Golosnovinua.com

Позначка: Іран

  • Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

    Токсичний союз: зближення Росії та Ірану може спровокувати остаточний розпад СНД

    Ініціатива президента Ірану Масуда Пезешкіана щодо створення нового інтеграційного формату «СНД плюс Іран» ризикує не об’єднати, а навпаки — пришвидшити розпад Співдружності Незалежних Держав. Відповідний аналітичний прогноз оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України. Пропозиція, яку іранський лідер озвучив 9 жовтня під час саміту в Туркменістані, має на меті експлуатацію транзитних можливостей країн-учасниць для виходу Тегерана на нові ринки в умовах жорстких міжнародних обмежень. Головним інструментом цієї співпраці розглядається міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь», який теоретично має забезпечити вантажообіг між Російською Федерацією, Іраном та країнами Азії.

    Попри масштабні декларації, українська розвідка оцінює цей логістичний проєкт як економічно збитковий та малоефективний. Головними перешкодами для його повноцінного запуску є стрімке обміління Каспійського моря, критична нестача сучасних торговельних суден та застаріла залізнична інфраструктура. Росія неодноразово брала на себе зобов’язання профінансувати модернізацію маршруту, проте обіцянки залишилися на папері. Показовим прикладом стала спроба транспортування російського вугілля до Індії цим шляхом, яка лише довела повну економічну недоцільність таких перевезень. Розуміючи ці ризики, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Азербайджан вже активно працюють над розбудовою альтернативних транспортних коридорів, які свідомо прокладаються в обхід російської території.

    Ключовою загрозою для інших країн СНД у цьому контексті стає колосальний ризик потрапляння під вторинні міжнародні санкції. За підрахунками розвідників, наразі проти Росії діють від 26 до 31 тисячі санкційних обмежень, а проти Ірану — ще близько 6 тисяч. Створення спільних економічних механізмів із найбільш підсанкційними диктатурами світу ставить перед державами Центральної Азії жорсткий ультиматум: поглиблення сумнівних зв’язків з Москвою та Тегераном або збереження життєво необхідного доступу до глобальних ринків. Ситуацію критично ускладнює військове партнерство двох режимів, які координують свої зусилля у загарбницькій війні проти України. Аналітики прогнозують, що бажання зберегти економічну стабільність та участь у світовій торгівлі неминуче змусить країни СНД максимально дистанціюватися від токсичного російсько-іранського альянсу.

  • На порозі великої війни: Вашингтон готує арабські монархії до масштабного військового удару по Ірану

    На порозі великої війни: Вашингтон готує арабські монархії до масштабного військового удару по Ірану

    Сполучені Штати Америки через закриті дипломатичні та військові канали офіційно попередили низку держав Перської затоки про високу ймовірність початку нової інтенсивної збройної кампанії проти Ірану. За інформацією джерел авторитетного видання The Wall Street Journal, масована військова операція може розпочатися одразу після завершення проміжних виборів до американського Конгресу. Головною метою цієї радикальної стратегії, яку спільно розробляють Вашингтон та Єрусалим, є критичне виснаження наступального потенціалу Тегерана та жорсткий примус ісламської республіки до відновлення переговорного процесу, навіть попри колосальні ризики неконтрольованої ескалації в усьому регіоні.

    Американське командування вже розпочало активну фазу підготовки до можливих масштабних бойових дій. Пентагон екстрено перекидає додаткові зенітні ракетні комплекси Patriot зі штату Техас та прискореними темпами поповнює стратегічні запаси боєприпасів на своїх близькосхідних базах. У стан повної бойової готовності переведені ескадрильї винищувачів та стратегічних бомбардувальників. Окрім цього, вже наступного місяця до потужного військово-морського угруповання з двадцяти кораблів, яке наразі здійснює патрулювання регіону, має приєднатися ще одна авіаносна ударна група у супроводі експедиційного підрозділу морської піхоти.

