Позначка: ІТ-системи

  • Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    На інформаційні системи «Нової пошти» 1 жовтня здійснюється DDoS-атака. Компанія попередила клієнтів, що через це окремі цифрові сервіси можуть тимчасово працювати нестабільно, однак запевняє: ситуація залишається під контролем.

    Про атаку компанія повідомила у своєму офіційному Telegram-каналі. У «Новій пошті» зазначили, що ІТ-фахівці вже залучили резервні схеми роботи та продовжують протидіяти навантаженню на системи.

    Компанія не повідомляє про повну зупинку мережі чи доставки. Також наразі немає інформації про компрометацію персональних даних клієнтів або проникнення зловмисників у внутрішні системи. Офіційно йдеться саме про DDoS-атаку, основна мета якої — перевантажити онлайн-ресурс великою кількістю запитів і зробити його тимчасово недоступним або повільним.

    У повідомленні «Нової пошти» йдеться, що можливі лише незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів, а компанія вже задіяла резервну інфраструктуру.

    Що може працювати нестабільно

    У компанії поки не деталізували, які саме сервіси зазнали найбільшого навантаження.

    Теоретично під час DDoS-атаки користувачі можуть стикатися з труднощами під час входу в застосунок або на сайт, створення електронних накладних, відстеження посилок чи роботи окремих онлайн-функцій. Водночас сама «Нова пошта» не заявляла, що всі ці сервіси обов’язково недоступні, тому говорити про масовий збій наразі підстав немає.

    Фізична робота відділень, поштоматів і логістичної мережі також офіційно не зупинена.

    Що таке DDoS-атака

    DDoS — це атака типу distributed denial of service, або «розподілена відмова в обслуговуванні».

    У такій схемі зловмисники одночасно надсилають до серверів величезну кількість запитів із багатьох пристроїв або мереж. Якщо навантаження перевищує можливості системи, легальні користувачі починають бачити помилки, затримки або взагалі не можуть отримати доступ до сервісу.

    При цьому DDoS сам по собі не означає, що хакери отримали доступ до баз даних чи викрали інформацію. Його головна ціль — порушення доступності сервісу.

    Саме тому компанії зазвичай використовують резервні сервери, балансування трафіку та системи фільтрації шкідливих запитів. «Нова пошта» повідомляє, що її ІТ-команда вже активувала резервні схеми.

    Компанія останнім часом пережила і фізичні атаки

    Кібератака відбулася на тлі серії російських ударів по логістичній інфраструктурі «Нової пошти».

    Останніми місяцями російські безпілотники неодноразово атакували відділення та сортувальні центри компанії. Зокрема, було пошкоджено або знищено об’єкти у Слов’янську, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах та інших містах. Компанія в таких випадках переводила маршрути на резервні логістичні схеми, щоб уникати масових затримок.

    Окремо «Нова пошта» повідомляла про знищення частини Київського інноваційного термінала внаслідок російського удару. За даними компанії, було пошкоджено частину будівлі, сортувальне обладнання та вантажі, однак працівники перебували в укриттях і не постраждали. Після атаки логістику також перевели на резервні маршрути.

    Тобто компанія одночасно змушена захищати як фізичну інфраструктуру, так і цифрові системи.

    Це не перший цифровий збій

    Раніше «Нова пошта» вже повідомляла про тимчасову недоступність частини сервісів через технічні проблеми, а також попереджала клієнтів про фішингові кампанії, коли шахраї надсилали SMS нібито від імені компанії.

    В одному з таких випадків користувачам надсилали повідомлення про начебто неправильний поштовий індекс і пропонували перейти за посиланням. Насправді сторінки використовували для збору особистих та банківських даних. Компанія закликала не переходити за такими посиланнями й не передавати платіжну інформацію.

    Нинішній випадок відрізняється: «Нова пошта» офіційно називає його саме DDoS-атакою, тобто спробою перевантажити системи.

    Хто стоїть за атакою — невідомо

    Станом на момент публікації компанія не повідомила, хто може бути організатором кібератаки.

    Немає також офіційної інформації про її походження, масштаби ботнету чи тривалість атаки. Тому пов’язувати інцидент із конкретною державою, хакерським угрупованням або іншими атаками без підтвердження наразі некоректно.

    Відомо лише, що атака триває, системи компанії залишаються під навантаженням, а ІТ-команда працює над стабілізацією сервісів.

