Позначка: Камала Гарріс

  • «Вибори Путіна» чи реванш Камали Гарріс: хто з демократів може поборотися за Білий дім у 2028 році

    «Вибори Путіна» чи реванш Камали Гарріс: хто з демократів може поборотися за Білий дім у 2028 році

    До президентських виборів у США ще два роки, однак боротьба за те, хто стане новим обличчям Демократичної партії, фактично вже почалася. Потенційних претендентів настільки багато, що зараз немає навіть очевидного фаворита: у списках з’являються колишня віцепрезидентка Камала Гарріс, губернатори Гевін Ньюсом, Вес Мур і Джош Шапіро, сенатори Джон Оссофф, Рафаель Ворнок і Марк Келлі, конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес та колишній міністр транспорту Піт Буттіджедж. The Washington Post називає поле демократів «широко відкритим» і зазначає, що партія досі сперечається, який саме кандидат здатен повернути їй Білий дім: прогресивний лідер, центрист чи зовсім нове обличчя.

    При цьому вибори 2028 року навряд чи будуть буквально новою дуеллю демократів із Дональдом Трампом. 22-га поправка до Конституції США встановлює, що одна людина не може бути обрана президентом більше двох разів, а Трамп уже перемагав у 2016 та 2024 роках. Він продовжує періодично підігрівати розмови про третій термін, продавав атрибутику «Trump 2028» і допускав незвичні сценарії, проте останнім часом дедалі частіше говорить і про життя після завершення президентства. 11 серпня він знову заявив, що хотів би балотуватися, але визнав, що закон створює дуже серйозну перешкоду.

    Тому головним питанням для демократів є не стільки те, хто особисто переможе Трампа, скільки хто зможе протистояти політичній спадщині MAGA та кандидату, якого нинішній президент підтримає як наступника. У Республіканській партії вже формується власна боротьба за спадщину Трампа, а одним із найбільш очевидних фаворитів Washington Post називає віцепрезидента Джей Ді Венса. Саме тому нинішні маневри демократів дедалі більше нагадують ранню фазу президентських праймеріз, хоча жоден із головних претендентів формально ще не оголосив кампанію.

    Одним із найцікавіших нових імен став Джон Оссофф, 39-річний сенатор від Джорджії. Washington Post звертає увагу на його різке зростання популярності серед демократичного електорату: відео та дописи політика з жорсткою критикою Трампа набирають мільйони переглядів, а сам Оссофф дедалі частіше сприймається як представник покоління, яке може замінити стару партійну верхівку. Водночас його найближче випробування — не президентська кампанія, а переобрання до Сенату в листопаді 2026 року, причому ця гонка в Джорджії вважається однією з найбільш конкурентних у країні.

    ФОТО: Джон Оссофф

    Для України позиція Оссоффа виглядає дещо складнішою, ніж просте розділення на «за» чи «проти». Після початку повномасштабної війни він однозначно засуджував російське вторгнення та підтримував право України на самооборону, однак улітку 2026 року опинився серед сенаторів, які виступили проти просування версії законопроєкту про потужні вторинні санкції проти Росії. Його заперечення стосувалися не самої допомоги Україні, а надто широких повноважень, які документ міг дати адміністрації Трампа для запровадження високих мит проти третіх держав. Тож у майбутній президентській кампанії Оссофф, імовірно, намагатиметься поєднати підтримку Києва з критикою концентрації зовнішньополітичних важелів у руках Білого дому.

    Поруч із ним Washington Post виділяє іншого сенатора від Джорджії — Рафаеля Ворнока. Старший пастор історичної баптистської церкви Ебенезер в Атланті потенційно може об’єднати прогресивне крило демократів із темношкірими виборцями — коаліцію, яка була критично важливою для перемог Барака Обами. Ворнок також займає виразно критичну позицію щодо Кремля і називав Володимира Путіна воєнним злочинцем, хоча одночасно вимагав запобіжників до санкційної політики Трампа, щоб президент не отримав необмежених можливостей використовувати мита. Саме така комбінація соціальної прогресивності та відносно прагматичного зовнішньополітичного курсу може зробити його серйозним претендентом на праймеріз.