    Попри такі масштабні логістичні приготування, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення, проте джерела в уряді стверджують, що він схиляється до проведення нищівної атаки у післявиборчий період. Головними мішенями для американських ракет можуть стати ключові об’єкти іранської критичної та ядерної інфраструктури. Під час нещодавнього публічного виступу очільник Білого дому натякнув на можливість повторення весняної кампанії, зазначивши, що армія готова влаштувати ще одну «Епічну лють». Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу займає ще більш радикальну позицію: він уже затвердив перелік пріоритетних цілей і категорично наполягає на відновленні ударів для повного повалення чинного іранського режиму. Офіційні представники Білого дому при цьому традиційно відмовляються коментувати будь-які чутливі військові плани.

    Міжнародні аналітики висловлюють глибокий скептицизм щодо ефективності такого силового підходу. Фахівці нагадують, що під час найгарячішої фази попереднього протистояння Іран витримав понад двадцять тисяч ракетно-бомбових ударів, однак не капітулював, а навпаки – продовжив агресивні дії, атакуючи торговельні судна та тримаючи під прицілом американські військові бази. Колишній офіцер ізраїльської військової розвідки Денні Сітріновіч наголошує на хибності стратегії союзників.

    «Я вважаю, що однією з найбільших помилок, якої досі припускаються Ізраїль та Сполучені Штати, є розрахунок на те, що ще один раунд ударів по Ірану, зокрема атаки на критичну інфраструктуру або ліквідація високопосадовців, може якимось чином повалити режим», – підкреслив експерт.

    Ситуація ускладнюється тим, що гіпотетичний іранський удар у відповідь припаде на період, коли арабські монархії Перської затоки все ще намагаються відновити власні запаси ракет-перехоплювачів, які були критично виснажені під час відбиття попередніх хвиль атак. Поки союзники готуються, Іран максимально ефективно використовує оперативну паузу. За даними розвідки, країна зберегла арсенал із тисяч балістичних ракет, активно зміцнює власну ешелоновану оборону та розробляє нові сценарії асиметричної відплати, що викликає серйозне занепокоєння в ізраїльських посадовців.

    На тлі постійного брязкання зброєю близькосхідні дипломати здійснюють відчайдушні спроби повернути сторони за стіл переговорів та запобігти великій війні. Проте посередницькі зусилля наразі перебувають у глухому куті: Вашингтон жорстко вимагає зробити предметом дискусії виключно іранську ядерну програму, тоді як Тегеран висуває категоричні та абсолютно неприйнятні попередні умови для будь-якого діалогу.

     

  • Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Енергетичний шантаж чи політична гра: Трамп звинуватив Іран у штучному розгоні цін на нафту напередодні виборів

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп різко розкритикував дії керівництва Ірану, звинувативши Тегеран у цілеспрямованих спробах підвищити світові ціни на нафту напередодні наближення ключових проміжних виборів до Конгресу, призначених на третє листопада. Про це американський лідер написав на своїй сторінці в соціальній мережі Truth Social, привернувши увагу до загострення ситуації навколо стратегічних морських шляхів та нафтовидобувного регіону. За словами глави Білого дому, іранська сторона вдається до маніпуляцій та провокацій, намагаючись створити штучний дефіцит енергоносіїв.

    Трамп заявив, що Іран «робить усе можливе, щоб підняти ціни на нафту», зокрема шляхом поширення вигадок про нібито нові збройні інциденти, загрози мінування та «фейкові напади» в акваторії Ормузької протоки. Президент США підкреслив абсурдність подібних маневрів на тлі реальних обсягів транспортування сировини, зазначивши, що наразі через стратегічну протоку проходить навіть більша кількість нафти, аніж транспортувалося до початку масштабного конфлікту. Окрім економічних звинувачень, американський лідер жорстко засудив внутрішню політику іранського режиму, нагадуючи про жорстоке придушення мирних протестів та переслідування громадян.

    Подібні гучні заяви лунають на тлі серйозного напруження у військово-політичній сфері та публікацій у провідних західних медіа. Зокрема, нещодавно стало відомо, що американські та ізраильські військові відомства розробили детальні плани на випадок відновлення масштабних ударів по іранській ядерній інфраструктурі та військових об’єктах. Джерела у Вашингтоні зазначають, що реалізація силового сценарію відкладена на період після завершення проміжних виборів, проте адміністрація Трампа тримає ситуацію під жорстким контролем, поєднуючи економічний тиск на Тегеран із превентивними дипломатичними та безпековими заходами.

