Позначка: кадрові перестановки

  • Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Відставка Руслана Кравченка стала результатом боротьби за наступний склад силового блоку, а не лише наслідків справи «Карфаген». За інформацією джерела, обізнаного із ситуацією, на рішення про відхід генпрокурора в останні дні найсильніше вплинули Давид Арахамія і Олег Татаров. Їхні інтереси в цій історії збіглися: перший отримує більше простору для впливу на кадрові рішення через парламент, другий — можливість зберегти контроль над силовим контуром.

    Ще вдень 7 вересня Кравченко публічно говорив, що самостійно йти не збирається і готовий підкоритися лише рішенню президента або Верховної Ради. Увечері він повідомив про подану заяву про відставку. Між цими заявами відбулася зустріч Володимира Зеленського, Кравченка і Арахамії. Сам факт зустрічі повідомлявся публічно, але її зміст офіційно не розкривався.

    Для Арахамії ця історія важлива не лише через посаду генпрокурора. Після відходу Андрія Єрмака всередині влади неминуче змінюється розподіл доступу до президента і кадрового впливу. Голова парламентської фракції «Слуга народу» контролює ресурс, без якого неможливо провести через Раду ні призначення нового генпрокурора, ні його звільнення. Тому участь Арахамії в рішенні щодо Кравченка дає йому можливість впливати вже не лише на парламентський порядок денний, а й на конфігурацію силового блоку.

    У Татарова інший ресурс — вплив усередині правоохоронної системи. Він залишається заступником керівника Офісу президента з 2020 року і курує напрям, пов’язаний із правоохоронними органами. За Кравченка між Офісом генпрокурора і частиною силового блоку виникали конфлікти. У серпні «Українська правда» писала про кадрове протистояння навколо контролю за ДБР і пов’язувала одного з учасників цієї історії з Татаровим. На цьому тлі відставка Кравченка усуває фігуру, яка за час роботи на посаді встигла вибудувати власну позицію всередині прокуратури.

    Наступне питання — хто займе звільнене місце. У політичних колах знову обговорюється кандидатура Олексія Хоменка. Він уже виконував обов’язки генерального прокурора після звільнення Андрія Костіна і в червні 2025 року уступив посаду Кравченку. Після цього Хоменко залишився в системі прокуратури. Його повернення було б зручним варіантом для тих, хто хоче провести перевірену кадрову фігуру без тривалого пошуку нового кандидата.

    Саме тут з’являється інтерес Татарова. За інформацією джерела, Хоменка розглядають як людину з його орбіти. Офіційного підтвердження цієї кандидатури поки немає, тому говорити про узгодженого наступника зарано. Але якщо саме Хоменко стане наступним кандидатом на посаду генпрокурора, це означатиме посилення позицій групи, пов’язаної з Татаровим, одразу після відходу Кравченка.

    Для Арахамії такий сценарій також має значення. Проведення нового генпрокурора через Верховну Раду вимагатиме від голови монобільшості зібрати голоси і втримати фракцію від публічного конфлікту. У результаті одне кадрове питання перетворюється на ширшу угоду: хто визначає кандидатуру, хто забезпечує їй підтримку в парламенті і хто отримує вплив на правоохоронний блок після призначення.

    Публічно поки підтверджено лише першу частину цього ланцюжка: Кабінет міністрів погодив відставку Кравченка, після чого має пройти передбачена законом процедура у Верховній Раді. Інформація про те, що саме Арахамія і Татаров добилися його відходу, залишається інсайдерською версією. Те саме стосується можливого призначення Хоменка.

    Але якщо ця кандидатура справді з’явиться, кадрова послідовність стане набагато зрозумілішою. Відхід Кравченка звільнить посаду, Арахамія отримає ключовий парламентський важіль, а Татаров — шанс повернути на вершину прокуратури близьку йому фігуру. Тоді питання буде вже не лише в новому генпрокурорі, а в тому, яка конфігурація впливу складається в Києві після відходу Єрмака.

