Позначка: Кабмін

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Кабінет Міністрів змінив правила продовження допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Переселенці, які отримували виплати до 31 серпня 2026 року, можуть зберегти державну підтримку ще на один шестимісячний період. Продовження передбачене в автоматичному режимі, проте залишається обов’язкова умова: отримувачі мають відповідати критеріям чинного порядку. Окремо уряд врегулював продовження виплат дітям, яким допомогу призначили без урахування доходів батьків. Про зміни повідомив Пенсійний фонд України.

    Нововведення передбачені постановою Кабміну від 3 вересня 2026 року №1087. Документ вносить зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО, затвердженого постановою №332 від 20 березня 2022 року. За роз’ясненням ПФУ, нові норми застосовуються з 1 вересня 2026 року. Отже, хоча рішення уряд ухвалив уже після початку місяця, визначеною датою застосування змін є саме перше вересня.

    Головне нововведення стосується людей, яким допомогу вже виплачували до завершення серпня. Для них передбачено можливість автоматичного продовження підтримки ще на пів року. Йдеться про продовження раніше призначених виплат, а не про автоматичне первинне оформлення допомоги всім, хто має довідку внутрішньо переміщеної особи. Сам статус ВПО не замінює перевірки умов, установлених порядком надання цієї допомоги.

    У повідомленні Пенсійного фонду використано формулювання «може бути продовжено». Це означає, що отримання грошей у попередньому періоді саме по собі не є безумовною гарантією наступних виплат. Визначальною залишається відповідність критеріям програми. Тому новину про додаткові шість місяців підтримки не слід розуміти як скасування чинних вимог до отримувачів або як призначення допомоги без урахування обставин конкретної людини чи сім’ї.

    Автоматичний механізм покликаний спростити саме процедуру продовження. Для випадків, які підпадають під нього, не потрібно повторно подавати заяву лише через завершення чергового шестимісячного періоду. Водночас це не означає, що будь-яке попереднє припинення виплати тепер автоматично скасовано. У роз’ясненні ПФУ немає повідомлення про загальне поновлення допомоги всім переселенцям, яким раніше відмовили або припинили нарахування з інших підстав.

    Окремий блок змін стосується дітей. Пенсійний фонд уточнює, що на наступні шість місяців автоматично продовжується допомога дітям, виплату на яких призначили без урахування доходів їхніх батьків. Це конкретна категорія отримувачів, зазначена у повідомленні. Тому правило не варто переказувати як нове рішення виплачувати допомогу абсолютно всім дітям ВПО незалежно від будь-яких умов. Ідеться насамперед про механізм продовження вже призначеної підтримки.

    Для батьків і законних представників практичне значення цієї норми полягає у відсутності необхідності кожні пів року подавати нову заяву саме для такого продовження. На сайті ЦНАП Генічеської громади, де оприлюднили роз’яснення «Юридичного порадника для ВПО», зазначають, що раніше процедура продовження дитячих виплат не була однозначно врегульована. Тепер уряд окремо визначив автоматичний порядок, який має зменшити потребу в повторних зверненнях. Роз’яснення щодо змін.

    У цьому ж матеріалі пояснюють зміну максимальної кількості періодів підтримки. Раніше допомогу можна було продовжувати не більше ніж на п’ять шестимісячних періодів, а після ухвалення постанови передбачено шість таких періодів. Додавання ще одного періоду розширює можливість подальшого отримання допомоги для тих, хто зберігає право на неї. Однак це не означає призначення всього обсягу підтримки наперед одним рішенням без подальшого врахування вимог програми.

    Вересневі зміни також зачепили порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду. За роз’ясненням, оприлюдненим Генічеською громадою, уточнено застосування адміністративної процедури з урахуванням особливостей, визначених законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, описано звернення зі скаргою до керівника відповідного органу ПФУ та можливість подальшого оскарження до органу вищого рівня або суду. Це окрема процедурна зміна, яка стосується ситуацій незгоди з ухваленим рішенням. Джерело.

