Golosnovinua.com

Позначка: Іван Федоров

  • Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    На фоні останніх публікацій в ЗМІ про корупційні кейси за участі Івана Федорова, редакція нашого видання вирішила згадати усі скандали за участі чиновника та опублікувати відповідні документи.  

    Що приховує офіційна біографія Івана Федорова

    Іван Сергійович Федоров народився 29 серпня 1988 року в нині окупованому Мелітополі в сім’ї українських лікарів, а точніше чиновників, які були помічені у ряді корупційних схем у Запорізькій області.

    Варто відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись насайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Фейковий полон Івана Федорова – та чому український чиновник уникає проходження поліграфа на предмет зв’язків з РФ

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров вінтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Російська гадалка Івана Федорова

    Також в біографії Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров.

    Алена Лоран (насправді Олена Дрюцька-Міщанюк) пройшла шлях від дорогої  “депутатської утриманки” до “гадалки під кураторством ФСБ” та залишила значний слід у біографії  Івана Федорова.

    Нагадаємо, РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим.

    Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    При цьому, Олена Лоран стверджує, що після виїзду з окупованого Мелітополя саме вона допомогла Івану Федорову отримати пост глави Запорізької ОВА, за що він з нею до кінця не розплатився.

    Також нагадуємо, що в процесі конфлікту між Іваном Федоровим та Оленою Лоран, остання через свої соцмережі та запорізький ТГ канал Вазенін злила в мережу їх особисту переписку, де вона давала йому прямі вказівки щодо спілкування та манери поведінки з іншими топовими українськими чиновниками.

     

    Що цікаво, на фоні конфлікту Федорова з Лоран, остання не тільки “злила” скріни переписки зі своїм уже колишнім “клієнтом” в мережу, а й дістала з мелітопольського наркодиспансера медичну карту Івана Федорова.

    Згідно опублікованих документів, вперше в поле зору наркологів Іван Федоров потрапив 2010 року, коли проходив стаціонарне лікування у відділенні наркології Бердянського психоневрологічного диспансеру. Тоді лікарем майбутнього мера-наркомана був завідувач наркологічного відділення Герцен Дмитро Володимирович. Пізніше, через тісні зв’язки з СБУ, Герцен став головним лікарем Бердянського диспансеру, а одразу після початку війни залишив Україну і виїхав до Канади, де, за чутками, донині працює звичайним санітаром у лікарні.

    За інформацією з медичної карти, у 2013 році Федоров у черговий раз попадається з амфетамінами, але вже в Мелітополі.

    У 2017 році Федоров починає замітати сліди своєї “бурхливої молодості” і підписує відмову від диспансерного спостереження.

    Наступна “зустріч” Івана Федорова та наркологів відбулася в серпні 2020 року. Співробітники бердянського ДАІ доставили Федорова на експертизу, за результатами якої в сечі було виявлено амфетаміни. Лікарем, який проводив експертизу, був Яковенко Владислав Сергійович.

    Як Іван Федоров, будучи главою Запорізької ОВА забув задекларувати рахунок у російському банку та таємно відвідував Стамбул

    Як вияснили журналісти нашого видання, Іван Федоров має картковий рахунок у російському АТ “МОСКОМБАНК”, не відображений у його деклараціях.

    Цікавий також вибір банківської установи в РФ для відкриття рахунку. Так, російський “МОСКОМБАНК” – досить специфічна фінансова установа, з центральним офісом неподалік Кремля. Разом з тим, широкому загалу банк практично невідомий: про кінцевих бенефіціарів не так багато інформації, ак сам банк має лише 4 банкомати.

    За інформацією нашого видання, рідний дядько очільника ЗОВА Івана Федорова, працював у силових структурах РФ, а після виходу на пенсію перейшов до служби безпеки одного із російських банків. Можливо саме цим фактом обумовлений вибір Федоровим банку для відкриття рахунку.

    Варто відзначити, що Іван Федоров частий гість в РФ та на тимчасово окупованій території АР Крим, тож відкриття рахунку в російському банку виглядає логічно.

    Згідно даних наших джерел в Державній прикордонній службі, в період з 2014 по 2019 роки Іван Федоров тринадцять разів перетинав кордон з ТОТ АР Крим автотранспортом через КП “Чонгар”, тричі літав до Москви та двічі відвідав Мінськ. Погодьтесь, досить дивна “географія”, для українського чиновника.

