Golosnovinua.com

Позначка: Ірак

  • «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    Сполучені Штати завершили виведення останніх американських військових з Іраку, фактично поставивши крапку у понад двох десятиліттях військової присутності, яка почалася після вторгнення 2003 року.

    Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення місії 30 вересня, заявивши, що американська присутність у країні «незабаром стане лише частиною історії». Водночас саме рішення про поступове виведення військ було погоджене Вашингтоном і Багдадом ще у 2024 році за адміністрації Джо Байдена, а команда Трампа завершила реалізацію домовленості.

    За даними Reuters, останні підрозділи залишали переважно базу в районі Ербіля в автономному Курдистані. Перед завершенням місії в Іраку залишалося кілька сотень американських військових, тоді як ще раніше їхня чисельність становила близько 2,5 тисячі.

    Трамп назвав виведення сил перемогою і для Сполучених Штатів, і для Іраку. Він також пов’язав завершення американської присутності з боротьбою проти «Ісламської держави», стверджуючи, що ІДІЛ була розгромлена під час його першого президентського терміну.

    Водночас повного зникнення загрози ІДІЛ міжнародні та іракські структури не констатують. За даними Reuters, угруповання втратило територіальний контроль, однак у країні досі існують його сплячі осередки. Саме це залишається одним із головних ризиків після виходу американців.

    Понад 20 років війни

    Американська військова операція в Іраку почалася у березні 2003 року за президента Джорджа Буша-молодшого. Її результатом стало повалення режиму Саддама Хусейна.

    Основні сили США залишили країну наприкінці 2011 року, однак уже менш ніж за три роки Вашингтон знову направив військових до Іраку. Причиною стало стрімке посилення «Ісламської держави», яка в 2014 році захопила значні території Іраку та Сирії.

    Американські сили повернулися вже в іншому форматі — як частина міжнародної коаліції, яка займалася ударами по ІДІЛ, підготовкою іракських військових, розвідкою та логістичною підтримкою.

    У 2017 році угруповання втратило контроль над більшістю територій в Іраку, а у 2019 році — над останніми значними територіальними опорними пунктами в Сирії.

    За більш ніж два десятиліття операцій в Іраку загинули близько 4,5 тисячі американських військових, повідомляє Reuters.

    Трамп знову розкритикував війну 2003 року

    У своїй заяві Трамп вкотре розкритикував рішення попередніх американських адміністрацій щодо участі США у війні в Іраку.

    Він назвав її «трясовиною», до якої Вашингтон був втягнутий через неправильні політичні рішення, і окремо наголосив, що нинішнє виведення військ відбувається організовано.

    Трамп також протиставив його евакуації американських сил з Афганістану у 2021 році, яка супроводжувалася хаосом у Кабулі та різкою критикою адміністрації Байдена.

    Попри політичну риторику Трампа, Reuters наголошує, що нинішній вихід не є раптовим рішенням Білого дому: його планували протягом кількох років, а ключові параметри були узгоджені ще до повернення Трампа до влади.

    Іран і його союзники називають це перемогою

    Один із головних наслідків виведення американських сил стосується впливу Ірану.

    Reuters пише, що Тегеран та підтримувані ним сили в Іраку відкрито сприймають вихід США як політичну і стратегічну перемогу.

    Командир підтримуваного Іраном угруповання «Ісламський опір в Іраку» Абу Моджтаба аль-Ясірі назвав відхід американців «історичною перемогою» іракських сил опору та «поразкою американського проєкту».

    Такі заяви відображають давню позицію проіранських угруповань, які роками вимагали повного виведення сил США з країни.

    Іран має значний політичний і військовий вплив в Іраку через мережу шиїтських партій, збройних формувань та економічних зв’язків. Після 2003 року цей вплив поступово зростав, особливо після повалення режиму Саддама Хусейна.

    Іракський аналітик у сфері безпеки Джасім аль-Бахадлі в коментарі Reuters припустив, що відсутність американських військових може додатково посилити позиції Тегерана.

    Але є ризик повернення ІДІЛ

    Інша загроза пов’язана з можливим відновленням активності «Ісламської держави».

    Іракські силовики, з якими спілкувався Reuters, застерігають, що ІДІЛ досі зберігає розрізнені осередки та здатність до локальних атак. За їхньою оцінкою, зникнення американської розвідувальної, безпілотної та логістичної підтримки може ускладнити боротьбу з такими групами.