  • Рустему Умерову “шукають гідне місце” замість посади глави РНБО. Джерела

    Рустему Умерову “шукають гідне місце” замість посади глави РНБО. Джерела

    За інформацією наших джерел, призначення екс-очільника МВС Ігоря Клименко на посаду глави РНБО “на паузі” через пошук “гідного місця” для теперішнього очільника структури – Рустема Умерова.

    “Турецькі друзі Умерова просять знайти для нього “гідне місце” замість посади глави РНБО.

     Водночас, американці не хочуть бачити його послом у США” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Ігорю Клименко, який кілька років виконував обов’язки міністра внутрішніх справ, стати секретарем Ради національної безпеки та оборони України.

  • За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За інформацією наших джерел, за відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони стоїть голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді  Давид Арахамія.

    “Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Водночас, інформація про те, що Михайло Федоров відмовився від будь-яких інших посад, крім міністра оборони,  правда.

    Але є нюанс. По-перше, Володимир Зеленський  за жодних обставин не відступить, а як через місяць “запакувати” депутатам рішення про висування Федорова на посаду міністра оборони без репутаційних втрат в Офісі не знають.

    По-друге, Олександр Сирський був призначений на посаду  за протекції екс-глави ОП Андрія Єрмака. Саме Єрмак був гарантом того, що “міністри не втручаються у справи військових”.

    Тому не виключено, що протягом тижня, коли вщухне картонний майдан, розпочнеться кампанія проти Михайла Федорова, а там є що “розкопувати”.

    Поки що незрозуміло, від кого буде перший вкид – від ЗМІ чи від правоохоронних органів – Олег Татаров забезпечить злив.

    Також в Офісі на середньому рівні бояться, що Федоров може об’єднатися із Залужним” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше британська The Times повідомляла, що звільнений міністр оборони Федоров може готуватися до участі у президентських виборах

  • Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Після кількох днів масштабної політичної та суспільної напруги президент України Володимир Зеленський ухвалив одне з найрезонансніших кадрових рішень за весь час повномасштабної війни — змінив головнокомандувача Збройних сил України. Генерала Олександра Сирського на посаді змінить генерал-майор Михайло Драпатий. Одночасно глава держави запропонував ексміністру оборони Михайлу Федорову нову посаду у виконавчій владі, пов’язану з розвитком технологічного напряму держави. Такі рішення стали фінальною точкою політичної кризи, яка розгорнулася після звільнення Федорова та супроводжувалася багатоденними протестами в Києві й інших містах України.

    Передумовою нинішньої кризи стала урядова реформа, яка розпочалася із масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Після кадрових змін без посади залишився міністр оборони Михайло Федоров. Згодом він публічно заявив про конфлікт із тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та пояснив, що був готовий залишитися працювати лише за умови зміни військового керівництва. За словами самого президента, саме конфлікт між міністром оборони та головкомом став однією з причин звільнення Федорова. Ці заяви швидко перетворили внутрішній кадровий конфлікт на масштабну суспільну дискусію.

    Рішення про звільнення міністра оборони викликало несподівано сильну реакцію суспільства. Уже наступного дня в Києві та низці інших міст розпочалися акції протесту, які тривали майже тиждень. Учасники вимагали повернення Федорова до Міністерства оборони та відставки головнокомандувача Сирського. Саме ці акції, які отримали неофіційну назву “картонний Майдан” через символіку протестувальників, стали одним із ключових чинників політичного тиску на Банкову. За інформацією джерел РБК-Україна, цього разу вирішальним фактором була саме внутрішня суспільна реакція, тоді як інформації про зовнішній тиск західних партнерів щодо кадрових рішень не було.

    Паралельно із протестами президент проводив серію консультацій із військовим командуванням. На Банковій відбувалися зустрічі з командувачами різних родів військ, фактично формуючи коло можливих кандидатів на посаду нового головнокомандувача. У медіа неодноразово повідомлялося, що серед претендентів розглядалися одразу понад десять військових керівників. За даними Bloomberg, найбільш реалістичним кандидатом від самого початку вважався командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий.

    Увечері 21 липня Володимир Зеленський офіційно підтвердив своє рішення. У зверненні президент повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане саме Михайло Драпатий. За словами глави держави, разом із новим головкомом, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою вже визначено оновлену конфігурацію Генерального штабу. Президент також повідомив, що окремо провів розмову з Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим щодо передачі справ та подальшої служби.

