Golosnovinua.com

Позначка: Іскандер

  • Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    У Київській області внаслідок чергової масованої повітряної атаки Росії в ніч на 11 липня виникла масштабна пожежа на одному з об’єктів інфраструктури. Вогонь охопив площу близько 4 тисяч квадратних метрів, а ліквідація займання тривала кілька годин і проходила в умовах постійної загрози повторних ударів. Для боротьби з вогнем було залучено значні сили та спеціальну техніку, зокрема підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежну службу міжнародного аеропорту «Бориспіль» та три пожежні поїзди. Остаточно локалізувати та ліквідувати пожежу рятувальникам вдалося лише вранці.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, займання сталося після російського удару по одному з інфраструктурних об’єктів Київської області під час нічної комбінованої атаки. Через інтенсивність пожежі полум’я швидко поширилося територією підприємства, охопивши площу близько чотирьох тисяч квадратних метрів.

    Такі масштаби займання вимагали проведення великої пожежно-рятувальної операції із залученням додаткових сил та спеціалізованої техніки.

    Ситуацію значно ускладнювала оперативна обстановка. За словами рятувальників, під час гасіння пожежі існувала реальна загроза повторних російських ударів по тому самому об’єкту.

    Рятувальники повідомили, що очікували можливих повторних обстрілів, однак попри небезпеку не припиняли роботи, продовжуючи локалізовувати пожежу та не допускаючи її подальшого поширення.

    Робота в умовах загрози повторних атак вже давно стала звичною для українських екстрених служб. Російські війська неодноразово застосовували тактику повторних ударів по місцях попередніх влучань, коли на місці вже працюють рятувальники, медики та комунальні служби. Саме тому під час ліквідації наслідків кожної атаки надзвичайники постійно підтримують зв’язок із військовими та відстежують інформацію про можливі нові повітряні загрози.

    До гасіння масштабної пожежі були залучені десятки рятувальників та значна кількість спеціальної техніки.

    Окрім підрозділів ДСНС, до ліквідації займання долучилася пожежна служба міжнародного аеропорту «Бориспіль», яка має спеціалізовану техніку для боротьби з масштабними пожежами на великих інфраструктурних об’єктах.

    Крім того, для забезпечення безперервного постачання води та підсилення угруповання пожежних було задіяно три пожежні поїзди.

    Пожежні поїзди застосовуються під час ліквідації великих загорянь на промислових підприємствах, складах, транспортній інфраструктурі та інших об’єктах, де необхідно забезпечити великі обсяги води або піноутворювачів. Їх використання свідчить про масштабність пожежі та складність проведення рятувальної операції.

    Рятувальники працювали на місці протягом усієї ночі.

    Основним завданням було локалізувати пожежу, не допустити перекидання полум’я на сусідні будівлі та мінімізувати ризики для критично важливих об’єктів інфраструктури.

    Лише станом на ранок 11 липня ДСНС повідомила про повну ліквідацію пожежі.

    Після цього рятувальники розпочали остаточне обстеження території, перевірку конструкцій, пошук прихованих осередків займання та оцінку ступеня пошкодження об’єкта.

    Інформація про загиблих або постраждалих внаслідок пожежі станом на ранок не надходила.

    Фахівці також встановлюватимуть остаточний обсяг руйнувань, завданих російським ударом, та визначатимуть можливі терміни відновлення пошкодженого інфраструктурного об’єкта.

    Масштабна пожежа стала одним із наслідків чергової комбінованої атаки Росії по території України.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, у ніч на 11 липня російські війська здійснили один із наймасштабніших повітряних ударів останніх днів.

    Противник одночасно застосував кілька типів ракетного озброєння та велику кількість ударних безпілотників.

    Зокрема, російські військові випустили шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотний літальний апарат.

    Основний удар був спрямований по різних регіонах України, а сили протиповітряної оборони впродовж ночі відбивали повітряний напад.

    Попри ефективну роботу української ППО, у низці областей були зафіксовані влучання, падіння уламків збитих цілей та пожежі.

    Однією з найбільш постраждалих традиційно стала Київщина, яка через близькість до столиці регулярно зазнає масованих повітряних атак.

    Російські війська систематично намагаються завдавати ударів по об’єктах енергетичної, транспортної та іншої критичної інфраструктури регіону, прагнучи ускладнити роботу систем життєзабезпечення, логістики та енергопостачання.

    Після завершення активної фази повітряної атаки в області до роботи одразу приступили рятувальники, енергетики, комунальні служби, правоохоронці та представники місцевої влади.

    Фахівці ліквідовують наслідки російського удару, оцінюють масштаби руйнувань, відновлюють пошкоджені комунікації та перевіряють стан інших об’єктів, які могли постраждати внаслідок вибухової хвилі або падіння уламків.

    Попри складні умови роботи та постійну загрозу повторних атак, екстрені служби продовжують виконувати свої завдання, забезпечуючи ліквідацію наслідків російських обстрілів і відновлення функціонування критично важливої інфраструктури Київської області.