    ФОТО: Рафаель Ворнок

    Ще одне ім’я, яке дедалі частіше звучить у Вашингтоні, — Вес Мур, губернатор Меріленду і ветеран армії США. Він став першим темношкірим губернатором штату й належить до покоління політиків, яке демократи можуть спробувати представити як принципово нову альтернативу як Трампу, так і власній старій гвардії. Мур публічно підтримує Україну, зустрічався з українськими ветеранами та неодноразово висловлював солідарність із українською громадою. Washington Post пише, що демократи бачать у ньому молодого й енергійного політика, який за сприятливих умов може дуже швидко набрати національну популярність.

    ФОТО: Вес Мур

    Але найбільш відоме ім’я у списку — Камала Гарріс. Поразка від Трампа у 2024 році стала для неї серйозним політичним ударом, а в Демократичній партії є значний запит на нове покоління лідерів. Проте списувати колишню віцепрезидентку поки рано: вона має практично стовідсоткову національну впізнаваність, велику мережу донорів і особливо сильні позиції серед частини темношкірого електорату. Washington Post зазначає, що потенційне надання Південній Кароліні першості у календарі демократичних праймеріз також могло б бути для Гарріс вигідним.

    ФОТО: Камала Гарріс

    До того ж сама Гарріс дедалі менше приховує, що розглядає другий шанс. Ще торік вона говорила BBC, що «не закінчила» з політикою і не виключала нового походу в Білий дім, а навесні 2026 року відповіла на пряме запитання про можливу кампанію словами: «Можливо. Я про це думаю». Проблема в тому, що частина демократів уже відкрито виступає проти її повернення: лише кілька днів тому кандидат демократів у губернатори Айови Роб Сенд категорично відкинув ідею нової кампанії Гарріс, що показує реальний рівень внутрішньопартійного спротиву.

    Одним із найнебезпечніших конкурентів Гарріс може стати губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, який фактично перетворив публічне протистояння з Трампом на частину свого національного бренду. Саме Ньюсом ще восени минулого року використав гучний вислів про можливі «вибори Путіна» у 2028 році, заявляючи, що без активного спротиву політиці Трампа американські виборчі інститути можуть опинитися під загрозою. Це була політична метафора Ньюсома та порівняння з авторитарною російською моделлю, а не твердження про безпосередню участь Путіна в американських виборах.

    ФОТО: Гевін Ньюсом

    Ньюсом уже давно поводиться як політик із загальнонаціональними амбіціями: активно виступає на міжнародних майданчиках, сперечається з Білим домом і систематично атакує Трампа в соціальних мережах. Водночас він намагається демонструвати більш жорстку позицію щодо Росії й закликає адміністрацію США сильніше підтримувати Україну. Washington Post відносить його до групи найбільш помітних потенційних кандидатів, хоча боротьба з Гарріс за каліфорнійських донорів і партійну інфраструктуру може стати окремою проблемою для обох політиків.

    Ще одним сильним губернатором залишається Джош Шапіро з Пенсильванії. Його штат має особливе значення для президентських виборів: Пенсильванія належить до ключових «хитких» штатів, без яких демократам украй складно зібрати переможну коаліцію. Шапіро позиціонує себе як політик, здатний поєднувати традиційний демократичний порядок денний із дистанціюванням від найбільш лівих ідей партії. Для України важливо й те, що він давно підтримує українську громаду Пенсильванії та після резонансної суперечки Зеленського з Трампом і Венсом у Білому домі виступив із різкою критикою поведінки адміністрації.

    ФОТО: Джош Шапіро

    На іншому політичному фланзі дедалі помітнішою стає Александрія Окасіо-Кортес. Її потенційна кампанія могла б мобілізувати прогресивне крило партії та молодих виборців, а останні сигнали показують, що її президентські перспективи вже не сприймають як фантастику. Axios повідомляє, що сама можливість її кампанії у 2028 році вже спричинила дискусії й суперечки всередині Демократичних соціалістів Америки, а на ринках прогнозів вона останнім часом навіть виходила в число лідерів серед потенційних кандидатів демократів. Водночас Окасіо-Кортес офіційно про президентську кампанію не оголошувала.