     

  • Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Світова економіка опинилася перед ризиком нових системних потрясінь через стрімке вичерпання фіскальних резервів урядів та скорочення енергетичних запасів на тлі стійкої інфляції. Про це під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку попередила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. За її словами, глобальне економічне зростання наразі розривають дві протилежні сили: з одного боку, його серйозно гальмує гострий енергетичний шок, а з іншого — підживлює інвестиційний бум навколо розвитку технологій штучного інтелекту.

    Енергетичний дефіцит спричинений передусім масштабною регіональною ескалацією: війна за участю США, Ізраїлю та Ірану триває вже восьмий місяць, а практичне блокування Тегераном ключових судноплавних артерій паралізувало транспортування близько 20% світових поставок нафти. У найбільш виграшному становищі сьогодні перебувають країни (переважно в Азії), інтегровані у ланцюжки постачання ШІ-індустрії, а також експортери енергоносіїв, які не постраждали від бойових дій. Натомість найбільших втрат зазнають бідні держави та країни, охоплені війною, які критично залежать від імпорту палива та залишилися осторонь технологічного стрибка. Георгієва закликала політиків терміново стабілізувати державні бюджети, збільшувати доходи та скорочувати неефективні витрати, дотримуючись принципу «захищати людей, а не субсидувати ціни».

    Для України виснаження фінансових можливостей ключових союзників створює серйозні виклики під час пошуку додаткового зовнішнього фінансування на 2027 рік. В умовах ударів по енергетиці та глобальної турбулентності МВФ погіршив оцінку динаміки вітчизняної економіки: за прогнозом фонду, зростання реального ВВП України цьогоріч сповільниться до 1% (порівняно з 1,8% торік), а його відновлення до 3,5% очікується лише у наступному році за умови стабілізації безпекової ситуації.

  • Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно заблокував запровадження пакета так званих «пекельних санкцій» проти Російської Федерації, пояснивши цей крок наміром утримати Кремль за столом переговорів щодо припинення війни в Україні та бажанням запобігти розширенню військової допомоги Москви іранському режиму. Відповідне розлоге роз’яснення американський лідер оприлюднив у своїй соціальній мережі Truth Social у неділю, 18 жовтня. Глава Білого дому скористався спеціальним пунктом законодавства, що дає главі держави право відкладати накладення обмежень, якщо це відповідає національним інтересам США, і підписав відповідну паузу ще 17 жовтня.

    Мова йде про радикальний законопроєкт авторства покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який мав завдати нищівного удару по економіці держави-агресора та її ключових зовнішньоторговельних партнерах. Документ вимагав встановлення штрафних 500-відсоткових мит на будь-які товари російського походження, а також 100-відсоткових тарифів на імпорт із країн, що входять до першої п’ятірки покупців енергоресурсів РФ або беруть активну участь у схемах обходу міжнародних санкцій. Хоча закон вимагав обов’язкового запуску штрафних заходів до 18 жовтня, Трамп категорично відмовився ставити фінальний підпис, залишивши собі можливість активувати механізм пізніше — «коли сам вважатиме за потрібне».

    Аргументуючи відтермінування фінансового зашморгу для Москви, президент США заявив, що в кулуарному треку переговорів із російською стороною наразі нібито вдалося досягти «значного прогресу», зокрема в процесах обміну полоненими. «Моє рішення щодо Росії дуже просте. Зараз я веду мирні переговори про війну між Росією та Україною і не хочу робити жодних кроків, які по-дурному могли б відштовхнути Росію від столу переговорів», — наголосив Трамп. Він також підкреслив стратегічний фактор Близького Сходу, зауваживши, що Росія практично утримується від масштабної військової підтримки Ірану порівняно зі своїм реальним потенціалом, і Вашинґтон прагне зберегти цю стриманість Кремля за будь-яку ціну.

