Позначка: Ірина Фаріон

  • Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня визнав В’ячеслава Зінченка винним у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон і призначив йому довічне позбавлення волі. До набрання вироком законної сили він залишатиметься під вартою.

    За повідомленням Офісу генерального прокурора, суд погодився з позицією обвинувачення, що злочин було вчинено у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Зінченка також визнали винним у незаконному поводженні зі зброєю.

    Йому інкримінували п. 8 і п. 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 КК України — умисне вбивство за обтяжуючих обставин і незаконне поводження з вогнепальною зброєю.

    Оголошення вироку розпочалося вранці 1 жовтня у Шевченківському районному суді Львова. Перед засіданням вулицю біля суду перекрили, а саму будівлю взяли під посилену охорону. Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон, які вимагали для обвинуваченого максимального покарання.

    Судовий процес у цій справі тривав тривалий час. За даними Суспільного, матеріали провадження налічували близько 30 томів, а за час розгляду відбулося понад 80 судових засідань. Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали значний масив записів із камер відеоспостереження.

    Прокуратура наполягала саме на довічному позбавленні волі. Під час судових дебатів сторона обвинувачення просила призначити Зінченку чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження зі зброєю та довічне — за умисне вбивство, поглинувши менш суворе покарання більш суворим.

    За версією слідства, мотив злочину був пов’язаний із поглядами Фаріон щодо української мови та її публічною діяльністю. Правоохоронці заявляли, що Зінченко перебував у групах у месенджерах, де поширювалися ідеї насильства, расової, національної та релігійної нетерпимості. Слідство вважало, що у нього сформувалася особиста неприязнь до Фаріон, яку він нібито сприймав як людину, що «розколює народну єдність». Це саме версія обвинувачення, яку суд поклав в основу вироку.

    Слідчі також стверджували, що вбивство готувалося заздалегідь. За їхніми даними, обвинувачений збирав інформацію про місце проживання та пересування Фаріон, стежив за нею, планував напад і придбав зброю.

    Ірину Фаріон було смертельно поранено ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові на вулиці Масарика. В неї вистрілили, після чого мовознавицю доправили до лікарні, однак того ж вечора вона померла від отриманих поранень.

    Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі правоохоронці затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка. Слідство повідомляло, що під час перебування у Львові він орендував щонайменше три квартири та намагався максимально приховувати свої пересування.

    Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко після затримання заявляв журналістам, що не вбивав Фаріон. Надалі він також не визнав своєї вини.

    Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці перекваліфікували справу. Якщо спочатку Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, то після завершення досудового розслідування йому інкримінували вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Саме ця кваліфікація передбачала можливість довічного ув’язнення.

    Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Від моменту затримання і до проголошення вироку Зінченко перебував під вартою.

    Під час процесу він кілька разів змінював захисників, а на одному з етапів відмовився від послуг одразу двох адвокатів. Через проблеми із захистом окремі засідання переносили. Судові дебати остаточно завершилися 17 вересня 2026 року, після чого колегія суддів пішла до нарадчої кімнати.

    На засіданні 1 жовтня Зінченко не давав свідчень. За даними «Української правди», він також відмовився від участі у судових дебатах.

    Донька Ірини Фаріон Софія Особа, яка була визнана потерпілою у справі, раніше також просила суд призначити максимальне покарання.

    Вирок першої інстанції ще не є остаточним: сторона захисту має право оскаржити його в апеляційному порядку. До моменту набрання рішенням законної сили Зінченко залишатиметься під вартою.

    Таким чином, через більш ніж два роки після вбивства Ірини Фаріон суд першої інстанції поставив крапку у резонансному кримінальному процесі: В’ячеслава Зінченка визнано винним і засуджено до довічного позбавлення волі.

