Golosnovinua.com

Позначка: Іскандер-М

  • Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

    Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

    Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

    Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

    Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

    Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

    При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

    За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

    Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

    Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

    Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

    За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

    Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

    Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

    Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

    Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

    Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

    Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

    Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

    Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

    Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

    Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

    Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

    Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

    Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

    Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

    Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Сили оборони знизили загрозу для столиці: пускові установки «Іскандер» у Брянській області тимчасово знерухомлені

    Сили оборони знизили загрозу для столиці: пускові установки «Іскандер» у Брянській області тимчасово знерухомлені

    Внаслідок успішних та точних дій Сил оборони України російські окупанти втратили можливість оперативно виводити на бойові позиції пускові установки ОТРК «Іскандер», які розташовані у Брянській області РФ і застосовуються для обстрілів Києва.

    Ключові деталі та оперативна обстановка

    • Своєчасне ураження: Оперативні дії українських підрозділів порушили логістику та технічну спроможність ворожих розрахунків до розгортання.
    • Тимчасове блокування: За наявними даними, російські пускові установки не зможуть пересунутися на позиції для здійснення ракетних запусків протягом щонайменше трьох діб.
    • Захист північного напрямку: Саме з Брянської області РФ ворог найчастіше здійснює пуски балістичних і крилатих ракет «Іскандер-М»/«Іскандер-К» по столиці та центральних областях України через мінімальний час підльоту.

    З оперативної інформації щодо обстановки:

    «Завдяки успішним діям Сил оборони України пускові установки оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер”, які розміщені в Брянській області РФ та використовуються для ударів по Києву, протягом найближчих трьох діб не зможуть пересунутися на позиції для пусків ракет».

  • Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили Збройних сил України змінили формат щоденних звітів про російські повітряні атаки і перестали вказувати точну кількість ракет, запущених противником. Зміна відбулася на тлі різкого посилення російських балістичних ударів та гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, передусім американських Patriot. Bloomberg пов’язує новий формат повідомлень із ситуацією навколо української ППО, однак джерело, ознайомлене з питанням, пояснює рішення Повітряних сил міркуваннями безпеки.

    Зміни можна простежити безпосередньо за ранковими зведеннями українських військових. Ще 8 серпня Повітряні сили повідомили, що Росія застосувала проти України шість балістичних ракет «Іскандер-М». Жодну з цих шести ракет, згідно з оприлюдненими тоді даними, перехопити не вдалося.

    Уже наступного дня формат змінився. У повідомленні про атаку на Одеську область військові зазначили, що російські війська застосовували балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети, однак їхньої точної кількості не назвали.

    Така сама ситуація повторилася після нового масштабного удару в ніч на 11 серпня. Росія атакувала Україну «Цирконами», балістичними ракетами та 120 безпілотниками, однак у ранковому зведенні Повітряних сил точну кількість запущених ракет знову не вказали. Водночас щодо безпілотників статистика залишилася детальною: ППО збила або подавила 98 дронів різних типів. Було зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 21 локації та падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.

    Таким чином, йдеться не про припинення Повітряними силами публікації інформації про російські атаки загалом. Військові продовжують повідомляти про типи застосованого озброєння, кількість безпілотників, результати роботи ППО, влучання та падіння уламків. Зі зведень зникла саме точна кількість застосованих противником ракет.

    Bloomberg звернув увагу, що зміна формату відбулася саме тоді, коли українська ППО дедалі частіше стикається з труднощами під час відбиття російських балістичних атак. За інформацією агентства, співрозмовник, ознайомлений із ситуацією, підтвердив сам факт зміни формату та пояснив його «заходами безпеки». Тобто твердження, що Повітряні сили офіційно перестали називати кількість ракет саме через їхню нестачу, було б надмірним спрощенням. Bloomberg проводить зв’язок між цими подіями, але офіційно заявленою причиною називаються міркування безпеки.

    Балістика стала однією з найбільших проблем української ППО

    На цьому тлі особливо показовою є статистика за липень. За даними Міністерства оборони, які наводить hromadske з посиланням на Bloomberg, протягом місяця Росія запустила 195 балістичних ракет, тоді як українській ППО вдалося збити лише 29.

