Golosnovinua.com

Позначка: інвестиції

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.

  • РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    Росія систематично атакує об’єкти американських компаній в Україні, однак адміністрація президента США Дональда Трампа публічно майже не реагує на ці удари. Частину атак раніше взагалі не висвітлювали у медіа, а американський бізнес дедалі більше побоюється, що Кремль цілеспрямовано б’є по інвестиціях США в Україні.

    Про це повідомляє The New York Times.

    За даними видання, під російські обстріли та атаки дронів уже потрапили об’єкти, пов’язані з великими американськими корпораціями: Cargill, The Coca-Cola Company, Boeing, Mondelez International, Philip Morris International, Flex Ltd. та Bunge.

    Журналісти зазначають, що частина атак, зокрема по об’єктах Cargill і Coca-Cola, раніше не отримувала широкого розголосу. Самі компанії часто уникають публічності через ризики для інвесторів, страхових виплат та фінансових ринків.

    Однією з останніх стала атака на зерновий термінал Cargill на півдні України. За інформацією NYT, сім російських дронів атакували об’єкт лише за три хвилини.

    Видання наголошує: представники американського бізнесу в приватних розмовах переконані, що йдеться не про випадкові влучання, а про цілеспрямовану кампанію Росії проти американських економічних інтересів в Україні.

    Особливе занепокоєння викликали атаки на об’єкти Coca-Cola поблизу Києва. Під удари потрапили електростанція та сонячна електростанція біля підприємства компанії. Місцева влада вважає, що ціллю були саме об’єкти американського бренду.

    При цьому, як зазначає The New York Times, адміністрація Трампа не засудила жодного такого удару публічно.

    За словами джерел видання, знайомих із переговорами між Києвом та Вашингтоном, реакція Білого дому обмежувалася лише “визнанням стурбованості”.

    Більше того, NYT стверджує, що США просили Україну не атакувати російський нафтовий термінал у Чорному морі, через який експортується нафта з казахстанських родовищ за участі американських компаній.

    Сенаторка-демократка Jeanne Shaheen заявила виданню, що представники американських компаній в Україні переконані у навмисному характері російських ударів.

    “Реакція Білого дому — це повна тиша”, — сказала вона.

    Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер також вважає, що Кремль намагається зірвати прихід американських інвестицій в Україну.

    За його словами, Москва прагне створити враження, що будь-який бізнес в Україні є надто ризикованим через постійні атаки.

    У матеріалі NYT зазначається, що посилення ударів по американських активах збіглося з поглибленням економічної співпраці між Києвом та Вашингтоном. Торік Україна та США підписали угоду про преференційний доступ американських інвесторів до українського енергетичного сектору.

    За даними Американської торговельної палати, за час повномасштабної війни від російських атак постраждали 47% американських компаній, які працюють в Україні. У 38% компаній загинули або були поранені працівники.

    Попри це, багато американських корпорацій не залишили український ринок і продовжують працювати навіть в умовах постійних обстрілів.

    Публікація NYT з’явилася на тлі дедалі складніших відносин між адміністрацією Трампа та Україною. Останніми місяцями у Вашингтоні дедалі частіше лунають заклики до скорочення підтримки Києва та пошуку компромісу з Росією.

    Водночас у Києві побоюються, що відсутність жорсткої реакції США на удари по американському бізнесу може стати для Кремля сигналом безкарності.

  • Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №14271, який передбачає імплементацію норм Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії та подальшу інтеграцію українського енергетичного законодавства до стандартів ЄС. Документ є частиною євроінтеграційного курсу та спрямований на розвиток «зеленої» енергетики в Україні.

    Як повідомляє профільне видання ExPro, за відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів.

    Законопроєкт передбачає комплексне оновлення регулювання сфери відновлюваної енергетики. Зокрема, йдеться про узгодження української термінології з нормами ЄС, запровадження механізму формування національних цілей розвитку ВДЕ, а також створення поняття спільнот відновлюваної енергії.