  • На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    У Львові до других роковин загибелі мовознавиці, професорки, громадської діячки та колишньої народної депутатки України Ірини Фаріон облаштують меморіальний простір на вулиці Томаша Масарика. Саме біля її будинку 19 липня 2024 року стався збройний напад, який забрав життя відомої української науковиці. Урочисте відкриття нового меморіального об’єкта заплановане на 19 липня 2026 року.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Львівської міської ради. Під час засідання члени виконкому підтримали створення мистецького меморіального простору, який має не лише увічнити пам’ять про Ірину Фаріон, а й стати місцем громадського осмислення її діяльності, ідей та внеску в українську культуру, мовознавство й державотворення.

    Фінансування робіт із реалізації проєкту забезпечить міське управління культури. Підставою для початку робіт стало звернення громадського об’єднання «Військово-волонтерська спілка “Лев’яче серце”, яке виступило ініціатором створення меморіального простору.

    У міській раді наголошують, що новий об’єкт має стати не традиційним пам’ятником, а сучасним громадським простором, який буде відкритим для мешканців Львова, туристів, студентів і всіх, хто захоче вшанувати пам’ять Ірини Фаріон або більше дізнатися про її життя та діяльність.

    Проєкт меморіалу розробила архітектурна команда Guess Line Architects. До творчого колективу увійшли архітектори Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Матвій Кузьмук, Ірина Чабаник, Анна Фітель та Єгор Перепелюк.

    Особливого символізму проєкту додає той факт, що серед його авторів є колишні студенти Ірини Фаріон. Архітектори зазначають, що для них ця робота стала не лише професійним викликом, а й особистою можливістю вшанувати пам’ять своєї викладачки, яка суттєво вплинула на їхнє світосприйняття та формування громадянської позиції.

    За задумом авторів, меморіальний простір покликаний стати місцем взаємодії, роздумів і пізнання постаті Ірини Фаріон.

    У поясненні до концепції зазначається, що меморіальна стела не повинна виконувати лише декоративну чи символічну функцію. Вона має спонукати відвідувачів до осмислення ідей, які відстоювала мовознавиця протягом усього життя, а також нагадувати про значення української мови як основи національної ідентичності.

    Архітектори наголошують, що простір має стати відкритою громадською локацією, де люди зможуть не лише покласти квіти, а й затриматися, ознайомитися з історією Ірини Фаріон, подумати над її спадщиною та її роллю в сучасній історії України.

    Центральним елементом меморіалу стане прямокутна мистецька стела сучасної форми. Її композицію побудували таким чином, щоб вирізані у конструкції літери формували два ключові слова — «мова» та «нація».

    Саме ці поняття автори проєкту вважають символами всього життєвого шляху Ірини Фаріон. Протягом десятиліть вона активно виступала за розвиток української мови, популяризацію національної культури та утвердження української державності.

    Навколо меморіальної стели планують облаштувати зелений громадський простір із деревами, декоративними травами та різнотрав’ям. Ландшафтне оформлення покликане створити атмосферу спокою, тиші та можливості для особистого осмислення.

    За словами розробників, поєднання архітектури та природного середовища має символізувати безперервність пам’яті та зв’язок поколінь.

    У Львівській міській раді зазначають, що новий меморіальний простір стане місцем проведення пам’ятних заходів, покладання квітів, громадських акцій та вшанування річниць, пов’язаних із життям Ірини Фаріон.

    Очікується, що відкриття меморіалу відбудеться саме 19 липня 2026 року, коли виповниться два роки з дня її загибелі.

    Нагадаємо, увечері 19 липня 2024 року на Ірину Фаріон було скоєно збройний напад біля її будинку на вулиці Томаша Масарика у Львові.

    Невідомий здійснив постріл, унаслідок чого мовознавиця отримала важке вогнепальне поранення голови. Її госпіталізували до лікарні у критичному стані.

    Лікарі кілька годин боролися за її життя, однак врятувати пацієнтку не вдалося. Того ж вечора Ірина Фаріон померла.

    Її смерть викликала широкий суспільний резонанс не лише в Україні, а й за її межами. Політики, науковці, діячі культури, громадські організації та представники української діаспори висловлювали співчуття рідним та закликали до швидкого і неупередженого розслідування злочину.