    Також в даних Держприкордонної служби нашу увагу привернули часті поїздки Івана Федорова до Стамбулу, традиційного місця зустрічі російських спецслужбістів зі своїми агентами. Так, за період з 2007 по 2022 роки ми нарахували 16 поїздок Федорова до Стамбулу.

    В Запоріжжі кілер застрелив чиновника, який критикував Івана Федорова

    Розглядаючи бекграунд Івана Федорова варто нагадати історію, коли в Запоріжжі кілер застрелив відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика, якому Іван Федоров раніше погрожував вбивством.

    На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

    Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

    Варто відзначити, що незважаючи на суспільний резонанс, безпосередні виконавці вбивства  Максима Денщика до цього часу перебувають на волі. Всі вони родом із рідного міста Михайла Федорова – Мелітополя.

  • Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

    Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

    За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

    Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

    Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

    Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

    Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

    Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

    Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

    Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

    У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

    Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

    Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

    Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

    Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

    Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

    Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

    Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

    Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    У Запорізькій області почали будувати підземні енергетичні об’єкти, які мають захистити критично важливе обладнання від російських ракет, дронів та авіабомб. Підземні конструкції вже зводять на двох трансформаторних підстанціях, а до початку опалювального сезону в регіоні планують завершити захист усіх ключових трансформаторів.

    Про це начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповів в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, Запорізька область стала першою в Україні, де почали реалізовувати такий проєкт.

    «Ми почали будувати підземні енергетичні об’єкти. На двох трансформаторних підстанціях зводимо підземні конструкції. Такого ніхто в Україні не робив, ми це робимо першими і вперше», — заявив Федоров.

    Проєкт реалізують на тлі систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру прифронтової Запорізької області та підготовки регіону до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Найцінніше обладнання ховають від російських ударів

    За словами Федорова, особливу увагу приділяють захисту трансформаторів. Це одні з найдорожчих і водночас найбільш вразливих компонентів енергетичної системи.

    Пошкодження такого обладнання може мати наслідки далеко за межами самої підстанції. Вихід трансформатора з ладу здатен ускладнити передачу та розподіл електроенергії, а його швидка заміна не завжди можлива.

    Федоров зазначив, що виготовлення трансформатора в середньому займає близько дев’яти місяців. Саме тому завдання полягає не лише у відновленні пошкодженого обладнання після російських атак, а й у фізичному захисті найбільш критичних елементів до можливого удару.

    Очільник ОВА не став розкривати кількість і місця розташування об’єктів із міркувань безпеки.

    Водночас він повідомив, що наразі в області захищено вже понад половину ключових трансформаторів.

    «Більше половини вже захищено, до зими захистимо всі», — сказав Федоров.

    За його словами, відповідні будівельні роботи перебувають на завершальній стадії.

    Захисні споруди вже пройшли перевірку атаками

    Фізичний захист енергетичних об’єктів у Запорізькій області вже довелося перевіряти не під час випробувань, а безпосередньо в умовах російських атак.

    За словами керівника ОВА, раніше побудовані укриття витримували удари російських дронів типу Shahed та близькі влучання керованих авіаційних бомб.

    Федоров стверджує, що після таких атак захищене обладнання залишалося працездатним.

    Це особливо важливо для Запорізької області, значна частина якої перебуває у безпосередній близькості до фронту.

    Російські війська мають можливість застосовувати проти регіону не лише далекобійні ракети й ударні безпілотники, а й керовані авіаційні бомби. Через це енергетична інфраструктура області постійно перебуває під загрозою повторних ударів.

    Навіщо енергетичні об’єкти переносять під землю

    Україна вже кілька років будує багаторівневий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Його завдання — не зробити підстанції абсолютно невразливими, що в умовах масованих ракетних атак практично неможливо, а мінімізувати наслідки влучань.

    Для цього навколо критичного обладнання споруджують спеціальні бетонні конструкції, захисні стіни та інженерні укриття.

    Однак у Запорізькій області вирішили піти далі та розпочати будівництво підземних конструкцій.

    Технічних характеристик цих об’єктів Федоров не розкриває. Це логічно з погляду безпеки: інформація про конструкцію, точне місце розташування, глибину та рівень захисту стратегічної інфраструктури може бути використана противником.

