Позначка: історична пам’ятка

  • У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці на Буковині сталася часткова руйнація однієї з оборонних стін. Інцидент відбувся 17 квітня, про що повідомив міський голова Хотина Андрій Дранчук у своєму Telegram-каналі. За його словами, обвал є суттєвим, однак унаслідок події ніхто не постраждав.

    Після інциденту територію поблизу пошкодженої ділянки оперативно обмежили для відвідування туристичних груп. Адміністрація фортеці та профільні служби розпочали фіксацію наслідків руйнування, а також попередню технічну оцінку стану конструкцій, щоб визначити масштаби пошкоджень і ризики подальшої деградації споруди.

    Міська влада заявила, що першочерговим завданням є стабілізація ситуації та недопущення подальшого руйнування історичної пам’ятки. На місці працюють фахівці, які документують стан об’єкта та готують технічні висновки, необхідні для подальших реставраційних робіт.

    Міський голова наголосив, що громада вже залучена до пошуку можливих джерел фінансування для відновлення пошкодженої частини фортеці. Розглядаються варіанти державних програм, міжнародних грантів та співпраці з культурними фондами.

    «Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт», — зазначив Андрій Дранчук.

    Після появи інформації про обвал у соціальних мережах почали поширюватися відео, на яких нібито зафіксовано момент руйнування стіни. Водночас офіційно не підтверджено, що ці матеріали справді відображають саме цю подію.

    Фахівці звертають увагу, що в сучасних умовах частина відео може бути змонтована або створена за допомогою технологій штучного інтелекту, тому наразі триває перевірка всіх доступних матеріалів.

    Хотинська фортеця є однією з найвідоміших фортифікаційних пам’яток України та важливим туристичним об’єктом Чернівецької області. Вона розташована на високому березі Дністра і протягом століть відігравала стратегічну оборонну роль.

    Її історія сягає XIII–XIV століть, коли на місці давнього укріплення почалося формування кам’яної фортеці. У різні періоди вона перебувала під контролем Молдавського князівства, Османської імперії, Речі Посполитої та інших держав, що відображає складну історію регіону.

    Однією з найвідоміших подій є Хотинська битва 1621 року, коли об’єднані війська Речі Посполитої та козацького війська під проводом Петра Сагайдачного зупинили наступ Османської імперії. Ця подія стала важливою віхою у воєнній історії Східної Європи XVII століття.

    Фортеця неодноразово зазнавала пошкоджень у ході воєнних дій, однак кожного разу частково відновлювалася. У 2007 році її включили до переліку «Семи чудес України» як одну з найцінніших історико-культурних пам’яток країни.

    Наразі фахівці проводять детальне обстеження конструкцій, щоб визначити причини обвалу та можливі ризики для інших частин фортеці. Основна увага приділяється запобіганню подальшому руйнуванню та збереженню автентичних елементів споруди.

    Окремо розглядається питання розробки комплексного плану реставрації, який може включати як консерваційні роботи, так і повне відновлення пошкодженої ділянки.

    Проблема збереження історичних пам’яток в Україні залишається актуальною, особливо для об’єктів, які перебувають під впливом погодних умов, часу та недостатнього фінансування реставраційних робіт. Експерти неодноразово наголошували на необхідності системного підходу до охорони культурної спадщини та регулярного технічного моніторингу таких споруд.

    Причини обвалу стіни у Хотинській фортеці наразі офіційно не встановлені.

  • Чому держава зволікає з ремонтом костелу Святого Миколая після обстрілу

    Чому держава зволікає з ремонтом костелу Святого Миколая після обстрілу

    Три місяці після російського обстрілу костел Святого Миколая у Києві залишається без вікон та критично необхідного ремонту. Будівля, що є пам’яткою архітектури національного значення, продовжує руйнуватися через зволікання з консерваційними роботами.

    20 грудня 2024 року російська ракета пошкодила костел Святого Миколая, вибивши вікна та пошкодивши дах. Однак Міністерство культури досі не розпочало жодних термінових заходів для збереження споруди.

    Парафіяни звернулися до балансоутримувача костелу — Національного будинку органної та камерної музики — з проханням дозволити їм власним коштом прибрати уламки та розпочати ремонт. Проте без дозволу державних органів вони не можуть цього зробити.

