Golosnovinua.com

Позначка: Калібр

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Міноборони Росії уклало контракти на постачання сотень крилатих і балістичних ракет у період з 2024 по 2027 роки. Йдеться про “Іскандери”, “Калібри”, Х-101, “Кинджали”, “Циркони” та навіть модифікації з ядерними боєголовками. Документи про закупівлі потрапили у розпорядження видання “Мілітарний” і вперше показують реальні обсяги та вартість цих ракет.

    Росія продовжує готуватися до тривалої ракетної війни проти України й паралельно нарощує запаси високоточного озброєння. Закупівельні документи Міноборони РФ фіксують замовлення на сотні одиниць різних типів ракет з поставками у 2024-2027 роках. Згідно з цими даними, російське оборонне відомство витратить на це мільярди доларів.

    Йдеться не лише про продовження випуску добре відомих ракет, які регулярно б’ють по українських містах, а й про контракти на нові дальнобійні модифікації, включно з варіантами, здатними нести ядерний заряд.

    Крилаті ракети комплексу “Іскандер-К”
    ОКБ “Новатор” отримало щонайменше два замовлення у 2024-2025 роках на виробництво 303 крилатих ракет 9М728 “Іскандер-К”. Це одна з найбільш масових ракет комплексу “Іскандер”; дальність польоту – приблизно 500 км, маса бойової частини – близько 480 кг. Орієнтовна вартість однієї ракети становить близько 1,5 млн доларів.

    Окремо вперше зафіксовано замовлення модернізованої ракети 9М729. На відміну від базової 9М728, її дальність заявлена понад 2000 км, що фактично виводить її за межі колишніх обмежень Договору про ракети середньої та меншої дальності. Для цієї ракети потрібна інша пускова установка (“Іскандер-М1”), вона несумісна зі стандартною. У 2025 році росіяни законтрактували 95 таких ракет за ціною приблизно 1,4–1,8 млн доларів за кожну.

    “Калібри”, включно з ядерною версією
    Крилаті ракети морського базування 3М14 “Калібр”, які Росія запускає з кораблів і підводних човнів проти українських цілей у глибокому тилу, залишаються одним із ключових інструментів масованих ударів. Контрактами передбачено 240 ракет на період 2022-2024 років і ще 450 ракет на 2025-2026 роки. Орієнтовна вартість – до 2 млн доларів за одиницю.

    Окремий пункт – “Калібри” зі спеціальною (ядерною) бойовою частиною. За документами, замовлено 56 ракет модифікації 3М-14С із ядерною боєголовкою з поставками у 2024-2026 роках. Вартість – близько 2–2,3 млн доларів за штуку. Цей факт означає, що РФ не лише поповнює звичайний ракетний арсенал, а й формує запас носіїв тактичної ядерної зброї морського базування.

    Х-101: головна зброя глибинних ударів
    Росія також нарощує виробництво крилатих ракет повітряного базування Х-101, які в документах проходять як “виріб 504АП”. Це модифікований варіант, доопрацьований вже під час повномасштабної війни. Він отримав теплові пастки та засоби радіоелектронної боротьби для ускладнення перехоплення, технології малопомітності й складну систему навігації, яка поєднує супутникові сигнали та корекцію за рельєфом місцевості. Дальність заявлена понад 2500 км. Носіями цих ракет залишаються стратегічні бомбардувальники Ту-95МСМ та Ту-160.

    МКБ “Радуга” отримало в 2024 році замовлення на випуск 525 таких ракет приблизно по 2 млн доларів за одиницю. На 2025 рік уже законтрактовано 700 ракет за ціною 2–2,4 млн доларів кожна, і ще 30 ракет заплановані на 2026 рік. Це показує, що РФ робить ставку на дальнобійні повітряні удари по українській інфраструктурі в тилу.

    “Изделие 506” / Х-БД: нова дальнобійна зброя
    У закупівельних документах фігурує і засекречена крилата ракета великої дальності “виріб 506”, відома також як Х-БД. У російських джерелах її описують як потенційну заміну Х-101 із ще більшою дальністю ураження — до 6500 км, а також із доплерівським радаром для огинання рельєфу. Публічних технічних підтверджень цим характеристикам поки немає, але контракти вже є: “Радуга” отримала два замовлення на 32 таких ракети (звичайні та “спеціальні”, тобто з ядерною частиною) у 2024 та 2026 роках. Оцінена ціна — приблизно 4,2 млн доларів за одиницю.