    Водночас Дональд Трамп виступив із надзвичайно агресивними нападками на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його у небажанні зупиняти кровопролиття та цілеспрямованому провокуванні глобальної енергетичної кризи. Головною претензією Білого дому стали регулярні операції українських сил проти російських нафтопереробних заводів. За версією Трампа, рейди на об’єкти виробництва дизельного пального прямо шкодять фермерам, власникам ранчо та бізнесменам у США через дестабілізацію світових цін, тоді як Росія продовжує продавати дешеве паливо на міжнародні ринки.

    У фінальній частині своєї заяви американський лідер перейшов до відверто пораженської риторики щодо перспектив України. Трамп публічно заявив, що Зеленський буцімто «зовсім не прагне завершення цієї війни і, ймовірно, ніколи до цього не прагнув», зазначивши, що Київ міг укласти значно кращу мирну угоду два роки тому. «Його країна в руїнах, значна частина територій втрачена, більше немає виходу до морів та океанів, а чоловіче населення скоротилося, зазнало поранень або загинуло», — підсумував президент США, відкрито демонструючи намір домагатися завершення конфлікту за рахунок українських інтересів і за рахунок пом’якшення економічного тиску на Москву.

  • Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ опинився в періоді небезпечної міжнародної нестабільності, коли одночасне загострення кількох воєн може призвести до значно масштабнішого протистояння. Війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, протистояння Китаю і Тайваню та десятки інших криз дедалі сильніше впливають одна на одну. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман попереджає, що міжнародна спільнота ризикує недооцінити небезпеку поступового наближення до Третьої світової війни. На його думку, особливу загрозу становлять послаблення міжнародних гарантій безпеки, суперництво великих держав та невизначеність щодо того, як світові лідери відреагують на наступну серйозну кризу.

    Про це Рахман пише в аналітичній колонці Financial Times «Are we sleepwalking into World War III?», опублікованій 17 жовтня 2026 року.

    Автор звертає увагу, що світ дедалі більше нагадує періоди, які передували найбільшим військовим катастрофам XX століття.

    Однак ідеться не про прогноз неминучого початку світової війни, а про аналіз обставин, за яких окремі регіональні конфлікти можуть перерости у пряме зіткнення провідних держав.

    65 конфліктів одночасно: що відбувається у світі

    За інформацією, наведеною Financial Times, Міжнародна кризова група відстежує приблизно 65 конфліктів і криз у різних частинах світу.

    У матеріалі цей показник називають свідченням небезпечного зростання міжнародної нестабільності.

    Водночас важливо враховувати, що не всі 65 ситуацій є повномасштабними війнами. Моніторинг Міжнародної кризової групи охоплює також політичні й безпекові кризи, які можуть перерости в збройне протистояння.

    Найбільшу увагу міжнародної спільноти привертають війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану та напруженість у Східній Азії.

    Однак паралельно тривають інші руйнівні війни.

    Зокрема, в Судані багаторічне протистояння призвело до масштабної гуманітарної катастрофи.

    Мільйони людей змушені були залишити власні домівки, а мирне населення продовжує потерпати від насильства, нестачі продовольства та руйнування інфраструктури.

    На думку Рахмана, небезпека полягає не лише в кількості конфліктів, а й у тому, що вони дедалі частіше перетинаються з інтересами великих держав.

    Чому Росія, Китай та Іран готові ризикувати

    Однією з головних причин міжнародної нестабільності оглядач Financial Times називає зміну глобального балансу сил.

    Після завершення холодної війни США та їхні союзники мали значний вплив на міжнародну систему безпеки.

    Однак із часом зросли амбіції держав, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок.

    Серед них Рахман виділяє Росію, Китай та Іран.

    За його оцінкою, відносне послаблення західного впливу створило для цих країн більше можливостей для ризикованих зовнішньополітичних дій.

    Прикладом є російська політика протягом останніх двох десятиліть.

    У 2008 році Росія здійснила військову агресію проти Грузії, у 2014 році окупувала й незаконно анексувала український Крим, а згодом розпочала військове втручання в Сирії.