    Для отримувачів важливо також розрізняти початок застосування нових правил і конкретну дату зарахування грошей на рахунок. Зазначене в постанові перше вересня визначає, з якого часу застосовуються її норми. Натомість наведене повідомлення Пенсійного фонду не встановлює єдиного дня банківського зарахування для всіх сімей. Тому дата застосування змін не є обіцянкою, що кожен отримувач побачить кошти на рахунку в один і той самий день.

    Якщо очікуваного продовження немає, доцільно уточнити у Пенсійному фонді, чи ухвалено рішення щодо конкретної виплати та які обставини враховано. Це допоможе відрізнити питання строків зарахування від відмови у продовженні. Саме індивідуальна інформація про призначення допомоги дасть відповідь, чи поширюється автоматичний механізм на отримувача, тоді як загальна новина пояснює лише оновлені правила програми.

    Отже, з вересня переселенці, які отримували допомогу до кінця серпня та відповідають установленим критеріям, мають можливість її автоматичного продовження ще на шість місяців. Для визначеної категорії дітей уряд окремо закріпив аналогічний механізм. Основна зміна стосується тривалості й процедури підтримки; у наведеному повідомленні ПФУ про збільшення розміру щомісячних виплат не йдеться.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    В Україні почав діяти спеціальний прикордонний режим у смузі завширшки один кілометр уздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Нові правила запроваджені на весь період воєнного стану й суттєво обмежують вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування людей та проведення робіт у безпосередній близькості до кордону. У Державній прикордонній службі пояснюють рішення необхідністю посилити оборону, зменшити ризики диверсій і захистити самих громадян у районах, де зберігається підвищена військова небезпека.

    Підставою стала постанова Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою уряд змінив пункт 2-1 постанови №1147 «Про прикордонний режим». Документ уже набув чинності, а підрозділи ДПСУ почали застосовувати нові норми. В оновленому тексті прямо передбачено встановлення на період воєнного стану спеціального режиму на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

    У межах цієї смуги забороняється вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування осіб. Окремо обмежено виконання робіт, якщо вони не пов’язані з відсіччю російської агресії, обороною України або охороною державного кордону. Важлива деталь полягає в тому, що нова норма сформульована щодо земельної смуги завширшки один кілометр загалом і не обмежує її лише ділянками, переданими ДПСУ для облаштування фортифікацій.

    Саме цим нововведення відрізняється від режиму, який існував раніше. Після змін 2023 року законодавство вже передбачало спеціальний режим на земельних ділянках завширшки 30–50 метрів уздовж більшості сухопутного кордону, а на напрямках Росії та Білорусі — до двох кілометрів. Але там ішлося про землі, надані в постійне користування військовим частинам ДПСУ для будівництва та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Постанова №1049 окремо встановила на час воєнного стану кілометрову спеціальну зону вздовж двох найбільш небезпечних напрямків.

    Це не означає, що вся прикордонна територія України в інших регіонах раптом стала закритою. В Україні й раніше існувало поняття прикордонної смуги, для перебування в якій потрібен відповідний дозвіл Держприкордонслужби. За чинними правилами громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають і проводять роботи у прикордонній смузі з дозволу відповідного органу ДПСУ та за наявності документів, що посвідчують особу. Під час мобілізації та воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років також повинні мати військово-обліковий документ.

    Заяву для отримання дозволу можна подавати відповідному прикордонному органу в паперовій або електронній формі. Для неповнолітніх дозвіл оформлюється за зверненням одного з батьків, опікуна чи іншого законного представника. Крім того, нормативні акти передбачають окремі категорії осіб, які можуть в’їжджати до прикордонної смуги без такого дозволу — зокрема низку вищих посадових осіб держави.

    Однак нове рішення щодо кордону з Росією та Білоруссю має насамперед безпековий характер. У ДПСУ пояснюють, що безпосередньо біля державного рубежу необхідно мінімізувати неконтрольоване перебування цивільних, роботу сторонніх осіб і діяльність, яка може заважати оборонним заходам. Умови повномасштабної війни роблять такі ділянки особливо чутливими до проникнення диверсійно-розвідувальних груп, ведення розвідки та інших загроз.