    Це означає, що проблема полягає не просто у збільшенні загальної кількості повітряних цілей. Балістичні ракети залишаються значно складнішими для перехоплення, ніж більшість ударних безпілотників чи частина крилатих ракет.

    Однією з ключових систем, здатних протидіяти таким цілям, для України залишається американський Patriot. Саме тому запас перехоплювачів для цих комплексів безпосередньо впливає на можливість захищати Київ та інші великі міста від балістичних ударів.

    Проблему з боєкомплектом українські військові не приховували й раніше.

    Ще навесні начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат говорив, що Україна опинилася фактично «на голодному пайку» щодо ракет для систем ППО. Він окремо наголошував на дефіциті боєприпасів для Patriot, а також NASAMS та IRIS-T.

    У травні ситуація залишалася складною. Ігнат повідомляв, що пускові установки окремих українських підрозділів і батарей були «напівпорожніми», а кількість доступних ракет обмежена. Через проблеми з постачанням Києву доводилося звертатися до партнерів навіть із проханнями про невеликі партії — по п’ять-десять ракет для NASAMS та IRIS-T.

    Війна на Близькому Сході додатково вдарила по запасах

    Дефіцит не є виключно українською проблемою. На початку березня Bloomberg повідомляв про занепокоєння європейських країн через глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Європейські держави вже використовували власні запаси для підтримки України, тоді як бойові дії на Близькому Сході створили додатковий попит на такі боєприпаси.

    Особливо гостро питання постало навколо Patriot.

    За підрахунками Bloomberg у березні, після початку війни з Іраном Тегеран застосував понад 2100 ударних дронів та щонайменше 688 балістичних ракет. США та їхні союзники у відповідь використали понад тисячу перехоплювачів PAC-3. Це створило додаткове навантаження на глобальні запаси боєприпасів, які потрібні й Україні.

    Українська сторона впродовж останніх місяців неодноразово просила союзників прискорити передачу додаткових систем і ракет. Ще навесні Володимир Зеленський порушував це питання під час переговорів із європейськими лідерами та керівництвом НАТО, наголошуючи на необхідності підготувати українську ППО до наступної хвилі російських атак.

    Проблема стає ще гострішою через те, що Росія одночасно нарощує виробництво балістичних засобів ураження.

    Financial Times 11 серпня повідомила, що Росія нині виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць, тоді як протягом одного місяця вона вже спроможна застосувати майже 200 таких ракет. Видання також характеризує запаси перехоплювачів Patriot в України як критично обмежені.

    Росія намагається використати слабке місце

    Аналітики Інституту вивчення війни також звертають увагу на зміну російської стратегії. За оцінкою ISW, Москва переорієнтовує виробництво далекобійних засобів ураження на ті системи, які мають вищі шанси проривати українську протиповітряну оборону.

    Йдеться, зокрема, про збільшення ролі балістичних ракет та швидших реактивних ударних дронів. Аналітики вважають, що Кремль намагатиметься використовувати нестачу українських перехоплювачів і під час майбутньої зимової кампанії проти енергетичної інфраструктури.

    Особливе значення має і військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Під час атаки 11 серпня Росія застосовувала, зокрема, балістичні ракети північнокорейського походження. Українська влада повідомляє про надходження нових партій такого озброєння з КНДР.

    У результаті виникає небезпечна для України комбінація: Москва збільшує власне виробництво, отримує додаткове озброєння від Пхеньяна і водночас намагається використовувати обмежені запаси українських ракет-перехоплювачів.

    Україна хоче виробляти Patriot самостійно

    Саме тому Київ паралельно намагається вирішити проблему не лише новими поставками, але й локалізацією виробництва.

    За даними hromadske, Зеленський раніше заявляв, що питання виробництва ракет до Patriot в Україні було «політично» обговорене з президентом США Дональдом Трампом. Американський президент також допускав можливість передачі Україні відповідних виробничих технологій. Пізніше, однак, його позиція стала менш однозначною: Трамп заявляв, що остаточної згоди на передачу ліцензії ще не давав.