    Також документ передбачає можливість реалізації спільних проєктів із країнами Європейського Союзу, запровадження статистичних трансферів, а також визначення спеціальних зон для розвитку об’єктів відновлюваної енергетики, накопичувачів енергії та мережевої інфраструктури.

    Окремо законопроєкт встановлює принципи спрощення дозвільних процедур для інвесторів у сектор ВДЕ та запроваджує критерії сталості для біопалив, біорідин і палив з біомаси. Це має наблизити українське законодавство до європейських екологічних стандартів і полегшити залучення інвестицій у галузь.

    У пояснювальних матеріалах наголошується, що документ спрямований на створення більш гнучкої та сучасної моделі розвитку енергетичного сектору, яка відповідатиме правилам внутрішнього ринку ЄС.

    Розвиток відновлюваної енергетики також розглядається як важливий елемент відновлення енергосистеми України після руйнувань, спричинених російськими атаками на інфраструктуру.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявляв, що енергосистемі України в найближчій перспективі необхідно близько 9,5 ГВт нових потужностей. Йдеться про поєднання різних типів генерації, зокрема газової, біоенергетики, систем накопичення енергії та відновлюваних джерел.

    Після ухвалення в першому читанні законопроєкт буде доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду уточнять механізми підтримки інвесторів і правила інтеграції українського енергоринку до європейського.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Після років зростання: у Дубаї вперше з 2020-го падають ціни на житло

    Після років зростання: у Дубаї вперше з 2020-го падають ціни на житло

    На ринку нерухомості Дубаю зафіксовано перше суттєве зниження цін із 2020 року. За даними аналітичних компаній та медіа, у березні 2026 року індекс житла знизився на 5,9% у місячному вимірі. Це стало сигналом зміни багаторічного тренду зростання, який тривав після пандемії COVID-19.

    Як повідомляє Bloomberg із посиланням на дані ValuStrat, падіння не є обвальним, однак воно свідчить про охолодження ринку. Фактично ціни повернулися приблизно до рівня піврічної давності, що поки не розглядається як повноцінна криза, але вже викликає занепокоєння серед інвесторів.

    Аналітики пояснюють зміну тренду насамперед геополітичними факторами. Напруженість у регіоні, зокрема конфлікти на Близькому Сході, вплинули на настрої інвесторів і зменшили приплив капіталу. Дубай тривалий час позиціонувався як «тиха гавань» для міжнародних інвестицій, але нинішня ситуація підриває цю репутацію.

    Водночас ринок реагує і на внутрішні чинники. Після стрімкого зростання більш ніж на 70% з 2020 року ціни досягли рівня, який для багатьох покупців став психологічно високим. Це призвело до природного уповільнення попиту.

    Генеральний директор компанії Betterhomes Луїс Гардінг зазначає, що ринок входить у фазу корекції:
    «Ми очікуємо, що ціни почнуть поступово знижуватися, оскільки попит слабшає».

    Ще одним фактором стала невизначеність. Інвестори стали обережнішими, довше приймають рішення, а девелопери змушені адаптуватися до нових умов. Зокрема, забудовники вже пропонують більш гнучкі умови — знижені авансові платежі та вигідніші розстрочки.

    Падіння цін супроводжується зменшенням активності на ринку. За даними REIDIN, загальна вартість угод із житлом у березні скоротилася майже на 20% — до 37,2 млрд дирхамів. Кількість угод також знизилася: з приблизно 16 тисяч до 13 тисяч за місяць.

    Найбільш вразливим виявився сегмент житла на стадії будівництва, який становить близько 75% усіх угод. Саме він найбільше залежить від очікувань інвесторів і швидко реагує на зміну настроїв. У березні продажі в цьому сегменті впали приблизно на 13%.

    Однак експерти наголошують: попри спад, ринок не зупинився. Девелопери продовжують запускати нові проєкти, а попит хоч і зменшився, але не зник. Покупцями залишаються як резиденти Об’єднаних Арабських Еміратів, так і іноземні інвестори, зокрема з Індії та Єгипту.