    Найбільше занепокоєння викликають віддалені райони на півночі та заході країни, де контроль сил безпеки традиційно слабший.

    Водночас іракська влада наполягає, що національні сили вже здатні самостійно забезпечувати безпеку країни.

    Саме аргумент про значне ослаблення ІДІЛ був одним із ключових під час переговорів про завершення американської місії.

    Що буде далі

    Формальне завершення американської військової присутності не означає повного розриву оборонних зв’язків між Вашингтоном і Багдадом.

    США й надалі можуть надавати Іраку військову допомогу, озброєння, навчання та підтримку в межах окремих програм. Американський бюджет на 2027 рік, зокрема, передбачає фінансування програм підготовки й оснащення партнерських сил для боротьби з ІДІЛ.

    Проте саме присутність регулярних американських військових підрозділів, яка з перервою тривала з 2003 року, завершилася.

    У підсумку Ірак входить у новий період безпеки, де головними питаннями залишаються баланс між центральною владою і проіранськими угрупованнями, здатність самостійно стримувати ІДІЛ та подальший вплив Тегерана.

    Для США ж завершення місії закриває одну з найдовших і найдорожчих військових кампаній XXI століття. Для Ірану та його союзників це, навпаки, стало символом скорочення американської військової присутності у країні, де Тегеран за останні два десятиліття суттєво наростив свій політичний вплив.

     

  • Посуха відкрила місто, яке ховалося під водою 3400 років: археологи знайшли сенсаційний архів

    Посуха відкрила місто, яке ховалося під водою 3400 років: археологи знайшли сенсаційний архів

    Екстремальне падіння рівня води в Іраку дозволило археологам знову дослідити стародавнє місто бронзової доби, яке тривалий час перебувало під водами Мосульського водосховища. Під час термінових розкопок німецькі та курдські дослідники виявили масштабні укріплення, багатоповерхову складську будівлю та понад 100 клинописних табличок.

    Пам’ятка Кемуне стала доступною через сильну посуху, яка охопила регіон. Воду з Мосульського водосховища використовують для підтримки сільського господарства, а через критичне падіння її рівня з-під води почали виступати залишки стародавнього міста.

    Археологи вже працювали тут у 2018 році та на початку 2022-го, але щоразу після завершення досліджень територія знову опинялася під водою. Цього разу команда вирішила діяти максимально швидко, оскільки не знала, скільки часу матиме до нового підняття рівня води.

    «Я бачила на супутникових знімках, що рівень води падає, але не було зрозуміло, коли він знову підніметься. Тож у нас був невідомий часовий проміжок», – розповіла німецька археологиня Івана Пульїз.

    До рятувальних розкопок долучилися Пульїз, курдський археолог і директор Курдистанської археологічної організації Хасан Ахмед Касім та професор археології Тюбінгенського університету Петер Пфельцнер. Команда німецьких і курдських фахівців намагалася за короткий час зафіксувати якомога більше інформації про пам’ятку.

    Місто за стіною та величезний склад

    Розкопки дали значно більше результатів, ніж очікували науковці. Археологи виявили масивне укріплення зі стінами та вежами, які оточували частину стародавнього міста. Дослідники також знайшли велику багатоповерхову будівлю, яку, ймовірно, використовували як склад для значних запасів товарів.

    За словами Пульїз, сам масштаб споруди свідчить про те, що місто мало отримувати великі обсяги продукції з навколишніх територій.

    «Самі розміри цієї будівлі показують, що в ній мала зберігатися величезна кількість товарів. І ці товари спочатку потрібно було виробити та доставити туди», – зазначила археологиня.

    Попередні дослідження дають підстави припускати, що комплекс може бути давнім містом Зачіку – важливим центром держави Мітанні, яка існувала приблизно у 1550–1350 роках до нашої ери та контролювала значну частину північної Месопотамії і Сирії.

    Таблички, які пережили століття під водою

    Однією з найважливіших знахідок стали п’ять керамічних посудин, всередині яких археологи виявили понад 100 глиняних табличок із клинописними написами. Дослідники називають їх своєрідним давнім архівом.

    Особливу цінність знахідці надає стан табличок. Вони виготовлені з необпаленої глини та десятиліттями перебували під водою.

    «Коли ви думаєте, що ці глиняні таблички – які не обпалювали, вони просто з твердої глини – так довго перебували під водою, вижили і, сподіваємося, незабаром їх зможуть прочитати філологи, то це справжня сенсація», – сказала Пульїз.