    У 2022 році Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.

    На думку автора FT, ці події необхідно розглядати як послідовне посилення готовності Кремля застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

    Китай і Тайвань: ще один небезпечний осередок

    Окрему увагу Financial Times приділяє ситуації у Східній Азії.

    Китай послідовно нарощує військову присутність у Південнокитайському морі.

    Пекін побудував військову інфраструктуру на низці штучних островів і продовжує територіальні суперечки з сусідніми державами.

    Одним із прикладів є конфлікт навколо мілини Скарборо, на яку претендують Китай і Філіппіни.

    Ще серйозніше міжнародне занепокоєння викликає ситуація навколо Тайваню.

    Пекін вважає острів частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над ним.

    Водночас Тайвань має власні демократичні органи влади, а США підтримують його обороноздатність.

    У разі військового загострення навколо острова існує ризик втягування в протистояння інших держав регіону.

    Особливо небезпечним сценарієм стало б пряме військове зіткнення США та Китаю.

    Проте наразі немає підстав стверджувати, що така війна вже неминуча або має визначену дату початку.

    Чому війна в Україні важлива для глобальної безпеки

    Російська агресія проти України стала одним із найсерйозніших викликів європейській безпеці після завершення Другої світової війни.

    Війна продемонструвала, що масштабне військове вторгнення з метою захоплення територій залишається реальною загрозою.

    Для європейських держав особливе значення має питання довіри до міжнародних гарантій безпеки.

    Якщо одна держава може змінювати кордони силою без достатніх наслідків, це створює ризик повторення подібних дій в інших регіонах.

    У цьому контексті допомога Україні розглядається її партнерами не лише як підтримка окремої держави, а й як елемент ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас позиції країн щодо обсягів і форм такої підтримки можуть відрізнятися.

    Чим небезпечна ідея поділу світу на сфери впливу

    Гідеон Рахман звертає увагу на повернення концепції, відповідно до якої великі держави повинні мати переважний вплив на своїх найближчих сусідів.

    Прихильники такого підходу вважають, що домовленості між провідними центрами сили можуть зменшити ймовірність глобального конфлікту.

    За цією логікою, держави мають визнавати особливі інтереси одна одної в окремих регіонах.

    Однак Рахман критикує такий підхід, оскільки він може ігнорувати суверенітет і волю менших країн.

    Наприклад, Україна має право самостійно визначати власну зовнішню політику та безпекові пріоритети.

    Те саме стосується інших держав, які опиняються між інтересами великих міжнародних гравців.

    Коли долю менших країн намагаються вирішувати без їхньої участі, це може не зменшувати напруженість, а створювати нові причини для конфліктів.

    Трамп, Путін, Сі та Нетаньягу: роль світових лідерів

    У колонці FT окремо аналізується роль керівників провідних держав.

    Гідеон Рахман звертає увагу на політичний стиль Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Біньяміна Нетаньягу.

    На думку оглядача, персоналізований підхід до політики, прагнення демонструвати силу та готовність переглядати звичні правила міжнародної взаємодії впливають на загальну атмосферу нестабільності.

    Однак конкретні дії та інтереси цих лідерів суттєво відрізняються.

    Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, Китай посилює військовий тиск у регіоні, США переглядають окремі аспекти зовнішньої та безпекової політики, а Ізраїль бере участь у збройних конфліктах на Близькому Сході.

    Небезпека, на думку автора, полягає в можливості взаємного непорозуміння та неправильного оцінювання намірів інших сторін.

    Історичні паралелі з двома світовими війнами

    Одним із центральних висновків Financial Times стала аналогія із ситуацією перед Першою та Другою світовими війнами.

    Автор нагадує, що масштабні конфлікти можуть починатися не лише через свідоме прагнення держав розв’язати світову війну.

    Іноді вирішальну роль відіграють помилкові припущення щодо реакції інших країн.

    Напередодні Першої світової війни німецьке керівництво недооцінило готовність Великої Британії захищати нейтралітет Бельгії.

    Ця помилка стала одним із чинників розширення конфлікту.