    Навіть у разі позитивного політичного рішення швидко усунути дефіцит не вдасться. Створення виробничих потужностей для складних протиракетних систем потребує часу, технологій, обладнання та інтеграції українських підприємств у західні виробничі ланцюги.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна залишається залежною від поставок партнерів.

    Зеленський заявляв, що США мають щомісяця передавати Україні певну кількість перехоплювачів Patriot, але визнавав: американських поставок може бути недостатньо. Київ тому розраховує також на запаси та закупівлі європейських держав.

    Що насправді означає зміна звітів Повітряних сил

    Нова практика не означає, що Україна перестала відстежувати кількість російських ракет або що Повітряні сили припинили інформувати суспільство про атаки. Йдеться саме про обмеження частини публічної деталізації.

    Станом на 11 серпня Повітряні сили продовжують називати типи застосованих Росією ракет, повідомляти про ударні безпілотники, роботу ППО, райони влучань та наслідки атак. Однак кількість запущених ракет у кількох останніх зведеннях не зазначається.

    І це важливе уточнення до гучної тези про те, що військові нібито приховують статистику «через нестачу ППО». Повідомлення Bloomberg не встановлює дефіцит Patriot як офіційно оголошену причину рішення. Агентство звертає увагу на збіг зміни формату зі значним падінням результативності проти балістики, тоді як джерело видання пояснює новий підхід заходами безпеки.

    Проте ширший контекст справді тривожний. Українські військові відкрито говорять про нестачу ракет, міжнародні медіа повідомляють про глобальний дефіцит перехоплювачів, Росія збільшує виробництво балістики, а статистика за липень показала, наскільки складно українській ППО стало протистояти таким ударам.

    Тож зникнення точної кількості ракет зі щоденних зведень стало лише найбільш помітною для суспільства зміною. Значно важливішою залишається проблема, що стоїть за нею: гонка між нарощуванням російського ракетного арсеналу та здатністю України і її партнерів забезпечити достатню кількість засобів для його перехоплення.

  • Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія вже здатна одночасно запустити по Україні залп із 77 балістичних ракет, а в перспективі Москва має намір збільшити цю кількість до 200 ракет за одну атаку. Про таку загрозу заявив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», в інтерв’ю Associated Press. За його словами, саме масовані балістичні удари залишаються одним із найнебезпечніших сценаріїв для української системи протиповітряної оборони.

    Бровді наголосив, що навіть часткове виконання російських планів означатиме різке зростання навантаження на українську ППО. Якщо Росія зможе одночасно застосовувати хоча б половину від заявлених 200 балістичних ракет, це означатиме близько сотні високошвидкісних цілей під час одного масованого удару. За словами командувача, практично всі вони будуть спрямовані проти України.

    Ситуацію ускладнює нестача ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot. Саме Patriot залишається головним засобом, який Україна має для перехоплення значної частини російських балістичних ракет. Associated Press зазначає, що дефіцит таких перехоплювачів уже впливає на можливості України під час великих комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує балістику, крилаті ракети та сотні ударних безпілотників.

    Проблема стала особливо помітною протягом останніх місяців. Під час одного з великих ударів наприкінці липня Росія застосувала понад 70 ракет, значна частина яких була балістичною, а також більше 280 ударних дронів. Тоді українська влада знову звернула увагу партнерів на критичну потребу в додаткових системах Patriot та ракетах до них.

    Бровді фактично пов’язує зростання російської ракетної загрози з необхідністю посилення українських далекобійних ударів. На його думку, одного лише перехоплення ракет у повітрі недостатньо. Значно ефективнішим способом зменшення потенційного залпу є систематичне ураження підприємств, які виробляють ракети, комплектуючі, двигуни, електроніку та інші елементи російського ракетного озброєння.

    Саме тому Україна дедалі активніше атакує військово-промислові підприємства, склади, логістичні об’єкти та іншу інфраструктуру на території Росії. За логікою командувача Сил безпілотних систем, завдання полягає не лише в знищенні вже виготовленої зброї, а й у порушенні самого виробничого циклу — від комплектуючих до доставки готових ракет у бойові частини.

