Позначка: інвалідність

  • Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Міністерство у справах ветеранів України ініціювало виділення колосальної суми з державного бюджету на 2027 рік для забезпечення системної фізичної культури та повноцінної спортивної реабілітації українських воїнів. Згідно з підготовленим бюджетним планом, на підтримку захисників та розгортання відповідної інфраструктури пропонується закласти 2,4 мільярда гривень. Ці кошти мають стати базовим фінансовим фундаментом для відновлення бійців після важких поранень, контузій та тривалого перебування в зоні бойових дій.

    Процедуру узгодження масштабного фінансування профільне відомство офіційно розпочало восени. Зокрема, 21 вересня міністерство подало уточнений бюджетний запит на трирічний період із 2027 по 2029 роки, спираючись на зареєстрований у Верховній Раді урядовий законопроєкт №16000 про державний бюджет України. За словами представників відомства, заплановані видатки покликані забезпечити безперешкодний доступ військових до якісної спортивної інфраструктури по всій території країни.

    «На 2027 рік за напрямом надання допомоги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни для занять фізичною культурою і спортом запропоновано передбачити 2,4 млрд грн», – розповіла начальник відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Людмила Василенко.

    Окрему увагу в уряді зосереджують на реформуванні та перезапуску національної програми «Ветеранський спорт», реалізація якої наразі була вимушено поставлена на паузу. На даному етапі фахівці міністерства напрацьовують новий, дієвий нормативний механізм, який дозволить зняти бюрократичні перепони під час надання реальної допомоги військовим. Ключовими вимогами до оновленої державної ініціативи стануть суттєве поліпшення умов отримання компенсацій і послуг, а також запровадження багаторівневого аудиту та жорсткого контролю за цільовим розподілом кожної бюджетної гривні, аби виключити будь-які корупційні зловживання.

    Паралельно профільне міністерство розгортає активний діалог із комерційним сектором, великими мережевими фітнес-клубами, приватними оздоровчими центрами та керівниками спортивних федерацій. Метою спільних переговорів є створення по-справжньому безбар’єрного середовища для регулярних тренувань, запровадження суттєвих пільг та абонементних знижок для ветеранів у спортивних закладах, а також масова підготовка кваліфікованого тренерського складу. Тренери мають опанувати специфіку роботи з важкими травмами, ампутаціями та психологічними наслідками війни, забезпечуючи стрімкий розвиток адаптивного спорту. Офіційні домовленості, конкретний список партнерських мереж і детальний регламент пільгових програм для українських оборонців влада обіцяє презентувати громадськості згодом.

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    У Києві правоохоронці затримали 51-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у військовозобов’язаного. За даними слідства, за ці гроші він обіцяв допомогти оформити другу групу інвалідності та надалі вирішити питання зі зняттям чоловіка з військового обліку.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. За інформацією правоохоронців, підозрюваний раніше працював у правоохоронних органах столиці.

    Слідство встановило, що чоловік запропонував військовозобов’язаному свою допомогу в оформленні другої групи інвалідності. Свої послуги він оцінив у 20 тисяч доларів. Підозрюваний запевняв, що після отримання відповідного статусу чоловік зможе бути знятий з військового обліку.

    При цьому фігурант використовував поширене неофіційне формулювання «білий квиток». Такий термін не є офіційною назвою документа і використовується у побуті для позначення непридатності до військової служби або звільнення від окремих військових обов’язків.

    За даними прокуратури, 51-річного чоловіка затримали під час отримання обумовленої суми. Після цього йому повідомили про підозру.

    Суд уже обрав фігуранту запобіжний захід — тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування. Наразі публічно не повідомляється, чи мав підозрюваний реальні зв’язки з медичними установами або іншими особами, які могли вплинути на встановлення групи інвалідності. Також немає інформації про інших можливих учасників справи.

    Водночас сама інвалідність та питання військового обліку регулюються законодавством і не можуть оформлюватися лише на підставі домовленості з посередником. Тому слідству належить з’ясувати, яким саме способом затриманий планував виконати обіцяне та чи збирався залучати до цього інших осіб.

    Варто зазначити, що встановлення інвалідності саме по собі не є незаконним і здійснюється за визначеною державою процедурою. У цій справі правоохоронці розслідують саме ймовірне отримання грошей за обіцянку посприяти у набутті відповідного статусу та вирішенні питання щодо військового обліку.

    Останнім часом правоохоронці Києва та області регулярно повідомляють про викриття ймовірних схем, пов’язаних із військовозобов’язаними. Серед них — пропозиції за гроші оформити відстрочку, бронювання, документи про стан здоров’я або організувати незаконний виїзд за кордон. Водночас кожна така справа розслідується окремо, а сам факт затримання чи повідомлення про підозру не означає доведення вини особи.

    У випадку із затриманим 51-річним чоловіком одним із ключових доказів слідства може стати передача 20 тисяч доларів, під час якої його, за інформацією прокуратури, і затримали.