    Попри відставку, Зеленський публічно подякував Сирському за роботу, окремо відзначивши оборону Києва у 2022 році, проведення Харківської операції та інші військові успіхи. Президент наголосив, що Україна продовжує боротьбу, а кожен військовослужбовець заслуговує на повагу. Водночас він заявив про необхідність оновлення структури управління Збройними силами та подальшої модернізації армії.

    Одразу після оголошення кадрового рішення свою реакцію оприлюднив і Михайло Федоров. Колишній міністр оборони привітав Михайла Драпатого із призначенням, назвавши його появу на чолі ЗСУ “новим повітрям та новою надією”. За словами Федорова, новий головнокомандувач має забезпечити чітке бачення розвитку армії, активне впровадження технологій, роботизацію фронту, асиметричні удари по противнику та максимальне збереження життів українських військових. Водночас він повідомив, що особисто подякував Олександру Сирському за оборону Київщини, Харківську операцію та інші історичні бойові кампанії.

    Питання майбутнього самого Федорова також стало одним із головних після завершення кадрових перестановок. За словами президента, він запропонував колишньому міністру “важливу посаду” у складі уряду, яка дозволить координувати розвиток технологічного сектору держави. За інформацією джерел РБК-Україна, йдеться про посаду віцепрем’єр-міністра з технологічного розвитку. Водночас співрозмовники видання зазначають, що Федоров наразі не погодився остаточно, але й не відмовився від цієї пропозиції. Раніше також розглядалися різні варіанти його повернення до влади, включно з посадою секретаря РНБО, однак зрештою це призначення не відбулося.

    У військовому середовищі рішення про зміну головнокомандувача сприйняли неоднозначно. Частина військових та експертів позитивно оцінила призначення Драпатого, вважаючи його одним із найбільш сучасних українських командирів, який активно підтримує впровадження нових технологій та нестандартних підходів до ведення війни. Саме його ім’я найчастіше згадували протестувальники як бажаного кандидата на посаду головкома. Водночас інша частина офіцерського корпусу висловлює занепокоєння тим, що зміна керівництва ЗСУ під тиском протестів може створити небезпечний прецедент та спровокувати внутрішні кадрові конфлікти всередині війська.

    Перед новим головнокомандувачем стоятимуть складні виклики. Окрім стабілізації фронту та підготовки армії до осінньо-зимової кампанії, йому доведеться реформувати систему управління ЗСУ, забезпечити впровадження сучасних технологій, підтримати ефективність мобілізаційних процесів та зберегти єдність військового керівництва після однієї з найгучніших кадрових криз останніх років. Президент уже заявив, що разом із новим військовим керівництвом Україна продовжить програму високоточних ударів по військових об’єктах Росії та курс на модернізацію армії.

    Кадрові рішення останніх днів стали безпрецедентним випробуванням для української влади. Вони продемонстрували, що навіть в умовах повномасштабної війни суспільний запит здатний суттєво впливати на політичні процеси. Водночас остаточні висновки щодо ефективності нового керівництва армії можна буде зробити лише після того, як нова команда приступить до реалізації заявлених реформ і покаже результати на фронті та в системі військового управління.

  • У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Росії помер ексглава Міноборони та адміністрації Путіна Сергій Іванов

    У Російській Федерації повідомили про смерть колишнього міністра оборони та ексглави адміністрації президента РФ Сергія Іванова. Йому було 74 роки. Інформацію поширили російські медіа, зокрема “Новая газета”, із посиланням на повідомлення, пов’язані з баскетбольною Єдиною лігою ВТБ, при цьому офіційні деталі обставин смерті наразі не розкриваються.

    Сергій Іванов тривалий час вважався однією з ключових фігур у російській політичній та силовій системі, а його кар’єра була тісно пов’язана з підйомом та становленням режиму Володимира Путіна. Він входив до найближчого кола російського керівництва ще з кінця 1990-х років, коли у 1998 році обійняв посаду заступника директора Федеральної служби безпеки. У цей період керівником ФСБ був нинішній президент РФ Володимир Путін, що згодом визначило їхню багаторічну політичну взаємодію.