    ФОТО: Александрія Окасіо-Кортес

    У контексті України Окасіо-Кортес теж відійшла від образу частини американських лівих, які прагнуть максимально дистанціюватися від міжнародних конфліктів. Вона наголошувала, що переговори про майбутнє України не можуть відбуватися без самої України та що Росія не повинна отримувати винагороду за порушення суверенітету іншої держави. Водночас її загальна зовнішньополітична платформа залишається більш лівою та обережною щодо американського військового втручання, ніж позиції центристського крила демократів.

    Повною протилежністю їй за політичним стилем може стати сенатор від Аризони Марк Келлі — колишній астронавт NASA і військовий льотчик. Келлі вже говорив, що серйозно розгляне президентську кампанію, а Washington Post раніше навіть ставила його серед найсильніших претендентів. Для Києва він, ймовірно, є одним із найбільш однозначних кандидатів у цьому списку: Келлі неодноразово відвідував Україну, підтримував військову допомогу та публічно заявляв, що хоче побачити поразку Росії й перемогу України.

    ФОТО: Марк Келлі

    Не варто забувати й про Піта Буттіджеджа, колишнього міністра транспорту адміністрації Джо Байдена. У 44 роки він залишається одним із наймолодших політиків із великим досвідом загальнонаціональної кампанії — ще 2020 року Буттіджедж брав участь у демократичних праймеріз і навіть переміг за кількістю делегатів на кокусах в Айові. У питанні України він робив особливий акцент на довгостроковій економічній стійкості, транспортній інфраструктурі та масштабній післявоєнній відбудові. Washington Post також залишає його серед реальних претендентів, хоча зараз увага до нього дещо менша, ніж до Оссоффа, Ньюсома чи Окасіо-Кортес.

    ФОТО: Піт Буттіджедж

    Усе це означає, що Демократична партія входить у 2028 рік без одного беззаперечного спадкоємця. Гарріс має досвід, гроші й впізнаваність, Ньюсом — потужну медійну машину, Оссофф — ефект нового обличчя, Шапіро — стратегічно важливу Пенсильванію, Келлі — військовий бекграунд і центристський імідж, а Окасіо-Кортес — надзвичайно активну молодшу й прогресивну аудиторію. Washington Post наголошує: головна суперечка всередині партії вже зараз полягає в тому, чи повертатися до центру для боротьби за поміркованого виборця, чи зробити ставку на нову прогресивну хвилю.

    Для України ця боротьба має особливе значення. Практично всі основні демократичні претенденти засуджують російську агресію, однак відрізняються у питанні масштабів військової допомоги, санкцій, президентських повноважень і загальної ролі США у світі. Найближчі місяці, особливо проміжні вибори восени 2026 року, можуть серйозно перетасувати цей список: перемога Оссоффа в Джорджії чи Шапіро в Пенсильванії посилить їхні президентські позиції, тоді як невдача може практично закрити дорогу до кампанії 2028-го. Саме після midterms стане значно зрозуміліше, хто з демократів дійсно здатен перетворити нинішні амбіції на боротьбу за Білий дім.

  • Чому Трамп імовірно переможе, та що чекає на Україну (Джерело)

    Чому Трамп імовірно переможе, та що чекає на Україну (Джерело)

    Як повідомляють наші джерела у Вашингтоні, республіканці уже визначились стосовно перших кроків по Україні у разі, якщо Дональд Трамп вчерговий раз займе Овальний кабінет.

    В основу найближчих рішень Трампа ляже його переконання, що “не Росія, а саме Китай є основною загрозою для США”. Відповідно, подальші поставки зброї Україні можуть бути тільки в кредит чи по ленд лізу. Водночас позиція республіканців по прийнятті України до НАТО – це позиція “відкритих дверей”, тобто, “заборони на вступ не буде”.

    Також варто відзначити, що на даний момент всі топові українські політичні партії та їх лідери провели консультації з республіканцями, а у 2025 році в Україні можуть пройти вибори, так як “Трамп прагне бачити в Україні легітимну владу всіх рівнів”.

    Водночас, за повідомленнями наших джерел, Володимир Зеленський та його близьке оточення, в тому числі вище військове керівництво, отримали персональні гарантії безпеки та амністію від переслідування.