    Відомо лише, що роботи вже ведуться на двох трансформаторних підстанціях.

    Якщо експеримент продемонструє ефективність, досвід Запорізької області потенційно може бути використаний і в інших регіонах України.

    Запоріжжя готується до нових блекаутів

    Підземні енергооб’єкти — лише одна частина підготовки регіону до наступної зими.

    За словами Федорова, Запорізька область також повністю сформувала мобільний резерв обладнання, необхідного для оперативного відновлення енергопостачання.

    Окрему увагу приділили резервній генерації.

    Завдяки допомозі міжнародних партнерів область, за словами керівника ОВА, на 100% забезпечена резервними дизельними генераторами на випадок нових масштабних відключень електроенергії.

    Таке обладнання особливо важливе для лікарень, об’єктів водопостачання, соціальних установ та іншої критичної інфраструктури.

    Резервні генератори не здатні замінити централізовану енергосистему для всього регіону, однак дозволяють підтримувати роботу найважливіших об’єктів під час аварійних відключень.

    Росія продовжує бити по енергетиці Запоріжжя

    Посилений захист будується не на випадок теоретичної загрози.

    Російські війська регулярно атакують енергетичні об’єкти Запоріжжя та області.

    Зокрема, в ніч проти 7 серпня російська армія тричі атакувала один з енергетичних об’єктів у Запоріжжі. Після ударів виникла пожежа. Через пошкодження без електропостачання залишилися десятки тисяч споживачів.

    Енергетики почали відновлювальні роботи одразу після того, як безпекова ситуація це дозволила.

    Подібні атаки показують одну з головних проблем української енергосистеми під час війни: відновлений після одного удару об’єкт може практично одразу стати ціллю наступної атаки.

    Тому паралельно з ремонтами Україна намагається посилювати фізичний захист обладнання та створювати резерви, які дозволять швидше відновлювати електропостачання.

    Захист енергетики став одним із ключових завдань перед зимою

    Питання захисту генерації, підстанцій і газової інфраструктури стає особливо актуальним напередодні опалювального сезону 2026–2027 років.

    Росія систематично атакує українську енергосистему з осені 2022 року. За цей час під ударами опинялися теплові та гідроелектростанції, високовольтні підстанції, трансформатори, газові об’єкти та мережі розподілу електроенергії.

    Після кожної великої хвилі атак енергетикам доводиться не лише ремонтувати обладнання, а й шукати нові способи його захисту.

    Для прифронтового Запоріжжя ця проблема ще гостріша через невелику відстань до російських позицій та, відповідно, коротший час для реагування на деякі типи загроз.

    Саме тому регіон робить ставку одночасно на кілька напрямків: фізичний захист трансформаторів, підземні конструкції, резервне обладнання та автономні джерела живлення.

    До зими хочуть захистити всі ключові трансформатори

    Головним дедлайном для регіональної влади залишається початок опалювального сезону.

    До цього часу Запорізька ОВА планує завершити захист усіх ключових трансформаторів області.

    Федоров не називає їх кількості та конкретних підстанцій, де ведуться роботи. В умовах війни така інформація не розголошується.

    Проте понад половину необхідного обладнання, за його словами, вже захищено, а роботи на інших об’єктах перебувають на фінальній стадії.

    Будівництво перших підземних енергооб’єктів фактично стає наступним етапом цієї роботи.

    Російські атаки на українську енергетику повністю припинити неможливо, однак завдання таких інженерних рішень — зробити окреме влучання менш руйнівним і не дозволити противнику одним ударом залишити без електроенергії велику кількість людей.

    Для Запоріжжя, яке регулярно перебуває під ракетними, дроновими та авіаційними ударами, ця підготовка може стати критично важливою вже найближчої зими.

  • Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Російські війська в ніч проти 15 серпня знову атакували Запоріжжя ударними безпілотниками. Під удар потрапили щонайменше два об’єкти — торговельний центр та територія одного з промислових підприємств. Однією з цілей став ТЦ мережі «Епіцентр», який лише за три дні до цього вже зазнав руйнівного російського удару. Після нового влучання на території торговельного об’єкта знову спалахнула пожежа.

    Про нічну атаку повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За наявною інформацією, російські безпілотники атакували місто приблизно о третій годині ночі. Один із дронів поцілив у торговельний центр, ще одне влучання зафіксували на території промислового підприємства. На місцях ударів працювали відповідні служби.