    Попередньо дослідники датують таблички середньоассирійським періодом. Їх могли створити невдовзі після землетрусу близько 1350 року до нашої ери, який зруйнував місто. Саме цей катаклізм, за припущенням археологів, міг частково сприяти збереженню стін: уламки зруйнованих споруд накрили нижні частини конструкцій і захистили їх від подальшого руйнування.

    Тексти можуть допомогти науковцям краще зрозуміти занепад Мітанні та перехід регіону під контроль Ассирії. Держава Мітанні залишається однією з найменш досліджених великих держав стародавнього Близького Сходу. Її правителі підтримували контакти з Єгиптом та Вавилоном, а сама держава у період розквіту простягалася через значну частину сучасних Сирії та північного Іраку.

    Тепер археологи очікують на розшифрування клинописних текстів. Саме вони можуть розповісти, хто жив у місті, чим торгували його мешканці та що відбувалося в регіоні в період остаточного занепаду Мітанні.

  • США готують повний вихід з Іраку

    США готують повний вихід з Іраку

    США планують завершити виведення своїх військових із Іраку до 30 вересня 2026 року. Таким чином може завершитися багаторічна військова присутність Сполучених Штатів у країні, яка розпочалася після американського вторгнення у 2003 році та повалення режиму Саддама Хусейна.

    Про це повідомляє ABC News із посиланням на американських та іракських посадовців. Інформацію також підтверджує The Times of Israel. За даними американського чиновника, Вашингтон розраховує завершити виведення військ саме до 30 вересня, однак він не став уточнювати, скільки американських військовослужбовців нині залишається на території Іраку та куди саме їх планують передислокувати.

    Питання завершення американської військової місії в Іраку обговорювалося протягом останніх років. У 2024 році Вашингтон і Багдад домовилися про поступове згортання операцій міжнародної коаліції, очолюваної США, яка займалася боротьбою проти терористичного угруповання «Ісламська держава» — ІДІЛ.

    Після досягнення домовленостей американські військові почали скорочувати свою присутність. Протягом минулого року США вивели підрозділи з військових баз у більшості регіонів Іраку. Водночас певна американська військова присутність зберігалася в напівавтономному Курдистані на півночі країни, зокрема в районі Ербіля.

    За інформацією ABC News, виведення американських військовослужбовців і військової техніки з Ербіля фактично вже триває. Двоє представників іракського Курдистану повідомили журналістам, що цей процес розпочався приблизно три тижні тому.

    Ситуація навколо американських військових у регіоні залишається складною через загострення на Близькому Сході. Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого американські військові об’єкти в іракському Курдистані регулярно зазнавали атак.

    Попри це, американська сторона вважає, що іракські сили безпеки вже здатні самостійно відігравати провідну роль у боротьбі з терористичними угрупованнями на території країни. Один із представників США заявив, що Вашингтон, Багдад та партнери по міжнародній коаліції досягли значного прогресу в боротьбі з ІДІЛ.

    «Сполучені Штати, Ірак та партнери по коаліції досягли величезного успіху в розгромі ІДІЛ, і тепер іракські сили безпеки, включаючи пешмерга та інші сили безпеки Іракського Курдистану, очолять боротьбу з терористами в Іраку», — заявив американський чиновник.

    Остаточну дату завершення військової місії назвав іракський прем’єр-міністр Алі аль-Заїді після зустрічі з адміралом Бредом Купером, який очолює Центральне командування США. За словами іракського прем’єра, 30 вересня є «фіксованою й остаточною датою» завершення військової місії міжнародної коаліції проти ІДІЛ в Іраку та виведення її військовослужбовців.

    Водночас реалізація цього плану може зіткнутися з внутрішньополітичними проблемами Іраку. Як зазначає ABC News, іракський уряд, імовірно, не встигне до встановленого терміну виконати домовленості щодо роззброєння недержавних озброєних угруповань.

    Йдеться, зокрема, про потужні воєнізовані формування, частина яких має тісні зв’язки з Іраном. Деякі з них уже заявили, що не мають наміру добровільно складати зброю. Це створює додаткові ризики для безпеки країни після скорочення американської військової присутності.

    Повний вихід американських військ стане важливою зміною для Іраку та всього регіону. США зберігали військову присутність у країні в різних форматах із часів вторгнення 2003 року, хоча масштаби цієї присутності суттєво змінювалися.

