Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник патронажної служби мера Олексій Комаров.
Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.
Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.
Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.
У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.
Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.
«Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.
Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.
Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.
За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.
Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.
Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.
Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.
«Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.
Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.
Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.
Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.
Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.
У самому центрі історичного Києва на продаж виставили одну з найцікавіших будівель Андріївського узвозу. Йдеться про окрему споруду за адресою Андріївський узвіз, 10А, яка є пам’яткою архітектури початку XIX століття та належить до забудови, що формувала унікальний образ старого Подолу понад двісті років тому.
Інформація про продаж з’явилася на сайтах столичних агентств нерухомості та одразу привернула увагу фахівців ринку, архітекторів і поціновувачів історичної спадщини Києва. Будівля розташована на одній із найвідоміших туристичних вулиць України — неподалік Андріївської церкви, Замкової гори та десятків культурних локацій, які щороку відвідують тисячі туристів.
Згідно з інформацією продавців, загальна площа споруди становить близько 380 квадратних метрів. Будинок має три поверхи та належить до нежитлового фонду. У рієлторських описах зазначається, що об’єкт може використовуватися як ресторан, кафе, бутик-готель, мистецька галерея, шоурум, представницький офіс або навіть приватна резиденція.
Особливістю споруди є її розташування. Будинок знаходиться на парній стороні Андріївського узвозу, неподалік перетину з Боричевим Током і навпроти будівлі посольства Бразилії в Україні. Завдяки цьому майбутній власник отримає не лише престижну адресу, а й одну з найкращих туристичних локацій столиці.
У будівлі передбачено кілька окремих входів. Два виходи ведуть безпосередньо на Андріївський узвіз, ще три — у внутрішній закритий дворик. Там облаштовано терасу, яку можна використовувати для літнього майданчика ресторану або зони відпочинку. Крім того, є ще одна тераса з панорамним видом на історичний Київ та Андріївську церкву.
Особливий інтерес викликає історія самої будівлі. За даними фахівців, споруда належить до типового проєкту житлової забудови початку XIX століття та була зведена приблизно між 1802 і 1812 роками. Архітектурно вона виконана у стилі класицизму, який був характерним для київської міської забудови того часу.
Протягом останніх років будинок пройшов масштабну реставрацію. Під час робіт було відновлено історичні елементи фасаду, замінено інженерні мережі та посилено конструкції. За словами рієлторів, у споруді встановлено нові комунікації, модернізовано системи опалення та електропостачання, а також виконано базові оздоблювальні роботи.
Втім, повноцінного ремонту всередині немає. Майбутній власник отримає приміщення у стані під індивідуальне оздоблення, що дозволить реалізувати власний дизайнерський проєкт відповідно до обраного формату використання.
Цікаво, що це не перша спроба знайти користувача для історичної будівлі. Ще у 2024 році приміщення пропонували в оренду. Тоді орендна ставка становила близько 8 тисяч доларів на місяць. Однак за два роки орендар так і не з’явився, тому власники вирішили виставити об’єкт на продаж.
Продаж будинку відбувається на тлі дедалі активніших дискусій щодо майбутнього самого Андріївського узвозу. Останніми роками одна з головних туристичних вулиць столиці переживає непрості часи. Через економічні труднощі, наслідки війни та низку будівельних конфліктів значна частина приміщень залишається зачиненою.
Фото: Агентство нерухомості Маяк
За оцінками громадських активістів і представників Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», сьогодні приблизно половина локацій на Андріївському узвозі не працює або перебуває на реконструкції. За різними підрахунками, із 35 будівель та комерційних об’єктів близько 18 фактично не використовуються.
Саме тому останнім часом у Києві дедалі частіше говорять про необхідність комплексного відновлення Андріївського узвозу. До обговорення залучають архітекторів, урбаністів, підприємців, представників культурних інституцій та місцевих жителів. Головна мета — повернути легендарній вулиці статус одного з головних культурних і туристичних центрів міста.