    Правоохоронні органи розгорнули масштабну спецоперацію із пошуку нападника. До розслідування були залучені співробітники Національної поліції, Служби безпеки України, прокуратури та інших силових структур.

    Вже 25 липня 2024 року правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві.

    Ним став 19-річний житель Дніпра В’ячеслав Зінченко.

    Йому повідомили про підозру у вчиненні умисного вбивства, після чого суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Наразі судовий розгляд кримінальної справи триває. Правоохоронці продовжують досліджувати всі обставини злочину, зокрема мотиви його скоєння, походження зброї та можливу причетність інших осіб.

    Ірина Фаріон була однією з найвідоміших українських мовознавиць і громадських діячок. Вона багато років викладала у Національному університеті «Львівська політехніка», була докторкою філологічних наук, професоркою, авторкою численних наукових праць і книг, присвячених українській мові.

    У різні роки Фаріон активно займалася громадською та політичною діяльністю, була народною депутаткою України VII скликання, брала участь у мовознавчих, освітніх та просвітницьких проєктах, регулярно виступала з лекціями та публічними дискусіями щодо розвитку української мови та національної ідентичності.

    У Львівській міській раді зазначають, що створення меморіального простору покликане зберегти пам’ять про Ірину Фаріон для майбутніх поколінь. Автори проєкту сподіваються, що новий простір стане не лише місцем скорботи, а й символом незламності української культури, мови та державності, за які Фаріон послідовно виступала протягом усього свого життя.

  • Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав відповідь на електронну петицію, в якій пропонувалося присвоїти звання «Герой України» посмертно відомій мовознавиці, професорці та народній депутатці Ірині Фаріон. Лист із відповіддю оприлюднено на офіційному сайті уряду.

    Шмигаль зазначив, що петиція, яку підписало понад 25 тисяч українців, буде розглянута нагородною комісією Міністерства освіти і науки України (МОН). «За інформацією МОН, вашу електронну петицію буде розглянуто на засіданні нагородної комісії зазначеного міністерства», – йдеться в документі.

    Ірина Фаріон, відома своїми суперечливими заявами та позиціями щодо мовної політики, викликала багато обговорень в суспільстві як за життя, так і після її смерті. 15 листопада 2023 року Фаріон була звільнена з Львівської політехніки, що підтвердив міністр освіти Оксен Лісовий, опублікувавши наказ про її звільнення. Цей крок став наслідком її критики щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ та інциденту, коли вона опублікувала особисті дані студента з Криму, що, за словами СБУ, призвело до його переслідування російськими спецслужбами.

    Проте, 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд ухвалив рішення поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, а також виплатити їй компенсацію за вимушений прогул у розмірі 123 тис. 927 грн.

    Незабаром після цього, ввечері 19 липня 2024 року, Ірина Фаріон померла в лікарні внаслідок замаху на її життя.

  • Знайдено пістолет, з якого вбили Ірину Фаріон

    Знайдено пістолет, з якого вбили Ірину Фаріон

    Слідство у справі резонансного вбивства відомої мовознавиці Ірини Фаріон продовжує розкривати нові деталі. Останні повідомлення свідчать про те, що ключовий елемент розслідування – пістолет “Форт 12-Р” – був знайдений у квартирі колишньої менеджерки компанії “Дніпромлин”.

    Згідно з матеріалами судового реєстру, обшук у цій квартирі проводився 14 серпня за рішенням Галицького районного суду Львова. Виявилося, що проживає у квартирі жінка, яка протягом чотирьох років орендує це житло разом із братом.

    Під час обшуку правоохоронці вилучили не лише пістолет “Форт 12-Р”, але й цілий арсенал предметів, які можуть бути доказами у справі. Серед вилученого: магазин для пістолета, 150 набоїв, різноманітні інструменти, два мобільні телефони, планшет, червоні рукавички, три гумові кульки, а також готівка у розмірі 100 євро та 1,9 тисяч доларів.