    У перші години після атаки інформації про постраждалих безпосередньо внаслідок цих двох влучань не надходило. Влада продовжувала встановлювати масштаби пошкоджень. Водночас оприлюднені після удару кадри свідчать про серйозні руйнування торговельного об’єкта.

    Особливість нинішньої атаки полягає в тому, що цей самий торговельний центр російські війська атакували лише кількома днями раніше. У ніч проти 12 серпня ударний безпілотник РФ влучив у запорізький «Епіцентр», після чого там виникла масштабна пожежа. За даними ДСНС, тоді вогонь охопив близько 10 тисяч квадратних метрів складських і торговельних приміщень. Інформації про поранених унаслідок того удару не було.

    У самій компанії після атаки 12 серпня повідомляли, що торговельний центр фактично вигорів. Таким чином, удар у ніч на 15 серпня став повторною атакою на вже суттєво пошкоджений цивільний комерційний об’єкт.

    Це далеко не перший випадок, коли об’єкти мережі «Епіцентр» потрапляють під російські удари під час повномасштабної війни. Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на гіпермаркет у Харкові у травні 2024 року, коли в будівлі під час удару перебували люди. Відтоді компанія неодноразово повідомляла про пошкодження та знищення своїх торговельних, складських і виробничих об’єктів у різних регіонах України.

    Новий удар відбувається на тлі надзвичайно високої інтенсивності російських атак на Запорізьку область. За даними Запорізької ОВА, лише протягом попередньої доби, 14 серпня, російська армія завдала 971 удар по 42 населених пунктах області. Для атак застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. Внаслідок обстрілів були поранені люди.

    Серед постраждалих напередодні опинилися 25-річна жінка та її п’ятирічна донька. Російські військові завдали удару поблизу цивільного автомобіля в Запорізькому районі. Обидві отримали поранення. В обласному центрі внаслідок інших обстрілів також фіксували пошкодження підприємства та гаражного кооперативу.

    Запоріжжя останнім часом регулярно стає ціллю різних типів російського озброєння. Окрім ударних безпілотників великої дальності, російська армія використовує проти міста авіаційні засоби ураження та інші типи дронів. Близькість міста до лінії фронту суттєво скорочує час між виявленням окремих повітряних загроз і можливим ударом.

    Наслідки таких атак уже неодноразово були тяжкими. Зокрема, після одного з російських авіаударів по Запоріжжю 10 серпня кількість постраждалих зросла до 24 людей. Серед травмованих були діти, а одна 10-річна дівчинка перебувала в лікарні у тяжкому стані.

    На цьому тлі повторний удар по «Епіцентру» лише через три дні після масштабної пожежі привертає особливу увагу. Йдеться про цивільний торговельний об’єкт, який уже був суттєво зруйнований попередньою атакою. Офіційних повідомлень про те, чому російські війська повторно атакували саме цю територію, немає, тому робити висновки щодо конкретної мети нового удару наразі неможливо.

    Після попередньої атаки навколо знищеного торговельного центру також активізувалася російська пропаганда. Російські ресурси намагалися поширювати твердження про нібито військове використання об’єкта, зокрема видаючи конструкції всередині зруйнованого магазину за військове обладнання. Українські медіа, які аналізували відео з місця події, вказували на невідповідність цих тверджень реальним кадрам із торговельного центру.

    Паралельно російська армія продовжувала масовані атаки безпілотниками й по інших регіонах України. У ніч проти 15 серпня повітряні тривоги через рух ударних БпЛА оголошували в низці областей. Особливо тяжкі наслідки зафіксували у Марганці Дніпропетровської області, де російський дрон влучив у багатоповерховий житловий будинок. Загинуло тримісячне немовля, ще 11 людей дістали поранення, серед них діти.

    Запорізька область при цьому залишається одним із регіонів, які зазнають найбільш систематичних російських ударів. Сотні атак за добу, використання різних типів безпілотників та артилерії і регулярні удари по цивільній інфраструктурі перетворили повітряну загрозу для обласного центру та навколишніх громад на практично постійну.