    Окремий фактор — Білорусь. Саме з її території російські війська у лютому 2022 року наступали на Київ та північні області України. Білоруські війська безпосередньо у повномасштабну війну не вступили, однак Мінськ залишається найближчим військово-політичним союзником Москви та продовжує надавати Росії можливості для військової співпраці. Reuters у червні нагадував, що Білорусь дозволяла РФ використовувати свою територію під час вторгнення, а також розміщує російську військову інфраструктуру та тактичну ядерну зброю.

    У 2026 році українська сторона також звернула увагу на зростання розвідувальної активності на північному напрямку. The Guardian у червні повідомляв із українсько-білоруського прикордоння, що військові фіксували приблизно 20-відсоткове збільшення кількості російських розвідувальних безпілотників, які заходили з білоруського напрямку. Одночасно Україна посилювала північний кордон протитанковими ровами, бетонними загородженнями типу «зуби дракона», колючим дротом та іншими інженерними спорудами.

    Президент Володимир Зеленський у червні також заявляв про використання білоруської території для забезпечення російських дронових операцій. Зокрема, Київ вимагав демонтувати ретрансляційне обладнання, яке, за українськими даними, допомагало російським безпілотникам. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна готується до можливих загроз із півночі, хоча ознак повторення сценарію наступу на Київ з території Білорусі тоді не було.

    І зараз Держприкордонслужба не заявляє про безпосередню підготовку білоруської армії до вторгнення. Ще 2 вересня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що безпосередньо біля українського кордону не фіксується формування чи нарощування білоруського ударного угруповання. Водночас він наголошував: загроза з білоруського напрямку нікуди не зникла, тому Україна повинна постійно стежити за ситуацією й утримувати укріпленим увесь північний рубіж.

    На особливу увагу заслуговує розбудова білоруської військової інфраструктури в Гомельській області. Біля села Якимівка приблизно за 40 кілометрів від українського кордону планують створити залізничну інфраструктуру для військового полігону. За проєктною документацією, там передбачена окрема під’їзна колія, розрахована на 60 вагонів, а також вантажна платформа з пандусом, яка дозволить розвантажувати колісну та важку гусеничну техніку.

    Поряд із цим білоруська армія формує нову 37-му окрему десантно-штурмову бригаду неподалік Гомеля. У серпні командувач білоруських Сил спеціальних операцій Олександр Ільюкевич повідомляв, що частину підрозділів уже сформовано, набрано офіцерів та особовий склад і триває їхня підготовка. За доступними даними, завершення повного формування з’єднання розраховане не на найближчі місяці, тому сама поява бригади не є доказом підготовки нового наступу на Україну.

    Не менш небезпечним залишається безпосередньо російський кордон. Начальник українських Збройних сил улітку говорив про необхідність готуватися до потенційних дій Росії з північного сходу, зокрема з Брянської області. За оцінкою Сирського, можливий удар на цьому напрямку міг би бути спрямований не стільки на повторний прорив до Києва, скільки на захоплення частини Чернігівської області та розтягування українських резервів уздовж величезної лінії фронту й кордону.

    Тому запровадження кілометрової спеціальної смуги має одразу кілька практичних завдань. Це створення контрольованого простору для військових і прикордонників, безпечніше будівництво фортифікацій, ускладнення роботи ворожої розвідки та диверсантів і зниження ризику того, що цивільні випадково опиняться у небезпечних районах.

    У ДПСУ окремо наголошують, що обмеження тимчасові. Спеціальний режим саме в однокілометровій смузі вздовж Росії та Білорусі прив’язаний до дії воєнного стану. Після його припинення ця норма в нинішньому вигляді перестане застосовуватися, тоді як загальне законодавство про прикордонний режим продовжить діяти.

    Важливо й те, що нове рішення не слід трактувати як оголошення неминучого наступу з боку Білорусі. Українські прикордонники прямо заявляють, що ударного угруповання там наразі немає. Водночас досвід 2022 року, розбудова військової інфраструктури, розвідувальна активність і тісна військова співпраця Мінська з Москвою змушують Україну розглядати північний кордон як стратегічно небезпечний напрямок навіть за відсутності ознак безпосереднього вторгнення.