    Надалі правоохоронці мають встановити всі обставини справи, зокрема з’ясувати, чи мав чоловік можливість реально впливати на оформлення інвалідності та зміну військово-облікового статусу військовозобов’язаного.

    До набрання законної сили обвинувальним вироком суду чоловік вважається невинуватим.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.

  • Відстрочку через інвалідність більше не оформити онлайн: що сталося з «Резерв+»

    Відстрочку через інвалідність більше не оформити онлайн: що сталося з «Резерв+»

    Міністерство оборони України повідомило про тимчасове призупинення роботи частини сервісів у застосунку «Резерв+», які пов’язані з підтвердженням статусу інвалідності та оформленням відстрочки від мобілізації. У відомстві пояснили, що рішення ухвалили через проблеми з обміном даними між державними реєстрами, аби уникнути помилок під час обробки заяв громадян.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.

    Згідно з інформацією відомства, тимчасові обмеження стосуються лише тих функцій, які потребують автоматичної перевірки даних про інвалідність через державні інформаційні системи соціальної сфери.

    У Міноборони зазначили, що деякі державні реєстри наразі можуть надавати некоректні відповіді або працювати нестабільно. Саме тому було ухвалено рішення тимчасово призупинити відповідні сервіси, щоб уникнути помилкового надання чи відмови у відстрочці.

    На час проведення технічних робіт користувачам можуть бути недоступні кілька важливих функцій.

    Зокрема, тимчасово не працює подання заяви на відстрочку від мобілізації за підставою встановленої інвалідності через застосунок «Резерв+».

    Також призупинено можливість оновлення інформації про інвалідність в електронному форматі без відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Крім того, тимчасово обмежено перевірку відповідних відомостей працівниками ТЦК та СП через цифрові канали обміну даними.

    У Міністерстві оборони наголосили, що тимчасове відключення сервісів не впливає на вже оформлені відстрочки. Якщо громадянин раніше отримав відстрочку від мобілізації на законних підставах, її дія залишається чинною.

    Також у відомстві окремо підкреслили, що право на відстрочку ніхто не скасовує. Після відновлення стабільної роботи реєстрів та коректного обміну інформацією всі сервіси будуть повернуті до роботи у штатному режимі.

    «Це зроблено, щоб не допустити помилок в обробці заяв через некоректну відповідь реєстрів соціальної сфери», – пояснили в Міністерстві оборони.

    У відомстві пообіцяли додатково повідомити громадян про повне відновлення роботи сервісів.

    Застосунок «Резерв+» залишається одним із ключових цифрових інструментів військового обліку в Україні. Через нього військовозобов’язані можуть оновлювати персональні дані, отримувати електронні військово-облікові документи, подавати окремі заяви та користуватися іншими електронними послугами.

    Останнім часом функціонал застосунку поступово розширювався. Зокрема, через «Резерв+» стало можливим оформлення окремих видів відстрочок без особистого відвідування територіальних центрів комплектування. Це дозволило суттєво скоротити навантаження на ТЦК та спростити процедури для громадян.

    Водночас ефективність роботи сервісів безпосередньо залежить від обміну інформацією між кількома державними реєстрами. У разі виникнення технічних збоїв або невідповідності даних система може працювати з обмеженнями.

    На тлі продовження загальної мобілізації питання відстрочок залишається одним із найбільш актуальних для військовозобов’язаних українців. Законодавство передбачає низку підстав для надання відстрочки, серед яких є й встановлена інвалідність.

    Саме тому тимчасове призупинення відповідних електронних сервісів викликало значний суспільний резонанс. У Міноборони закликають громадян зберігати спокій та чекати на відновлення повноцінної роботи системи.

    Поки що строки відновлення роботи сервісів не називаються. Відомо лише, що після стабілізації обміну даними між реєстрами всі послуги знову стануть доступними в застосунку.

    Раніше Міністерство оборони неодноразово повідомляло про оновлення функціоналу «Резерв+» та розширення переліку електронних послуг для військовозобов’язаних громадян. Наразі застосунок залишається основним цифровим інструментом взаємодії громадян із системою військового обліку.

  • 800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює механізм виплати одноразової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії на об’єктах критичної інфраструктури. Нові правила мають спростити отримання компенсацій, розширити коло одержувачів та гарантувати повний обсяг державної підтримки навіть у випадках, коли людина вже отримала інші виплати.

    Йдеться про працівників об’єктів критичної інфраструктури, операторів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, а також осіб, які постраждали на таких об’єктах під час виконання службових чи трудових обов’язків. Відповідні зміни уряд вніс до чинного порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

    Згідно з чинним законодавством, розмір виплат залежить від наслідків отриманих ушкоджень. У разі встановлення інвалідності І групи постраждала особа може отримати 800 тисяч гривень, ІІ групи – 500 тисяч гривень, ІІІ групи – 200 тисяч гривень. Якщо людина загинула внаслідок військової агресії РФ, членам її сім’ї передбачена одноразова допомога у розмірі 1 мільйон гривень.