    Схожа небезпека може виникати і сьогодні, якщо одна держава припускає, що її противники або їхні союзники не наважаться відповісти на застосування сили.

    Особливо важливим стає питання довіри до оборонних союзів.

    Якщо гарантії безпеки сприймаються як ненадійні, це може підштовхувати окремі держави до ризикованих рішень.

    Чи означає це, що Третя світова війна вже почалася

    Попри тривожний аналіз, Financial Times не повідомляє про офіційний початок Третьої світової війни.

    Гідеон Рахман розглядає можливі ризики майбутнього глобального зіткнення та обставини, які здатні збільшувати ймовірність небезпечної ескалації.

    Історичні паралелі також не є доказом того, що світ обов’язково повторить події 1914 або 1939 років.

    Сьогодні міжнародні відносини мають інші механізми стримування, включно з ядерним фактором, економічною взаємозалежністю та міжнародними організаціями.

    Проте ці механізми не гарантують повного захисту від помилкових рішень.

    Головне застереження Financial Times полягає в тому, що найбільша небезпека може виникнути тоді, коли великі держави перестануть розуміти, наскільки далеко готові зайти їхні суперники та союзники.

    На тлі війни Росії проти України, протистояння навколо Ірану та зростання напруженості у Східній Азії такі прорахунки можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів.

    Саме тому питання міжнародних гарантій безпеки, стримування агресії та дипломатичних механізмів врегулювання конфліктів стають дедалі важливішими для глобальної стабільності.

  • Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Критичне виснаження ППО: Україна залишилася без ракет для систем Patriot на тлі глобального дефіциту через конфлікт на Близькому Сході

    Україна зіткнулася з критичним виснаженням запасів ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що ставить під загрозу здатність країни відбивати атаки російської балістики. За інформацією The Washington Post, яка посилається на українських посадовців та представника НАТО, станом на 7 жовтня на озброєнні залишалося лише 10 таких ракет. Наразі, після відбиття чергових ворожих атак, їхня кількість скоротилася до одиниць. Дані телеканалу CNN підтверджують, що саме ця гостра нестача боєприпасів стала головною причиною неспроможності української протиповітряної оборони перехопити російські балістичні цілі під час останнього масованого обстрілу.

    Стрімке виснаження глобальних запасів високотехнологічних засобів ППО безпосередньо пов’язане з масштабним збройним конфліктом на Близькому Сході між Сполученими Штатами та Іраном. Лише за перший місяць бойових дій американська армія використала понад тисячу перехоплювачів систем Patriot та THAAD. Хоча Вашингтон визначив прискорення їхнього виробництва як пріоритетне завдання, технологічний цикл виготовлення однієї ракети може тривати до 36 місяців, що унеможливлює швидке оперативне поповнення арсеналів.

    До загострення цієї кризи постачання ракет для українських систем здійснювалося переважно через механізм PURL (Список пріоритетних потреб України), у межах якого європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння. Анонімний високопосадовець НАТО запевнив, що ця програма залишається чинною, і боєприпаси продовжують надходити. Проте українська сторона наголошує на критичній деградації логістики: за словами чиновника з Києва, починаючи з травня постачання набули нерегулярного характеру, і наразі немає жодних твердих гарантій щодо термінів прибуття нових партій. Ситуацію із захистом повітряного простору оцінюють як «вкрай напружену».

  • Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Одразу 47 держав та Європейський Союз виступили зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно припинити агресію проти України, вивести війська з окупованих територій та припинити обстріли цивільного населення. Окрему увагу міжнародні партнери приділили ядерним погрозам Кремля, окупації Запорізької АЕС та військовій підтримці Москви з боку інших держав.

    Про це повідомляє українське представництво при ООН.

    За інформацією видання, спільну заяву 12 жовтня оприлюднив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН.

    До ініціативи, як повідомляється, долучилися європейські держави, а також Південна Корея, Австралія, Канада та Нова Зеландія.

    Головна вимога міжнародних партнерів — повне припинення російської агресії та виведення військ РФ із міжнародно визнаної території України.