    Саме тому влада переходить від окремих обмежень на землях ДПСУ до ширшого режиму в однокілометровій зоні. Для жителів прикордонних громад це означає, що перед поїздкою, виконанням господарських робіт чи іншою діяльністю безпосередньо біля кордону варто уточнювати правила у відповідному прикордонному загоні. Порушення прикордонного режиму може тягнути адміністративну або іншу передбачену законом відповідальність.

  • Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно

    Держкіно отримало особливі повноваження: Кабмін переписав правила для українського кіно

    Кабінет Міністрів змінив юридичний статус Державного агентства України з питань кіно та розширив його повноваження — від роботи з національними фільмами й експертними комісіями до координації представництва України в одному з ключових європейських кінофондів. Відтепер Держкіно офіційно визначене центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері кінематографії. Відповідні зміни уряд вніс до Положення про Держкіно. Про рішення офіційно повідомило Міністерство культури.

    У Мінкульті пояснюють, що йдеться не просто про зміну формулювання в документах. Оновлене положення має дати агентству необхідні юридичні інструменти для виконання функцій, які вже закладені в оновленому законодавстві про кінематографію. Серед них — організація роботи експертних комісій при Раді з державної підтримки кінематографії, процедури надання та позбавлення статусу національного фільму, а також ведення Державного реєстру національних фільмів.

    Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що спеціальний статус має чіткіше визначити місце агентства в системі державної підтримки кіно. За її словами, зміни потрібні, зокрема, для прозорішої роботи з національними фільмами, діяльності експертних комісій та представлення України в міжнародних інституціях.

    Одне з найбільш практичних нововведень стосується Державного реєстру національних фільмів. Саме Держкіно відповідатиме за процедури, пов’язані з отриманням стрічкою статусу національного фільму або його втратою, і за адміністрування відповідного реєстру. Такий статус має значення не тільки символічно: він пов’язаний із механізмами державної підтримки, правовим режимом фільму та можливостями його участі в окремих програмах.

    Паралельно в Україні рухаються до цифровізації цієї системи. У вересні Держкіно повідомляло про підготовку змін, за якими підтвердження національного статусу має поступово перейти від паперового свідоцтва до запису в електронному державному реєстрі з відкритим доступом до даних. Агентство має стати його держателем та адміністратором і відповідати за створення, захист та публікацію інформації.

    Особливий блок нових повноважень стосується міжнародної співпраці. Держкіно виконуватиме функції секретаріату для національних представників України при профільних міжнародних структурах, а також координуватиме представників держави у Раді управління Eurimages — Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження кінематографічних і аудіовізуальних творів.

    Для українського кіноринку Eurimages має особливе значення. Україна стала членом фонду 17 січня 2020 року. Eurimages є структурою Ради Європи і фінансово підтримує міжнародне спільне виробництво художніх, документальних та анімаційних стрічок. Нині фонд об’єднує 40 держав, кожна з яких призначає представника до Ради управління.

    Українські проєкти вже неодноразово отримували гроші Eurimages. На офіційному сайті Держкіно серед прикладів названі «Носоріг» Олега Сенцова та «Спас» Максима Наконечного, які сукупно отримали €395 тис. підтримки, а також «Редакція» Романа Бондарчука — €140 тис. Участь у таких програмах важлива для України не лише як джерело додаткових грошей, а й як механізм входження українських продюсерів у європейську систему копродукції.

    При цьому сам спеціальний статус Держкіно виник не раптово. Його заклали в масштабну реформу законодавства про державну підтримку кіно ще наприкінці 2025 року. Верховна Рада 18 грудня 2025-го ухвалила закон №4743-IX, який набрав чинності 7 червня 2026 року. У тексті закону попереднє визначення органу, що реалізує політику в кінематографії, було замінене на формулювання «центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом». Тепер Кабмін фактично привів положення про саме агентство у відповідність до цієї норми.