    Станом на ранок 15 серпня інформація про загиблих чи поранених саме внаслідок нічних влучань у торговельний центр і промислове підприємство не надходила. Остаточний масштаб пошкоджень встановлюється. Водночас уже підтверджено головне: російські війська повторно атакували запорізький «Епіцентр», який був серйозно зруйнований лише три дні тому, а другим об’єктом нічного удару стало промислове підприємство міста.

  • Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.

    Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.

    Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.

    Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.

    Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.

    Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.

    За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.

    Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.

    Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.

    Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.

    Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.

    Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.

  • Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупинив виробництво після російського балістичного удару по промисловому майданчику Запоріжжя в ніч проти 11 серпня. Семеро працівників підприємства загинули, ще 21 людина дістала поранення. Удар застав співробітників уже після оголошення повітряної тривоги, коли вони прямували до укриття. На підприємствах пошкоджено енергетичну інфраструктуру, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.

    Про наслідки атаки офіційно повідомили «Запоріжсталь» та група «Метінвест». Компанія наголосила, що її запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, на яких працюють десятки тисяч людей і виробляється металургійна та коксохімічна продукція. Після удару фахівці розпочали оцінку пошкоджень і аварійно-відновлювальні роботи, однак терміни перезапуску комбінату станом на вечір 11 серпня не називаються.

    Нічний удар по «Запоріжсталі» став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Запоріжжя. За уточненими даними обласної влади, загалом у місті загинули семеро людей, 24 отримали поранення. Таким чином, усі підтверджені загиблі внаслідок нічної атаки були працівниками металургійного підприємства. Серед поранених троє чоловіків перебували у важкому стані. 12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.

    Люди йшли до укриття, коли стався удар

    Найважчою частиною атаки стали людські втрати. За даними «Запоріжсталі», повітряну тривогу було оголошено перед ударом, і працівники почали рухатися до захисних споруд. Саме в цей момент по промисловому майданчику вдарила балістична ракета.

    Семеро співробітників загинули. 21 працівник отримав поранення різного ступеня тяжкості. Компанія заявила, що допомагає постраждалим та родинам загиблих і перебуває з ними на постійному зв’язку. На підприємствах «Метінвесту» 11 і 12 серпня приспустили прапори на знак жалоби.

    Окремо ця обставина демонструє одну з найбільших небезпек балістичних ударів. Від моменту виявлення пуску до можливого влучання в містах, розташованих відносно близько до лінії фронту, можуть залишатися лічені хвилини. Через це навіть після своєчасного оголошення повітряної тривоги персонал великих підприємств фізично може не встигнути дістатися до укриттів.

    Пошкоджені ключові виробничі ділянки

    Наслідки атаки не обмежилися місцем влучання.

    За офіційною інформацією підприємства, пошкоджень зазнали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні та допоміжні потужності коксового й доменного виробництв.

    Саме ці ланки критично важливі для повного металургійного циклу. Доменне виробництво забезпечує виплавку чавуну, який надалі використовується у виробництві сталі, тоді як коксохімічні підприємства постачають кокс, необхідний для роботи доменних печей.

    Після атаки «Запоріжсталь» зупинилася повністю, тоді як інші виробничі майданчики «Метінвесту» в Запоріжжі продовжили працювати на зниженій потужності.

    Компанія поки не повідомляє, наскільки серйозно пошкоджене обладнання та чи потребуватимуть окремі агрегати тривалого ремонту або заміни. Тому оцінювати можливі економічні збитки та тривалість простою наразі передчасно.

    «Запоріжсталь» уже зупинялася через російські удари

    Це не перша аварійна зупинка комбінату через війну.

    У грудні 2025 року «Запоріжсталь» втрачала зовнішнє енергоживлення після масованих російських атак на енергетичну систему. Тоді підприємство було змушене аварійно призупинити виробничі процеси, а відновлення роботи відбувалося поступово.

    Схожа ситуація повторилася 7 січня 2026 року. Після чергової ракетно-дронової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру Запорізької області комбінат знову втратив зовнішнє живлення та зупинив усі виробничі процеси.

    Однак нинішня атака відрізняється принципово. Якщо попередні великі зупинки були насамперед наслідком пошкодження зовнішньої енергосистеми, то 11 серпня удар припав безпосередньо на промисловий майданчик і спричинив загибель працівників та пошкодження виробничого обладнання.