    Після повалення режиму Саддама Хусейна американські війська залишалися ключовою складовою міжнародної військової присутності в Іраку. У 2011 році США завершили основний вивід військ, однак згодом американські військовослужбовці знову повернулися до країни у складі міжнародної коаліції для боротьби з ІДІЛ, який у 2014 році захопив значні території Іраку та Сирії.

    Тепер Вашингтон і Багдад переходять до нового етапу відносин, за якого основна відповідальність за боротьбу з терористичними загрозами всередині Іраку має перейти до місцевих сил безпеки. Водночас поки невідомо, чи означатиме завершення військової місії повну відсутність американських військових у регіоні та якою буде подальша роль США у забезпеченні безпеки Іраку.

    Переговори про майбутнє американської військової присутності в Іраку офіційно розпочалися ще на початку 2024 року. Тоді Багдад і Вашингтон провели перший раунд переговорів щодо поступового виведення американських військ із країни. Через понад два роки цей процес може завершитися остаточним виведенням військових підрозділів США до кінця вересня.

  • США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    Сполучені Штати посилили попередження для своїх громадян на Близькому Сході на тлі нового загострення навколо Ірану. Американські дипломатичні представництва в Ізраїлі, Йорданії, Іраку та низці інших країн регіону 1 серпня закликали громадян США розглянути можливість виїзду або бути готовими швидко залишити регіон у разі подальшої ескалації.

    У попередженнях дипломатичних установ наголошується, що безпекова ситуація на Близькому Сході залишається складною та може змінитися практично без попередження. Американцям рекомендують бути особливо пильними, стежити за офіційними повідомленнями та враховувати ризик скасування авіарейсів, тимчасового закриття повітряного простору й інших транспортних обмежень.

    Посольство США в Йорданії, зокрема, попередило, що через підвищену напруженість зберігається можливість «непередбаченої ескалації». Американцям, які вже перебувають на Близькому Сході, рекомендували розглянути можливість від’їзду або принаймні мати готовий план виїзду на випадок погіршення ситуації.

    Громадянам США, які наразі перебувають за межами регіону, своєю чергою рекомендують серйозно переглянути плани подорожей на Близький Схід або транзиту через нього. Це особливо важливо з огляду на можливі перебої в роботі авіакомпаній.

    Окреме попередження стосується американців у Йорданії: їм рекомендували не наближатися до американських військових об’єктів у країні. Цей заклик пов’язаний із ризиком нових атак на тлі протистояння США та Ірану.

    При цьому йдеться не про оголошення масової організованої евакуації американських громадян. Формулювання дипломатичних установ передбачає насамперед самостійний виїзд комерційним транспортом, поки така можливість зберігається. Тобто Вашингтон фактично закликає американців не чекати моменту, коли через бойові дії або закриття повітряного простору залишити країни регіону стане значно складніше.

    Загроза існує вже кілька місяців

    Нинішнє попередження з’явилося не на порожньому місці. Державний департамент США ще раніше підвищив рівень небезпеки для низки держав Близького Сходу через збройне протистояння з Іраном.

    Наприклад, для Об’єднаних Арабських Еміратів діє третій рівень рекомендацій — Reconsider Travel, тобто американцям радять переглянути необхідність поїздок. Ще 2 березня Держдепартамент наказав неосновному персоналу уряду США та членам сімей американських держслужбовців залишити ОАЕ через загрозу збройного конфлікту.

    Аналогічні заходи застосовувалися щодо Бахрейну. Держдепартамент пояснював їх загрозою тероризму та збройного конфлікту, а неосновному персоналу і членам сімей американських службовців також наказали виїхати.

    Серйозні обмеження діють і щодо Кувейту. Американська влада попереджає про загрозу збройного конфлікту, а можливості уряду США надавати консульську допомогу своїм громадянам там залишаються обмеженими через безпекові ризики.

    Схожа ситуація склалася в Омані. Держдепартамент рекомендує переглянути поїздки до країни через ризик тероризму та збройного конфлікту. У березні Вашингтон також наказував частині американського дипломатичного персоналу та їхнім родинам залишити країну.

    Таким чином, нинішнє звернення посольств стало черговим етапом заходів безпеки, які США поступово посилювали протягом останніх місяців.

    Ризик для авіасполучення

    Однією з головних практичних загроз для цивільних залишається авіасполучення. У разі різкого загострення ситуації окремі держави можуть оперативно закрити свій повітряний простір, а авіакомпанії — скасувати рейси або змінити маршрути.

