Golosnovinua.com

Позначка: Кабінет міністрів

  • Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко може перейти до Міністерства оборони в межах масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Про можливу кадрову рокіровку повідомило LB.ua з посиланням на два джерела, наближені до Офісу президента, та співрозмовника з оточення самого керівника МВС.

    За даними видання, одним із мотивів можливого призначення Клименка є бажання Банкової посилити координацію мобілізаційних процесів. Водночас джерела, пов’язані з президентською командою, стверджують, що зміни можуть бути спричинені невдоволенням роботою чинного міністра оборони Михайла Федорова. Офіційно ані Зеленський, ані Кабінет Міністрів, ані Міністерство оборони цю інформацію не підтвердили.

    Тому станом на зараз йдеться не про ухвалене рішення, а про один із кадрових сценаріїв, який обговорюють під час формування нового уряду.

    Чому заговорили про Клименка

    Інформація про можливий перехід глави МВС до оборонного відомства з’явилася після серії окремих зустрічей президента з ключовими урядовцями та керівниками великих державних структур.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновити Кабінет Міністрів, а також анонсував кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів. Того ж дня глава держави повідомив, що заслухав доповідь Ігоря Клименка та обговорив із ним нагальні виклики, на які держава має дати відповідь.

    Офіційне повідомлення не містило згадки про можливий перехід Клименка до Міністерства оборони. Проте сама зустріч відбулася на тлі активних консультацій щодо нового прем’єра, складу уряду та перерозподілу відповідальності між ключовими посадовцями.

    LB.ua пише, що кандидатуру Клименка розглядають одразу кілька центрів впливу в президентській команді. Одне з джерел пояснило це необхідністю покращити ситуацію з мобілізацією, тоді як інші пов’язують можливу заміну з оцінкою роботи Федорова.

    Чому саме мобілізація могла стати ключовим фактором

    Міністерство оборони формально не проводить мобілізацію самостійно, однак відповідає за оборонне планування, кадрову політику у війську, потреби Збройних сил і координацію частини процесів із Генеральним штабом.

    МВС, своєю чергою, керує Національною поліцією, Національною гвардією, Державною прикордонною службою, ДСНС та іншими структурами, які мають велику мережу підрозділів у регіонах.

    Ігор Клименко очолює систему з розгалуженим управлінським апаратом, силовими формуваннями, територіальними органами та досвідом роботи в кризових умовах. Саме ця здатність координувати великі структури могла зробити його кандидатуру привабливою для Банкової.

    Водночас твердження про те, що призначення Клименка автоматично виправить проблеми мобілізації, було б спрощенням. Цей процес залежить від законодавства, роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій, цифрових реєстрів, командування ЗСУ та суспільної довіри.

    Можливий перехід Клименка може означати спробу посилити дисципліну, контроль і координацію, але не гарантує миттєвого вирішення накопичених проблем.

    Що відомо про Ігоря Клименка

    Ігор Клименко народився 25 жовтня 1972 року в Києві. Він здобув освіту в Харківському військовому університеті та розпочав службу у Збройних силах України. Після цього працював у системі органів внутрішніх справ, обіймаючи оперативні, кадрові й керівні посади.

    У 2019 році Клименко очолив Національну поліцію України. На цій посаді він перебував до січня 2023 року, коли після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського став виконувачем обов’язків глави МВС.

    7 лютого 2023 року Верховна Рада офіційно призначила його міністром внутрішніх справ. До цього він понад три роки керував Національною поліцією та мав значний досвід роботи у системі МВС.

    За час повномасштабної війни Клименко координував роботу поліції, Нацгвардії, прикордонників і рятувальників під час російських атак, евакуацій, ліквідації наслідків ударів та роботи на деокупованих територіях.

    Він також відповідав за розвиток системи цивільного захисту, роботу центрів безпеки в громадах і взаємодію між центральною владою та регіональними службами. У МВС наголошували, що система відомства за роки війни суттєво трансформувалася і виконує не лише правоохоронні, а й оборонні та рятувальні завдання.

    Які переваги може мати Клименко на чолі Міноборони

    Головною перевагою Клименка є досвід управління великим силовим відомством. Міністерство внутрішніх справ об’єднує сотні тисяч працівників і військовослужбовців, має власну логістику, навчальні заклади, медичну систему, авіацію, техніку та регіональну вертикаль.

    Клименко також має військову освіту та досвід служби у Збройних силах, хоча більша частина його кар’єри пов’язана з поліцією та МВС. Це відрізняє його від цивільних технократів, які раніше очолювали Міноборони без тривалого досвіду роботи в силовому секторі.

    Ще одним аргументом може стати його досвід управління під час надзвичайних ситуацій. Після масованих російських ударів саме Клименко часто координував роботу поліції, рятувальників і Нацгвардії на місцях уражень.

    Для Міністерства оборони така здатність швидко збирати інформацію, розподіляти ресурси та контролювати виконання рішень може бути корисною.

    Які ризики має можливе призначення

    Міністерство оборони значно відрізняється від МВС за структурою та завданнями. Воно відповідає за оборонні закупівлі, співпрацю з НАТО, міжнародну військову допомогу, виробництво зброї, бюджет ЗСУ, соціальне забезпечення військових і реформи у сфері командування.

    Клименко не має публічно відомого досвіду керування оборонними закупівлями, міжнародними військовими програмами чи оборонно-промисловим комплексом.

    Також виникає питання, хто замінить його на посаді міністра внутрішніх справ. МВС залишається критично важливим відомством під час війни, тому одночасна зміна керівництва в Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ може створити перехідний період одразу в двох ключових силових структурах.

    Окремий ризик полягає у надмірній концентрації силового підходу. Міністр оборони має не лише забезпечувати дисципліну, а й працювати з міжнародними партнерами, оборонними компаніями, парламентом, військовим командуванням і громадянським суспільством.

    Що відомо про роботу Михайла Федорова

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 народних депутатів. До цього він керував цифровою трансформацією держави та відповідав за розвиток технологічних проєктів.

    Після переходу до Міноборони Федоров зробив ставку на цифровізацію, безпілотні системи, українську балістику, нові контракти для військовослужбовців і трансформацію Сил оборони.

    У червні він заявляв про запуск першого етапу змін, який включав оновлені контракти, залучення іноземців, розвиток українського ракетного озброєння та реформування оборонних процесів.

    Міністерство оборони також публікувало перелік із 30 результатів перших трьох місяців роботи Федорова. Серед них відомство називало домовленості про міжнародну допомогу, розвиток ППО, технологічні рішення та посилення безпілотного компонента.

    Тому твердження про повний провал його роботи не має офіційного підтвердження. Повідомлення про незадоволення Зеленського базується лише на анонімних джерелах LB.ua.

    Чому Федорова можуть перевести, а не звільнити

    Михайла Федорова також називають серед можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Це означає, що його відхід із Міноборони може бути не покаранням, а частиною ширшої кадрової перестановки.

