Ситуація сталася на тлі серії проблем з українською телекомунікаційною інфраструктурою після російських ударів. Упродовж останніх днів повідомлялося про атаки на дата-центри та об’єкти компаній, які забезпечують зв’язок і цифрову інфраструктуру. Зокрема, під удари потрапляли потужності Datagroup і Cosmonova, після чого в окремих користувачів фіксувалися перебої зі зв’язком та інтернетом.

    Водночас ДМС у своєму повідомленні не заявляла, що нинішня технічна несправність безпосередньо спричинена російською атакою. Відомство вказало лише на проблему з обладнанням оператора електронних комунікаційних послуг. Тому напряму пов’язувати зупинку паспортних сервісів з обстрілами наразі немає підтверджених підстав.

    На тлі атак на цифрову інфраструктуру українські посадовці раніше наголошували, що повністю залишити країну без інтернету складно через розподілену структуру мережі. Проте локальні пошкодження дата-центрів, магістральних каналів чи обладнання операторів можуть тимчасово впливати на роботу окремих державних і приватних сервісів.

    Для громадян ключовим залишається строк, названий самою ДМС: 28–30 вересня. Якщо відновлювальні роботи завершать у запланований термін, надання паспортних послуг має повернутися до звичного режиму після відновлення доступу до систем.

    Тим, у кого на ці дні був запланований візит до підрозділу ДМС, ЦНАПу або «Паспортного сервісу», варто перед поїздкою уточнити актуальний режим роботи відповідної установи. Особливо це стосується термінового оформлення документів або ситуацій, коли паспорт потрібен для найближчої поїздки за кордон.

    При цьому вже видані документи залишаються чинними у звичайному порядку. ДМС окремо нагадує, що ID-картки та закордонні паспорти потрібно вчасно обмінювати, якщо змінилися персональні дані, закінчився строк дії документа або він став непридатним для використання.

    Таким чином, йдеться не про повне «припинення видачі паспортів» у довгостроковій перспективі, а про тимчасовий технічний збій, який на кілька днів обмежив роботу частини систем Державної міграційної служби. Якщо ситуація розвиватиметься за планом, обмеження мають бути зняті після завершення ремонтних робіт 30 вересня.

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Попри безупинні намагання російських окупаційних військ знищити телекомунікаційну інфраструктуру та занурити Україну в інформаційний вакуум, країні не загрожує повний цифровий колапс чи тотальне відключення зв’язку. Навіть у разі масованих комбінованих ударів по мережевих вузлах українські міста та області гарантовано залишатимуться в глобальній мережі. Про це заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій «Флеш», коментуючи регулярні ворожі атаки на національні цифрові магістралі. За його словами, спроби ворога ізолювати українців від зовнішнього світу та позбавити доступу до життєво необхідної інформації розбиваються об унікальну архітектуру вітчизняного інтернет-простору, хоча платити за цифрову стійкість споживачам усе ж доведеться вищу ціну.

    Головним фактором непохитної надійності українського інтернету є його безпрецедентна децентралізація та глибока розподіленість каналів зв’язку. На відміну від багатьох авторитарних чи навіть розвинених західних держав, де ринок монополізований кількома великими національними операторами або контролюється державою, в Україні історично сформувалася надзвичайно гнучка екосистема з тисяч незалежних локальних та регіональних провайдерів. Кожен район, місто чи навіть окремий мікрорайон обплетені густою сіткою резервних оптоволоконних ліній, автономних маршрутів та перехресних точок обміну трафіком. Завдяки цій складній павутині фізичне знищення навіть кількох ключових вузлів чи транзитних магістралей не призводить до паралічу всієї мережі – пакети даних миттєво перенаправляються в обхід ураженої ділянки. Звісно, фахівці не виключають точкових та локальних перебоїв у роботі зв’язку безпосередньо в епіцентрах влучань, проте аварійно-відновлювальні бригади демонструють високу оперативність, повертаючи людей до мережі в рекордні терміни.