    Стосовно поточних реалій виборчої кампанії в США, незважаючи на те, що мігрантська політика демократів нібито дала можливість легалізації в деяких штатах “виборців” в інтересах Камали Гарріс, у Дональда Трампа зберігаються високі шанси на перемогу.

    Специфіка американської системи виборів дуже цікава:  в боротьбі головне взяти 7 штатів, що вагаються. Поки що соціологія показує невелику перевагу Трампа у всіх 7-ми штатах, що вагаються, але ключовим для Трампа може стати Арізона, яка найсильніше потерпає від мігрантів з Мексики.

    Наразі є розуміння, що Трампу вистачить 56 голосів виборців у тих штатах, хто вагається, водночас з імовірністю 85 відсотків 45 голосів він отримає від Пенсільванії – Мічигану – Вісконсину, а ще 11 дає якраз Арізона.

    Республіканці  зробили ставку на ці 4 штати і схоже, що демократи їм програють начисто. Але до дня “Х”  може статись що завгодно. На цей випадок  республіканці  підготували стандартну кампанію і готуються до можливої “бомби” від демократів. Навіть прогнозують напрямки можливої атаки:  сексуальний скандал, корупція, “договорняки “з Путіним або хвороба Трампа.

    В реальності, ніхто в штабі республіканців не знає, яку саме з цих карт розіграють демократи. Тому їхні технологи констатують “неготовність”, заряджають ЛОМів таких як Ілон Маск і Такер Карлсон для гучних заяв на кшталт “відібрати червону кнопку у Байдена”.

    Ще одним маркером, що вказує на перемогу Трампа, є повна апатія до виборчої кампанії демократів подружжя Обам.  Вони до останнього не підтримували кандидатуру Камали Гарріс і наразі залишаються “холодними” до їх кампанії.

    Барак та Мішель Обами вважають висування Гарріс помилкою, та на наступні вибори готуватимуть Мішель на пост президента. Як повідомляють наші джерела у Вашингтоні:  “все, що роблять Обами для виборів – це імітація”.

    Крім того, про імовірну перемогу Трампа свідчить  спокій республіканців, відсутність підготовки силового сценарію захисту результатів та початок переговорів із претендентами на основні посади в уряді.

    Окремо маємо відмітити ігнорування частиною світових лідерів контактів із командою Байдена. До прикладу,   італійці, поляки, нідерландці та французи знизили рівень контактів із адміністрацією США, а британці готуються до тяжких переговорів із республіканцями по новій розстановці сил в Європі.

  • Камала Гарріс і Володимир Зеленський зустрінуться на наступному тижні

    Камала Гарріс і Володимир Зеленський зустрінуться на наступному тижні

    Віцепрезидентка США Камала Гарріс підтвердила свою зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, яка відбудеться наступного тижня в Білому домі. Ця зустріч стане вже сьомою за рахунком і підкреслить непохитну підтримку України з боку Сполучених Штатів.

    Віцепрезидентка Камала Гарріс США заявила, що наступного тижня в Білому домі всьоме зустрінеться з Президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє УНН.

    Наступного тижня в Білому домі я всьоме зустрінуся з президентом України Володимиром Зеленським. Ми з президентом Байденом чітко заявили: наша підтримка українського народу, який бореться за свою свободу, є непохитною

    – написала Гарріс у соцмережі X.
    Напередодні в Офісі Президента повідомили, що під час візиту до США, який запланована на наступний тиждень, президент України Володимир Зеленський зустрінеться з кандидатами у президента США Дональдом Трампом та віцепрезиденткою США Камалою Гарріс.

    Також прессекретар президента США Карін Жан-П’єр розповіла, що Камала Гарріс  окремо зустрінеться з Президентом Зеленським у Білому домі.

  • Зеленський зустрінеться з Камалою Гарріс  у Вашингтоні щоб обговорити членство в НАТО та план перемоги

    Зеленський зустрінеться з Камалою Гарріс у Вашингтоні щоб обговорити членство в НАТО та план перемоги

    Наступного тижня віцепрезидентка США Камала Гарріс планує зустрітися з українським президентом Володимиром Зеленським у Вашингтоні, щоб обговорити ключові питання, що стосуються майбутнього України на міжнародній арені. Як повідомляє Bloomberg, однією з основних тем стане членство України в НАТО та Європейському Союзі, на якому наполягає Зеленський.