    Серед претендентів на посаду глави уряду джерела називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, мера Харкова Ігоря Терехова та Федорова.

    Якщо Федоров отримає іншу високу посаду або відповідатиме за технологічний блок уряду, Міноборони справді може перейти до керівника з більш традиційним силовим досвідом.

    Водночас головним кандидатом на прем’єра українські медіа називають Корецького. Тому подальша роль Федорова залишається невизначеною.

    Як відбувається призначення міністра оборони

    Відповідно до українського законодавства, кандидатуру міністра оборони президент подає до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Тому навіть якщо Зеленський остаточно визначиться з кандидатурою Клименка, рішення має підтримати парламент.

    Після відставки прем’єр-міністра весь Кабінет Міністрів складає повноваження, але продовжує виконувати обов’язки до формування нового уряду. Саме в межах цього процесу може відбутися заміна міністра оборони.

    Офіційного подання Клименка до Верховної Ради поки немає. Так само не оприлюднено заяви Федорова про відставку.

    Чого чекати далі

    Найближчими днями Верховна Рада може розглянути відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та почати формування нового складу уряду.

    До моменту офіційних рішень інформацію про Клименка слід розглядати як один із можливих сценаріїв, а не доконаний факт.

    Однак сама поява його прізвища серед кандидатів свідчить про напрямок, у якому може рухатися президентська команда. Банкова, схоже, шукає для Міноборони керівника з жорсткою управлінською вертикаллю, досвідом роботи з великими силовими структурами та здатністю координувати мобілізаційні й безпекові процеси.

    Якщо Клименко справді очолить Міністерство оборони, це стане однією з найгучніших кадрових рокіровок у новому уряді. Чинний глава МВС отримає відповідальність за найбільший сектор державних видатків і ключовий напрямок у країні, яка продовжує повномасштабну війну.

    Поки ж офіційно Ігор Клименко залишається міністром внутрішніх справ, а Михайло Федоров — міністром оборони України. Остаточну відповідь дадуть подання президента та голосування Верховної Ради.

  • Зеленський діє на випередження: що стоїть за зміною прем’єра

    Зеленський діє на випередження: що стоїть за зміною прем’єра

    Рішення президента Володимира Зеленського оновити Кабінет Міністрів не було реакцією на одну конкретну подію. За інформацією українських медіа, кадрове перезавантаження визрівало поступово, а вирішальним став збіг одразу кількох чинників: погіршення прогнозів щодо наступної зими, загроза нових російських атак на енергетику та паливну інфраструктуру, необхідність швидко визначитися з представництвом України у Вашингтоні, підготовка бюджету на 2027 рік і наближення завершення літнього парламентського циклу.

    Головним кандидатом на посаду нового прем’єр-міністра джерела називають голову правління «Нафтогазу» Сергія Корецького. Його багаторічний досвід у нафтогазовій галузі може виявитися особливо важливим у період, коли влада готується до складного опалювального сезону та очікує посилення російських ударів по енергетичних об’єктах. Водночас офіційного подання кандидатури до Верховної Ради на момент публікації немає, тому говорити про остаточно визначеного наступника Юлії Свириденко ще зарано.

    Зеленський оголосив про нову політичну стратегію

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду для реалізації нової політичної стратегії. Президент повідомив, що обговорив майбутні зміни з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та запропонував їй очолити новий важливий напрямок у відносинах із ключовим партнером.

    Глава держави також анонсував зміни серед керівників правоохоронних органів. За його словами, за кожен важливий міжнародний напрямок має відповідати конкретна досвідчена людина, здатна не лише брати участь у переговорах, а й забезпечувати виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів. Серед пріоритетів він назвав співпрацю зі США щодо Patriot, європейський антибалістичний проєкт, відносини з Польщею та Угорщиною, Китай, держави Близького Сходу й міжнародні організації.

    Офіційно президент не заявляв, що Свириденко вже звільнена, а новий склад Кабміну затверджений. Для відставки прем’єра та формування нового уряду необхідні рішення Верховної Ради. Поки що йдеться про політичний намір і початок кадрових консультацій.

    Головна причина — очікування важкої зими

    За даними РБК-Україна, найбільше на рішення Банкової вплинув перегляд прогнозів щодо майбутньої зими. Ще кілька тижнів тому у владі могли розраховувати, що успіхи українських далекобійних операцій, зміна риторики Дональда Трампа та зростання економічного тиску на Росію наблизять переговори або принаймні певне припинення вогню.

    Однак останні заяви Кремля та оцінки українського політико-військового керівництва свідчать, що Москва не збирається припиняти війну найближчим часом. Співрозмовники видання очікують нової хвилі атак на електростанції, газову інфраструктуру, підстанції, транспортні вузли та інші критичні об’єкти. Один із них припустив, що наступна зима може виявитися складнішою за попередню.

    Це робить енергетичну компетентність майбутнього уряду особливо важливою. Від Кабміну залежатимуть закупівлі газу, накопичення запасів, ремонт пошкоджених об’єктів, захист інфраструктури, підтримка теплокомуненерго та координація дій під час можливих аварійних відключень.

    «Нафтогаз» уже залучав міжнародне фінансування для закупівлі газу та підтримки енергосистеми в умовах обстрілів. На початку 2026 року група повідомляла про додаткові 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку для імпорту газу та забезпечення стабільності постачання взимку.

    Російські удари по АЗС могли прискорити рішення

    Ще одним фактором джерела називають посилення російських атак на українську паливну інфраструктуру. Останнім часом під удари безпілотників потрапляли АЗС, вантажівки з пальним, склади та інші об’єкти, які забезпечують роботу цивільного транспорту, рятувальників, медиків і військової логістики.

    Співрозмовник РБК-Україна у фракції «Слуга народу» припустив, що на Банковій могли вирішити: для проходження такого періоду країні потрібні керівники з глибоким досвідом у нафтовому та газовому секторі. Саме в цьому контексті Сергій Корецький виглядає логічним кандидатом. Він раніше очолював WOG, керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а з травня 2025 року очолює групу «Нафтогаз».

    За даними кількох джерел РБК-Україна, зокрема в Офісі президента, Корецький є основним кандидатом на посаду прем’єра і вже нібито погодився її обійняти. Проте це не підтверджено офіційним поданням президента чи заявою самого керівника «Нафтогазу».

    Вашингтону потрібна сильна фігура

    Другий великий блок причин пов’язаний із посольством України у США. За даними «Інтерфакс-Україна», чинна посолка Ольга Стефанішина ще на початку липня попросила завершити дипломатичну службу через особисті обставини. Джерело агентства наголосило, що президент задоволений її роботою.

    Водночас РБК-Україна повідомляє, що у владних колах також обговорюють активність антикорупційних органів навколо Стефанішиної. Офіційно НАБУ не оголошувало їй підозру, тому ця частина інформації залишається твердженням анонімних джерел і не може подаватися як установлений факт.