    Варто враховувати й сезонні фактори. У березні активність традиційно знижується через релігійні свята, зокрема Ід аль-Фітр, а також погодні умови — цього року на ринок вплинули сильні опади в ОАЕ.

    Додатковим сигналом змін у регіоні стало рішення про тимчасове закриття одного з найвідоміших готелів світу — Бурдж-аль-Араб. Його закривають на масштабну реконструкцію, яка триватиме близько півтора року. Формально це плановий ремонт, однак він відбувається на тлі зниження туристичного потоку та загальної невизначеності в регіоні.

    Економісти зазначають, що ринок нерухомості Дубая завжди був чутливим до глобальних змін. Його розвиток значною мірою залежить від іноземних інвесторів, які формують основний попит. За оцінками, понад 85% населення міста — експати, що робить економіку особливо залежною від міжнародних потоків капіталу.

    У короткостроковій перспективі аналітики прогнозують подальшу стабілізацію або помірне зниження цін. У довгостроковій — багато залежатиме від геополітичної ситуації, рівня довіри інвесторів і загального стану світової економіки.

    Ринок нерухомості Дубая входить у нову фазу після кількох років стрімкого зростання. Поки що йдеться не про кризу, а про корекцію, яка може створити нові можливості для покупців, але водночас стане викликом для девелоперів та інвесторів.

  • Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Холдингова компанія українського бізнесмена Ріната Ахметова здійснила одну з найдорожчих угод на ринку елітної нерухомості Європи, придбавши п’ятирівневу 21-кімнатну квартиру в Монако вартістю 554 мільйони доларів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на реєстри нерухомості та супровідні документи князівства.

    Йдеться про об’єкт у новому престижному житловому комплексі Маретерра, який зведено на штучно створеній території на узбережжі Середземного моря. Проєкт був офіційно відкритий у 2024 році князем Монако Альбером II та вже став одним із найвідоміших символів елітної забудови в регіоні.

    Придбана квартира розташована у флагманській будівлі Le Renzo. Її площа становить близько 2500 квадратних метрів без урахування великих терас і балконів із видом на узбережжя.

    За даними Bloomberg, об’єкт включає:

    • 21 кімнату різного призначення
    • приватний басейн із видом на море
    • джакузі та зону відпочинку
    • щонайменше 8 паркомісць у підземному паркінгу
    • панорамні тераси з видом на Середземне море

    Будівля входить до складу великого житлового кварталу, який формувався понад десять років і поєднує апартаменти, вілли, таунхауси, марину та громадські простори.

    Комплекс Маретерра будували на намивній території, створеній спеціально для розширення прибережної зони Монако. Будівництво тривало понад десятиліття та вимагало масштабних інженерних робіт із формування нової берегової лінії.

    Проєкт включає понад 100 об’єктів преміальної нерухомості, які об’єднані в єдину архітектурну концепцію з приватною гаванню, садами та пішохідною набережною.

    Згідно з даними Bloomberg, угода була завершена у 2024 році. Інформація про неї міститься в офіційних реєстрах нерухомості князівства Монако, а також у супровідних документах щодо права власності.

    System Capital Management підтвердила участь у проєкті, але не розкрила точну структуру володіння конкретним об’єктом і фінансові деталі угоди.

    У заяві компанії зазначається, що міжнародний інвестиційний портфель SCM уже понад десять років включає преміальну нерухомість у різних країнах. Участь у проєкті Le Renzo була розпочата ще у 2021 році на етапі первинних інвестицій.

    Монако є одним із найдорожчих ринків нерухомості у світі через обмежену територію, високий попит і статус фінансового центру. Вартість квадратного метра тут стабільно входить до світових рекордів, а великі об’єкти часто продаються в межах сотень мільйонів доларів.

    Експерти ринку відзначають, що подібні покупки зазвичай мають інвестиційний характер і використовуються як інструмент збереження капіталу в стабільних юрисдикціях.