    “Іскандер-М”: ставка на балістику
    Окремий блок – це балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-М” (індекс 9М723). Такі ракети мають дальність до 500 км і можуть нести як уламково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг, так і касетну бойову частину з десятками суббоєприпасів. На відміну від крилатих ракет, “Іскандер-М” важче перехопити більшістю класичних систем ППО.

    Коломенське “Конструкторское бюро машиностроения” отримало на 2024-2025 роки замовлення на 1202 балістичні ракети різних модифікацій 9М723. У тому числі:
    – 9М723-1К5 (185 ракет) з касетною БЧ, орієнтовно 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф1 (59 ракет) з уламково-фугасною БЧ, близько 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф2 (771 ракета) з іншою уламково-фугасною БЧ, приблизно 2,4 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф3 (217 ракет) з третьою модифікацією уламково-фугасної БЧ, орієнтовно 189-238 млн рублів за ракету.

    Сумарно, за оцінкою “Мілітарного”, тільки на 2024 рік укладено контракти на виробництво 589 таких ракет, ще 643 — законтрактовано на наступний рік. Окремо згадується невелика партія з індексом 9М723-2 (18 ракет), яку пов’язують із проєктом “Іскандер-1000” підвищеної дальності. Ціна — приблизно 2,5 млн доларів за одиницю.

    “Кинджал”: дорога аеробалістика
    РФ також продовжує замовляти аеробалістичні ракети 9-С-7760 “Кинджал”, які у Кремлі називають “гіперзвуковими”. Українські джерела та західні ППО неодноразово демонстрували можливість перехоплення цих ракет, зокрема комплексами Patriot, попри російську пропаганду про їх нібито абсолютну невразливість. Ці ракети дорогі у виробництві й запускаються зі спеціально модифікованих літаків МіГ-31К.

    За даними закупівель, конструкторське бюро в Коломні отримало контракт на виробництво 44 “Кинджалів” у 2024 році та ще 144 ракет — на наступний рік. Вартість однієї ракети оцінюється приблизно у 4,5 млн доларів.

    “Циркон”: дорога і маловивчена зброя
    Окремим рядком іде протикорабельна ракета 3М22 “Циркон”. Вона декларується Росією як “гіперзвукова”, може запускатися з бойових кораблів і берегових комплексів “Бастіон”, і вже застосовувалася проти України, у тому числі по цілях у Запоріжжі та Києві. За даними української сторони, більшість запусків або була перехоплена, або не досягла заявлених цілей.

    Міноборони РФ уклало контракт на поставку по 80 “Цирконів” щороку у 2024-2026 роках. Вартість кожної ракети оцінена у 420-450 млн рублів, тобто близько 5,2–5,6 млн доларів за одиницю — це одна з найдорожчих номенклатур у переліку.

    Що це означає для України

    1. РФ не розслабляється: контракти на 2024-2027 роки підтверджують, що Москва планує підтримувати ракетоносійні платформи (Ту-95МСМ/Ту-160, МіГ-31К, флот Чорного моря, берегові комплекси та наземні ПУ “Іскандер”) у постійному бойовому режимі. Це свідчить про намір продовжувати масовані удари по критичній інфраструктурі та містах України в глибині території.

    2. РФ інвестує в ядерний компонент: замовлення “Калібрів” з ядерною бойовою частиною та нових Х-БД у “звичайному та спеціальному (ядерному) виконанні” показує готовність Кремля тримати ядерний шантаж у відкритому політичному обігу.

    3. Україна потребує ППО не тільки від “шахедів”: великі партії Х-101 і “Іскандерів” – це сигнал, що росія робить ставку на удари як з повітря, так і з землі. Баланс ППО має включати і далекобійні засоби протиракетної оборони проти балістики (“Іскандер-М”, “Кинджал”), і засоби боротьби з крилатими ракетами стратегічної авіації.