    Новою посолкою у США, за версією співрозмовників медіа, може стати Юлія Свириденко. Саме Вашингтон, імовірно, мав на увазі Зеленський, коли говорив про «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером». Однак ані президент, ані Свириденко прямо не підтвердили, що йдеться саме про дипломатичну посаду у США.

    Для Києва ця позиція має особливу вагу. У Вашингтоні вирішуються питання постачання ракет для Patriot, санкцій проти Росії, фінансування оборони, спільного виробництва зброї та політичних гарантій підтримки. Тому Банкова може прагнути направити туди політика з урядовим досвідом, прямим доступом до президента та здатністю вести складні переговори з Білим домом і Конгресом.

    Влада поспішає до завершення парламентського циклу

    Є і суто процедурна причина. Поточна, п’ятнадцята сесія Верховної Ради охоплює період із лютого до липня 2026 року. Після завершення активної пленарної роботи депутати можуть не збиратися у звичайному режимі до другої половини серпня, якщо не буде скликано окреме засідання.

    Якщо кадрові рішення не провести зараз, вони можуть зависнути щонайменше на кілька тижнів. Це означало б, що новий прем’єр отримає менше часу для формування команди, перегляду урядових пріоритетів і підготовки до осінньо-зимового періоду.

    У середині літа новий глава Кабміну також матиме більше часу, щоб увійти у бюджетний процес. Уряд повинен готувати проєкт державного бюджету на наступний рік і надалі подавати його до парламенту відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Тому зміна прем’єра наприкінці літа або восени була б значно ризикованішою: новому керівнику довелося б одразу відповідати за документ, який значною мірою формувала попередня команда.

    Зеленський міг вирішити зіграти на випередження

    Ще одна версія джерел полягає в тому, що президент вирішив не чекати осені, коли можливі проблеми з енергетикою, запасами пального або підготовкою міст до холодів могли б перетворитися на політичну кризу.

    У такому разі Зеленський демонструє, що сам ініціює кадрове перезавантаження, а не реагує на вже сформоване суспільне невдоволення. Один зі співрозмовників РБК-Україна описав це як бажання президента знову показати, хто контролює політичний процес.

    Для Банкової це також можливість переформатувати відповідальність. Якщо новий прем’єр і частково оновлений Кабмін розпочнуть роботу влітку, саме вони відповідатимуть за проходження зими, бюджет, енергетичну безпеку та виконання домовленостей із партнерами.

    Хто може залишитися у новому Кабміні

    Повного складу нового уряду поки немає. За даними джерел РБК-Україна, частина чинних міністрів може зберегти посади, тоді як деякі великі міністерства планують знову розділити.

    Серед можливих змін видання називає відставку міністра освіти Оксена Лісового. Під питанням також майбутнє міністра оборони Михайла Федорова, а серед можливих кандидатів на цю посаду згадують міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Утім, це попередні кадрові конфігурації з посиланням на анонімні джерела, які ще можуть змінитися.

    Остаточні рішення залежатимуть від консультацій усередині президентської команди, переговорів із парламентськими фракціями та наявності щонайменше 226 голосів за нового прем’єра.

    Що відомо достеменно

    Офіційно підтверджено, що Зеленський вважає необхідним оновлення Кабміну, запропонував Свириденко інший стратегічний напрямок і готує зміни серед керівників правоохоронних органів. Також підтверджено, що Стефанішина попросила завершити дипломатичну службу з особистих причин.

    Інформація про призначення Свириденко посолкою у США, остаточне висунення Корецького на посаду прем’єра, можливі претензії НАБУ до Стефанішиної та конкретний склад майбутнього уряду поки базується переважно на повідомленнях джерел.

    Проте загальна логіка перезавантаження вже проглядається. Українська влада більше не розраховує на швидке завершення війни, готується до нової складної зими, прагне посилити енергетичний блок і одночасно перебудувати роботу з головним міжнародним партнером.

    Саме поєднання цих обставин пояснює, чому Зеленський вирішив міняти уряд не восени й не після появи очевидної кризи, а вже зараз — поки є час сформувати нову команду, підготувати бюджет і зустріти найнебезпечніший період року з оновленим центром управління.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Від охоронця до прем’єра: хто такий Сергій Корецький

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький опинився серед головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра після оголошеного Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів. У західних та українських медіа його називають одним із фаворитів кадрової гонки, однак остаточного рішення президента та офіційного подання кандидатури до Верховної Ради поки немає.

    Корецький майже всю професійну кар’єру працював у паливно-енергетичній галузі. Він пройшов шлях від рядової посади у приватній компанії до керівництва однією з найбільших мереж автозаправних станцій, а згодом очолив державні «Укрнафту», «Укртатнафту» і всю групу «Нафтогаз».

    Його можливе призначення прем’єром може означати, що Банкова робить ставку на технократичного керівника з досвідом антикризового управління великими підприємствами. Водночас робота на чолі уряду значно ширша за управління енергетичними активами: новому прем’єру доведеться відповідати за оборону, фінанси, соціальну політику, відбудову, євроінтеграцію та підготовку країни до зими.

    Чому Корецького назвали фаворитом

    12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду відповідно до нової політичної стратегії. Після розмови з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко президент окремо зустрівся із Сергієм Корецьким.

    Глава держави повідомив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та досягнення результатів у межах оновленого державного курсу. Зеленський також позитивно оцінив роботу Корецького у складному енергетичному секторі.

    Саме послідовність зустрічей та окрема публічна увага президента до керівника державної компанії спричинили припущення про його можливий перехід до Кабміну.

    Reuters повідомило, що депутати та джерела у владі називають Корецького одним із можливих наступників Свириденко, а частина співрозмовників агентства вважає його головним претендентом. Financial Times також віднесла керівника «Нафтогазу» до провідних кандидатів поряд із Денисом Шмигалем і Михайлом Федоровим. Водночас сам Зеленський прізвища майбутнього глави уряду не оголошував.

    Від охоронця до керівника WOG

    Сергій Корецький народився у Луцьку. Він здобув освіту за напрямами машинобудування, економіки бізнесу та видобування нафти і газу, а згодом навчався за програмою Executive MBA.

    Його кар’єра у паливній галузі розпочалася наприкінці 1990-х років у групі Continuum, пов’язаній із бізнесменом Ігорем Єремеєвим. Українські медіа пишуть, що однією з перших посад Корецького була робота охоронцем. Цей епізод не зазначений в офіційній біографії «Нафтогазу», тому його варто подавати саме як інформацію журналістських профайлів, а не підтверджену компанією деталь.

    Надалі Корецький швидко просувався всередині бізнес-групи. Він працював на різних управлінських посадах, став генеральним директором керівної компанії Continuum, а у 2013 році очолив мережу автозаправних комплексів WOG.

    Офіційна біографія «Нафтогазу» підтверджує, що Корецький має понад 20 років досвіду у видобуванні та переробленні нафти, роздрібній і гуртовій торгівлі енергоресурсами та міжнародному фінансуванні. Також компанія вказує, що він очолював Western Oil Group, Continuum Group і WOG.