    Ключові теми обговорення

    Зеленський має намір під час візиту до Сполучених Штатів не лише лобіювати питання вступу України до НАТО та ЄС, але й домовитися про нові угоди у сфері економіки та безпеки. Важливе місце на переговорах займе питання постачання зброї для Збройних сил України, що є частиною його стратегічного Плану перемоги.

    Зустріч із Камалою Гарріс стане важливою ланкою цього візиту, а основна увага буде приділена подальшій підтримці України з боку США. Також Зеленський планує представити свій план перемоги в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН, де він зустрінеться з президентом США Джо Байденом.

    План перемоги України: що відомо

    Український План перемоги став темою обговорення на найвищому рівні у США. Держдепартамент США ознайомився з ключовими елементами цього плану, який передбачає як посилення військових дій, так і можливі сценарії тимчасового припинення вогню. Однак представники Офісу президента України спростували інформацію про ймовірне “заморожування ситуації” та локальні перемир’я, яку раніше поширили деякі ЗМІ.

    Представники США, зокрема постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд, заявили, що план Зеленського має потенціал для успішної реалізації і Сполучені Штати готові підтримати його.

  • Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    У лютому 2022 року віце-президент США Камала Гарріс вирушила до Європи з важливою місією на тлі накопичення російських військ на кордонах України. Як зазначає Саймон Шустер у статті для TIME, її візит до Мюнхена та зустріч з президентом України Володимиром Зеленським стали символом складних дипломатичних відносин, що поставили під питання ефективність американської підтримки та стратегії у відповідь на загрозу з боку Росії.