Експерти ринку нерухомості зазначають, що попри складну ситуацію, історичні будівлі на Андріївському узвозі залишаються одними з найпривабливіших об’єктів для інвестицій у столиці. Обмежена кількість пропозицій, статус пам’яток архітектури та престижне розташування забезпечують їм стабільний інтерес з боку потенційних покупців.
Чи стане будинок на Андріївському узвозі новим рестораном, готелем, галереєю або приватною резиденцією, наразі невідомо. Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться не просто про комерційну нерухомість, а про частину історії Києва, яка може отримати нове життя після зміни власника.
У Старокостянтинові суд виніс вирок військовослужбовцю, який намагався контрабандою відправити до країн Європейського Союзу стародавні артефакти віком у тисячі років. Чоловік продавав історичні предмети через інтернет-аукціон та намагався переправити їх покупцям звичайними поштовими посилками, маскуючи справжні дані відправника.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області визнав винним місцевого жителя Миколу Вікторовича Чайку у спробі контрабанди культурних цінностей. Як встановило слідство, протягом лютого–липня 2023 року чоловік під псевдонімом «Николас» виставляв на продаж історичні артефакти на популярному міжнародному онлайн-аукціоні.
Знайшовши покупців у Німеччині та Франції, він надсилав старожитності міжнародними поштовими відправленнями через відділення «Укрпошти» у Старокостянтинові. Щоб уникнути викриття, використовував вигадані імена відправника та вказував неіснуючі або чужі адреси. Зокрема, в документах фігурувало ім’я «Олександр Довбина». При цьому жодних офіційних дозволів на вивезення культурних цінностей за кордон чоловік не мав.
Утім, жодна з посилок не потрапила до іноземних покупців. Усі відправлення перехопили працівники митниці під час перевірки.
Експерти встановили, що вилучені предмети мають значну історичну та культурну цінність. Серед них — бронзовий кинджал із прорізним руків’ям, датований першою половиною II тисячоліття до нашої ери, антична статуетка бога Серапіса II–III століть нашої ери, а також кілька середньовічних амулетів і підвісок XI–XVI століть.
Під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав провину, розкаявся та сприяв слідству. Суд врахував, що чоловік раніше не мав судимостей, є військовослужбовцем і утримує двох неповнолітніх дітей. У результаті між прокурором та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості.
5 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та визнав Чайку винним у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробувальним строком на один рік.
Усі вилучені артефакти за рішенням суду підлягають спеціальній конфіскації та будуть передані у власність держави.
У Дарницькому районі Києва розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вулиці Завальній, 2-Д. Активісти заявляють, що на місці найстарішої збереженої садиби лівобережної частини столиці можуть звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.
Громадськість обурена тим, що проєкт подають як «реконструкцію» дерев’яного будинку площею 91,6 кв. м. На думку активістів, фактично йдеться про нове будівництво, яке може суперечити містобудівним нормам та Генеральному плану Києва.
Про проблему повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт реконструкції старої садиби під 24-поверховий офісно-житловий комплекс із дворівневим підземним паркінгом.
Активіст наголошує, що ділянка розташована в зоні історичного ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини Дніпра», де висотна забудова заборонена. Крім того, за Генеральним планом Києва ця територія належить до зони індивідуальної малоповерхової забудови.
«Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття двадцятьма трьома поверхами не відповідають самому поняттю реконструкції. Фактично йдеться про нове будівництво», — зазначив Перов.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що не погоджували будівельний проєкт. За словами чиновників, консультативна рада департаменту лише розглядала оцінку впливу майбутнього об’єкта на охоронюваний ландшафт, але не давала дозволу на будівництво.
У відомстві також підкреслили, що проєктна документація на погодження до департаменту не надходила, а питання видачі будівельних дозволів не входить до його повноважень.
Водночас активісти вже звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування з вимогою провести позапланову перевірку та зупинити будівельні роботи.