    Водночас утримання такого колосального рівня живучості в умовах регулярних обстрілів та енергетичного дефіциту вимагає від провайдерів колосальних фінансових ресурсів. Саме це стане ключовим драйвером неминучого зростання вартості телекомунікаційних послуг для кінцевих користувачів. Українські компанії змушені вкладати величезні кошти у модернізацію систем автономного живлення, закуповуючи промислові акумуляторні блоки, дизельні та бензинові генератори, безперебійники, а також формуючи значні запаси пального для підтримки працездатності базових станцій та серверних під час відключень світла. Крім того, компанії активно інтегрують супутникові системи, будують енергонезалежні оптичні лінії за технологією xPON та витрачають значні суми на регулярну заміну знищеного вибухами обладнання. Усі ці вимушені витрати на виживання та фізичний захист телекомунікацій поступово змусять операторів переглядати тарифні плани, проте це є цілком виправданою ціною за стабільний зв’язок.

    У сучасній війні безперебійний доступ до інтернету перетворився на стратегічний фактор виживання нації, від якого залежить не лише робота бізнесу чи дистанційне навчання, але й функціонування систем раннього сповіщення про ракетну небезпеку, екстрених служб, банківського сектору та логістики. Зв’язківці сьогодні тримають надважливий невидимий фронт, щодня відновлюючи понівечені кабелі під обстрілами та вдосконалюючи кіберзахист національних мереж. Завдяки їхній героїчній праці та високій технологічній зрілості ринку кремлівському режиму не вдасться реалізувати сценарій цифрової темряви, а українське суспільство залишатиметься на зв’язку попри будь-які ворожі посягання.

  • Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Російські удари по Києву пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури, через що частина користувачів зіткнулася з перебоями інтернету. Провайдери повідомляють про знищені дата-центри, пошкоджені магістральні майданчики та кабелі, а строки повного відновлення окремих сервісів поки невідомі.

    Однієї з найбільших втрат зазнав MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що український дата-центр, де розміщувалися потужності сервісу, знищено. Назвати строки його відновлення поки неможливо. Водночас близько 90–95% клієнтів MiroHost обслуговуються на закордонній інфраструктурі, тому для них сервіси продовжують працювати.

    Проблеми виникли й у столичного “Домонет”. Компанія заявила, що внаслідок обстрілів були виведені з ладу кілька магістральних майданчиків та пошкоджена значна кількість кабелю. Орієнтовно стабільну роботу мережі провайдер планував відновити до 21:00 24 вересня.

    Про пошкодження інфраструктури повідомив і Kievnet. Через удар по одному з дата-центрів частина абонентів у центральних районах столиці може тимчасово залишатися без доступу до мережі. Також про проблеми після атак заявив оператор FAUST.

    За повідомленнями провайдерів, упродовж останніх двох днів серйозних пошкоджень також зазнали об’єкти UTELS, «Павутини», Etherlink, Crazy Network та Cityhost. Частина проблем пов’язана не лише з безпосереднім руйнуванням обладнання, а й із необхідністю перенаправляти великі обсяги трафіку через резервні канали.

    Телеком-експерт Анатолій Фроленков заявив, що з початку вересня російські війська системно атакують українські дата-центри й вузли зв’язку. За його оцінкою, пошкодження великих майданчиків може спричиняти локальні перевантаження та нестабільність мереж навіть у провайдерів, чиї об’єкти безпосередньо не постраждали.

    Наслідки вже відчувають і за межами столиці. Провайдер «Дніпронет» у Кам’янському попередив клієнтів про можливі перебої через пошкодження київського дата-центру, де розташовувалося вузлове обладнання кількох операторів.

    На тлі атак галузь також попереджає про можливе подорожчання інтернету: провайдерам доводиться більше витрачати на резервне живлення, дублювання каналів та фізичний захист мереж.

    Поки що йдеться не про загальнонаціональне відключення інтернету, а про локальні перебої та пошкодження окремих вузлів. Однак серія ударів показує, що телекомунікаційна інфраструктура дедалі частіше стає окремою ціллю російських атак.