    Після переходу Путіна на посаду прем’єр-міністра, а згодом президента Росії, Іванов поступово піднімався у вертикалі влади. З 2001 по 2007 рік він обіймав посаду міністра оборони РФ, контролюючи один із ключових силових блоків держави в період значної централізації влади в Росії. Саме тоді він став однією з найбільш впливових осіб у російському уряді, беручи участь у формуванні оборонної та безпекової політики країни.

    У 2008–2011 роках Іванов входив до складу вищого керівництва уряду Росії, коли Володимир Путін обіймав посаду прем’єр-міністра. Цей період закріпив його статус як одного з найближчих політичних соратників російського лідера, оскільки він залишався частиною вузького кола осіб, які визначали ключові напрямки державної політики.

    Після повернення Путіна на президентську посаду у 2012 році Іванов очолив адміністрацію президента Росії, фактично ставши одним із головних координаторів роботи кремлівського апарату. На цій посаді він перебував до 2016 року, коли його змінив Антон Вайно. Саме у цей період Іванов розглядався частиною російських еліт як один із потенційних кандидатів на майбутню передачу влади, поряд із Дмитром Медведєвим, однак політичний вибір Кремля був зроблений на користь останнього.

    Після відставки з посади глави адміністрації президента Іванов залишився у державній системі, але вже в менш публічній ролі. Він був спеціальним представником президента РФ з питань екології та охорони довкілля, а також входив до наглядової ради державної корпорації “Ростех”, зберігаючи зв’язки з ключовими стратегічними галузями російської економіки.

    У лютому 2026 року, за повідомленнями російських джерел, Іванова було виключено зі складу Ради безпеки Російської Федерації. Причини цього рішення офіційно не пояснювалися, що викликало додаткові припущення щодо його ролі у внутрішньоелітних процесах, однак публічних коментарів із цього приводу не було.

    Окрему увагу російські медіа традиційно приділяли і родині Іванова, яка також була інтегрована в державні та фінансові структури РФ. Його старший син Олександр працював у фінансових інституціях Росії та загинув у 2014 році за кордоном під час відпочинку. Молодший син Сергій обіймав керівні посади в низці великих російських банків і державних компаній, зокрема у ВЕБі, “Сбербанку” та “Газпромбанку”, а також входив до наглядової ради “Россельхозбанку”.

    Смерть Сергія Іванова стала помітною подією для російського політичного істеблішменту, оскільки він протягом десятиліть залишався одним із символів силового блоку та адміністративної вертикалі, сформованої у період зміцнення влади Путіна. Офіційні російські структури поки не оприлюднили розширених коментарів щодо причин його смерті або можливих церемоніальних заходів.

  • Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    За інформацією наших джерел, у разі загострення конфлікту між Андрієм Єрмаком та Кирилом Будановим, Єрмак може передати іноземним ЗМІ ряд документів компроментуючого характеру відносно чинного глави ОП.

    “Андрій Єрмак не полишає надії скинути нового главу Офісу після ряду провалів у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.  

    Зокрема, мова йде про неспроможність Буданова забезпечити стабільні голосування нардепами ключових законопроектів та провал переговорів з американцями.

    Також зберігаються напружені відносини з країнами Балтії, і поїздка Буданова до Литви не сприяла їхньому покращенню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше  відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю Radio NV заявив, що Кирила Буданова хочуть прибрати з Банкової.

  • Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    Після гучних скандалів у МВС: поліцію Київщини очолив Андрій Рубель, якого нещодавно звільнили з іншої посади

    У поліції Київської області — нове кадрове призначення на тлі гучних скандалів у системі МВС та анонсованих президентом кадрових змін. Голова Нацполіції Іван Вигівський представив нового керівника поліції Київщини — ним став Андрій Рубель, який менш ніж два тижні тому був звільнений з посади директора Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    Про призначення повідомила Національна поліція України. Представляючи нового керівника, Вигівський окреслив основні завдання для поліції Київщини: забезпечення безпеки населення, оперативне реагування на злочини, документування воєнних злочинів РФ, протидія диверсіям та посилення взаємодії з громадами.