    У громаді костелу наголошують, що бездіяльність влади лише погіршує ситуацію. Через пробитий дах дощ і сніг потрапляють всередину будівлі, спричиняючи намокання дерев’яних конструкцій та утеплювача.

    Фахівці попереджають: якщо не вжити заходів найближчим часом, костел може зазнати серйозних пошкоджень, що значно ускладнить його подальше відновлення.

    Попри неодноразові звернення парафіян та небайдужих громадян, офіційної реакції від Міністерства культури немає.

    Громада костелу закликає владу негайно втрутитися та розпочати аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти унікальну історичну пам’ятку.

  • Журналісти дізналися як львівський бізнесмен Козловський отримав право знести історичну будівлю в центрі Києва

    Журналісти дізналися як львівський бізнесмен Козловський отримав право знести історичну будівлю в центрі Києва

    Група львівського тютюнового контрабандиста Григорія Козловського розширює свій вплив на столичний регіон за протекції Дениса Шмигаля. На проблематику звернули увагу після провалу асфальту біля історичної будівлі в центрі Києва, яку Козловський планує знести під забудову.

    Про це пишуть журналісти видання 360ua.news.

    Нагадаємо, 8 березня 2025 року депутат Київської міської ради Ксенія Семенова у своєму Фейсбук  виставила фото, на якому видно масштабний провал асфальту на  Музейному провулку в який потрапили декілька автомобілів.

    ФОТО: Скріншот посту в Фейсбук Ксенії Семенової

    На фото відреагували ряд київських активістів, які спеціалізуються на питаннях руйнування історичних архітектурних пам’яток Києва для подальшої незаконної забудови земельних  ділянок.

    Зокрема Дмитро Петров зазначив, що  ще у 2021 році місьрада включила садибу 1819 р. на Музейному провулку у список будівель, яким загрожує небезпека на наклала мораторії на її знесення або перебудову. А у 2023 році до Мінкульту була подана облікова документація щодо включення обʼєкту до державного реєстру памʼяток.

    Але схоже, що ніякий “реєстр пам’яток” не врятує історичну будівлю від знесення, так як за забудовою стоїть відомий львівський рейдер Григорій Козловський та прем’єр Денис Шмигаль.

    Так, згідно даних державних реєстрів ділянка в 15 соток в провулку Музейний 8а (кадастровий №8000000000:82:012:0023)” на якій розміщена історична будівля належить “ТОВ “Київторгремпроект”.

    ФОТО: Ділянка в 15 соток в провулку Музейний 8 а біля Кабміну

    В осени 2023 року у “Київторгремпроект” змінився власник – ним став львівський контрабандист Григорій Козловський, відомий також рейдерськими захопленнями ділянок та історичних споруд в центрі Львова, з подальшим їх знищенням та перебудовою під розважальні заклади.

    Через декілька місяців після заходу Григорія Козловського у “Київторгремпроект”, історичну будівлю на Музейному провулку обнесли зеленим парканом на якому з’явилося оголошення про початок проведення інженерних робіт для нової забудови.

    ФОТО: Історичну будівлю на Музейному провулку обнесли зеленим парканом під забудову

    Варто відзначити, що фактичне знесення історичної будівля та забудова ділянки Григорієм Козловським можливе виключно за сприяння прем’єра Дениса Шмигаля, якому підпорядковується Мінкульт.

    Нагадаємо, Денис Шмигаль як і Григорій Козловський родом із Західної України, мають ряд спільних бізнес інтересів. Зокрема Григорій Козловський входить до так званої групи “ТриК” – (Козицький, Козловський, Костюк). Де Козицький Максим – голова Львівської ОВА, Козловський Григорій – львівський бандит, рейдер та тютюновий контрабандист, Василь Костюк – один з найкрупніших в Україні конвертор та “мийщик”.

    Діяльності львівської групи “Козицький-Козловський-Костюк” на загальнодержавному рівні сприяє Денис Шмигаль, допомагаючи учасникам отримувати доступ до корупційних схем та уникати кримінальної відповідальності. Детально про зв’язки прем’єра Шмигаля з Козловським, Козицьким та Костюком у наступному нашому журналістському розслідуванні.