    Для клієнтів головне наразі — враховувати можливі тимчасові затримки в роботі онлайн-функцій і перевіряти інформацію тільки через офіційні канали «Нової пошти».

    Сама компанія в Telegram запевняє, що ситуація контрольована, а резервні схеми вже працюють.

  • “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    Один із найбільших поштово-логістичних операторів України — Нова пошта — повідомив про масштабну DDoS-атаку на свої цифрові системи, через яку користувачі могли зіткнутися з перебоями у роботі застосунку та онлайн-сервісів компанії. Про кібератаку оператор офіційно заявив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-команда вже активувала резервні схеми для підтримки стабільної роботи сервісів.

    У компанії уточнили, що йдеться саме про DDoS-атаку — тип кібератаки, під час якої сервери навмисно перевантажують величезною кількістю запитів, через що системи можуть працювати повільно, нестабільно або тимчасово ставати недоступними для користувачів. Такі атаки зазвичай не передбачають прямого втручання у внутрішні бази даних чи викрадення інформації, однак здатні суттєво впливати на роботу цифрової інфраструктури великих компаній.

    Через атаку частина клієнтів “Нової пошти” повідомляла про труднощі з входом у мобільний застосунок, оформленням відправлень, відстеженням посилок та використанням окремих онлайн-функцій. У соцмережах користувачі скаржилися на нестабільну роботу сервісів, затримки із завантаженням інформації та тимчасову недоступність окремих функцій додатка.

    У відповідь компанія заявила, що її ІТ-фахівці оперативно почали протидію атаці та перевели частину систем на резервні механізми роботи. У “Новій пошті” також наголосили, що ключові сервіси продовжують працювати, а команда робить усе можливе для повної стабілізації систем у найкоротші терміни.

    Це вже не перший подібний інцидент для компанії за останній час. У квітні “Нова пошта” вже повідомляла про масштабний технічний збій, через який користувачі тимчасово не могли увійти у застосунок або скористатися окремими сервісами. Тоді оператор заявляв про оперативне відновлення роботи після усунення проблем.

    На тлі повномасштабної війни Україна залишається однією з головних цілей кібератак у Європі. Під ударами регулярно опиняються державні сервіси, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та телекомунікаційна інфраструктура. Українські компанії вже кілька років працюють в умовах постійної цифрової загрози та змушені регулярно модернізувати системи кіберзахисту.

    Зокрема, у березні цього року державний Ощадбанк повідомляв про спрацювання протоколів безпеки через підозру на DDoS-атаку. Тоді сервери банку тимчасово відключали для захисту інфраструктури та недопущення перевантаження систем. Подібні інциденти також неодноразово фіксувалися у роботі державних сервісів, банківських застосунків та телекомунікаційних платформ.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що DDoS-атаки часто використовуються не лише для створення технічних проблем, а й як елемент психологічного тиску та спроб дестабілізувати роботу важливих сервісів. Особливо це стосується великих логістичних операторів, які забезпечують доставку товарів, документів і гуманітарних вантажів по всій країні.

    “Нова пошта” сьогодні залишається однією з ключових логістичних компаній України. Мережа оператора охоплює тисячі відділень, поштоматів і пунктів видачі, а сервісами компанії щодня користуються мільйони українців. Після початку повномасштабного вторгнення компанія стала одним із важливих елементів логістичної інфраструктури країни, забезпечуючи доставку товарів, медикаментів, волонтерської допомоги та гуманітарних вантажів навіть у прифронтові регіони.

    На цьому тлі будь-які перебої у роботі цифрових систем компанії одразу викликають значний суспільний резонанс. У соцмережах користувачі активно обговорювали ситуацію та ділилися скриншотами помилок у застосунку. Частина клієнтів також цікавилася, чи можуть затримки у роботі сервісів вплинути на доставку посилок.

    У самій “Новій пошті” наголошують, що фізична логістика та доставка відправлень продовжують працювати у штатному режимі, а команда ІТ-фахівців цілодобово працює над ліквідацією наслідків атаки. Компанія також подякувала користувачам за терпіння та розуміння у зв’язку з тимчасовими труднощами.

    Фахівці з кібербезпеки підкреслюють, що український бізнес фактично живе в умовах постійної цифрової війни, а масштабні компанії на кшталт “Нової пошти” є пріоритетними цілями для хакерських атак через їхню роль у забезпеченні стабільної роботи економіки та критично важливої логістики країни.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.