    Призначення Рубеля відбулося в момент, коли система МВС переживає одну з найбільших хвиль кадрових змін від початку повномасштабної війни. Поштовхом до цього стали одразу кілька резонансних історій, зокрема скандал у Києві, коли патрульні поліцейські під час стрілянини втекли від озброєного нападника. Після суспільного резонансу голова патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку, а президент Володимир Зеленський заявив про необхідність масштабного перезавантаження системи МВС — від рядового складу до керівництва.

    Новий очільник поліції Київщини має понад 20 років досвіду роботи в правоохоронних органах. Андрій Рубель працював у поліції Києва та Київської області, підрозділах ГУБОЗ МВС, Департаменті карного розшуку та структурах внутрішньої безпеки. У 2020–2021 роках він очолював поліцію Харківської області, а з жовтня 2022 року керував Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції.

    Втім, особливу увагу викликає той факт, що з попередньої посади Рубеля звільнили лише 28 квітня 2026 року. Офіційно причини кадрового рішення не пояснювалися, однак призначення на нову посаду фактично одразу після звільнення вже викликало дискусії серед експертів та в політичних колах.

    Департамент стратегічних розслідувань, який раніше очолював Рубель, є одним із ключових підрозділів Нацполіції. Саме він займається боротьбою з організованою злочинністю, корупційними схемами, незаконним обігом зброї, а також документуванням діяльності кримінальних угруповань. Після початку повномасштабної війни роль департаменту значно посилилася через боротьбу з диверсійними групами та незаконними каналами постачання зброї.

    Призначення Рубеля на Київщину відбувається в надзвичайно складний для регіону період. Київська область залишається однією з головних цілей російських атак дронами та ракетами. Крім того, регіон є критично важливим логістичним вузлом, де правоохоронці постійно працюють над питаннями безпеки, охорони стратегічних об’єктів та виявлення диверсійних загроз.

    Окремим викликом для поліції Київщини залишається документування воєнних злочинів Росії. Саме на території області після деокупації у 2022 році були виявлені масові злочини російських військових у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах. Відтоді правоохоронні органи продовжують збирати докази для міжнародних судів та українських кримінальних проваджень.

    Крім безпекових викликів, нове керівництво поліції Київщини матиме й серйозні репутаційні проблеми. Після низки скандалів у поліції останніх місяців рівень суспільної довіри до правоохоронної системи помітно просів. Саме тому у МВС зараз роблять акцент не лише на кадрових рішеннях, а й на спробі відновити авторитет поліції через публічну реакцію на резонансні інциденти.

    На цьому тлі Іван Вигівський дедалі частіше говорить про необхідність зміни підходів у роботі поліції. Раніше він уже заявляв, що участь поліцейських у мобілізаційних заходах негативно впливає на сприйняття правоохоронців суспільством та підриває довіру до системи.

    Водночас експерти зазначають, що кадрові перестановки у структурі МВС навряд чи завершаться найближчим часом. Після заяв Зеленського про “перезавантаження” правоохоронної вертикалі в Україні очікують нових призначень та відставок у різних регіонах.

    Сам Андрій Рубель поки публічно не коментував своє призначення. Однак уже найближчим часом саме від роботи нового керівника залежатиме, чи вдасться поліції Київщини не лише посилити безпеку регіону, а й відновити довіру суспільства після хвилі скандалів та кадрових криз у системі МВС.

  • Хто контролює митні платежі і аудит на Київській митниці після кадрових перестановок

    Хто контролює митні платежі і аудит на Київській митниці після кадрових перестановок

    На Київській митниці останнім часом активізувалися кадрові перестановки, які мають ознаки системного переформатування впливу всередині установи. За інформацією джерел, ці зміни пов’язані з діями заступниці начальника митниці Наталії Милацької, яка фактично координує роботу митних постів.

    Формально йдеться про тимчасові ротації, однак їхня логіка вказує на спробу посилити контроль над ключовими напрямами — митним аудитом та адмініструванням митних платежів. Саме ці підрозділи визначають, як формуються і перевіряються фінансові потоки.

