Golosnovinua.com

Позначка: кадри

  • Зростання економіки України зменшиться через енергетичну кризу та дефіцит працівників

    Зростання економіки України зменшиться через енергетичну кризу та дефіцит працівників

    Аналітики прогнозують уповільнення темпів економічного зростання в Україні в найближчі роки. Основні причини цього – дефіцит робочої сили та складна ситуація в енергетичній сфері, що впливає на ефективність виробництва та стабільність енергетичних поставок.

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings у своєму прогнозі на 2024 рік зазначає, що українська економіка все ж зростатиме на 4%. Це зростання, за словами аналітиків, обумовлене кількома факторами: відновленням торговельної активності в Чорному морі, високими державними видатками та збільшенням доходів домогосподарств, які відчувають реальне зростання зарплат.

    “Україна продемонструвала стійкість і здатність адаптуватися до умов війни, але в 2025 році ми прогнозуємо зниження темпів зростання до 2,9% через збереження дефіциту робочої сили та енергії”, – зазначають аналітики Fitch.

    Вони також додають, що за умов довгострокового і надійного припинення вогню економічні перспективи України можуть значно покращитися у 2025-2026 роках. Відновлення стабільності та миру відкриє додаткові можливості для розвитку інфраструктури, залучення інвестицій і збільшення внутрішнього споживання.

    Прогноз інфляції на 2025 рік становить середньому 9,3%. Високий рівень інфляції також може бути обумовлений швидким зростанням заробітних плат, що, на думку експертів, створює додатковий ціновий тиск через недостатню кількість кваліфікованих кадрів.

  • Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес зіткнувся з проблемою дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію. Брак працівників і плинність кадрів змушують власників ресторанів шукати нові підходи.

    У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

    Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

    “Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

    Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

    За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

    Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.

  • Мобілізація загрожує українській економиці через брак кадрів

    Мобілізація загрожує українській економиці через брак кадрів

    За даними агентства Bloomberg, Україна стикається з серйозними проблемами через мобілізацію, яка призводить до значного скорочення робочої сили. Експерти оцінюють, що кількість працездатного населення зменшилася на 27% порівняно з довоєнним рівнем.

    Дефіцит робочої сили в Україні починає відчуватися дедалі гостріше. Як зазначає Bloomberg, та сама нестача людей, яка послабила українські війська, також знижує продуктивність праці на заводах, будмайданчиках, на підприємствах у сфері послуг і шахтах країни.

    Закон про мобілізацію, який набув чинності в середині травня, спрямований на поповнення збройних сил України сотнями тисяч військовослужбовців. Однак брак працездатних працівників стає тягарем для великих і малих підприємств, які складають основу економіки воєнного часу.

    Новинне агентство уточнює, що надалі проблема тільки загострюватиметься. Але західні союзники Києва, які прийшли на допомогу в питанні нестачі озброєння і боєприпасів, цього разу допомогти не зможуть – Володимиру Зеленському доведеться самому намагатися заповнювати прогалини, залишені мобілізацією і міграцією. Це стане ще однією перевагою для Росії з її величезними ресурсами.

    Основною причиною нинішніх проблем вважається той факт, що багато українців після початку конфлікту або залишили країну, або вирушили на фронт. Однак, незважаючи на різке зростання зарплат в умовах нестачі робочої сили у воєнний час, навіть ті українці, хто міг би вийти на роботу, не поспішають влаштовуватися у великі компанії та на підприємства далеко від дому, побоюючись воєнкомів.

  • Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Український ринок праці стикається з “кадровим голодом” з моменту початку широкомасштабної війни. За останні два роки низька конкуренція серед шукачів роботи стала нормою, навіть при зростанні кількості вакансій.

    Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

    Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

    Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

    Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

    Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

    Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

  • Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Протягом останніх кількох місяців дефіцит кадрів став серйозною проблемою для бізнесу в Україні. У новому місячному опитуванні підприємств, проведеному New Monthly Enterprises Survey, 50% опитаних зазначили цю проблему як критичну.

    За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у березні 2024 року, ситуація з пошуком працівників погіршилася. Як для кваліфікованих, так і для некваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників – з 26,5% до 31,7%.

    “Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати”, – пояснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

    У цілому рейтинг перешкод для роботи бізнесу майже не змінився: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) – на другому, а небезпека для роботи (46%) – на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

    “Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об’єктів внаслідок ракетних атак у березні”, – повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%.

    Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше. Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

    У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій бере участь понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Опитування у такому форматі проводиться з травня 2022 року. Менеджери підприємств порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем, оцінюють показники на момент проведення опитування та надають прогнози на наступні три/шість місяців або два роки. Іноді результати порівнюються з передвоєнним періодом, коли проводилося аналогічне опитування бізнесу.