    Колишня менеджерка “Дніпромлину” заперечила проти арешту вилучених коштів, заявивши, що це її особисті заощадження. Попри це, наступного дня після обшуку жінку звільнили з роботи.

    Суд задовольнив клопотання слідчого лише частково, ухваливши рішення повернути вилучені готівкові кошти власниці, але наклав арешт на інші вилучені предмети, включаючи заготовку для глушника, металеве свердло та різець, які були знайдені в автогаражному кооперативі “Супутник-3”.

    Також судом було заарештовано предмет, схожий на глушник із бронзовою втулкою, а також товарні чеки “Нової пошти”. Ці чеки, за даними слідства, були знайдені в особи, яка пересилала посилки підозрюваному у вбивстві Фаріон В’ячеславу Зінченку.

    Що відомо про вбивство Ірини Фаріон

    • 19 липня, близько 19:30, невідомий вистрілив у Ірину Фаріон неподалік її дому, після чого втік.
    • Близько 20:00 Ірину Фаріон госпіталізували до лікарні святого Пантелеймона з вогнепальним пораненням голови. Керівниця анестезіологічної служби Першого ТМО Львова Наталія Матолінець розповіла що Ірині Фаріон провели операцію. Медикиня додала, що стан критичний: глибока мозкова кома.
    • О 23:33 керівниця анестезіологічної служби Першого ТМО Львова повідомила, що врятувати Ірину Фаріон не вдалось.
    • У Львові оголосили спеціальну поліцейську операцію для затримання стрільця — план “Перехоплення”. Пошуки стрільця тривають.
    • Напад на Ірину Фаріон кваліфікували за ч.1 ст.115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Стрільцеві загрожує позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.
    • Слідство розглядає кілька мотивів вбивства, зокрема громадська/політична діяльність і особиста неприязнь. Також слідчі не виключають у вбивстві “російський слід”.
    • Правоохоронці оголосили в розшук чоловіка, який може бути причетний до вбивства Ірини Фаріон. Він худорлявої статури, зростом приблизно — 170-180 см. У поліції оприлюднили фото і відео з розшукуваним.
    • У четвер, 25 липня, вдалося затримати підозрюваного у вбивстві Фаріон. Вже наступного дня йому оголосили підозру та обрали запобіжний захід. Слідство припускає, що стрілець – лише виконавець.
    • Поліція знайшла дачний будиночок, який міг використовувати як схованку вбивця мовознавиці Ірини Фаріон.
  • Донька Фаріон збирається продовжити справу матері

    Донька Фаріон збирається продовжити справу матері

    Донька відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, Софія Особа, заявила про намір продовжити справу своєї матері. У її планах – створення громадської організації та благодійного фонду.

    “Ми плануємо створити громадську організацію, благодійний фонд. Уже випустили марку з конвертом. Потім плануємо зробити пам’ятні знаки. Також думаємо десь у жовтні видати книгу її цитат, яка вже майже готова, під назвою “Орлиці не сповідаються перед гієнами”. Будемо продовжувати проєкти, які вона робила,” – зазначила Софія в інтерв’ю.

    Також Софія зазначила, що планується ведення YouTube-каналу її матері, але родина бере час для відновлення після втрати, чекаючи на сороковий день з дня її смерті. Окрім того, у Львові планують назвати вулицю на честь Ірини Фаріон, а в Києві – встановити пам’ятник або пам’ятну дошку. Також є ініціатива присвоїти їй звання Героя України.

    “Про пам’ятник нічого не чула, але думаю, що треба робити все, щоб Ірину Фаріон пам’ятали. Нам всі хочуть допомогти. Але перш ніж допомогти, треба погоджувати з родиною,” – підкреслила Софія.

    Вона також зазначила, що не планує йти в політику, але буде продовжувати справу своєї матері в інших сферах.