    Американські дипломатичні представництва прямо попереджають громадян про можливі скасування рейсів і періодичне закриття повітряного простору. Частина перевізників у регіоні вже раніше відкладала відновлення звичайного розкладу або скасовувала окремі маршрути.

    Саме тому громадянам США рекомендують постійно перевіряти статус рейсів безпосередньо в авіакомпаній та стежити за роботою аеропортів.

    Для Вашингтона це особливо чутливе питання. Під час попередніх етапів протистояння США та Ірану через атаки й закриття аеропортів американській владі вже доводилося організовувати допомогу громадянам, які не могли самостійно залишити окремі держави регіону.

    США вже попереджали про глобальну небезпеку

    Державний департамент також підтримує загальне попередження для американців за кордоном. У ньому громадянам рекомендується проявляти підвищену обережність через нестабільну міжнародну безпекову ситуацію.

    Офіційна система Держдепартаменту передбачає чотири рівні небезпеки для подорожей. Третій рівень означає рекомендацію переглянути необхідність поїздки через серйозні ризики, а четвертий — повністю відмовитися від неї через потенційну загрозу життю та обмежені можливості американського уряду допомогти громадянам у надзвичайній ситуації.

    Нинішня хвиля попереджень показує, що Вашингтон розглядає можливість нового загострення на Близькому Сході як достатньо серйозну, щоб громадяни США заздалегідь підготувалися до можливих перебоїв із транспортом і швидкого від’їзду.

    Водночас сам факт таких рекомендацій ще не означає, що рішення про нову масштабну військову операцію вже ухвалене. Дипломатичні попередження часто видаються превентивно, коли ризик різкої зміни ситуації оцінюється як підвищений.

    Проте масштаб нинішнього звернення та одночасні рекомендації кількох американських представництв свідчать: у Вашингтоні не виключають сценарію, за якого ситуація може погіршитися досить швидко. Саме тому американцям фактично радять використати час, коли комерційне авіасполучення ще працює, та заздалегідь визначитися з маршрутом виїзду.

    На цьому тлі найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації навколо Ірану та всього Близького Сходу.

  • Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Енергетична криза: країни регіону переходять на угоди з Іраном

    Ірак і Пакистан уклали нові енергетичні домовленості з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про суттєве посилення ролі Тегерана у регулюванні енергетичних потоків через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

    За даними агентства, нові угоди стали результатом різкого загострення енергетичної ситуації в регіоні Перської затоки, де війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила значні перебої в експортуванні нафти та газу. Регіон, який зазвичай забезпечує близько 20% світових поставок енергоносіїв, опинився в умовах нестабільності, а логістичні маршрути через Ормузьку протоку зазнали суттєвих обмежень.

    Останніми тижнями Сполучені Штати посилили тиск на іранську інфраструктуру, зокрема блокували окремі порти та намагалися обмежити морські поставки. Спочатку Іран погрожував повним перекриттям Ормузької протоки, однак згодом змінив підхід і фактично перетворив її на контрольований транзитний коридор, через який проходять енергетичні вантажі під певними умовами.

    Саме в цих обставинах Ірак і Пакистан опинилися серед країн, які найбільше постраждали від перебоїв у постачанні. Ірак традиційно експортує значну частину нафти через Ормузьку протоку, тому будь-які обмеження руху суден безпосередньо впливають на доходи держави. За словами представника іракського міністерства нафти, Багдад нині активно веде переговори з Тегераном щодо збільшення транзитних обсягів, оскільки доходи від нафти формують приблизно 95% державного бюджету країни, і навіть короткострокові перебої створюють серйозний фінансовий тиск.

    У рамках нових домовленостей, як зазначає Reuters, через протоку вже пройшли два великі іракські танкери, кожен із яких перевозить близько двох мільйонів барелів нафти. Це вважається одним із перших сигналів часткової стабілізації транзиту, але вже в новій конфігурації, де Іран відіграє ключову роль у регулюванні потоків.

    Пакистан, який також опинився під значним тиском через зростання цін на паливо та високий сезонний попит на електроенергію, уклав окрему домовленість щодо постачання скрапленого природного газу. Країна традиційно імпортує великі обсяги СПГ для забезпечення електростанцій і промисловості, а в літній період, коли різко зростає споживання через використання кондиціонування, потреба в енергоресурсах стає критичною.