Що відомо про ділянку і забудовника
Будинок на Завальній, 2-Д та земельну ділянку під ним у 2020 році придбав підприємець Дмитро Главацький. У 2021 році право забудови передали компанії «Осокор Девелопмент».
У грудні 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс висотою до 24 поверхів.
Компанія двічі намагалася отримати дозвіл на будівництво, але Державна інспекція архітектури та містобудування відмовляла через невідповідність документації. Однак у грудні 2025 року інспекція все ж видала дозвіл на реконструкцію.
Згідно з проєктом, майбутній комплекс може включати понад 400 приміщень, більшість з яких, за даними журналістів, можуть бути житловими.
Пам’яткоохоронці наголошують, що садиба може бути останнім збереженим житловим будинком старого поселення Осокорки, історія якого сягає кінця XVIII століття.
Вони побоюються, що знищення цієї будівлі стане черговим прикладом втрати історичної забудови столиці.
Активісти вже зареєстрували петицію до Київради з вимогою зупинити будівництво та перевірити законність виданих дозволів.
Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, який звернув увагу на кам’яне мурування, виявлене на глибині п’яти підземних поверхів.
За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з дуже міцною кам’яною стінкою. Неможливість пробурити її стала причиною того, що будівельники просто обійшли перешкоду і продовжили роботи поруч, залишивши мурування як своєрідну «опору». Це свідчить про те, що споруда має значну міцність і може бути частиною давнього оборонного валу.
Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.
На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.
Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.
Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.
Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.
У центрі Києва під загрозою опинився один із найстаріших будинків на вулиці Рейтарській — історичний флігель у «Дворику з воронами». Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, власник будівлі презентував проєкт сучасної надбудови, яка може зіпсувати автентичний вигляд споруди.
За словами Перова, проєкт надбудови вже передано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА для погодження до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Активіст нагадав, що 5 жовтня у старовинному флігелі сталася пожежа. А вже між 15 і 22 жовтня власники провели технічне обстеження, яке засвідчило аварійність даху та внутрішніх конструкцій.
«23 жовтня власник подав до Департаменту проєкт “ремонту” з надбудовою. Директор департаменту Марина Соловйова пояснила, що не може відхилити документ, оскільки будівля офіційно не має статусу пам’ятки архітектури», — зазначив Перов.
Попри це, історичні дослідження підтверджують, що двоповерхова будівля є однією з найстаріших на Рейтарській і зберегла свій первісний вигляд. Громадськість побоюється, що сучасна надбудова остаточно знищить автентичність історичного двору, який є знаковим місцем для киян.
Київський окружний адміністративний суд відмовився повернути історичний статус будівлі на вул. Софіївській, 20/21, відомої як «Будинок Незалежності». Це рішення фактично відкриває шлях до знищення одного з символів української державності у центрі столиці.
Суддя Ігор Лиска відхилив позов Офісу Генерального прокурора, який вимагав визнати незаконним рішення Міністерства культури про позбавлення будівлі статусу пам’ятки. Таким чином, суд підтвердив чинність рішення Мінкульту, що визначило історичну споруду «неісторичною».
Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що тепер «Будинок Незалежності» може бути знесений. На його місці забудовник планує звести офісний центр. Це вже не перший випадок подібного рішення: раніше статус пам’ятки втратили історичні будинки на Михайлівській, 20, та Великій Васильківській, 50/23.
Будинок на Софіївській, 20/21, має величезне символічне значення. За легендою, саме з його балкону 22 січня 1918 року Михайло Грушевський урочисто проголосив IV Універсал Центральної Ради — документ, який юридично закріпив незалежність Української Народної Республіки. Тоді ж українців закликали до боротьби проти більшовицької окупації.
У різні роки в цій будівлі працював відомий київський готель «Давня Русь», а сама споруда зберегла архітектурні риси початку ХХ століття. Тепер її може спіткати доля десятків історичних об’єктів, що поступово зникають під тиском сучасної забудови в центрі столиці.