    Під його керівництвом мережа WOG розвивала не лише торгівлю пальним, а й супутні сервіси, зокрема магазини та кавові зони на автозаправках. Саме досвід створення роздрібної моделі пізніше допоміг Корецькому запустити власний кавовий бізнес.

    Власний бізнес і швейцарський енерготрейдер

    Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. Компанія розвивала мережу кав’ярень і виробництво кави, однак пізніше менеджер вийшов зі складу її власників.

    Також Корецький був співзасновником і керівником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Цей етап дав йому досвід міжнародної торгівлі, залучення фінансування та роботи на європейському енергетичному ринку.

    На відміну від багатьох українських державних менеджерів, він прийшов у держсектор не з політики чи міністерства, а з приватного паливного бізнесу. Саме це прихильники Корецького називають його перевагою — він має практичний досвід управління великими структурами, роздрібними мережами та фінансовими потоками.

    Критики водночас наголошують, що тривала робота у великому паливному бізнесі потребує особливо ретельного аналізу можливих конфліктів інтересів і зв’язків із колишніми партнерами. Публічних офіційних звинувачень у незаконній діяльності проти Корецького в контексті його кандидатури на прем’єра не оголошували.

    Як Корецький очолив «Укрнафту»

    Восени 2022 року держава примусово відчужила у власність акції низки стратегічних компаній для потреб оборони. Після зміни управління Сергія Корецького призначили директором «Укрнафти» та «Укртатнафти».

    На той момент перед новим менеджментом стояло кілька складних завдань: відновити контроль над фінансовими потоками, змінити систему закупівель, забезпечити стабільне виробництво пального та підвищити ефективність державних активів.

    Корецький заявляв, що компанія відмовилася від непрозорих посередницьких схем, перевела закупівлі на Prozorro, переглянула контракти та посилила внутрішній контроль.

    Уже за перший рік нового управління «Укрнафта» повідомила про різке покращення результатів. За підсумками 2023 року чистий прибуток компанії після міжнародного аудиту становив 23,6 млрд грн. За 2024 рік підприємство задекларувало ще 16,38 млрд грн чистого прибутку. Сукупно це майже 40 млрд грн за два роки.

    Для порівняння, за перше півріччя 2023-го чистий прибуток уже сягав 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Ці цифри компанія наводила у звіті про перші 12 місяців роботи нового керівництва.

    Водночас фінансові результати потрібно оцінювати з урахуванням високих світових цін, зміни контролю над підприємством, податкових факторів та особливих умов воєнної економіки. Прибуток не є виключно особистим здобутком одного керівника, а залежить від роботи всієї команди й ринкової кон’юнктури.

    Що змінилося в «Укрнафті»

    Під керівництвом Корецького «Укрнафта» почала активніше бурити нові свердловини, оновлювати автозаправну мережу та розвивати власні паливні потужності. Підприємство також розширювало співпрацю з військовими й передавало транспорт та обладнання Силам оборони.

    Компанія заявляла про збільшення видобутку нафти й газу, зростання доходів та скорочення залежності від сторонніх постачальників.

    Окремим напрямком стало оновлення мережі АЗС, яку держава отримала після переходу активів до нового управління. «Укрнафта» прагнула стати повноцінним національним оператором паливного ринку та збільшити свою частку в роздрібній торгівлі.

    У 2023 році дохід компанії зріс до 95,17 млрд грн, що було більш ніж удвічі вище за попередній рік. У самій «Укрнафті» пов’язували цей результат зі зміною управління, ринковою моделлю продажів і відмовою від частини старих схем.

    Як він став головою «Нафтогазу»

    У квітні 2025 року наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького головою правління компанії. До виконання обов’язків він офіційно приступив 14 травня.

    «Нафтогаз» повідомляв, що Корецький перейшов на нову посаду зсередини групи, адже до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Компанія не називала його політичним призначенцем, наголошуючи на професійному досвіді у галузі.

    Одним із головних завдань нового керівника стало збільшення українського видобутку газу, накопичення запасів до опалювального сезону та відновлення інфраструктури після російських ударів.

    Корецький очолив групу у надзвичайно складний період. Росія продовжувала атакувати газовидобувні об’єкти, сховища, компресорні станції та іншу енергетичну інфраструктуру. Україні доводилося витрачати значні кошти на імпорт газу, аварійні ремонти та захист підприємств.

    «Нафтогаз» є не просто комерційною компанією. Від його роботи залежать опалення мільйонів домогосподарств, функціонування промисловості, газопостачання громад і загальна енергетична безпека держави.

    Прибуток «Нафтогазу» різко скоротився

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», виторг групи «Нафтогаз» за підсумками 2025 року зріс до 270,9 млрд грн, однак чистий прибуток скоротився з 37,9 млрд до 5,83 млрд грн.

    Основною причиною називали збільшення витрат, зокрема на закупівлю імпортного природного газу. Така динаміка не обов’язково свідчить про погіршення управління: під час війни державна енергетична компанія виконує соціальні та стратегічні функції, які можуть бути важливішими за максимізацію прибутку.

    Водночас ці показники, ймовірно, стануть одним із питань до Корецького у разі його висунення на посаду прем’єр-міністра. Парламент і суспільство захочуть почути, наскільки ефективно компанія витрачала кошти, як формувалися ціни імпортного газу та чи достатньо Україна підготовлена до наступного опалювального сезону.

    Сам Зеленський після зустрічі з Корецьким зазначив, що той працює в «надзвичайно складному секторі» та забезпечував захист національних інтересів України. Ця оцінка посилила припущення, що президент розглядає менеджера для значно ширшої державної ролі.

    Що може сподобатися Зеленському

    Обрання Корецького може відповідати кільком завданням, які Зеленський поставив перед майбутнім урядом.

    Насамперед це підготовка до зими. Президент прямо назвав енергетичну стійкість одним із головних внутрішніх пріоритетів. Корецький уже відповідає за видобуток газу, імпорт, роботу сховищ і значну частину енергетичної інфраструктури.

    Другий напрямок — трансформація державних компаній. Зеленський заявив, що реформа таких підприємств має бути прискорена. Корецький має досвід переведення великого активу під нову модель управління та демонструє вимірювані фінансові результати «Укрнафти».

    Третій фактор — відсутність тривалої партійної кар’єри. На тлі запиту на технократичне управління Корецький може позиціонуватися як менеджер, а не традиційний політик.

    Нарешті, він має досвід роботи з міжнародними кредиторами, енергетичними компаніями та західними партнерами, що важливо для залучення коштів на відновлення.

    Які слабкі місця має кандидатура

    Головним недоліком Корецького є обмежений досвід роботи безпосередньо в центральних органах влади.

    Керівництво компанією, навіть надзвичайно великою, відрізняється від управління Кабінетом Міністрів. Прем’єр має координувати десятки міністерств, домовлятися з парламентом, вести переговори з МВФ та ЄС, відповідати за бюджет, оборонні видатки, соціальні виплати, мобілізаційні процеси й регіональну політику.