  • РФ випустила 68 ракет і 351 дрон: головні наслідки атаки

    РФ випустила 68 ракет і 351 дрон: головні наслідки атаки

    У ніч на 6 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час. Основним напрямком удару стали Київ і Київська область. Російські війська застосували 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Попри роботу сил протиповітряної оборони, балістичні ракети та протикорабельні «Циркон»/«Онікс» прорвалися до цілей, спричинивши масштабні руйнування житлової забудови, численні пожежі та жертви серед мирного населення.

    За інформацією Повітряних сил, ворог випустив 23 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, шість протикорабельних ракет «Циркон»/«Онікс», 33 крилаті ракети Х-101, шість «Калібрів» та 351 безпілотник різних типів. Українська ППО знищила або подавила 363 повітряні цілі, серед яких майже всі крилаті ракети та більшість дронів. Водночас усі балістичні та протикорабельні ракети досягли цілей.

    Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони Києва. У Подільському районі ракета влучила у дев’ятиповерховий житловий будинок, зруйнувавши частину під’їзду. У Дарницькому районі ракета впала між житловими будинками, пошкодивши багатоповерхівки, а також спричинила масштабні пожежі. Загалом у столиці пошкоджено близько 30 житлових будинків, а роботи з ліквідації наслідків тривали більш ніж на 20 локаціях.

    За останніми офіційними даними, у Києві загинули 11 людей, ще 46 отримали поранення, серед них троє дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під ними ще можуть перебувати люди. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час рятувальної операції вдалося врятувати 64 людини, серед яких двоє дітей.

    У зв’язку з трагедією 7 липня у столиці оголошено День жалоби. На адміністративних будівлях приспустять державні прапори, а всі розважальні заходи в місті скасовано.

    Не менш складна ситуація склалася на Київщині. Найбільше постраждало Вишневе Бучанського району, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа. Через загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів місцева влада організувала евакуацію мешканців із небезпечної зони. Тимчасово евакуйовано понад 500 людей, а для охочих залишити місто відкрили два пункти евакуації у Вишневому та Крюківщині.

    За словами голови Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, територію навколо місця влучання оточили правоохоронці через небезпеку повторних вибухів. Жителів закликають не наближатися до місця події та виконувати рекомендації рятувальників.

    Унаслідок атаки на Київщині загинули троє людей, ще 15 отримали поранення, серед них дев’ятимісячна дитина. Пошкоджень зазнали житлові будинки, підприємства та інші об’єкти цивільної інфраструктури у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах.

    Наслідки удару позначилися й на роботі транспортної інфраструктури. Через пошкодження залізничної мережі «Укрзалізниця» змінила маршрути низки пасажирських поїздів, а на фастівському напрямку організувала автобусне сполучення між Бояркою та Києвом. Крім того, через російські обстріли були зафіксовані аварійні відключення електроенергії у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною, через яку цього разу не вдалося перехопити російські балістичні ракети, став дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Він закликав міжнародних партнерів, насамперед США та європейські країни, прискорити ухвалення рішень щодо постачання додаткових засобів протиповітряної оборони, наголосивши, що саме від цього залежить життя українців.

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація зберігає значний потенціал для здійснення регулярних масованих ракетних атак по території України. За його словами, російський військово-промисловий комплекс щомісяця виробляє близько 120 балістичних ракет, що дозволяє Кремлю підтримувати високий рівень ракетної загрози та продовжувати терор українських міст.

    Про це глава держави повідомив під час звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у Києві. Значна частина його виступу була присвячена актуальним викликам у сфері безпеки, посиленню протиповітряної оборони та необхідності подальшої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    За словами Зеленського, нинішні темпи виробництва озброєнь у Росії свідчать про те, що Кремль продовжує робити ставку на військову ескалацію та ракетний терор проти цивільного населення.

    «Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України через їхню високу швидкість, складність перехоплення та значну руйнівну силу. Водночас російська армія активно застосовує також крилаті ракети, авіаційні засоби ураження та ударні безпілотники.

    «Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність, однак масштаби російського виробництва ракет та безпілотників вимагають постійного посилення оборонних спроможностей держави. Саме тому Україна продовжує працювати із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та боєприпасів до них.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про чергову масштабну комбіновану атаку, яку Росія здійснила напередодні. За його словами, лише за одну добу окупанти застосували сотні засобів повітряного нападу, поєднавши використання балістичних ракет, крилатих ракет та великої кількості ударних дронів.

    Президент повідомив, що внаслідок останнього масованого удару загинули 23 людини, серед яких були діти. Ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    «Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня», – заявив глава держави.

    За його словами, такі атаки свідчать про те, що Росія продовжує використовувати тактику виснаження української системи протиповітряної оборони, комбінуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи сил ППО.

    Експерти зазначають, що одночасне застосування великої кількості безпілотників, крилатих та балістичних ракет дозволяє ворогу створювати додаткове навантаження на систему захисту повітряного простору. Саме тому питання забезпечення України сучасними системами ППО залишається одним із пріоритетних у переговорах із партнерами.