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У польському селі Воля Кробовська в Мазовецькому воєводстві ввечері 23 вересня сталася пожежа на наземній базовій станції Starlink, яка забезпечує супутниковий інтернет для частини Центральної та Східної Європи, зокрема України. Польські слідчі розглядають версію навмисного підпалу.

    За даними RMF FM, власник ділянки повідомив екстрені служби про займання антен. Пожежники загасили вогонь, однак попередньо встановили, що могло йтися про підпал електричного розподільчого обладнання. Також пошкоджено генератор. На місце викликали поліцію, Агентство внутрішньої безпеки Польщі та Центральне бюро розслідувань поліції.

    Станція у Волі Кробовській працює разом із подібним об’єктом поблизу Каунаса в Литві та бере участь у забезпеченні супутникового зв’язку великої частини регіону. Станом на ранок 24 вересня зв’язок працював, однак правоохоронці продовжували огляд території та збір доказів.

    Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що є багато ознак навмисної спроби вивести об’єкт із ладу. За його словами, оператором станції є державна телекомунікаційна компанія Exatel, а інфраструктура має значення не лише для Польщі, а й для України, включно з українськими військовими.

    Водночас польська влада поки не встановила, хто саме стоїть за пожежею. Гавковський заявив, що характер інциденту може відповідати методам гібридної війни, які пов’язують із Росією, але прямого доказу причетності РФ на цей момент немає. Саме тому говорити про «російський підпал» як про встановлений факт поки передчасно.

    Starlink має особливе значення для України. Польща сама фінансує частину доступу України до цієї системи, а польський уряд раніше прямо називав супутниковий зв’язок критично важливим для українського фронту.

    Система використовується для стійкого зв’язку в умовах пошкодженої наземної інфраструктури та перебоїв із мобільними мережами. Саме тому фізична атака на наземну інфраструктуру Starlink у Польщі потенційно має значно ширший ефект, ніж звичайна пожежа на телекомунікаційному об’єкті.

    «Ненька інфо» раніше писала і про російські спроби глушити Starlink на фронті. У червні повідомлялося про повернення російських комплексів РЕБ, здатних придушувати супутниковий зв’язок на площі до 20 квадратних кілометрів.

    Також видання писало про випадки, коли російська сторона намагалася отримати доступ до самої системи. Зокрема, на Київщині затримали чоловіка, якого підозрюють у допомозі РФ з активацією Starlink-терміналу.

    Останнім часом тема Starlink знову опинилася у центрі уваги після повідомлень про те, що Україна обговорює зі США та SpaceX можливість ширшого використання системи для бойових завдань. «Ненька інфо» писала, що Київ піднімав питання про розширення можливостей Starlink під час операцій проти російських військових цілей.

    На цьому тлі пожежа на польській станції виглядає особливо чутливою. Польські спецслужби поки не роблять остаточних висновків, однак сам факт пошкодження інфраструктури, пов’язаної з українським зв’язком, уже розглядається як потенційно серйозний безпековий інцидент.

    Розслідування триває.

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • У роботі ChatGPT стався збій: користувачі повідомляли про проблеми із запитами

    У роботі ChatGPT стався збій: користувачі повідомляли про проблеми із запитами

    У четвер, 3 вересня, користувачі ChatGPT у різних країнах почали повідомляти про проблеми з роботою популярного чат-бота OpenAI. Частина користувачів не могла нормально надсилати запити або отримувала повідомлення про помилки, а в окремих випадках сервіс працював повільніше, ніж зазвичай.

    Повідомлення про проблеми надходили як від користувачів вебверсії ChatGPT, так і від тих, хто користується сервісом через застосунки. Незалежні системи моніторингу також зафіксували підвищення кількості повідомлень про несправності. Зокрема, StatusGator повідомляє, що 3 вересня виявив проблеми з ChatGPT, пов’язані із завантаженням сервісу та обробкою запитів.