    У червні «Метінвест» розповідав і про інший випадок, коли обладнання «Запоріжсталі» після російської атаки вдалося відремонтувати всього за три дні, хоча європейський виробник обладнання рекомендував повну заміну. Цей досвід показує здатність підприємства проводити аварійні ремонти в дуже короткі строки, однак масштаб нинішніх пошкоджень поки не дозволяє прогнозувати такий самий сценарій.

    Чому зупинка «Запоріжсталі» важлива для економіки

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших діючих металургійних підприємств України. На офіційному сайті комбінат зазначає, що постачає свою продукцію більш ніж до 50 країн світу. Основний асортимент включає гарячекатаний і холоднокатаний рулонний та листовий прокат, а також товарний чавун.

    Після руйнування металургійних потужностей Маріуполя у 2022 році значення підприємств, які продовжують працювати на підконтрольній Україні території, суттєво зросло. Тому тривала зупинка такого комбінату впливає не лише на сам «Метінвест», а й на експорт, залізничну логістику, постачальників сировини, енергетичний сектор та підприємства, які використовують український метал у виробництві.

    Особливо складним є те, що металургійне виробництво технологічно важче швидко зупиняти та запускати, ніж багато інших видів промисловості. Доменні печі та пов’язані з ними агрегати потребують контрольованих технологічних процедур. Тому будь-який раптовий удар по енергоживленню або виробничій інфраструктурі створює додатковий ризик пошкодження обладнання.

    Саме з цієї причини після нічної атаки фахівці не просто ремонтують зруйноване, а оцінюють технічний стан усіх пов’язаних виробничих систем.

    Росія атакувала не лише завод

    Нічний удар був масштабнішим за атаку на промисловість. Російські війська застосували проти Запоріжжя ракети та керовані авіаційні бомби. У місті були пошкоджені промислові об’єкти, енергетична інфраструктура, багатоповерхівки, нежитлові будівлі та гаражний кооператив. У частині міста виникли перебої з електропостачанням.

    На місцях влучань виникали пожежі. Екологічна інспекція також зафіксувала значне засмічення території відходами руйнувань: лише на одному з обстежених місць у Вознесенівському районі йшлося про понад 5 тисяч квадратних метрів території.

    Протягом дня кількість жертв уточнювалася. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених, однак пізніше число загиблих зросло до семи, а постраждалих — до 24.

    Коли комбінат відновить роботу — поки невідомо

    Станом на вечір 11 серпня «Запоріжсталь» залишається повністю зупиненою. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі працюють зі зниженим навантаженням. Фахівці проводять аварійно-ремонтні роботи, оцінюють стан енергетичного господарства, коксового та доменного виробництв і визначають, які роботи необхідні для безпечного перезапуску.

    Офіційних строків відновлення підприємство не називало. Не оприлюднено й попередньої суми збитків.

    Тому повідомлення про можливий запуск через конкретну кількість днів наразі не мають офіційного підтвердження.

    Поки головним наслідком атаки залишаються не виробничі втрати, а загибель людей. Сім працівників «Запоріжсталі» загинули буквально на шляху до укриття після початку повітряної тривоги. Ще 21 співробітник підприємства був поранений. На цьому тлі повна зупинка одного з найбільших металургійних підприємств країни стала ще одним свідченням того, наскільки російські удари по українських промислових центрах одночасно б’ють по людях і по економічній спроможності держави.

  • Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Російські війська вдень 29 червня здійснили чергову атаку на цивільне населення України, вдаривши безпілотником по маршрутному таксі в одному з районів Запоріжжя. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення. Серед постраждалих є дитина. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За словами очільника області, удар було завдано по маршрутному таксі, у якому перебували пасажири. Спочатку повідомлялося про трьох поранених, однак згодом кількість постраждалих зросла до шести. Усім травмованим надають необхідну медичну допомогу, а лікарі борються за їхній стан. Серед поранених є дитина, що вкотре свідчить про невибірковий характер російських атак по цивільній інфраструктурі.

    У мережі вже оприлюднено фотографії з місця трагедії. На них видно понівечену маршрутку з вибитими вікнами, пошкодженим кузовом та слідами уламків. На місці працювали рятувальники, медики, правоохоронці та екстрені служби, які евакуйовували постраждалих і документували наслідки чергового воєнного злочину російських військ.