    У середині лютого 2022 року віце-президентка Камала Гарріс прилетіла до Європи для виконання критично важливої місії на світовій арені. Майже 200 000 російських військ стояли на кордонах України, і їхнє вторгнення стало б одним з найбільших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, очолюваного США.
    Адміністрація Байдена відрядила Гарріс, щоб допомогти європейцям впоратися з цим викликом. Як і кожен аспект послужного списку Гарріс, її втручання в міжнародні справи знову стали предметом пильної уваги після того, як вона стала ймовірним кандидатом у президенти від Демократичної партії.
    Під час її перебування в адміністрації Байдена жодна загроза інтересам США у світі не була більш нагальною, ніж російське вторгнення в Україну, і Гарріс час від часу відігравала помітну роль у реакції США на нього.
    Її поїздка до Німеччини у 2022 році, менш ніж за тиждень до початку вторгнення, привела Гарріс на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені. Одним із її завдань було зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і донести до нього, як США мають намір реагувати на вторгнення – і як вони не будуть реагувати. За словами представника Білого дому, вона також мала представити останні оцінки американської розвідки та пояснити “підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою”.
    Послання, з яким вона виступила, було не зовсім бажаним, і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним.
    “Камала Гарріс сказала, що атака була неминучою, – згадує Олексій Резніков, який був присутній на зустрічі в ролі міністра оборони України в той час.
    На що президент Зеленський відповів: “Я розумію: Я зрозумів. Наша розвідка також бачить цю інформацію”.
    Але вони з Гарріс не змогли дійти згоди щодо відповідної реакції. Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Якщо напад дійсно неминучий, стверджував Зеленський, США повинні дати Україні зброю, в тому числі зенітні системи, винищувачі і важку артилерію, необхідну для того, щоб запобігти захопленню країни російськими військами.
    Гарріс відкинула обидві пропозиції, за словами українських посадовців, присутніх у залі. Вона сказала, що США не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання може настати лише після скоєння злочину. Замість того, щоб пообіцяти надіслати сучасну зброю, каже Резніков, американці тиснули на Зеленського, щоб він публічно заявив, що вторгнення неминуче.
    “Зеленський чітко запитав Камалу Гарріс: “Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, у цій розмові, ви введете санкції?”. І він не отримав відповіді”.
    Позиція США на той час, визначена президентом Байденом після консультацій з його помічниками з національної безпеки, полягала в тому, що загроза санкцій є більшим стримуючим фактором для Росії, ніж їх запровадження, і що надання Києву новітніх озброєнь, ймовірно, зміцнить переконання Путіна в тому, що Україна стає країною-клієнтом НАТО.
    “Віце-президентка Гарріс була рішучим прихильником тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала непохитну прихильність підтримці народу України, який захищається від жорстокої агресії Росії”, – зазначає представник Білого дому.
    Інша головна роль Гарріс на конференції полягала в тому, щоб згуртувати європейських лідерів для об’єднаної відповіді в разі вторгнення, а також викласти позицію США у своїй промові.
    “Вона зустрічалася з європейськими лідерами, щоб скоординувати відповіді в очікуванні російського вторгнення”, – розповідає представник Білого дому в інтерв’ю TIME, а в своїй промові на конференції “вона передбачила план дій Росії і окреслила кроки, які Сполучені Штати і Європа будуть робити разом”.
    Проте послання, яке вона передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування союзниками напередодні російського вторгнення і задало тон у відносинах з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими. У той час як президент Байден та інші високопосадовці адміністрації відвідали Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями, Гарріс не їздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення.
    Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона дійсно виявляла співчуття до їхньої долі, як сказав один з них, “але я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом”. Відповідаючи на запитання про це, представник Білого дому зазначив, що віце-президент Гарріс багато подорожувала, намагаючись згуртувати європейських союзників і підтримати українців у їхній війні проти Росії. Незабаром після початку вторгнення вона відвідала Польщу та Румунію, щоб зустрітися з європейськими лідерами та американськими військовослужбовцями на східному фланзі НАТО, “щоб зміцнити наші сили стримування та оборони”, – сказав чиновник.
    У відносинах з адміністрацією Зеленського президент Байден, як правило, брав на себе ініціативу, частково через свою історію безпосередньої взаємодії з Україною. Після того, як Росія вперше напала на Україну і захопила частину її території у 2014 році, Байден очолив реакцію США від імені адміністрації Обами, відвідавши Київ у 2015 році, щоб виступити з історичною промовою перед українським парламентом. З початку повномасштабної війни у 2022 році ключовими американськими посадовцями, які брали участь у реагуванні США, були Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, та Ллойд Остін, міністр оборони, – усі вони неодноразово відвідували Київ під час вторгнення. Віце-президент Гарріс, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, пов’язані з війною, коли Байден не міг приїхати.
    На Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 році Гарріс зосередилася на воєнних злочинах, скоєних російськими військами в Україні.
    “Як колишній прокурор, віце-президентка була важливим надійним посланцем і згуртувала світ, щоб притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні”, – каже представник Білого дому.
    На початку цього літа Гарріс також була присутня на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії. Зеленський сподівався на цьому заході зібрати якомога більше світових лідерів на підтримку свого плану припинення війни. Байден відмовився приїхати, пославшись на збір коштів, який він мав очолити того тижня в Голлівуді, а Зеленський відповів на цю відмову публічною критикою президента США: Путін, за його словами, “аплодував би” рішенню Байдена не приїжджати. Коли замість нього прибула Гарріс, її зустріч із Зеленським була позначена тією ж формальністю, що і їхні попередні зустрічі. Обидва лідери сиділи один навпроти одного за столом переговорів, коли журналістів провели до їхньої кімнати для переговорів на альпійському курорті. Зеленський зачитав заздалегідь підготовлену промову, подякувавши президенту Байдену і Конгресу США за підтримку.
    “Путін намагається розширити війну і зробити її більш кривавою, – сказав він.
    “Але разом з Америкою і всіма нашими партнерами ми захищаємо життя наших людей”. У відповідь Гарріс зазначила, що це буде її шоста зустріч з президентом України з моменту початку повномасштабної війни.
    “Не остання, – з посмішкою відповів Зеленський.
    “І, сподіваюся, в кращі часи”, – сказала Гарріс.
  • Завищення рейтингів Камали Гарріс, може мобілізувати електорат Дональда Трампа

    Завищення рейтингів Камали Гарріс, може мобілізувати електорат Дональда Трампа

    Близький до Демократів телеканал CNN опублікував результати опитування, згідно якого, на загальнонаціональному рівні Трампа підтримують 49% зареєстрованих виборців проти 46% у Гарріс. Ця різниця перебуває в межах статистичної похибки та, на думку експертів, результати опитування можуть бути скориговані на користь Гарріс.