    Корецький ніколи не був народним депутатом чи міністром. Йому довелося б швидко вибудовувати відносини з Верховною Радою та формувати власну політичну команду.

    Інше питання — можливе поєднання посади глави уряду з необхідністю завершити підготовку «Нафтогазу» до зими. У разі призначення Корецького компанії терміново знадобиться новий керівник, а зміна менеджменту перед опалювальним сезоном може створити додаткові ризики.

    Також його критики можуть звертати увагу на багаторічну роботу у великому приватному паливному бізнесі. Сам по собі такий досвід не є порушенням, але вимагатиме прозорого пояснення всіх потенційних конфліктів інтересів.

    Хто ще претендує на посаду

    Корецький не є єдиним кандидатом. Reuters та Financial Times називають серед можливих претендентів колишнього прем’єра і чинного першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля та міністра оборони Михайла Федорова. В українських медіа також фігурує мер Харкова Ігор Терехов.

    Шмигаль має найбільший досвід роботи главою уряду й може стати компромісним варіантом. Федоров асоціюється з цифровізацією, безпілотними технологіями та реформою оборонного сектору. Терехов має досвід управління великим прифронтовим містом.

    Перевагою Корецького є саме енергетичний і корпоративний досвід. На тлі російських ударів, підготовки до зими та необхідності реформувати державні підприємства цей профіль може виявитися вирішальним.

    Що буде далі

    Остаточна кандидатура нового прем’єр-міністра має бути внесена президентом до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Відставка Свириденко означає відставку всього уряду, однак міністри продовжуватимуть виконувати обов’язки до формування нового складу Кабміну. Reuters повідомляє, що Зеленський поки не назвав наступника прем’єрки, хоча консультації вже тривають.

    Тому називати Корецького майбутнім прем’єром як доконаний факт зарано. Наразі він лише один із головних кандидатів, якого підтримує частина президентської команди та про якого позитивно висловився Зеленський.

    Проте сам факт того, що колишній менеджер мережі АЗС і керівник державної нафтогазової групи опинився за крок від найвищої посади у виконавчій владі, робить його кар’єру однією з найпомітніших в українському державному менеджменті.

    У разі призначення Сергій Корецький пройде шлях від роботи у приватній паливній компанії до керівництва урядом воюючої держави. Його головним випробуванням стане вже не прибутковість окремого підприємства, а здатність забезпечити стійкість усієї країни.

  • Стефанішина залишає Вашингтон: що відомо про відставку посла України у США

    Стефанішина залишає Вашингтон: що відомо про відставку посла України у США

    Посол України у Сполучених Штатах Ольга Стефанішина вирішила залишити дипломатичну посаду та повернутися до Києва. За інформацією українських ЗМІ, відповідне рішення вона ухвалила з особистих причин, а президент Володимир Зеленський позитивно оцінює результати її роботи на посаді.

    Водночас на тлі масштабного переформатування української влади з’являються припущення щодо нового призначення у Вашингтоні. Серед можливих кандидатів називають чинну прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, якій президент раніше запропонував очолити «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером».

    Стефанішина сама попросила про звільнення

    За даними джерел агентства «Інтерфакс-Україна», Ольга Стефанішина ще минулого тижня звернулася з проханням завершити дипломатичну місію у США через особисті обставини.

    Співрозмовники агентства зазначають, що глава держави задоволений її діяльністю на посаді посла і рішення не пов’язане з оцінкою роботи дипломатки.

    Офіційного указу президента про звільнення станом на момент публікації ще не оприлюднено.

    У ЗМІ називають Свириденко головною претенденткою

    Після заяви президента про майбутні кадрові зміни увага прикута до того, хто представлятиме Україну у Вашингтоні.

    Під час зустрічі із Юлією Свириденко Володимир Зеленський повідомив, що запропонував їй очолити новий стратегічний напрямок співпраці з одним із ключових партнерів України.

    Хоча президент не уточнив, про яку саме посаду йдеться, низка українських медіа припускає, що мова може йти саме про посольство України у США.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на активізацію українсько-американської співпраці у сфері оборони, спільного виробництва озброєння та реалізації домовленостей щодо систем Patriot.

    Заява Гончаренка та інформація про НАБУ

    Народний депутат Олексій Гончаренко також прокоментував можливу відставку дипломатки.

    Він заявив, що, за його інформацією, Національне антикорупційне бюро України нібито може оголосити підозру Ользі Стефанішиній.

    Водночас жодних офіційних підтверджень цієї інформації від НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наразі немає. Так само відсутні будь-які офіційні повідомлення про вручення підозри чи відкриття відповідного кримінального провадження.

    Окремо Гончаренко повідомив, що Стефанішина кілька днів тому перебувала у Києві та брала участь у зустрічі президента Володимира Зеленського із сенатором США Ліндсі Гремом та конгресменом Майклом Макколом.

    Кадрові зміни можуть торкнутися всього уряду

    Можлива відставка посла у США відбувається на тлі масштабних кадрових перестановок, які анонсував президент України.

    Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів, а також повідомив, що зміни очікують і керівників правоохоронних органів.

    За словами президента, нова модель роботи передбачатиме персональну відповідальність окремих високопосадовців за ключові міжнародні напрями, серед яких співпраця зі США, розвиток виробництва систем Patriot, відносини з країнами Європи, Китаєм, державами Близького Сходу та міжнародними організаціями.

    Саме тому кадрові рішення щодо уряду та дипломатичної служби розглядаються як частина єдиної стратегії перезавантаження державного управління.

    Хто така Ольга Стефанішина

    Ольга Стефанішина багато років працює у сфері європейської інтеграції України.

    До призначення послом у США вона обіймала посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, брала участь у переговорах щодо набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу, а також координувала реалізацію реформ, необхідних для вступу до ЄС і НАТО.

    Під час роботи у Вашингтоні вона займалася розвитком стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, координацією військової допомоги, санкційної політики проти Росії та підтримкою українських інтересів у Конгресі й адміністрації США.

    Остаточні рішення ще не оголошені

    Попри численні повідомлення у ЗМІ, офіційного рішення про звільнення Ольги Стефанішиної чи призначення нового посла України у США наразі не оприлюднено.

    Так само не підтверджено інформацію щодо можливого призначення Юлії Свириденко до Вашингтона або будь-яких процесуальних дій з боку НАБУ.

    Очікується, що найближчими днями після завершення консультацій щодо оновлення уряду президент та Офіс глави держави оголосять остаточні кадрові рішення, які можуть стати частиною наймасштабнішого перезавантаження виконавчої влади з початку 2026 року.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Свириденко йде: названо чотирьох кандидатів у прем’єри

    Україна готується до чергового масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко найближчим часом може залишити посаду та перейти на дипломатичну роботу, тоді як у політичних колах уже обговорюють одразу чотирьох можливих претендентів на крісло глави уряду.