    Вбивство Ірини Фаріон: що відомо

    19 липня на Ірину Фаріон було здійснено замах. Вона отримала поранення голови внаслідок пострілу. Лікарі намагалися її врятувати, але того ж вечора вона померла в лікарні.

    25 липня стало відомо про затримання підозрюваного у вбивстві – 18-річного В’ячеслава Зінченка з Дніпра. Він відмовився давати свідчення, скориставшись своїм правом на це. Адвокат підозрюваного заявив, що доказів причетності його клієнта до злочину немає, і доказова база є сумнівною.

  • В’ячеслав Зінченко відмовився давати свідчення по вбивству Ірини Фаріон

    В’ячеслав Зінченко відмовився давати свідчення по вбивству Ірини Фаріон

    Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон, В’ячеслав Зінченко, відмовився давати свідчення у справі, пославшись на статтю 63 Конституції України. Закон дозволяє підозрюваному не свідчити проти себе. Цю інформацію підтвердив адвокат Зінченка, Ігор Сулима.

    В’ячеслав Зінченко послався на статтю 63 Конституції, за якою підозрюваний може не давати свідчення щодо себе.

    Адвокат Ігор Сулима заявляє, що доказів причетності хлопця немає, а доказова база сумнівна.

    «Ось вам доказова база. Немає ні пістолета, ні речей немає, нічого немає. Щодо записів з відеокамер, то по-моєму, там дві різні людини ходить. Один ходить як гоблін, вибачте, як мавпа така з розмашистими руками, а інший як звичайна людина», – заявив Сулима.

    Раніше слідство заявляло, що Зінченко спеціально змінював ходи й одяг.

    Сам Зінченко заявляв, що не вбивав Фаріон.

  • Нові подробиці щодо вбивства Ірини Фаріон

    Нові подробиці щодо вбивства Ірини Фаріон

    У справі про вбивство відомої української політикині і активістки Ірини Фаріон з’явилися нові важливі деталі. Підозрюваний у злочині був затриманий 25 липня, і вже наступного дня йому було оголошено підозру. Правоохоронці активно працюють над встановленням його зв’язків з неонацистськими групами у Російській Федерації.

    Під час брифінгу 26 липня перший заступник голови Служби безпеки України Сергій Андрущенко заявив, що розглядається версія щодо причетності спецслужб РФ. Також правоохоронці перевіряють причетність затриманого до неонацистського руху у РФ. Днями з’явилося відео, де російські “націонал-соціалісти” з руху NS/WP взяли на себе відповідальність за вбивство Фаріон.

    “Стосовно причетності вказаної особи здійснюється комплекс заходів. Вивчаємо його зв’язки на території України, так й за кордоном. Одна з версій – причетність спецслужб країни агресора до організації злочину”, – розповів Андрущенко

    За його словами, розглядаються й інші злочини на території України до яких міг бути причетний затриманий.

    Що наразі відомо про вбивство Ірини Фаріон:

    • Гільза спортивна, наразі на експертизі. Куля 9х18. Ці кулі поступали в Україну у 17-18 році, не бойові. Їх близько мільйона в країні.
    • Зброю наразі не знайдено.
    • Серед підозрюваних було 80 осіб, котрі були схожі на ймовірного вбивцю.
    • Поліція провела опитування 900 свідків.
    • Підозрюваний приїхав 9 липня з Дніпра до Львова.
    • У Львові хлопець зняв через Booking три різні оселі.
    • Маршрут хлопця відслідкували за 170 камерами спостереження.
    • Одяг, в якому хлопець стежив за Фаріон, він отримав Новою поштою. Замовляв їх до Дніпра через інтернет-магазини.
    • Серед версій — причетність росії до злочину.
    • Камера спостереження не захватила момент вбивства, але зняла підхід підозрюваного до місця вбивства й його підготовку. Та після — втечу.
    • Постріл був за 1,5-2 м від Ірини Фаріон.
    • Через півтори доби після вбивства хлопець повертається на потязі зі Львова до Дніпра.
    • У телефоні хлопця знайшли переписки, де він натякав на вбивство Фаріон, інструкції та «таємні документи КГБ».
    • Хлопець шукав інформацію про проросійських депутатів та місця їх мешкання вже після вбивства Фаріон. Міг готуватися до наступного вбивства.
    • Вбивство відбулося з переробленого пістолету.
    • Хлопець писав, що заради безпеки батька та матері усе тримає у таємниці.
    • До затримання хлопця готувалися 24 години.
    • Фаріон могла стати першою жертвою хлопця, бо була найбільш вразливою, не мала достатнього захисту.