    Серед іншого, за результатами опитування проведеного CNN,  кандидатуру віцепрезидентки США підтримують 95% тих, хто раніше підтримував Джо Байдена, а також 30% тих, хто раніше не обрав би жодного з кандидатів. У Трампа ці показники становлять відповідно 92% і 27%.

    Близько трьох чвертей виборців-демократів та виборців, які підтримують демократів (76%), вважають, що Демократична партія повинна висунути Камалу Гарріс кандидаткою в президенти, проти висловились тільки 6%.

    Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, завищення рейтингів Камали Гарріс, покликане в першу чергу показати єдність Демпартії у виборі єдиного кандидата на пост президента США, може мати зворотній ефект, мобілізувапвши електорат Дональда Трампа.

    Подібна ситуація склалась на виборах президента США в 2016 році, коли штучно завищені рейтинги Хілларі Клінтон призвели до перемоги Дональда Трампа, завдяки мобілізації електоральних ресурсів Республіканців. Нагадаємо, в той час CNN опублікував результати опитування, в яких Хілларі Клінтон відставала від Дональда Трампа всього на 3%.

  • Демократи ймовірно програють, якщо висунуть кандидатом Камалу Гарріс

    Демократи ймовірно програють, якщо висунуть кандидатом Камалу Гарріс

    Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, Демпартія ймовірно програє на виборах президента в 2024 році, якщо висуне кандидатом віцепрезидентку Камалу Гарріс.

    Нагадаємо, напередодні Байден оголосив про вихід із президентських перегонів і висунув замість себе віцепрезидентку Камалу Гарріс.

    Але формально кандидатури у демократів поки що немає: голосування за кандидата має відбутися на з’їзді Демократичної партії, який відкриється у Чикаго 19 серпня.

    Водночас, експрезидент США Барак Обама разом з іншими провідними демократами утримався від підтримки висунутої Джо Байденом Камали Гарріс.  Зокрема, утрималися лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та лідер демократів в Палаті представників Хакім Джеффріс.

  • Путін намагався зірвати Саміт миру заявами про мирні переговори з Україною

    Путін намагався зірвати Саміт миру заявами про мирні переговори з Україною

    Сьогодні у США влада викрила спробу президента Росії Володимира Путіна зірвати міжнародний Саміт миру через його заяви про можливість мирних переговорів стосовно війни в Україні. Ця спроба, як повідомило джерело з американської адміністрації, відбулася в контексті підготовки до важливого міжнародного заходу, що відбувся у Швейцарії.

    Це значиться в звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики Інституту вивчення війни вказують, що Путін виступив перед Самітом миру, щоб зірвати міжнародну зустріч.

    “Путін спеціально окреслив свої вимоги щодо “мирних” переговорів в Україні за день до початку Глобального саміту миру, щоб підірвати підтримку Заходом законних вимог України до Росії”, — йдеться у звіті ISW.

    За їх аналізом, це частково вдалось російському диктатору, адже деякі країни замість того, щоб діяти в рамках Саміту миру щодо посилення допомоги Україні для припинення війни почали активно говорити про відсутність Росії.

    Спроби Путіна зірвати Саміт миру визнали кілька західних посадовців. Віцепрезидентка США Камала Гарріс сказала, що заяви російського диктатора не були закликом до мирних переговорів, а лише вимагали “капітуляції України”.

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що попри заяви Путіна, Росія сама відкидає усі колективні міжнародні пропозиції щодо закінчення війни в Україні.  Крім того, представник США в ООН Роберт Вуд вказав, що Росія спеціально скликала засідання Ради Безпеки ООН за день до Саміту миру.

    За його словами, це була спроба Путіна відвернути увагу міжнародної спільноти від саміту та від війни Росії в Україні.