    Серед потенційних кандидатів називають генерального директора «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Водночас остаточного рішення щодо майбутнього прем’єр-міністра на момент публікації немає, а всі названі прізвища залишаються предметом політичних консультацій.

    Про можливий сценарій кадрових змін повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, звільнення Свириденко можуть винести на розгляд Верховної Ради вже під час пленарних засідань 13–14 липня. Депутат також припустив, що після відставки прем’єрки вона може очолити українське посольство у США. Офіційно таке дипломатичне призначення поки не підтверджене.

    Зеленський фактично анонсував зміну уряду

    Перед появою інформації про можливих претендентів президент Володимир Зеленський провів зустріч із Юлією Свириденко та заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів.

    Глава держави подякував прем’єрці за стабільну й ефективну роботу, але повідомив, що запропонував їй очолити новий значущий напрямок у відносинах з одним із ключових партнерів України. Яку саме країну мав на увазі президент, він не уточнив.

    Зеленський пояснив майбутні кадрові зміни переходом до оновленої політичної стратегії. За його задумом, за кожним пріоритетним напрямком міжнародної роботи має бути закріплена конкретна досвідчена людина, відповідальна за практичне виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед таких напрямків президент назвав співпрацю зі США, реалізацію домовленостей щодо виробництва систем Patriot, створення спільного з європейськими країнами антибалістичного проєкту, відносини з Польщею та Угорщиною, роботу з державами Близького Сходу і Перської затоки, Китай та міжнародні організації.

    Зеленський також прямо заявив, що розраховує провести відповідні заміни в уряді спільно з Верховною Радою. Крім Кабміну, кадрові зміни мають торкнутися керівництва правоохоронних органів.

    Чи справді Свириденко стане послом у США

    Версію про переведення Юлії Свириденко до Вашингтона озвучив Ярослав Железняк. За його інформацією, прем’єрка може стати новою посолкою України у Сполучених Штатах.

    Такий варіант виглядає логічним з огляду на слова Зеленського про «ключового партнера» та значний міжнародний досвід Свириденко. Вона брала участь у переговорах зі США, працювала над економічними домовленостями, залученням інвестицій і програмами відновлення України.

    Водночас указу президента про її призначення посолкою немає. Не оголошувало про таке рішення й Міністерство закордонних справ. Тому говорити про перехід Свириденко на дипломатичну роботу як про доконаний факт поки зарано.

    Сам Железняк назвав цей варіант певною мірою вимушеним рішенням, до якого влада нібито не готувалася заздалегідь. Однак подробиць політичних домовленостей народний депутат не навів.

    Сергій Корецький — несподіваний фаворит

    Одним із претендентів на посаду прем’єра називають керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. У день появи інформації про оновлення Кабміну Зеленський окремо заслухав його доповідь.

    Це привернуло увагу медіа та породило припущення, що Корецький може отримати одну з ключових посад в оновленій системі влади. Україна входить у критично важливий період підготовки до зими, а енергетична стійкість була одним із головних пріоритетів, названих президентом.

    Корецького можуть розглядати як технократичного кандидата, пов’язаного з управлінням великими державними компаніями та енергетикою. Його можливе призначення відповідало б заяві Зеленського про необхідність прискорити трансформацію державних підприємств, від яких залежить стійкість країни.

    Проте офіційного підтвердження, що керівнику «Нафтогазу» запропонували посаду прем’єра, немає. Зустріч із президентом могла стосуватися винятково підготовки газової системи до опалювального сезону.

    Денис Шмигаль може повернутися

    Ще один кандидат — Денис Шмигаль, який уже очолював Кабінет Міністрів та має найбільший досвід керування урядом серед усіх названих претендентів.

    За даними Железняка, у разі відставки Свириденко Шмигаль як перший віцепрем’єр може тимчасово координувати роботу Кабміну до формування нового складу. Це не обов’язково означає, що саме він знову стане повноцінним прем’єр-міністром.

    Перевагою Шмигаля є його досвід роботи в умовах пандемії, повномасштабної війни, енергетичної кризи та переговорів із міжнародними партнерами. Він добре знайомий із механізмами роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

    Водночас повернення колишнього прем’єра може виглядати не як повне перезавантаження, а як повернення до попередньої конфігурації влади. Саме тому його кандидатура може розглядатися як тимчасовий або компромісний варіант.

    Михайло Федоров — ставка на технології та оборону

    У переліку кандидатів також фігурує Михайло Федоров. Він став одним із найбільш упізнаваних представників урядової команди завдяки цифровізації державних послуг, розвитку застосунку «Дія», підтримці безпілотних технологій та реформуванню оборонних процесів.

    Його можливе висунення могло б означати ставку на молодшу технократичну команду та прискорення цифрових і оборонних реформ.

    Федоров має високий рівень публічної впізнаваності та досвід роботи з міжнародними технологічними компаніями. Водночас посада прем’єр-міністра потребує керування всіма напрямками уряду — від соціальної політики та фінансів до енергетики, регіонального розвитку й міжнародних переговорів.

    Інформація про те, що Федоров уже погодився очолити Кабмін або отримав відповідну пропозицію, відсутня.

    Ігор Терехов — кандидат від регіонів

    Найбільш несподіваним прізвищем у списку став міський голова Харкова Ігор Терехов.

    Його потенційна кандидатура може бути пов’язана з наміром посилити роботу уряду у прифронтових і прикордонних областях. Харків протягом повномасштабної війни залишається одним із міст, які найчастіше зазнають російських ударів, тому Терехов має практичний досвід управління великим містом в умовах постійної небезпеки.

    Він також займається питаннями відбудови, енергетичної стійкості, евакуації, підтримки комунальних підприємств і взаємодії з міжнародними партнерами.

    Водночас перехід мера Харкова до центральної виконавчої влади став би складним політичним рішенням для самого міста. Офіційно Терехов не підтверджував, що веде переговори про посаду прем’єр-міністра.

    Що станеться з Кабміном після відставки прем’єра

    Відставка прем’єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Це прямо передбачено Конституцією та законом про уряд. Однак міністри не припиняють роботу миттєво й не залишають державні органи без керівництва.

    Кабінет Міністрів, який перебуває у відставці, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду. Тобто чинні міністри фактично залишатимуться на посадах у перехідному статусі, доки парламент не завершить усі кадрові голосування.

    Самої заяви президента для звільнення прем’єрки недостатньо. Свириденко має подати заяву про відставку, після чого рішення повинна ухвалити Верховна Рада. Прем’єр-міністр звільняється з посади саме з дня парламентського голосування.

    Як призначатимуть новий уряд

    Формування Кабміну передбачає кілька окремих процедур. Спочатку Верховна Рада має проголосувати за нового прем’єр-міністра. Для рішення необхідна підтримка щонайменше 226 народних депутатів.

    Після призначення глава уряду подає парламенту кандидатури більшості міністрів. Водночас міністра оборони та міністра закордонних справ Верховна Рада призначає за поданням президента.