    Одним із ключових нововведень стала можливість отримати доплату у разі зміни групи інвалідності. Якщо після повторного медичного огляду стан здоров’я людини погіршився і їй встановили вищу групу інвалідності, держава виплатить різницю між уже отриманою сумою та новим розміром допомоги. Раніше така процедура була недостатньо врегульована, що створювало труднощі для постраждалих громадян.

    Також уряд визначив чіткі строки реалізації права на отримання виплати. Відтепер звернутися за допомогою можна не лише під час дії воєнного стану, а й протягом трьох років після його припинення або скасування. Це особливо важливо для людей, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть оперативно оформити необхідні документи.

    Окремо врегульовано питання оформлення особистого розпорядження на випадок загибелі працівника або посадової особи. Уряд уточнив порядок складання та засвідчення таких документів, щоб члени сімей загиблих могли швидше отримати належні виплати та уникнути зайвих бюрократичних процедур.

    Ще одна важлива зміна стосується кола осіб, які можуть претендувати на державну підтримку. Право на допомогу тепер поширюється не лише на працівників безпосередньо об’єктів критичної інфраструктури, а й на співробітників операторів критичної інфраструктури, їхніх філій, структурних підрозділів та представництв. Крім того, виплати можуть отримати особи, які постраждали безпосередньо на таких об’єктах внаслідок російських атак.

    Уряд також передбачив механізм компенсації у випадках, коли постраждала особа вже отримала іншу одноразову або страхову виплату за тим самим фактом травмування чи загибелі. Якщо така виплата виявиться меншою за суму, гарантовану законом, держава компенсує різницю. Таким чином громадяни або їхні родини не втратять право на повний обсяг соціальної підтримки незалежно від інших джерел відшкодування.

    Виплату одноразової допомоги, як і раніше, здійснюватиме Пенсійний фонд України. Подати заяву можна як особисто, так і через електронні сервіси ПФУ. Для цього необхідно пройти авторизацію на порталі електронних послуг Пенсійного фонду та завантажити пакет документів, що підтверджують факт отримання ушкодження чи загибелі внаслідок військової агресії РФ.

    Експерти зазначають, що зміни мають особливе значення в умовах триваючої війни. Саме працівники критичної інфраструктури – енергетики, комунальники, працівники водоканалів, транспортної галузі та інші фахівці – регулярно працюють під загрозою ракетних та дронових ударів, забезпечуючи функціонування держави навіть у найскладніших умовах.

    Нагадаємо, законодавство про одноразову грошову допомогу для працівників критичної інфраструктури було оновлене на початку 2026 року з метою усунення прогалин, які виникли під час практичного застосування попередніх норм. Нові рішення Кабміну фактично завершують формування більш гнучкої та зрозумілої системи компенсацій для громадян, які постраждали через війну.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Українські військовослужбовці, які зазнали поранення під час бойових дій і проходять лікування, мають право на додаткові грошові виплати від держави. Йдеться про щомісячну допомогу, яка може сягати 100 тисяч гривень і нараховується протягом усього періоду лікування.

    Згідно з чинним законодавством, базовою умовою для отримання такої виплати є підтвердження, що поранення або травма пов’язані з виконанням бойових завдань. У такому випадку військовому не лише виплачують додаткову винагороду, але й повністю зберігають основне грошове забезпечення — посадовий оклад, надбавки та інші регулярні виплати.

    Система передбачає кілька рівнів фінансової підтримки. Під час служби в зоні бойових дій військові можуть отримувати підвищену винагороду до 100 тисяч гривень на місяць. Якщо ж військовий вибуває на лікування після поранення, ця виплата зберігається за умови належного документального оформлення — зокрема, висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Окремо передбачені одноразові виплати у разі встановлення інвалідності або тяжких поранень. Їх розмір може становити від кількох сотень тисяч до понад мільйона гривень залежно від ступеня втрати працездатності.

    Юристи звертають увагу, що ключове значення має причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і подальшим станом здоров’я. Якщо захворювання було діагностовано пізніше, але є доведений зв’язок із пораненням, військовий також має право на відповідні виплати. У таких випадках рішення ухвалюється на підставі медичних документів і висновків ВЛК.

    Крім того, військовослужбовці можуть розраховувати на інші види допомоги: виплати на оздоровлення, компенсації під час відпустки, а також соціальні гарантії для сімей. У разі тривалого лікування або реабілітації держава продовжує фінансувати як медичне забезпечення, так і грошові виплати.

    Водночас експерти зазначають, що на практиці можуть виникати затримки через бюрократичні процедури або необхідність додаткового підтвердження документів. Найчастіше проблеми пов’язані з оформленням висновків ВЛК, встановленням зв’язку травми зі службою або передачею документів між підрозділами.

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.