    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА
    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА

    За інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, удар, ймовірно, був завданий FPV-дроном у Космічному районі Запоріжжя. Офіційно тип безпілотника військове командування поки що не підтверджувало, однак факт атаки саме безпілотником підтвердив начальник Запорізької ОВА.

    Це вже не перший масований удар по Запоріжжю за останні дні. Напередодні, 28 червня, російська армія атакувала місто керованими авіаційними бомбами. Тоді одна людина загинула, ще 17 отримали поранення, серед постраждалих були діти. Внаслідок того обстрілу були пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура та навчальні заклади.

    За даними Івана Федорова, лише протягом минулої доби окупанти завдали 973 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області. Унаслідок цих атак загинули чотири людини, ще 28 отримали поранення. Станом на 29 червня в лікарнях області перебувають близько 70 постраждалих від російських обстрілів, з яких 16 — у важкому стані. Медики цілодобово надають їм допомогу.

    Удар по маршрутному таксі став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує систематично атакувати цивільний транспорт та мирне населення. Автобуси, маршрутки, евакуаційний транспорт і приватні автомобілі вже неодноразово ставали мішенню російських дронів, артилерії та авіації в прифронтових регіонах України. Такі удари не мають жодного військового виправдання та створюють постійну загрозу для людей, які просто намагаються жити звичайним життям.

    29 червня Запоріжжя стало не єдиним містом, що постраждало від російських атак. Цього ж дня ворог завдав удару по Дніпру, де, за попередніми даними, загинули чотири людини, ще понад два десятки отримали поранення. Крім того, вночі російські війська атакували Полтавську область ударними безпілотниками, пошкодивши автозаправну станцію та підприємство. Таким чином Росія продовжує масштабну кампанію терору проти українських міст, використовуючи дрони, авіацію та ракети для ударів по цивільних об’єктах.

    Правоохоронні органи документують наслідки атаки в Запоріжжі як черговий воєнний злочин Росії. Остаточні дані щодо стану постраждалих і масштабу руйнувань уточнюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже навіть прифронтові обласні центри залишаються одними з головних цілей російських ударів.

  • Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. Під ворожою атакою опинився міський пляж, де на момент обстрілу перебували люди. Внаслідок удару поранення отримали четверо осіб, серед яких троє дітей.

    Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За його словами, атака сталася вдень 24 червня на тлі оголошеної в області повітряної тривоги через загрозу застосування російських ударних безпілотників.

    За попередніми даними, внаслідок удару постраждали четверо людей. Троє з них — діти.

    “Поранено чотири людини, з них троє дітей. Кожному надається медична допомога”, — повідомив Іван Федоров.

    На місце події оперативно прибули медики, рятувальники та правоохоронці. Постраждалим надається необхідна допомога, інформація щодо їхнього стану уточнюється.

    Крім постраждалих, зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Унаслідок вибуху пошкоджені автомобілі, які перебували поруч із місцем удару, а також будівля закладу харчування, який наразі не працює.

    Опубліковані місцевою владою фотографії свідчать про значні пошкодження на території відпочинкової зони. На місці видно понівечені автівки, вибиті вікна та сліди вибухової хвилі.

    Цей удар став черговим випадком, коли російська армія атакує цивільні об’єкти та місця відпочинку мирних жителів. Запоріжжя регулярно зазнає ударів дронами, керованими авіабомбами та ракетами, а мешканці міста фактично щодня перебувають під загрозою нових атак.

    Останніми тижнями російські війська посилили застосування безпілотників проти прифронтових регіонів України. Військові аналітики зазначають, що ворог дедалі частіше використовує комбіновані атаки, поєднуючи удари дронами та іншими засобами ураження.

    У Запорізькій області повітряні тривоги через загрозу ударних БпЛА останнім часом оголошуються практично щодня. Українські сили протиповітряної оборони продовжують відбивати атаки, однак окремі цілі все ж досягають населених пунктів.

    Місцева влада вкотре закликала жителів регіону не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити в укриття під час оголошення небезпеки.

    Правоохоронці та профільні служби продовжують працювати на місці удару. Остаточні наслідки атаки та тип застосованого озброєння встановлюються.

    Російські війська систематично завдають ударів по цивільних об’єктах Запоріжжя, попри норми міжнародного гуманітарного права. Внаслідок таких атак регулярно страждають мирні жителі, серед яких дедалі частіше опиняються діти.