    Тому звільнення Свириденко, призначення нового прем’єра і затвердження всього Кабміну необов’язково відбудуться в один день. Железняк припускає, що голосування за відставку можливе вже 13–14 липня, але формування нової команди може затягнутися через відсутність остаточно погодженого кандидата.

    Очікується, що фракція «Слуга народу» проведе окреме засідання для обговорення кадрових питань. Саме наявність необхідної кількості голосів стане вирішальною для того, наскільки швидко Банкова зможе реалізувати задумане перезавантаження.

    Наразі достеменно відомо лише про політичне рішення оновити Кабінет Міністрів і запропонувати Свириденко інший напрямок роботи. Її можливе призначення посолкою у США, дата відставки та чотири кандидатури на посаду прем’єра залишаються інформацією від народного депутата, а не завершеними кадровими рішеннями.

  • Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Зеленський перезавантажує Кабмін: Свириденко йде на новий напрямок

    Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне оновлення Кабінету Міністрів і зміни у керівництві правоохоронних органів. Глава держави заявив, що нинішня структура виконавчої влади потребує переформатування відповідно до нової політичної стратегії, а прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропоновано перейти на інший, важливий напрямок роботи у відносинах з одним із ключових партнерів України.

    Зеленський повідомив про рішення після зустрічі зі Свириденко. Президент подякував їй за стабільну й результативну роботу на чолі уряду, однак наголосив, що для реалізації нових зовнішньополітичних і внутрішніх завдань країні потрібне оновлення Кабміну. Водночас конкретного партнера, за відносини з яким може відповідати Свириденко, глава держави поки не назвав.

    «Ми обговорили деталі з прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Визначили, що для змін потрібне оновлення Кабінету Міністрів», — заявив Зеленський. Він також висловив сподівання, що необхідні кадрові рішення вдасться провести спільно з парламентарями.

    Фактично заява президента означає початок нового етапу переформатування виконавчої влади. Частина українських медіа вже трактує її як анонс відставки Свириденко з посади прем’єр-міністерки, однак на момент заяви офіційного рішення Верховної Ради ще не було оприлюднено. Сам Зеленський говорив саме про необхідність оновлення уряду та проведення відповідних замін разом із парламентом.

    Свириденко запропонували нову роль

    Президент наголосив, що вдячний Юлії Свириденко за її роботу як на посаді очільниці уряду, так і протягом попередніх років у державній команді. За словами Зеленського, їй запропоновано очолити «новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером».

    Якою саме буде ця посада та про яку країну йдеться, поки не уточнюється. Через це будь-які твердження про можливе дипломатичне призначення, роботу зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом або іншою державою наразі залишалися б лише припущеннями.

    Водночас досвід Свириденко справді значною мірою пов’язаний із міжнародними економічними переговорами, залученням інвестицій і відновленням. У червні 2026 року вона очолювала українську делегацію на Конференції з відновлення України URC-2026 у польському Гданську. До української команди тоді ввійшли представники уряду, парламенту, бізнесу, державних компаній і громад.

    Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її кандидатуру підтримала Верховна Рада, після чого парламент сформував новий склад Кабінету Міністрів. До призначення прем’єркою вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки.

    Нова модель зовнішньої політики

    Однією з головних причин кадрового перезавантаження Зеленський назвав необхідність підвищити відповідальність за ключові міжнародні напрямки. За новою моделлю кожен пріоритетний напрямок має бути закріплений за конкретною досвідченою людиною, яка відповідатиме не лише за переговори, а й за практичну реалізацію домовленостей, досягнутих на рівні лідерів.

    Серед основних пріоритетів президент назвав співпрацю зі Сполученими Штатами та реалізацію домовленостей щодо виробництва систем протиповітряної оборони Patriot. Окремим напрямком має стати спільний із європейськими державами антибалістичний проєкт.

    Уваги потребують і відносини з сусідніми країнами, насамперед із Польщею та Угорщиною. Ще одним перспективним вектором Зеленський назвав держави Близького Сходу та Перської затоки, з якими Україна планує розвивати економічну, оборонну й технологічну співпрацю.

    До переліку стратегічних напрямків також увійшли Китай і ключові міжнародні організації. Таким чином, Київ прагне перейти від загального дипломатичного супроводу до персональної відповідальності посадовців за кожен важливий блок міжнародної роботи.

    Зміни торкнуться правоохоронних органів

    Оновлення не обмежиться Кабінетом Міністрів. Зеленський прямо заявив, що кадрові перестановки відбудуться і серед керівників правоохоронних органів. Конкретних прізвищ, посад або термінів президент не назвав.

    Ця частина заяви може свідчити про ширше перезавантаження державного управління, покликане посилити відповідальність за внутрішню безпеку, дотримання законності та виконання рішень влади. Однак до появи офіційних указів, подань чи рішень парламенту говорити про конкретні звільнення або призначення передчасно.

    Президент лише зазначив, що кадрові зміни мають забезпечити виконання оновленої політичної стратегії. За його словами, Україні потрібна нова якість управління як у міжнародній роботі, так і всередині держави.

    Прифронтові області та підготовка до зими

    Серед внутрішніх пріоритетів Зеленський окремо виділив посилення роботи у прифронтових і прикордонних регіонах. Ці території потребують особливої уваги через постійні російські атаки, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та необхідність підтримувати роботу критичних служб.

    Одним із найважливіших завдань для оновленої урядової команди має стати підготовка до зими. Президент наголосив, що Україна повинна бути готовою до всіх можливих загроз, зокрема до нових атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Крім того, Зеленський закликав прискорити трансформацію державних компаній, від ефективності яких значною мірою залежить стійкість країни. Йдеться про підприємства, пов’язані з енергетикою, транспортом, оборонним сектором, логістикою та іншими стратегічними сферами.

    Окремої уваги, за словами президента, потребує виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення України. Цей напрямок охоплює залучення міжнародного фінансування, модернізацію енергетики, відбудову житла й соціальної інфраструктури, підтримку бізнесу та відновлення громад.

    Хто може очолити новий уряд

    Зеленський поки не назвав кандидата на посаду нового прем’єр-міністра. Офіційно також не представлено майбутній склад Кабміну чи перелік міністрів, яких планують замінити.

    Напередодні у медіа та серед окремих народних депутатів обговорювалася можлива зміна прем’єра, однак ці повідомлення не були офіційним рішенням. Зокрема, звучали припущення щодо інших представників уряду, але на момент президентської заяви жодної кандидатури Зеленський публічно не підтвердив.

    Тому головна інтрига найближчих днів полягає у тому, кого Банкова запропонує на чолі оновленого Кабміну, які міністерства можуть змінити керівників і чи вдасться швидко зібрати необхідну підтримку у Верховній Раді.

