Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі завісили намальованим фасадом і розпочали демонтаж, повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Раніше у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявляли, що йдеться про «реставрацію фасаду».
Однак очевидні ознаки демонтажу та вивезення історичних матеріалів свідчать про інше. З середини будівлі чутні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу та складані балки міжповерхових перекриттів.
Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».
Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.
Скандал із пошкодженням історичної будівлі на Андріївському узвозі, 18 у Києві, продовжує розгортатися. Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що власник пам’ятки зобов’язаний негайно зупинити будь-які роботи та допустити фахівців для обстеження.
У повідомленні йдеться, що видано Припис із вимогою припинити «реставраційні» дії, які викликали занепокоєння експертів та містян. Спеціалісти Департаменту мають оцінити стан збереження будівлі, характер виконаних робіт і спосіб її використання.
У КМДА наголосили: за результатами огляду будуть вжиті заходи реагування, передбачені законодавством.
Також чиновники нагадали власнику про обов’язок, визначений Законом України «Про охорону культурної спадщини»: підтримувати пам’ятку у належному стані, вчасно проводити ремонт і захищати її від пошкоджень та руйнувань.
Будівля на Андріївському узвозі, 18 — одна з історичних перлин Подолу. Громадськість неодноразово скаржилася на втручання під виглядом реставрації, які більше нагадують реконструкцію із ризиком втрати автентичності.
У самому серці Львова — на площі Ринок між історичними кам’яницями №37 і №38 — вже пів року висить масивна вентиляційна труба, встановлена незаконно. Попри те, що обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення, а численні перевірки та припис Міністерства культури встановили порушення, демонтаж так і не відбувся.
Про скандал публічно заявила народна депутатка від партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка очолює парламентський комітет з питань регіонального розвитку та містобудування. Вона оприлюднила допис із фото і жорсткою риторикою: мовляв, вентиляційна труба “як сталева змія повилася історичним фасадом” і принизила не лише мешканців, а й ціле місто. Політикиня заявила, що зверталась до Мінкульту, Львівської ОВА, міської ради та поліції — всі погодились: роботи проведено незаконно, однак жодна інституція не довела справу до кінця.
фото Олени Шуляк
Йдеться про приміщення в кам’яниці Ґросваєрській (пл. Ринок, 37), яке у 2019 році придбала фірма «Дейлор Консалт» за 45,5 млн грн. За кілька місяців компанію переписали на двох депутатів Львівської міської ради від «Європейської солідарності» — Олексія Різника та Юрія Ломагу. Нині фірма належить їхньому бізнес-партнеру, ексспіввласнику Винниківської тютюнової фабрики Олександру Свіщову.
У 2021 році Львівська міська рада зафіксувала самовільні роботи на пам’ятці та видала припис на їх припинення. Згодом, у 2024-2025 роках, «Дейлор Консалт» отримала дозвіл на реставрацію приміщень під заклад харчування, однак масивну вентиляційну трубу встановили окремо — без проєкту та дозволів.
Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко заявив, що місто виконало все в межах своїх повноважень і не може впливати на ситуацію через зміну законодавства — з 2022 року муніципалітети позбавлені права самостійно проводити перевірки на будівельних об’єктах. Зараз для цього потрібен дозвіл від Мінкульту, якого Львівська міськрада неодноразово безрезультатно домагалася.
Мінкульт, зі свого боку, видав розпорядження на демонтаж, але не вжив жодних заходів щодо його виконання. І саме комітет Верховної Ради, очолюваний Шуляк, має всі повноваження ініціювати перевірку бездіяльності міністерства, наголошує міська влада.
Ситуація на площі Ринок перетворилась на символ правового паралічу: безкарне руйнування історичної спадщини, повна безвідповідальність державних структур та комерційні інтереси, що перекривають закон.
У центрі Києва знову розгорається скандал навколо чергової історичної будівлі. Йдеться про колишні лазні купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, зведені ще у 1822 році. Сьогодні власники цієї нерухомості намагаються через суд позбавити її охоронного статусу, щоб відкрити дорогу для забудови.
Будівля належить ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” — компанії, яку пов’язують із бізнес-групою братів Дроботів і колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим. Ці імена не нові у скандалах навколо київської землі та забудов. Група Дробота вже “засвітилася” у спробах забудови набережної Русанівської протоки. Плачков — політик з великим досвідом і широкими зв’язками.
“Корпоративні рішення ЛТД” намагаються через суд скасувати рішення КМДА, яким споруда отримала статус об’єкта культурної спадщини. Аргументи традиційні: “споруда втратила автентичність”, “права власника порушено”, “хотіли реконструювати під бізнес-центр”.
Першу судову інстанцію бізнесмени програли: Київський окружний адмінсуд став на бік міської влади й прокуратури. Але компанія вже готує апеляцію. І громадські активісти попереджають: битва за старовинні лазні лише починається.
Будівля розташована у Центральному історичному ареалі Києва — це надзвичайно цінна територія. Більше того, вона потрапляє під охорону кількох заповідних зон: археологічної, історичної та архітектурної.