    Згідно з даними міжнародних агентств нерухомості, угода за $554 млн може стати однією з найбільших в історії продажів окремого житла у світі. Вона перевищує попередні рекорди угод із пентхаусами та особняками в Лондоні, Нью-Йорку та Гонконгу.

    Рінат Ахметов залишається найбагатшим українцем за оцінками міжнародних рейтингів. Його бізнес-активи охоплюють енергетику, металургію, телекомунікації та інвестиції в нерухомість.

    Раніше повідомлялося, що структура SCM також володіє преміальною нерухомістю у Франції, зокрема на Лазурному узбережжі, де тривають будівельні роботи на одному з об’єктів, придбаних раніше.

    Угода з придбання квартири в Монако демонструє подальшу диверсифікацію інвестиційного портфеля українського бізнесу в сегменті елітної міжнародної нерухомості. Водночас вона вже стала однією з найобговорюваніших угод на ринку преміального житла Європи.

  • Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Російська компанія Реале Інженерінг Інвест отримала ліцензію та розпочала роботи на Велико-Токмацькому родовищі марганцю, розташованому на тимчасово окупованій території Запорізької області України. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на російське видання Коммерсант.

    Йдеться про одне з найбільших родовищ марганцю у світі — Велико-Токмацьке родовище, запаси якого оцінюються приблизно у 1,7 мільярда тонн. За цим показником воно входить до п’ятірки найбільших у світі і суттєво перевищує аналогічні родовища на території Росії.

    За даними журналістів, ліцензію на видобуток корисних копалин компанія отримала у лютому 2026 року, а вже у квітні розпочала геологорозвідувальні роботи. Це означає початкову стадію освоєння родовища, яка передує повномасштабному промисловому видобутку.

    Відомо, що 25,1% компанії належить структурі російської державної корпорації Ростех — ТОВ «РТ-Розвиток бізнесу». Це свідчить про участь державного капіталу РФ у проєкті.

    Марганець є стратегічною сировиною, яка широко використовується у металургії, передусім для виробництва сталі. Він покращує міцність і зносостійкість металів, що робить його критично важливим ресурсом для промисловості та оборонного сектору.

    Наразі Росія значною мірою залежить від імпорту цього ресурсу: понад 90% марганцю вона закуповує за кордоном. При цьому власний видобуток ведеться лише на одному родовищі в Башкирії.

    Освоєння Велико-Токмацького родовища може частково змінити цю ситуацію та зменшити залежність РФ від зовнішніх постачальників.

    Поруч із родовищем вже розпочато будівництво гірничо-збагачувального комбінату. За оцінками, на підприємстві можуть працювати близько 3 тисяч осіб. Це свідчить про наміри розгорнути повноцінний промисловий видобуток і переробку сировини.

    Для порівняння, найбільші родовища марганцю в самій Росії — Усинське (Кемеровська область) та Порожинське (Красноярський край) — мають значно менші запаси: 127,7 млн тонн і 29,46 млн тонн відповідно.

    Розробка родовища відбувається на території України, яка перебуває під тимчасовою окупацією. Українська влада неодноразово заявляла, що будь-яке використання природних ресурсів на окупованих територіях без згоди Києва є незаконним.

    Подібні дії Росії можуть розглядатися як порушення міжнародного права, зокрема норм, що регулюють поводження з ресурсами на окупованих територіях.

    Питання незаконного використання українських ресурсів вже неодноразово ставало предметом міжнародної уваги. Зокрема, нещодавно повідомлялося, що деякі країни відмовляються від імпорту продукції, яка може походити з тимчасово окупованих територій України.

    Експерти зазначають, що контроль над такими ресурсами, як марганець, має не лише економічне, а й геополітичне значення. У разі успішної реалізації проєкту Росія може зміцнити свої позиції у металургійній галузі та знизити залежність від імпорту.

    Водночас для України це означає втрату доступу до одного з ключових природних ресурсів на період окупації, а також потенційні економічні збитки.

    Наразі геологорозвідка триває, а подальші етапи проєкту залежатимуть як від технічних можливостей, так і від розвитку безпекової та політичної ситуації в регіоні.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.