    Крім цього, затриманому 18 років і він з Дніпра. 26 липня йому оголосили підозру в умисному вбивстві. За словами глави МВС Ігоря Клименка, є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у мовознавицю.

    Журналісти “Схем” (Радіо Свобода) з’ясували, цей хлопець навчався у Дніпровській гімназії № 62, займався футболом у Міській дитячо-юнацькій спортивній школі та грав у команді “МДЮСШ U-19”. Також брав участь у турнірі на підтримку ЗСУ “Осінь 2022”.

    ЗМІ також зв’язались з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік повідомив, що він служить, а сина давно не бачив, але про його затримання дізнався від дружини. За його словами, хлопець не говорив нічого, що б свідчило про неприязнь до Фаріон. Телефон матері вимкнений.

    У телефоні хлопця знайшли прощальний лист на випадок, якщо щось пішло б “не за планом”. В ньому він просить у батьків вибачення. У своїй записці він пише, що приховував це від сім’ї “заради їхньої безпеки” і тому, що не довіряв їм.

  • Затримано вбивцю Фаріон

    Затримано вбивцю Фаріон

    У Дніпрі правоохоронці затримали 18-річного хлопця, якого підозрюють у скоєнні вбивства мовознавиці Ірини Фаріон у Львові. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що операція із затримання була дуже непростою.

    «Щойно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко доповів мені про затримання в Дніпрі підозрюваного у скоєнні вбивства Ірини Фаріон. Протягом цих днів над розкриттям убивства працювали сотні фахівців Національної поліції України, СБУ та інших служб. Я вдячний кожному й кожній, хто щодня додавав більше фактів до картини злочину та наближає встановлення повної правди», – написав президент.

    За словами Зеленського, операція із затримання була складною і вимагала значних зусиль з боку правоохоронців. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко відзвітував про проведену роботу, підкресливши важливість злагодженої взаємодії різних служб. Наразі тривають необхідні слідчі дії та експертизи, і міністр внутрішніх справ зобов’язаний представити суспільству всі деталі справи.

    Смерть Ірини Фаріон

    19 липня Ірина Фаріон, колишня депутатка та відома мовознавиця, померла у лікарні після замаху. Вона була поранена в голову невідомим, який стріляв у неї у Львові на вулиці Масарика. Лікарі намагалися врятувати її життя, але стан Фаріон залишався критичним.

    Замах на Ірину Фаріон стався ввечері 19 липня. Сусіди розповіли, що протягом тижня на вулиці Масарика бачили молодого хлопця, який міг бути причетним до злочину. Опис вбивці, наданий сусідами, допоміг правоохоронцям у розслідуванні.

    За словами доньки Ірини Фаріон, Софії Семчишин, її мати планувала відпочити із сім’єю на морі. В останній день свого життя Фаріон забирала свого внука Дмитра із садочка і готувалася до поїздки.

    Прощання з Іриною Фаріон

    22 липня у Львові відбулося прощання з Іриною Фаріон. Похоронна церемонія розпочалася з прощальної панахиди у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. На церемонії були присутні рідні, друзі, колеги, військові та небайдужі львів’яни. Серед них були й однопартійці Фаріон, зокрема лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок та інші колишні депутати.