    Учасники заяви наголосили, що війна Росії суперечить основоположним принципам Статуту ООН, зокрема забороні застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав.

    Жодного визнання окупованих територій

    Одним із ключових положень документа стала позиція щодо територіальних захоплень.

    Держави, які підтримали заяву, наголосили, що захоплення чужих територій військовою силою не може створювати законних підстав для зміни державних кордонів.

    За повідомленням «Главкому», в документі зазначається, що жодні територіальні надбання внаслідок погрози силою або її застосування не можуть вважатися законними.

    Таким чином, міжнародні партнери вкотре підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

    Ця позиція має особливе значення на тлі дипломатичних обговорень можливого завершення війни та спроб Москви домогтися міжнародного визнання окупованих українських територій.

    Ядерний шантаж Кремля також засудили

    Окремим пунктом заяви стала критика російських ядерних погроз.

    Москва протягом повномасштабного вторгнення неодноразово використовувала риторику, пов’язану із застосуванням ядерної зброї, намагаючись вплинути на рішення України та її міжнародних партнерів.

    Подібні заяви викликають занепокоєння не лише в Європі, а й у міжнародних організаціях, відповідальних за контроль над озброєннями.

    Учасники дипломатичної ініціативи наголосили на неприпустимості використання ядерних погроз як інструмента політичного тиску.

    Водночас на початку жовтня Європейський Союз уже виступив із відповідною позицією під час загальних дебатів Першого комітету Генасамблеї ООН.

    У заяві від 7 жовтня ЄС засудив російську ядерну риторику, назвавши її небезпечною та такою, що посилює міжнародну напруженість.

    Росію закликали звільнити Запорізьку АЕС

    Ще одним важливим питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції.

    За повідомленням українських медіа, держави-співавтори заяви закликали Росію припинити окупацію ЗАЕС і дії, що загрожують ядерній безпеці.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року.

    Присутність військових на території атомного об’єкта та ризики, пов’язані з бойовими діями й електропостачанням станції, залишаються предметом міжнародного занепокоєння.

    Повернення ЗАЕС під контроль України залишається одним із ключових питань ядерної безпеки в Європі.

    Білорусь, Іран і КНДР також потрапили під критику

    У спільній заяві, за даними «Главкому», засудили й підтримку російської агресії з боку Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    Ці держави відіграють різні ролі у співпраці з Москвою, зокрема у військовій та матеріально-технічній сферах.

    Європейський Союз у своїх офіційних документах також неодноразово засуджував участь білоруського режиму в підтримці російської війни, поглиблення військової співпраці Росії з Іраном і КНДР.

    Міжнародні партнери наголошують, що зовнішня допомога Москві сприяє продовженню бойових дій і підриває зусилля з досягнення справедливого миру.

    Чому ця заява важлива для України

    Спільні дипломатичні ініціативи не означають автоматичного ухвалення нових санкцій чи військових рішень.

    Однак вони демонструють, що питання російської агресії залишається важливою частиною міжнародного порядку денного.

    Для України принципово, щоб у майбутніх мирних домовленостях зберігалися базові положення міжнародного права: повага до суверенітету, недоторканність міжнародно визнаних кордонів та неприпустимість легалізації територіальних захоплень.

    Виступи держав в ООН також створюють політичну основу для подальшого санкційного тиску, міжнародної підтримки України та дипломатичних переговорів.

    Позиція, яку озвучили міжнародні партнери, залишається незмінною: Росія має припинити війну, вивести війська з України та дотримуватися принципів Статуту ООН.

    При цьому повідомлення про заяву 47 держав та ЄС потребує звірення з повним офіційним документом, зокрема для підтвердження остаточного переліку її підписантів.

  • Нафтовий глухий кут: Іран відкинув відповідь США та відмовився розблокувати Ормузьку протоку

    Нафтовий глухий кут: Іран відкинув відповідь США та відмовився розблокувати Ормузьку протоку

    Офіційний Тегеран назвав абсолютно недостатньою та нечіткою відповідь Сполучених Штатів Америки на вимогу відновити вільне судноплавство через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив, що Вашингтон погодився лише з окремими пунктами запропонованого плану, тоді як ключові позиції залишив без належної ясності. Американську позицію було передано через катарських дипломатичних посередників після того, як іранська делегація представила власний мирний план на Генеральній Асамблеї ООН.