    Окремо Зеленський звернув увагу на масштаби російських запасів високоточного озброєння. За оцінками української розвідки, попри постійне використання ракет у війні проти України, Росія зберігає значні резерви та продовжує їх поповнювати завдяки роботі оборонної промисловості.

    Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що станом на літо 2025 року Росія накопичила понад 1950 стратегічних ракет різних типів. Серед них – до 500 балістичних ракет «Іскандер-М», близько 300 крилатих ракет «Іскандер-К», сотні крилатих ракет Х-101, Х-22 та Х-32, морські ракети «Калібр», а також до 150 гіперзвукових ракет «Кинжал».

    Фахівці наголошують, що поєднання значних запасів і стабільного виробництва дозволяє Росії проводити кілька масштабних ракетних кампаній щомісяця без суттєвого виснаження арсеналів.

    Крім того, Москва продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників типу Shahed та їхніх модифікацій. За оцінками українських військових, саме дрони дедалі частіше стають основним інструментом нічних атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про нещодавню доповідь української розвідки щодо подальших планів Росії. За його словами, Кремль уже визначив нові пріоритетні цілі для ударів і намагається завдати максимальної шкоди українському оборонно-промисловому комплексу.

    Президент повідомив, що російське керівництво розглядає розвиток українських оборонних технологій як одну з головних загроз для власних військових планів. Йдеться насамперед про українські програми зі створення сучасних ракетних систем, засобів перехоплення балістичних цілей та виробництва далекобійного озброєння.

    За словами Зеленського, саме тому Росія може концентрувати свої майбутні удари на підприємствах оборонної галузі та об’єктах, які беруть участь у виробництві нових видів озброєння.

    Українська влада наголошує, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із ключових напрямків зміцнення обороноздатності держави. В умовах затяжної війни це дозволяє зменшувати залежність від зовнішніх постачань та оперативніше реагувати на загрози.

    Звертаючись до представників держав-членів НАТО, Зеленський наголосив, що подальше посилення протиповітряної оборони України залишається критично важливим завданням.

    За його словами, зростання російського виробництва ракет і безпілотників означає, що загроза масованих атак не лише зберігатиметься, а й може посилюватися. Саме тому Україна потребує додаткових систем ППО, сучасних радарів та запасів ракет-перехоплювачів.

    Президент підкреслив, що кожна нова система протиповітряної оборони означає врятовані життя мирних громадян, захищені об’єкти інфраструктури та зменшення наслідків російських ударів.

    На тлі активізації російських атак Київ продовжує закликати міжнародних партнерів до прискорення військової допомоги. В українському керівництві наголошують, що саме зміцнення протиповітряної оборони залишається одним із найефективніших способів захисту населення від ракетного терору та збереження стабільності в умовах війни.

  • Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення нових санкцій проти російських військових, причетних до ракетних ударів по Україні, а також проти суден тіньового флоту РФ, які використовуються для забезпечення воєнної логістики Кремля.

    Про це повідомили в Офісі президента.

    До першого санкційного пакета увійшли 127 російських військових, відповідальних за масовані ракетні удари по українських містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах. Під санкції потрапили командири підрозділів дальньої авіації Повітряно-космічних сил РФ, які застосували понад 4 100 крилатих ракет повітряного базування та аеробалістичних ракет «Кинджал».

    Серед епізодів, за які запроваджено санкції, — удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, атака на багатоповерхівку в Тернополі 19 листопада 2025 року, де загинули 38 людей, зокрема восьмеро дітей, а також бомбардування Маріуполя у березні 2022 року із застосуванням фугасних авіабомб.

    Окремо санкції ввели проти командирів ракетно-артилерійських підрозділів Сухопутних військ РФ, які здійснили понад 1 100 ударів крилатими ракетами «Іскандер-К» та балістичними ракетами «Іскандер-М».

    За даними Офісу президента, саме ці підрозділи причетні до удару по кафе-магазину в селі Гроза Харківської області 5 жовтня 2023 року, де загинули 59 людей, атаки на центр Сум 13 квітня 2025 року, внаслідок якої загинули 35 людей, зокрема двоє підлітків, а також ракетного удару по Чернігову 17 квітня 2024 року, де жертвами стали 18 людей, ще 78 отримали поранення.

    До другого санкційного пакета внесли 29 цивільних торговельних суден, які Росія використовує для перевезення вантажів військового призначення. За інформацією української влади, ці судна регулярно транспортують озброєння, боєприпаси, військову техніку та особовий склад.

    Більшість із них уже перебувають під санкціями США, Європейського Союзу та Великої Британії. Україна планує продовжити координацію із західними партнерами для синхронізації обмежень щодо інших суден тіньового флоту РФ.

    В Офісі президента наголосили, що санкційна політика залишається одним із ключових інструментів тиску на Росію та її військову інфраструктуру. Україна також продовжує роботу над міжнародною ізоляцією російського тіньового флоту, який Кремль активно використовує для обходу нафтових санкцій та забезпечення логістики в умовах війни.

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.