    Водночас ситуація виявилася дещо складнішою, ніж просто повне падіння ChatGPT. Офіційна сторінка статусу OpenAI станом на вечір 3 вересня повідомляє, що системи компанії працюють у штатному режимі й компанія наразі не знає про активні проблеми, які впливали б на її сервіси.

    При цьому протягом цієї доби OpenAI вже офіційно фіксувала окремий інцидент. Йшлося про підвищений рівень помилок у ChatGPT Work Mode. Компанія повідомила про початок розслідування проблеми о 00:04, а вже о 00:10 оголосила, що роботу всіх постраждалих компонентів повністю відновлено.

    Таким чином, ранковий інцидент, який офіційно підтвердила OpenAI, і повідомлення користувачів про проблеми ввечері не варто автоматично вважати одним і тим самим збоєм. На момент написання матеріалу OpenAI не опублікувала на своїй сторінці статусу окремого повідомлення про масштабну вечірню аварію ChatGPT.

    Сторонні сервіси моніторингу, однак, фіксували проблеми з ChatGPT протягом 3 вересня. Down for Everyone or Just Me повідомляє про період підвищеної кількості скарг користувачів, серед яких найчастіше згадувалися помилки під час роботи із сервісом. На момент останньої перевірки цей ресурс також уже не визначав ChatGPT як недоступний.

    Тому користувачам, у яких ChatGPT продовжує не відповідати, варто враховувати, що проблема може бути тимчасовою або стосуватися лише частини інфраструктури, регіонів, тарифів чи функцій. Сама OpenAI наголошує, що показники доступності на її статус-сторінці є агрегованими, а фактична доступність сервісу для конкретного користувача може відрізнятися залежно від тарифу, моделі та функцій, якими він користується.

    Це не перша проблема з ChatGPT останнім часом. 1 вересня OpenAI повідомляла про підвищений рівень помилок у розмовах для користувачів тарифів Free та Go. Компанія застосувала необхідні заходи, після чого оголосила про повне відновлення роботи. 2 вересня також виникали проблеми зі створенням нових облікових записів, які OpenAI згодом усунула.

    Причину вечірніх скарг користувачів 3 вересня OpenAI на момент написання матеріалу офіційно не називала. Тому твердження про перевантаження серверів через «мільярди запитів» як безпосередню причину саме цього збою наразі було б передчасним.

  • Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Росія може втратити важливий канал зв’язку із Заходом

    Фінляндія готується припинити обслуговування інфраструктури, через яку до Росії надходить значна частина міжнародного інтернет-трафіку. Йдеться про опори ліній електропередач, на яких розміщені волоконно-оптичні кабелі зв’язку. За інформацією російських ЗМІ, вже з наступного року ці об’єкти планують повністю демонтувати.

    Про це повідомляє російське видання “Комерсант”.

    За даними джерел видання на телекомунікаційному ринку РФ, фінська державна енергетична компанія Fingrid вже повідомила російських операторів зв’язку про припинення обслуговування опор ліній електропередач, через які проходять волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ). Після завершення робіт опори планують демонтувати, що фактично унеможливить використання цього маршруту для передачі даних.

    Як пояснюють співрозмовники “Комерсанта”, рішення пов’язане з тим, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році постачання електроенергії між країнами було припинене. Через це утримання інфраструктури лише заради роботи телекомунікаційних мереж стало економічно невиправданим як для фінської компанії, так і для російських операторів.

    За оцінками джерел видання, після 2022 року саме через Фінляндію проходить близько 60–70% усього закордонного інтернет-трафіку Росії. Інший співрозмовник уточнив, що через лінії електропередач проходить приблизно 30% усіх каналів зв’язку між Росією та Фінляндією, що робить їх одним із ключових маршрутів передачі міжнародних даних.

    Очікується, що демонтаж інфраструктури змусить російських операторів шукати альтернативні маршрути для передачі трафіку. За інформацією “Комерсанта”, найбільші телекомунікаційні компанії вже ведуть переговори з фінськими операторами щодо можливості використання інших каналів зв’язку. Однак поки невідомо, чи вдасться знайти рівноцінну заміну існуючим маршрутам.