    Заява Зеленського свідчить, що кадрові зміни планують провести не як одиничні звільнення, а як частину ширшого політичного перезавантаження. Воно має одночасно охопити уряд, правоохоронну систему, міжнародну політику, підготовку до зими, відновлення та роботу з прифронтовими регіонами.

    Наразі відомо лише те, що Свириденко запропоновано перейти на новий стратегічний напрямок, а чинний Кабмін очікує суттєве оновлення. Остаточні прізвища, посади й конфігурація нового уряду стануть зрозумілими після офіційних подань і рішень Верховної Ради.

  • Україна визначила місце для Національного пантеону: що вирішив Кабмін

    Україна визначила місце для Національного пантеону: що вирішив Кабмін

    Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка визначає місце для створення Українського національного пантеону. Меморіальний комплекс, покликаний стати головним місцем вшанування борців за незалежність України, визначних державних діячів, військових, науковців, митців та інших видатних українців, планують розмістити на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” у самому центрі столиці. Таким чином уряд розпочав практичну реалізацію одного з наймасштабніших державних проєктів у сфері політики національної пам’яті за роки незалежності України.

    Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

    Ухвалена постанова закладає основу для створення Пантеону та визначає подальші кроки державних органів щодо його реалізації. Документ був підготовлений Українським інститутом національної пам’яті та передбачає розробку повноцінної концепції майбутнього меморіального комплексу, його структури, принципів функціонування та порядку вшанування осіб, які зробили визначний внесок у боротьбу за незалежність і розвиток української держави.

    В Інституті національної пам’яті наголошують, що Український національний пантеон має стати не лише місцем поховання визначних українців, а й масштабним символічним простором, який відображатиме історію боротьби українського народу за власну державність упродовж багатьох століть. За задумом авторів проєкту, це буде комплекс, який поєднає меморіальну, культурну, просвітницьку та наукову функції.

    Очікується, що Пантеон стане місцем загальнонаціонального вшанування українських діячів різних історичних епох — від борців за незалежність часів Української Народної Республіки та визвольних змагань ХХ століття до сучасних захисників України, які віддали життя під час російсько-української війни.

    Одним із головних напрямків реалізації проєкту стане розробка державної концепції меморіалізації. Саме вона визначить, хто саме може бути похований у Пантеоні, за якими критеріями ухвалюватимуться відповідні рішення, як здійснюватиметься перепоховання та якими будуть архітектурні й символічні елементи майбутнього комплексу.

    Окремий блок роботи стосуватиметься проведення широких експертних та громадських консультацій. До обговорення планують залучити істориків, археологів, архітекторів, мистецтвознавців, представників громадських організацій, духовенства, науковців, діячів культури та міжнародних експертів. Влада наголошує, що створення такого меморіального комплексу повинно відбуватися максимально відкрито із врахуванням думки професійної спільноти та суспільства.

    Важливою складовою майбутньої роботи стане верифікація кандидатур осіб, яких можуть перепоховати до Українського національного пантеону. Це завдання уряд поклав на Український інститут національної пам’яті та Міністерство закордонних справ України.

    Відомства мають провести комплексне дослідження щодо українських діячів, які сьогодні поховані за межами держави. Насамперед йдеться про борців за незалежність України, політичних діячів, військових командирів, представників української еміграції, діячів науки, культури, мистецтва та духовенства, які зробили визначний внесок у становлення української державності, однак були поховані в інших країнах через історичні обставини.

    Уряд також допускає можливість перепоховання окремих членів родин таких діячів, якщо це відповідатиме встановленим критеріям та рішенням спеціально створених експертних комісій.

    Окрему роль у реалізації проєкту відіграватиме Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Саме воно має визначити конкретну земельну ділянку в межах території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, де буде розташований майбутній Пантеон.

    Під час вибору місця враховуватиметься низка важливих факторів. Насамперед ідеться про статус Києво-Печерської лаври як пам’ятки національного значення та об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Саме тому будь-які роботи повинні здійснюватися відповідно до українського законодавства про охорону культурної спадщини, міжнародних конвенцій та вимог щодо збереження історичного середовища.

    Крім того, Міністерство культури має організувати міжнародний архітектурний конкурс, під час якого буде обрано найкращий проєкт майбутнього Пантеону. До участі в ньому планують запросити провідних українських та іноземних архітекторів, містобудівників, реставраторів, дизайнерів і спеціалістів із меморіальної архітектури.

    До конкурсної комісії також планують залучити представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, міжнародних інституцій, істориків, мистецтвознавців, релігійних громад та інших фахівців. Очікується, що такий підхід дозволить створити сучасний меморіальний комплекс, який гармонійно поєднається з історичним середовищем Києво-Печерської лаври та відповідатиме найкращим світовим практикам.

    Створення Пантеону фінансуватиметься за рахунок державного бюджету України. Водночас законодавство дозволяє використовувати й інші джерела фінансування, які не заборонені законом, зокрема благодійні внески, гранти міжнародних організацій та кошти меценатів.

    Правову основу для створення Українського національного пантеону Верховна Рада заклала 1 липня, коли ухвалила законопроєкт №15360. Документ підтримали 287 народних депутатів, що забезпечило його впевнене прийняття парламентом.

    У пояснювальній записці до законопроєкту зазначалося, що Україна досі не мала єдиного державного місця, де на найвищому рівні вшановувалися б видатні діячі української історії. Автори документа наголошували, що більшість європейських держав уже давно мають власні національні пантеони або меморіальні комплекси, які стали символами державності, історичної пам’яті та національної єдності.

    На думку ініціаторів створення Пантеону, поява такого комплексу дозволить не лише належним чином увічнити пам’ять про визначних українців, а й стане важливим елементом формування сучасної української історичної політики, розвитку національної ідентичності та патріотичного виховання майбутніх поколінь.

    Водночас ініціатива ще до її остаточного ухвалення викликала міжнародний резонанс. Найбільш критично на законопроєкт відреагували у Польщі. У Канцелярії президента Кароля Навроцького заявили, що внесення документа президентом України Володимиром Зеленським стало черговим кроком, який, на думку Варшави, може ускладнити українсько-польський історичний діалог.

    Польська сторона пов’язала появу законопроєкту із рішенням української влади надати одному з військових підрозділів назву на честь героїв Української повстанської армії. У Варшаві заявили, що такі рішення можуть призвести до подальшого загострення історичних суперечностей між двома державами.

    Попри це українська влада наголошує, що створення Українського національного пантеону є суверенним рішенням держави та частиною політики відновлення історичної справедливості. У Києві підкреслюють, що головною метою проєкту є гідне вшанування тих, хто у різні історичні періоди віддав життя або зробив визначний внесок у боротьбу за свободу, незалежність і розвиток України.

    Очікується, що після завершення розробки концепції, проведення архітектурного конкурсу та погодження всіх необхідних процедур розпочнеться безпосереднє створення меморіального комплексу. У перспективі Український національний пантеон має стати одним із головних символів сучасної української державності, місцем проведення офіційних церемоній, державних заходів і вшанування пам’яті людей, які творили історію незалежної України.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.