Golosnovinua.com

Позначка: Йоганн Вадефуль

  • Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    У США скасували традиційне групове фотографування міністрів закордонних справ країн G20 після того, як представники низки держав відмовилися позувати поруч із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Дипломатичний інцидент стався під час зустрічі в Атланті 30 жовтня.

    Про це повідомляють Reuters та Bloomberg. За інформацією журналістів, рішення ухвалили американські організатори після заперечень з боку європейських делегацій.

    Одним із противників спільного фотографування з російським міністром став очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Він наголосив, що через продовження російської агресії проти України відносини з Москвою не можуть вважатися нормальними.

    Німецький дипломат пояснив, що міжнародні переговори залишаються необхідними навіть за наявності серйозних суперечностей, однак учасники зустрічі повинні уникати символічних жестів, які можуть створювати хибне враження про відновлення звичайних відносин із Росією.

    За даними Reuters, проти спільного фото з Лавровим виступила приблизно третина учасників зустрічі, зокрема представники Канади та Австралії.

    Спочатку дипломати розглядали можливість зробити два окремі знімки — один за участю російського міністра, інший без нього. Проте зрештою фотографування повністю виключили з програми.

    У Державному департаменті США пояснили це прагненням уникнути зайвого конфлікту, який міг би відвернути увагу від основних питань переговорів.

    Зустріч міністрів G20 проходить на тлі розбіжностей між провідними державами щодо війни Росії проти України та подальших відносин із Москвою.

    Попри скасування фотографування, офіційні переговори відбулися. Учасники обговорюють глобальні економічні виклики, міжнародну безпеку та наслідки військових конфліктів.

     

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина відповіла на погрози Росії щодо Києва

    Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.

    За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.

    Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.

    Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.

    Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.

    На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.

    Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.

  • Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Передвиборча кампанія в Угорщині несподівано отримала український вимір. У Будапешті з’явилася велика кількість білбордів і сітілайтів із зображенням президента України Володимира Зеленського. Політична реклама розміщена вздовж головних вулиць столиці, на фасадах будинків і біля транспортних вузлів.

    Свідки, які проїжджали містом, зазначають, що рекламні щити з українським президентом трапляються буквально на кожному кроці. За словами очевидців, лише на одній ділянці дороги можна нарахувати понад два десятки таких бордів.

    Для людини, яка не розуміє угорської мови, це виглядає так, ніби Зеленський є одним із ключових учасників політичної кампанії. Насправді ж його образ використовується у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів.

    Аналітики зазначають, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана вже не вперше використовує тему війни в Україні у власній політичній комунікації. Образ Зеленського в цьому контексті подається як символ політики, яку угорська влада намагається протиставити власному курсу.

    Політична кампанія відбувається на тлі загострення відносин між Будапештом і частиною європейських партнерів через позицію Угорщини щодо підтримки України.

    Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр нещодавно заявив, що влада Угорщини може намагатися використовувати зовнішні фактори для впливу на виборчий процес. За його словами, уряд нібито навіть контактує з представниками російських структур.

    Тим часом у Європейському Союзі також критикують позицію Будапешта. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав угорський уряд припинити блокування фінансової допомоги ЄС для України. За його словами, затримка цього рішення створює додаткові ризики для економічної стабільності та відбудови країни.

    Попри політичні суперечки, виборча кампанія в Угорщині вже набрала високих обертів. І, схоже, одним із найпомітніших її образів став саме президент України.

  • Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що розширення Європейського Союзу має розпочатися з країн Західних Балкан, і лише після цього – з України. Відповідну позицію він озвучив в інтерв’ю італійській щоденній газеті Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Рим загалом підтримує європейські прагнення Києва, однак вважає, що перед Балканським регіоном Італія має історичні та політичні зобов’язання, тому саме ці держави повинні отримати пріоритет у процесі приєднання до ЄС.

    «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, перед якими ми маємо зобов’язання, і для нас вони є пріоритетом», – наголосив міністр.

    Він також повідомив, що у березні в Римі відбудеться зустріч у форматі «Друзі Балкан», а 1 квітня італійська делегація разом із німецьким міністром Йоганном Вадефулем відвідає Белград, щоб продемонструвати підтримку Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Водночас Таяні запевнив, що Італія не відмовляється від допомоги Україні. За його словами, Київ має перспективу членства, але повинен «пройти певний шлях», виконати необхідні реформи та критерії ЄС.

    Наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна отримала у червні 2022 року рішенням Європейської Ради. Водночас на членство претендують і шість балканських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово. Деякі з них перебувають у статусі кандидатів уже багато років, зокрема Північна Македонія – з 2004 року.

    Європейська інтеграція залишається одним із ключових елементів безпекової стратегії України. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вступ до ЄС є частиною ширшого плану гарантій безпеки та завершення війни з Росією. Однак, за інформацією низки джерел, навіть у разі досягнення мирної угоди швидке членство України у 2026 році виглядає малоймовірним.

    Окремо варто зазначити, що раніше інші представники італійського уряду також робили стримані заяви щодо українських перспектив. Зокрема, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловлював скепсис щодо можливості повернення Україною всіх окупованих територій.

    Таким чином, позиція Рима демонструє підтримку України на політичному рівні, але без готовності до прискореної процедури вступу, що фактично ставить Київ у чергу після Балкан.

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • МЗС Німеччини заявило, що гарантії для України мають бути як у НАТО

    МЗС Німеччини заявило, що гарантії для України мають бути як у НАТО

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль наголосив, що майбутні гарантії безпеки для України після укладення мирної угоди мають бути максимально наближені до стандартів НАТО. Про це він заявив в інтерв’ю DW.

    За його словами, від Києва неможливо вимагати територіальних поступок, якщо країна не отримає реальних гарантій, що решта її територій буде захищена.

    «Ми не можемо вимагати від України серйозно думати про територіальні поступки, якщо вона не отримає як мінімум реальні гарантії безпеки від якомога більшої кількості держав», — підкреслив Вадефуль.

    Німецький дипломат переконаний, що саме надання таких гарантій є ключем до тиску на Володимира Путіна й може стати основою для тривалого миру. Він наголосив: ідея не спрямована проти Росії, але є запорукою стабільності.

    Окремо Вадефуль підкреслив необхідність залучення ширшого кола держав-гарантів. Серед них — не лише країни Європи, але й США та партнери в Азії. Уже близько 30 держав, включно з Японією, висловили готовність підтримати Україну.

    Він також застеріг від небезпеки «диктаторського миру», який би нав’язувався Україні на умовах Кремля. На його думку, гарантії безпеки мають бути чітко зафіксовані: їх порушення автоматично означатиме напад на Україну.