    Але цей закон значно ширший за зміну статусу Держкіно. Він перезібрав низку механізмів державної підтримки галузі. Зокрема, передбачена поворотна державна підтримка для виробництва комерційно перспективних ігрових, анімаційних та копродукційних фільмів — до 50% вартості виробництва в межах установленого законом ліміту. Також з’явилася окрема субсидія на розвиток кінопроєкту — девелопмент — яка за визначених умов може покривати до 100% витрат на цей етап.

    Ще одна цікава зміна — можливість отримувати державну підтримку після успішного кінотеатрального прокату. Закон передбачає, що виробник національного фільму, який досяг визначеного рівня касових зборів, може претендувати на підтримку у розмірі 30% зборів, а ці кошти мають бути спрямовані на виробництво наступних українських фільмів. Таким чином держава намагається створити механізм, за якого комерційний успіх однієї стрічки допомагає фінансувати наступну.

    Також закон оновив систему так званих cash rebates — компенсації частини кваліфікованих витрат іноземним виробникам, які знімають фільми в Україні із залученням українських партнерів. Ідея такого механізму полягає у залученні міжнародних знімальних груп, грошей та замовлень для українських павільйонів, технічних компаній, акторів, готелів та інших учасників індустрії.

    На чолі Держкіно зараз перебуває продюсер і колишній керівник Одеської кіностудії Андрій Осіпов. Кабмін призначив його головою агентства 30 травня 2025 року. До цього він також очолював Раду з державної підтримки кінематографії.

    Цікаво, що Осіпов ще наприкінці 2025 року публічно називав спеціальний статус Держкіно одним із пунктів запланованого перезавантаження галузі поряд зі сталим фінансуванням, появою нових форм державної підтримки та реформуванням експертних механізмів. Тобто нинішнє рішення уряду є частиною реформи, яку в агентстві анонсували майже рік тому.

    Водночас фінансова ситуація самого Держкіно залишається специфічною. В інтерв’ю на початку 2026 року Осіпов повідомляв, що бюджет безпосередньо агентства на цей рік становить близько 91,5 млн грн, через що проведення нових пітчингів Держкіно у звичному форматі було неможливим. При цьому він наголошував, що загалом держава планувала значно більші видатки на культурні та кінематографічні проєкти через інші механізми й програми.

    Тож рішення Кабміну саме по собі не означає автоматичного збільшення бюджету Держкіно чи миттєвої появи нових мільярдів на фільми. Воно насамперед формалізує повноваження агентства і дає юридичну основу для того, щоб Держкіно могло виконувати функції, передбачені новим законом.

    Окремо варто наголосити: поняття «спеціальний статус» не слід автоматично трактувати як повну незалежність Держкіно від інших органів влади. У цьому випадку ключове значення має те, що спеціальні функції та повноваження агентства визначаються законодавством. Головний практичний результат урядового рішення — чіткіша відповідальність за реєстри, експертні процедури, національний статус фільмів та міжнародне представництво.

    Саме міжнародний напрям у нинішніх умовах набуває дедалі більшої ваги. Україна вже входить до Eurimages, а у 2025 році, за звітними документами Мінкульту, українська сторона стала членом Виконавчого комітету фонду. Крім того, за державної підтримки Держкіно протягом 2025 року було завершено виробництво 43 національних фільмів — серед них ігрові, дебютні та анімаційні проєкти.

    Для індустрії нинішнє рішення Кабміну тому може виявитися важливішим, ніж звучить сухе формулювання «зміни до положення». Держкіно отримує формально закріплену роль у системі, де одночасно змінюються принципи фінансування, правила роботи з національними фільмами, механізми підтримки комерційних проєктів, співпраця з іноземними продюсерами та представництво України в Європі.

    Тепер головним питанням буде вже не те, які повноваження записані в документах, а як вони працюватимуть на практиці — наскільки прозоро формуватимуться експертні комісії, як функціонуватиме реєстр національних фільмів, за якими процедурами розподілятиметься підтримка та чи допоможе нова модель повернути українському кіновиробництву стабільність після кількох років війни й постійних змін у системі фінансування.

  • Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.

    Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні

    Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.

    1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.

    Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування

    Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.

    Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.

  • Полковник із ТЦК очолить Хмельницьку районну адміністрацію на тлі неоднозначних сімейних декларацій

    Полковник із ТЦК очолить Хмельницьку районну адміністрацію на тлі неоднозначних сімейних декларацій

    Кабмін погодив полковника із системи ТЦК на районну владу в обласному центрі. У деклараціях у нього майже немає майна. У дружини — підприємницький дохід. 7 вересня Кабінет Міністрів України погодив призначення Миколи Анатолійовича Грушки головою Хмельницької районної державної адміністрації. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Йдеться не про обласну військову адміністрацію — нею й надалі керує Сергій Тюрін, — а про районний рівень у самому обласному центрі.

    30 грудня 2024 року місцеві видання повідомили про його призначення т.в.о. начальника Кам’янець-Подільського районного ТЦК та СП. До Кам’янця-Подільського, за повідомленням міського пабліка, він очолював Хмельницький районний ТЦК. У більш ранніх деклараціях він одночасно працював головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Кам’янець-Подільської міськради та начальником відділення офіцерів запасу місцевого військкомату.

    Публічний реєстр НАЗК містить його декларації за роки. Майнова картина скромна: кімната площею 8 квадратних метрів, придбана 2016 року, земельна ділянка. Основний дохід — грошове забезпечення із системи територіальних центрів комплектування. У різних звітних періодах сума зарплати з Хмельницького обласного ТЦК становила сотні тисяч гривень. Великої нерухомості, автомобілів преміумкласу чи значних грошових активів на самого декларанта у відкритих витягах не видно. Саме цей контраст мав на увазі співрозмовник, обізнаний із кадровим рішенням: за паперами чиновник виглядає майже незаможним.

    Дружина в актуальних деклараціях — Катя Володимирівна Грушка, раніше Сметанко. В одному з документів за нею зазначено дохід від підприємницької діяльності в розмірі 832 100 гривень, плюс орендні платежі від ТОВ «Енселко АГРО». В іншому фрагменті вона отримувала грошове забезпечення за військову службу. Раніше дружиною була Олена Миколаївна. Зміна статусу дружини з військовослужбовиці на підприємницю у відкритих формах простежується, але детальна історія переходу і структура бізнесу в публічному доступі розкриті не повністю.

    Призначення вихідця з ТЦК на цивільну районну адміністрацію в тиловому обласному центрі відбувається на тлі стійкої напруги навколо мобілізації. Хмельницька область не прифронтова, але районний голова в обласному центрі відповідає за взаємодію з громадами, інфраструктуру, соціальні виплати і, в умовах воєнного стану, за координацію з військовими структурами. Людина, яка ще нещодавно керувала призовом у Кам’янці-Подільському, тепер сидітиме на стику цивільної влади і тієї самої системи комплектування.

    Офіційних коментарів Грушки, Тюріна чи Офісу президента щодо мотивів вибору на момент публікації немає. Указ президента про саме призначення у відкритому доступі ще не з’являвся — Кабмін лише погодив кандидатуру, що для голів РДА є обов’язковим проміжним кроком. Не оприлюднені й розгорнуті біографічні довідки: освіта, точні дати служби, участь у бойових діях.

    Районні адміністрації після реформи 2020 року втратили частину повноважень на користь громад, але у воєнний час залишилися важливим звеном вертикалі. Кадровий захід із ТЦК на цю посаду посилює військовий контур усередині цивільної адміністрації саме там, де зосереджені обласні установи, логістика і населення.

    Поки з відкритих даних не видно, що стало підставою для вибору саме Грушки. Факт погодження підтверджено, його попередня робота в системі ТЦК і дані декларацій також доступні публічно. Водночас про те, яке саме завдання новий голова РДА має вирішувати на цій посаді і чи буде його призначення частиною ширшої кадрової перебудови, офіційно не повідомляли.

  • Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Кабінет Міністрів затвердив нові правила роботи бізнесу та транспорту під час повітряних тривог. Головна зміна — запровадження двох рівнів небезпеки: жовтого під час атак дронів і червоного у разі підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня підприємства зможуть не припиняти роботу, але лише за умови дотримання вимог безпеки та наявності доступного укриття для працівників і відвідувачів.

    Для закладів, які досі не можуть забезпечити людям доступ до укриття, уряд встановив перехідний термін — три місяці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що економіка має продовжувати працювати навіть під час тривалих дронових атак, однак безпекові вимоги залишаються обов’язковими.

    Таким чином, магазини, ресторани, торговельні центри, підприємства сфери послуг та інші заклади вже не повинні будуть автоматично зупиняти роботу при кожній дроновій загрозі, якщо оголошений саме жовтий рівень. Водночас це не означає, що люди можуть ігнорувати небезпеку: бізнес має організувати можливість швидкого переходу персоналу й відвідувачів у захищене місце.

    За червоного рівня правила будуть значно суворішими. Якщо є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару, робота має бути припинена, а люди — перейти до укриття.

    Уряд пояснює нововведення зміною російської тактики. Тривалі нальоти безпілотників можуть годинами паралізувати роботу міст, транспорту та підприємств, навіть якщо конкретна територія не перебуває під безпосередньою ракетною загрозою. Саме тому систему вирішили зробити диференційованою — залежно від типу небезпеки. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що жовтий рівень застосовуватимуть для дронових нальотів, а червоний — для більш серйозної ракетної загрози.

    Зміни торкнуться не лише приватного бізнесу. Для Києва Кабмін рекомендував забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня небезпеки. За необхідності столична влада також має збільшувати кількість наземного громадського транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень і станцій підземки.

    Ще одна потенційно важлива зміна для столиці стосується комендантської години. Уряд рекомендував місцевій владі скоригувати її тривалість і встановити режим з 01:00 до 05:00. Окремо планується вдосконалити правила пересування транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів. Водночас йдеться саме про рекомендацію: остаточні рішення щодо режиму в Києві мають ухвалювати відповідні органи місцевої влади.

    Кабмін також вимагає прискорити встановлення та облаштування мобільних укриттів у громадах. Їх насамперед розглядають як засіб захисту від уламків у місцях, де немає капітальних захисних споруд або до них неможливо швидко дістатися.

    У публікації Forbes також йдеться про низку додаткових змін, які мають супроводжувати нову модель оповіщення. Зокрема, заклади мають бути промарковані інформацією про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору. Для шкіл та дитячих садків правила безпеки не пом’якшуються — під час тривоги діти та працівники мають переходити до укриттів.

    Окремо планується модернізація самої системи сповіщення. Раніше Зеленський повідомляв, що для різних рівнів загрози мають використовуватися різні сигнали, а також точніше визначатися географія оголошення тривог.

    За даними Forbes, влада також планує прибрати повторну сирену під час відбою та створити на базі «Дії» державний сервіс, у якому можна буде бачити актуальний рівень загрози й інформацію про рух дронів та ракет. Ці деталі не наведені в оприлюдненому повідомленні Кабміну від 3 вересня, тому їх варто сприймати як частину ширшого пакета змін, про який повідомив прем’єр, але окремі механізми ще можуть уточнюватися.

    Головна логіка нової системи залишається простою: жовтий рівень не означає скасування небезпеки, але дозволяє економіці працювати за підвищених заходів безпеки; червоний означає обов’язкове припинення роботи та перехід в укриття.

    Для бізнесу це означає, що найближчі три місяці можуть стати періодом активного облаштування або пошуку доступних захисних просторів. Компаніям, які хочуть продовжувати роботу під час дронових атак, доведеться забезпечити реальну можливість убезпечити і працівників, і клієнтів.

    Уряд пояснює, що мета нових правил — знайти баланс між безпекою та функціонуванням економіки. За словами Корецького, російські атаки не повинні паралізувати роботу міст, підприємств та критичної інфраструктури, але водночас держава не може дозволити нехтувати життям людей.