    За даними джерел, до Пакистану вже прямують два танкери зі СПГ у межах нових угод. До початку конфлікту країна отримувала близько десяти партій СПГ щомісяця, однак нинішні перебої в глобальних ланцюгах постачання змусили Ісламабад шукати альтернативні та швидші механізми забезпечення енергією.

    Важливо, що, за інформацією Reuters, ані Ірак, ані Пакистан не здійснюють прямих фінансових розрахунків із Іраном або структурами Корпусу вартових ісламської революції. Така схема дозволяє сторонам формально уникати санкційних обмежень, які продовжують діяти проти Тегерана з боку США та низки західних країн.

    Окремо зазначається, що Катар, один із найбільших експортерів СПГ у світі, не бере прямої участі в укладених угодах, однак був поінформований про постачання до Пакистану перед відправкою вантажів. Це підкреслює складну багаторівневу систему координації енергетичних потоків у регіоні, де кожен крок узгоджується з урахуванням політичних ризиків.

    На тлі цих подій суттєво змінилася ситуація на світових енергетичних ринках. Через скорочення морського трафіку в Ормузькій протоці, який нині становить лише близько 5% від довоєнного рівня, глобальні поставки нафти та газу зазнали значних затримок. Це призвело до різкого зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50% від початку конфлікту, а ціни на СПГ у Європі та Азії зросли на 35–50%.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове відновлення транзиту через протоку не гарантує стабілізації ринку, оскільки ключовим фактором залишається політичний контроль над маршрутом. Фактичне посилення ролі Ірану як регулятора енергетичного коридору створює нову геоекономічну реальність, у якій Тегеран може впливати на баланс постачання енергоносіїв у значній частині світу.

    Водночас Іран продовжує наполягати на тому, що контроль над Ормузькою протокою має залишатися за ним і після завершення конфлікту. У Тегерані також вимагають репарацій, скасування санкцій і доступу до заморожених активів як частини будь-якого майбутнього мирного врегулювання.

    Експерти попереджають, що така позиція може ускладнити подальші переговори між США, Іраном та регіональними державами, а також закріпити нову модель енергетичної залежності, де ключові потоки контролюються не лише ринковими механізмами, а й політико-військовим впливом у Перській затоці.

  • Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Ізраїль незадовго до початку масштабних ударів по Ірану створив секретну військову базу в пустелі Іраку. Саме цей об’єкт, за даними американських чиновників і джерел Wall Street Journal, став ключовим логістичним центром для ізраїльської повітряної операції проти Тегерана.

    Йдеться про базу, яку, як стверджує WSJ, ізраїльські військові облаштували у лютому 2026 року — буквально за кілька тижнів до початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого.

    За інформацією видання, на секретному аванпості розміщувалися підрозділи спеціального призначення, логістичні служби, а також пошуково-рятувальні команди, готові діяти у разі збиття ізраїльських літаків над територією Ірану чи Іраку.

    Журналісти зазначають, що база розташовувалася у західній пустелі Іраку — малонаселеному районі, який вважається ідеальним місцем для прихованих військових операцій через великі території та мінімальну присутність цивільного населення.

    Ситуація ледь не вийшла з-під контролю на початку березня, коли іракські сили могли випадково виявити секретний об’єкт. Причиною став місцевий пастух, який повідомив про “дивну військову активність” у пустелі — польоти гелікоптерів, стрілянину та пересування озброєних людей.

    Після цього, за даними WSJ, ізраїльські військові завдали авіаударів по іракських силах, щоб відвернути увагу від району розташування бази та не допустити її викриття.

    Унаслідок ударів загинув один іракський військовий. Тоді влада Іраку офіційно заявляла, що атака була проведена без погодження з Багдадом. Спочатку в Іраку підозрювали, що за ударом стоять США.

    Втім, джерела Wall Street Journal стверджують, що американські сили не брали участі в цій операції.

    Високопоставлений представник іракських збройних сил після інциденту визнав, що на місці діяла “невідома сила”, яка мала підтримку з повітря та використовувала технології, недоступні іракським підрозділам.

    Ізраїль офіційно не підтверджує існування секретної бази. У ЦАХАЛ відмовилися коментувати інформацію Wall Street Journal.

    Водночас журналісти нагадують про загадкову заяву командувача ВПС Ізраїлю генерал-майора Томер Бар, яку він зробив у березні. Тоді військовий заявив, що спецпідрозділи ВПС виконують “надзвичайні місії, які можуть розпалити уяву”, однак деталей не розкрив.