    Експерти зазначають, що скорочення кількості міжнародних каналів зв’язку може вплинути на швидкість та стабільність передачі даних між Росією та іншими країнами. Крім того, це потенційно підвищує залежність російського сегмента інтернету від меншої кількості маршрутів, що робить мережу більш вразливою до технічних збоїв або нових обмежень.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія поступово скорочує співпрацю з РФ у різних сферах. Країна припинила імпорт російської електроенергії, закрила сухопутний кордон для більшості категорій громадян Росії, а після вступу до НАТО значно посилила заходи безпеки на східному напрямку.

    На цьому тлі Росія стикається й з іншими проблемами у сфері телекомунікацій та цифрових технологій. Зокрема, останнім часом Європейський Союз запровадив санкції проти російської технологічної компанії VK, а також компанії “Комунікаційна платформа”, яка керує державним застосунком Max. ЄС звинувачує їх у сприянні стеженню за користувачами в інтересах російських спецслужб.

    Крім того, у Росії було висунуто обвинувачення засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову за статтею про сприяння тероризму. За повідомленнями російських ЗМІ, його також оголосили у міжнародний розшук.

    Поки що фінська сторона офіційно не коментувала інформацію про майбутній демонтаж опор, однак джерела “Комерсанта” стверджують, що відповідні попередження російські оператори вже отримали.

  • Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    У ніч проти 24 липня Грузія зіткнулася з масштабним блекаутом, який охопив Тбілісі та низку інших великих міст країни. Через раптове відключення електроенергії без світла залишилися мільйони людей, а в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Про це повідомляють TV Pirveli, грузинська служба «Радіо Свобода» та інші місцеві ЗМІ.

    За попередньою інформацією, електропостачання одночасно зникло щонайменше у Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті та Телаві. Відключення сталося раптово, а офіційних пояснень щодо причин аварії на момент публікації немає.

    Окрім відсутності електроенергії, мешканці країни повідомляють про серйозні проблеми зі зв’язком. У користувачів окремих мобільних операторів перестала працювати мережа 5G, а рівень сигналу мобільного зв’язку в багатьох місцях впав до мінімального. Також із перебоями працюють мобільний та домашній інтернет, а сайт Міністерства енергетики Грузії, за повідомленнями ЗМІ, став недоступним.

    У столиці країни через відсутність електроенергії припинили роботу світлофори, що суттєво ускладнило дорожній рух. Інформації про перебої в роботі громадського транспорту або інших об’єктів критичної інфраструктури наразі не надходило.

    Оператор грузинської енергосистеми поки не оприлюднив офіційних коментарів щодо причин аварії. Також журналістам не вдалося отримати інформацію від пресслужби профільного відомства, яка не відповідала на телефонні дзвінки.

    Першим із посадовців ситуацію прокоментував директор Енгурійської гідроелектростанції Леван Мебонія. Відповідаючи на запитання журналістів про можливі причини масштабного знеструмлення, він заявив, що наразі намагається з’ясувати обставини інциденту. На запитання, чи продовжує працювати Енгурійська ГЕС, яка забезпечує значну частину країни електроенергією, Мебонія відповів, що не володіє відповідною інформацією.

    Це вже не перший масштабний блекаут у Грузії за останній час. У квітні 2025 року країна вже пережила два серйозні відключення електроенергії. Зокрема, 19 квітня аварія на високовольтній лінії електропередачі «Кавкасіоні» залишила без світла Тбілісі та інші регіони країни. Тоді через аварію тимчасово зупинили роботу першої лінії столичного метро, а також було знеструмлено енергосистему окупованої Абхазії. Ще один масштабний блекаут стався в ніч проти 9 квітня того ж року.

    Наразі енергетики продовжують з’ясовувати причини аварії та працюють над відновленням електропостачання в постраждалих регіонах.