    Нове попередження «Мадяра» збігається з даними української воєнної розвідки про прискорення роботи російського військово-промислового комплексу. Раніше заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький повідомив, що за основними типами ракет Росія виконує місячні виробничі плани приблизно на 110–120%, а за окремими позиціями перевиконання є ще більшим.

    Зокрема, у липні план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 був виконаний приблизно на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — удвічі вище запланованого показника. За словами Скібіцького, на липень росіяни планували виготовити 72 ракети Х-101, але фактично випустили 87. План із «Калібрів» становив 26 одиниць, тоді як виробництво сягнуло 29 ракет.

    Показовою стала й інтенсивність використання балістики. За даними української розвідки, у липні Росія запустила 198 балістичних та гіперзвукових ракет, включаючи ракети комплексу «Іскандер-М», перероблені ракети С-400 і «Циркони». Це стало найвищим місячним показником у 2026 році.

    Такі дані пояснюють, чому цифра у 77 ракет одночасного залпу не виглядає відірваною від реальної тенденції. Росія вже поступово збільшує кількість балістичних ракет у складі комбінованих атак. ISW раніше звертав увагу, що російські війська дедалі частіше формують ударні пакети з підвищеною часткою балістики саме через складність її перехоплення українською ППО.

    Окремим фактором є виробництво ракет «Іскандер». Відкриті українські оцінки вказували, що Росія здатна щомісяця випускати десятки таких ракет, паралельно використовуючи для ударів по наземних цілях інші системи. Це дозволяє Москві відновлювати значну частину запасів між великими атаками та поступово збільшувати щільність залпів.

    Втім, заява про майбутні 200 ракет потребує важливого уточнення. Бровді говорить про російські плани та потенційну можливість, а не про те, що РФ уже сьогодні здатна одночасно застосувати дві сотні балістичних ракет. Підтверджена ним поточна оцінка становить 77 ракет у залпі. Збільшення до 200 — це прогнозована або запланована російською стороною спроможність, строки досягнення якої публічно не називалися.

    Крім того, для такого масованого застосування недостатньо просто накопичити ракети. Росії потрібні пускові установки, підготовлені позиції, логістичне забезпечення, розвіддані щодо цілей і здатність синхронізувати удари з різних районів. Тому реальна кількість ракет у конкретній атаці залежатиме не лише від запасів, а й від кількості готових до застосування носіїв.

    На цьому тлі Бровді закликає партнерів України швидше фінансувати українські безпілотні програми. В тому самому інтерв’ю Associated Press він заявив, що його сили зараз забезпечені ресурсами лише приблизно на 14% від потреб, необхідних для повномасштабної кампанії проти російської військової інфраструктури в окупованому Криму. За його словами, проблема полягає не стільки у виробничих можливостях українських компаній, скільки у швидкості надходження фінансування.

    Бровді також повідомив, що протягом останніх місяців українські сили уразили понад 300 елементів російської протиповітряної оборони в Криму — від зенітних комплексів і радарів до засобів радіоелектронної боротьби. Це, за його словами, створює «вікно» для подальших атак українських дронів на військові об’єкти півострова. AP зазначає, що не могла незалежно перевірити всі наведені ним цифри.

    У підсумку загроза масованих балістичних ударів дедалі більше перетворюється на одну з центральних проблем української оборони. Росія одночасно збільшує виробництво ракет, намагається накопичувати їх і вдосконалює тактику комбінованих атак, тоді як Україна залежить від обмеженої кількості систем Patriot і запасів перехоплювачів.

    Саме тому теза Бровді про можливий залп у 200 ракет є не прогнозом конкретної найближчої атаки, а попередженням про напрямок, у якому Росія намагається розвивати свої ударні можливості. Якщо цей план бодай частково буде реалізовано, українська ППО зіткнеться з навантаженням іншого масштабу — і тоді вирішальне значення матимуть не лише додаткові Patriot, а й здатність України знищувати російські ракети ще до того, як вони потрапляють на пускові позиції.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.