    Експерти зазначають, що створення подібних прихованих баз перед масштабними військовими операціями є типовою практикою сучасних армій.

    На тлі війни Ірану зі США та Ізраїлем Ірак опинився у вкрай складному становищі. Країна фактично балансує між Вашингтоном і Тегераном, а її територія дедалі частіше використовується як майданчик для атак, перекидання військ та діяльності проіранських угруповань.

    Підтримувані Іраном сили в Іраку неодноразово атакували американські об’єкти, зокрема посольство США в Багдаді, логістичні центри та нафтову інфраструктуру. У відповідь американські війська регулярно завдавали ударів по базах цих угруповань.

    Нагадаємо, 28 лютого президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок військової кампанії проти Ірану. Після цього США та Ізраїль провели серію масштабних ударів по іранських військових та ядерних об’єктах.

    Уже 1 травня Іран через пакистанських посередників передав Вашингтону нові пропозиції щодо можливої угоди про завершення війни. Пізніше Білий дім заявив Конгресу, що активна фаза бойових дій фактично завершена, хоча американські війська залишаються в регіоні.

  • У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині суд у Геттінгені ухвалив резонансне рішення у справі про загибель 16-річної української біженки: 31-річного громадянина Іраку, якого слідство вважає причетним до смерті дівчини, не засуджено до тюремного строку — натомість йому призначено примусове психіатричне лікування. Рішення фактично означає, що чоловік не нестиме класичної кримінальної відповідальності у вигляді ув’язнення, оскільки суд визнав його неосудним на момент вчинення злочину.

    Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд у Нижній Саксонії. За матеріалами слідства, 16-річна українка загинула під колесами товарного поїзда після того, як її штовхнули на залізничну колію.

    Згодом правоохоронці встановили, що до смерті дівчини причетний 31-річний чоловік з Іраку, який перебував у Німеччині у статусі шукача притулку. Спочатку подію розглядали як нещасний випадок, однак пізніше слідство перекваліфікувало її як умисне вбивство.

    Земельний суд у Геттінгені 29 квітня постановив направити обвинуваченого на примусове лікування в психіатричний заклад.

    Підставою для такого рішення стала судово-психіатрична експертиза, яка встановила у чоловіка параноїдну шизофренію. Прокуратура дійшла висновку, що під час скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій і не міг ними керувати.

    Попри це, у матеріалах справи зазначається, що дії кваліфіковані як навмисне вбивство, а сам обвинувачений може становити небезпеку для суспільства. Це означає, що його перебування у медичному закладі може бути тривалим і залежатиме від висновків лікарів та судового контролю.

    Окрему увагу у справі привернули обставини перебування чоловіка в Німеччині. За даними слідства, раніше його мали депортувати до Литви — країни, через яку він потрапив до Європейського Союзу в межах процедур реєстрації шукачів притулку.

    Також повідомляється, що відповідні міграційні служби зверталися до суду з проханням взяти його під варту до депортації. Однак адміністративний суд у Ганновері відхилив це клопотання, після чого чоловік залишився на волі.

    Ці обставини згодом стали предметом критики системи міграційного контролю в Німеччині, оскільки злочин стався вже після того, як рішення про депортацію фактично не було виконано.

    Загибла 16-річна Ліана разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя після повномасштабного вторгнення Росії та знищення їхнього житла.

    Сім’я оселилася у місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За словами близьких, дівчина швидко адаптувалася до нового життя, вивчала мову та будувала плани на майбутнє.

    На момент трагедії Ліана щойно розпочала професійне навчання у стоматологічній клініці. Вона також допомагала молодшим братам і підтримувала сім’ю в побуті.

    У день загибелі дівчина поверталася додому та розмовляла телефоном із дідусем. За його словами, під час розмови він раптово почув її крик і звук потяга, після чого зв’язок обірвався.

    За кілька хвилин на місце прибули батьки, однак врятувати дівчину вже не вдалося.

    Спочатку поліція не мала достатніх підстав для підозри у вбивстві. За даними слідства, чоловік сам підійшов до правоохоронців і вказав місце, де лежало тіло, стверджуючи, що нібито випадково його виявив.

    Однак пізніше його поведінка викликала підозри, а результати ДНК-експертизи виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, що вказувало на фізичний контакт і насильницькі дії перед смертю.

    Після цього чоловіка затримали, і проти нього було видано постанову про взяття під варту за підозрою в умисному вбивстві.