  • ВО “Свобода” оголосило винагороду $10,000 за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон

    ВО “Свобода” оголосило винагороду $10,000 за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон

    Політична партія “Свобода” в Україні вирішила взяти ініціативу в руки, пропонуючи винагороду у $10,000 за будь-яку інформацію, що допоможе у розслідуванні вбивства відомої мовознавиці Ірини Фаріон.

    “Товариство! Найперше нині ми зацікавлені у тому, аби знайти виконавця злочину — вбивства Ірини Фаріон. За будь-яку інформацію, яка допоможе правоохоронцям знайти нападника, чи його нинішнє місце перебування — гарантовано фінансову винагороду!”, — йдеться у заяві політичної партії.

    Наталія Ющук повідомила, що за інформацію про вбивцю Ірини Фаріон американське відділення “Свободи” пропонує винагороду у розмірі 10 тис. доларів Політична сила, до якої належала українська мовознавиця вказує, що гарантує анонімність у випадку надання інформації та просить усіх звертатись на їх електронну адресу: [email protected] Нагадаємо, що Ірину Фаріон було вбито 19 липня пострілом у голову. На похорони мовознавиці у Львові прийшли тисячі людей. Поліція не знайшла вбивцю Фаріон.

  • Чому могли вбити Ірину Фаріон

    Чому могли вбити Ірину Фаріон

    Ввечері 19 липня у Львові на вулиці Масарика біля будинку, де мешкала, було здійснено замах на колишню народну депутатку, професорку та мовознавицю Ірину Фаріон. Кілер здійснив один постріл і швидко втік. Внаслідок замаху Фаріон отримала вогнепальне поранення голови і, попри зусилля медиків, померла в лікарні о 23:20.

    Ця подія сколихнула країну, залишивши багато запитань без відповідей. Ось можливі версії причин вбивства та контекст, який може допомогти зрозуміти, чому це сталося.

    Версії

    На ніч з 19 на 20 липня поліція розглядала кілька версій причин вбивства Ірини Фаріон. Основні з них пов’язані з її громадською та політичною діяльністю, а також особистою неприязню до неї. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час нічного брифінгу зазначив, що версії можуть з’являтися й інші, і слідство триває.

    Громадська та політична діяльність

    Ірина Фаріон була відомою мовознавицею та активною політичною фігурою. Вона багато років виступала за захист української мови та культури, часто роблячи різкі заяви проти всього радянського та російського в Україні. Її діяльність неодноразово викликала суспільні дискусії та протести.

    Фаріон також була активною в політичній партії “Свобода” та займала радикальні позиції щодо заборони діяльності УПЦ (МП) в Україні. Це могло створити багато ворогів серед опонентів її політичних поглядів.

    Особиста неприязнь

    Фаріон мала своїх опонентів і серед колег, особливо після скандалу, пов’язаного з її комуністичним минулим, яке вона довго заперечувала. Після того, як у 2013 році журналісти знайшли документи, що підтверджували її належність до КПРС, її репутація зазнала серйозного удару. Хоча Фаріон пізніше підтвердила цей факт, її відносини з багатьма колегами залишалися напруженими.

    Останні події та скандали

    Нещодавно Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон через її висловлювання про російськомовних військових ЗСУ. Це також могло викликати незадоволення серед певних кіл. Крім того, Фаріон була замішана в скандалі, коли опублікувала у своїх соцмережах персональні дані проукраїнського студента з Криму, що призвело до його переслідування російськими спецслужбами.

    Підозрюваний

    Місцеві жителі помітили підозрілого незнайомця біля під’їзду Фаріон за кілька тижнів до замаху. Він був вдягнений неприродно тепло для спекотної погоди, що викликало підозру у мешканців. Поліція підтвердила, що цей незнайомець є головним підозрюваним у справі.

    Вбивство Ірини Фаріон залишається невирішеним, але кілька версій та обставин вказують на можливі причини. Її активна громадська та політична діяльність, радикальні погляди та особисті конфлікти могли стати приводом для цього злочину. Слідство триває, і правоохоронці продовжують працювати над розкриттям цього резонансного вбивства.