    Ініціатива Тегерана передбачала повне відновлення стандартного руху торговельних суден і танкерів протягом семи днів, проте виключно за умови безумовного виконання семи іранських вимог. Американська сторона прийняла лише частину умов, що завело консультації у черговий глухий кут. Наразі іранські посадовці заявили про припинення підготовки будь-яких зустрічних відповідей і зажадали від Білого дому вичерпних роз’яснень щодо неврегульованих пунктів.

    «Ми висунули американцям сім умов і чітко заявили, що Ормузька протока для них не відкриється і жодних переговорів не буде, поки ці умови не будуть виконані», – підкреслив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї.

    Позиція американської влади залишається вкрай суперечливою на тлі нещодавніх заяв президента США Дональда Трампа про повне відхилення іранських пропозицій щодо відновлення зірваного перемир’я у Перській затоці. Тегеран наполягає на збереженні повної блокади протоки до остаточного врегулювання всіх суперечок.

    «У своїй відповіді вони прийняли частину наших умов, тоді як решта залишаються незрозумілими», – заявив Мохсен Резаї.

    Ормузька протока залишається ключовою артерією світової економіки: до початку бойових дій наприкінці лютого, коли США та Ізраїль завдали масштабних ударів по іранській території, через цей вузький морський коридор транспортувалася п’ята частина світових обсягів нафти та скрапленого природного газу. Нинішня криза створює колосальні ризики глобального дефіциту енергоресурсів і різкого стрибка цін на енергоносії.

    Тим часом загроза відновлення повномасштабних бойових дій досягла пікових показників. Пентагон уже надав вказівку Центральному командуванню Збройних сил США фіналізувати підготовку до можливої нової військової кампанії проти Ірану, яка передбачає знищення ядерних об’єктів, нафтопереробних потужностей та ключової інфраструктури. Попри те, що американський президент ще не оголосив остаточного рішення щодо старту операції, іранська сторона накопичує значні запаси балістичних і протикорабельних ракет, які Тегерану продовжує активно постачати Російська Федерація, що робить перспективу нової ескалації неминучою без компромісу в Ормузькій протоці.

  • Іран зберіг ракетний потенціал: західні розвідки спростовують заяви Вашингтона про знищення військової промисловості Тегерана

    Іран зберіг ракетний потенціал: західні розвідки спростовують заяви Вашингтона про знищення військової промисловості Тегерана

    Попри гучні заяви Білого дому про повне знищення військово-промислового комплексу Ірану, Тегеран зберіг значні запаси озброєнь та виробничі потужності. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на дані західних чиновників та розвідки.

    Згідно з оцінками, до початку масштабного протистояння арсенал Ірану налічував приблизно 2500 балістичних ракет. Навіть після місяців інтенсивних ударів та інтенсивного використання озброєнь — за даними Bloomberg Economics, починаючи з кінця лютого Тегеран запустив не менше 2000 балістичних ракет і понад 4000 дронів-камікадзе Shahed — країна зберегла біля трьох чвертей своїх дотеперішніх можливостей. Крім того, зафіксовано факти військової співпраці та постачань комплектованних із Росії.

    Головні деталі звіту розвідок:

    • Збереження виробництва: Попри рапорти Вашингтона про ліквідацію іранського військового сектору (зокрема заяву міністра оборони США Піта Гегсета), ключові підприємства та підземні об’єкти продовжили роботу або швидко відновлюють функціонал.
    • Протикорабельний потенціал: У розпорядженні Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) залишається значна кількість протикорабельних ракет і засобів ураження морських цілей, що створює постійну загрозу для судноплавства у Перській затоці та в районі Ормузької протоки.
    • Політичний контекст: Розбіжність між оптимістичними звітами Білого дому та реальною картиною від західних аналітиків свідчить про те, що Іран готовий до ескалації та накопичує сили для наступного раунду протистояння.