    Справa викликала значний суспільний резонанс у Німеччині. Вона стала частиною ширшої дискусії щодо міграційної політики, роботи судової системи та механізмів контролю за шукачами притулку.

    Критики наголошують, що система не змогла своєчасно запобігти злочину, попри наявність процедур щодо депортації та сигналів про можливу небезпеку.

    Водночас правозахисники закликають уникати узагальнень щодо мігрантів, підкреслюючи, що справа є індивідуальною трагедією, яка має бути розглянута виключно в межах судової системи.

    Після рішення суду чоловік залишатиметься у психіатричному закладі під наглядом. Його подальше утримання залежатиме від медичних висновків і рішень суду щодо рівня небезпеки для суспільства.

    Розслідування формально завершене, однак суспільні та політичні дискусії навколо справи в Німеччині тривають.

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на скороченні закордонної діяльності НАТО, зокрема місії в Іраку та миротворчої операції в Косово. Про це з посиланням на чотирьох дипломатів Альянсу повідомляє Politico.

    За даними співрозмовників видання, Вашингтон також лобіює обмеження участі України та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону у щорічному саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі. Йдеться про Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.

    Як зазначає Politico, ініціатива Білого дому відображає прагнення розглядати НАТО як суто євроатлантичний оборонний союз і відмовитися від розширення формату діяльності, що включав кризове управління, глобальні партнерства та ініціативи, засновані на цінностях. Усередині Альянсу цей курс отримав неофіційну назву “повернення до заводських налаштувань”.

    Дипломати попереджають, що такий підхід може призвести до швидкого згортання операцій у регіонах колишніх військових конфліктів і виключення Києва та Канберри з офіційних дискусій під час літнього саміту.

    Ініціатива зʼявилася після заяв заступника глави Пентагону Елбриджа Колбі щодо так званого “НАТО 3.0”. Він наголосив, що не кожна місія може залишатися пріоритетною і що ключовим показником серйозності є здатність європейських сил воювати, витримувати та перемагати у сценаріях, які мають вирішальне значення для оборони Альянсу. Водночас він підкреслив, що США залишаються відданими безпеці Європи.

    Один із дипломатів Альянсу застеріг, що відмова від закордонних ініціатив не є правильним підходом, адже партнерства відіграють важливу роль у системі стримування та оборони.

    За інформацією Politico, вимога обмежити запрошення партнерів частково пояснюється прагненням скоротити кількість зустрічей у межах саміту. Ці країни можуть отримати запрошення лише на паралельні заходи.

    Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску зазначила, що обмеження участі партнерів сигналізуватиме про фокус на базових питаннях оборони Альянсу. Водночас представник НАТО повідомив, що деталі щодо участі партнерів у саміті буде оголошено пізніше.

    Таким чином, у середині підготовки до липневого саміту в Анкарі в Альянсі розгорнулася дискусія про майбутню роль НАТО — чи залишиться воно глобальним безпековим гравцем, чи повернеться до вузького формату класичного оборонного союзу.

  • Війська Північної Кореї або Ірану можуть стояти на порозі НАТО

    Війська Північної Кореї або Ірану можуть стояти на порозі НАТО

    Війська Північної Кореї або Ірану, які діють у військовій формі російської армії, можуть стати реальною загрозою для країн НАТО. Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

    Як зазначив очільник ОП, Альянсу слід розглядати ризики появи гібридних загроз на своїх кордонах, а тіньовий флот РФ, який здійснює диверсії щодо кабелів – не єдина така загроза.

    “Поява на кордонах країн НАТО переодягнених у російську форму військових КНДР або ж іранських проксі – це цілком реально, якщо не зупинити Росію зараз. Військові КНДР вже воюють на території Європи. Хто міг про це подумати раніше?” – заявив Єрмак.

    Безкарність породжує вседозволеність, зараз саме той момент, який потребує “сильних рішень та сильних дій”, додав очільник ОП.

    Війська КНДР на війні проти України

    Раніше в Силах Спеціальних Операцій ЗС України розшифрували іншу частину записів північнокорейського солдата, який був ліквідований у Курській області РФ. З’ясувалося, що він вітав іншого солдата з днем народження.

    Крім того, військовослужбовець Кирило Сазонов розповів, що солдати КНДР вбивають себе, щоб не потрапити в полон ЗСУ. Він вважає, що це пов’язано зі страхом репресій проти їхніх сімей у Північній Кореї.