    За аудит відповідає Світлана Носенко. Водночас у структурі цього напрямку посилюється вплив через Наталію Ракович, яка обіймає посаду заступниці начальника відділу та вважається людиною з орбіти Милацької. Ракович була переведена з підрозділу, що займається адмініструванням митних платежів, який очолює Ірина Мізгіна — близька до неї посадовиця.

    Попри відсутність профільного досвіду у сфері митних платежів, Ракович отримала позицію в операційному блоці. Це викликає питання щодо критеріїв кадрових рішень, адже саме цей напрям передбачає оперативну взаємодію з брокерами та імпортерами і впливає на процеси в режимі реального часу.

    На відміну від цього, аудит виконує функцію постфактум-контролю — перевіряє вже здійснені операції. Таким чином, контроль над обома напрямами дозволяє охопити повний цикл — від ухвалення рішень до їх подальшої перевірки.

    У результаті формується вертикаль управління, яка дає можливість контролювати як процес нарахування митних платежів, так і його аудит. Така конфігурація може суттєво впливати на розподіл повноважень і внутрішній баланс сил на Київській митниці.

    Офіційно ці кадрові зміни не коментуються. Водночас джерела вказують, що йдеться не лише про ротації, а про спробу вибудувати керовану систему контролю над ключовими фінансовими потоками.

  • У 15 регіональних управліннях СБУ готують зміну керівництва

    У 15 регіональних управліннях СБУ готують зміну керівництва

    За інформацією наших джерел, найближчим часом будуть змінені керівники в 15-ти регіональних управліннях СБУ.

    Як повідомляє джерело, “процес чистки СБУ курує перший заступник голови СБУ Олександр Поклад, а всі кандидатури знаходяться на фінальній стадії узгодження”.

    Нагадаємо, раніше масштабні чистки в СБУ анонсував Президент України Володимир Зеленський.

    “Олександр Поклад займеться також очищенням Служби безпеки України від тих, хто служить на посадах не Україні, а іншим інтересам. Потрібні жорсткі дії та реально повністю сильна Служба безпеки України. Я очікую результати“, – сказав Зеленський.

  • Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    У кулуарах Банкової готують нестандартну політичну рокіровку: прем’єра Дениса Шмигаля можуть призначити новим міністром оборони. Цей хід дозволить перезапустити уряд, не змінюючи ключових гравців, але відкривши двері для нових домовленостей між Офісом Президента та парламентом. Як стало відомо з наших джерел, Андрій Єрмак не зміг самотужки зібрати голоси за новий Кабмін, і тому змушений був піти на тактичний союз із Давидом Арахамією.

    Головною умовою стало розширення пакета кадрових рішень. У нього, окрім Міноборони для Шмигаля, входить також призначення нового Генерального прокурора — фігури, яка беззаперечно виконуватиме вказівки Банкової. Це питання особливо дражливе для Арахамії, адже нинішня конфігурація в ГПУ і так тримається на волосині. Новий прокурор означає кінець автономії для багатьох гравців, включно з тими, хто досі прикривався союзом із Олегом Татаровим.

    Ситуація для Давида Арахамії нестабільна — формально він залишається головою фракції, але все менше контролює голоси і політичну лояльність «слуг». Проти нього грає і те, що нова кандидатура на ГПУ орієнтована виключно на вертикаль Єрмака, і не братиме до уваги жодні фракційні баланси.

    І, нарешті, третій елемент угоди — Київ. За інформацією джерел, у великому обмінному пакеті обговорюється поступка у столичних кадрових і фінансових призначеннях. Можливо, йдеться про вплив на КМДА або Київраду в контексті майбутніх місцевих виборів чи бюджетного перерозподілу.

    Усе це означає одне: Банкова готує “великий пакет” рішень, щоб не лише зберегти політичний контроль, а й перехопити ініціативу напередодні нового політичного сезону. Для цього Єрмаку доведеться знову вдатися до ситуативних союзів — і не виключено, що цього разу ціна буде надзвичайно високою.