Але замість збереження пам’ятки власники бачать перед собою лише бізнес-проєкт: кілька сотень квадратних метрів у самому центрі столиці — ідеальна ділянка для будівництва апарт-готелю чи офісного центру.
Підозрілі моменти
У 2023 році будівельники частково демонтували дах старовинної будівлі без належних погоджень.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом самоправства та руйнування об’єкта культурної спадщини. Але через кілька місяців слідство фактично “заглохло” — ні підозр, ні реальних наслідків.
Паралельно юристи компанії почали оскаржувати охоронний статус будівлі в суді.
У позовах власники будівлі наполягають, що на момент купівлі вона не мала статусу пам’ятки. Хоча логіка проста: купуєш об’єкт у центрі історичного Києва — будь готовий до обмежень.
Варто нагадати: У 2023 році КМДА надала будівлі охоронний статус саме через її архітектурну і культурну цінність: це одна з небагатьох споруд пізнього класицизму у Києві, що збереглася до наших днів.
Знищення цієї споруди дозволить забудувати ділянку на Набережно-Хрещатицькій щонайменше семиповерховим апарт-готелем. Із нинішньою ринковою ціною нерухомості в центрі Києва — це проєкт на десятки мільйонів доларів. Саме тому боротьба буде запеклою.
До того ж, бізнес-група, що стоїть за “Корпоративними рішеннями”, має давні зв’язки в політичних колах і досвід “вирішення питань”. Тож активісти та юристи побоюються: без суспільного тиску справу можуть “порєшать” на етапі апеляції або касації.
Суспільний розголос — єдина реальна перепона на шляху забудови історичного Києва. 20 травня має відбутися наступне судове засідання у справі щодо укладення охоронного договору на будівлю. А також триває друга спроба бізнесменів оскаржити охоронний статус.
Історія лазень Бубнова — це черговий тест на те, чи здатне українське суспільство захистити своє місто від перетворення його на безликий комерційний анклав.
Група львівського тютюнового контрабандиста Григорія Козловського розширює свій вплив на столичний регіон за протекції Дениса Шмигаля. На проблематику звернули увагу після провалу асфальту біля історичної будівлі в центрі Києва, яку Козловський планує знести під забудову.
Нагадаємо, 8 березня 2025 року депутат Київської міської ради Ксенія Семенова у своєму Фейсбук виставила фото, на якому видно масштабний провал асфальту на Музейному провулку в який потрапили декілька автомобілів.
ФОТО: Скріншот посту в Фейсбук Ксенії Семенової
На фото відреагували ряд київських активістів, які спеціалізуються на питаннях руйнування історичних архітектурних пам’яток Києва для подальшої незаконної забудови земельних ділянок.
Зокрема Дмитро Петров зазначив, що ще у 2021 році місьрада включила садибу 1819 р. на Музейному провулку у список будівель, яким загрожує небезпека на наклала мораторії на її знесення або перебудову. А у 2023 році до Мінкульту була подана облікова документація щодо включення обʼєкту до державного реєстру памʼяток.
Але схоже, що ніякий “реєстр пам’яток” не врятує історичну будівлю від знесення, так як за забудовою стоїть відомий львівський рейдер Григорій Козловський та прем’єр Денис Шмигаль.
Так, згідно даних державних реєстрів ділянка в 15 соток в провулку Музейний 8а (кадастровий №8000000000:82:012:0023)” на якій розміщена історична будівля належить “ТОВ “Київторгремпроект”.
ФОТО: Ділянка в 15 соток в провулку Музейний 8 а біля Кабміну
В осени 2023 року у “Київторгремпроект” змінився власник – ним став львівський контрабандист Григорій Козловський, відомий також рейдерськими захопленнями ділянок та історичних споруд в центрі Львова, з подальшим їх знищенням та перебудовою під розважальні заклади.
Через декілька місяців після заходу Григорія Козловського у “Київторгремпроект”, історичну будівлю на Музейному провулку обнесли зеленим парканом на якому з’явилося оголошення про початок проведення інженерних робіт для нової забудови.
ФОТО: Історичну будівлю на Музейному провулку обнесли зеленим парканом під забудову
Варто відзначити, що фактичне знесення історичної будівля та забудова ділянки Григорієм Козловським можливе виключно за сприяння прем’єра Дениса Шмигаля, якому підпорядковується Мінкульт.
Нагадаємо, Денис Шмигаль як і Григорій Козловський родом із Західної України, мають ряд спільних бізнес інтересів. Зокрема Григорій Козловський входить до так званої групи “ТриК” – (Козицький, Козловський, Костюк). Де Козицький Максим – голова Львівської ОВА, Козловський Григорій – львівський бандит, рейдер та тютюновий контрабандист, Василь Костюк – один з найкрупніших в Україні конвертор та “мийщик”.
Діяльності львівської групи “Козицький-Козловський-Костюк” на загальнодержавному рівні сприяє Денис Шмигаль, допомагаючи учасникам отримувати доступ до корупційних схем та уникати кримінальної відповідальності. Детально про зв’язки прем’єра Шмигаля з Козловським, Козицьким та Костюком у наступному нашому журналістському розслідуванні.
