Позначка: канікули

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.

  • Школи отримали орієнтовний календар канікул на 2025–2026 рік — коли відпочиватимуть діти

    Школи отримали орієнтовний календар канікул на 2025–2026 рік — коли відпочиватимуть діти

    Канікули в жовтні 2025 року орієнтовно заплановані з 27 жовтня по 2 листопада — таких дат дотримується рекомендаційний календар, оприлюднений для 2025–2026 навчального року.

    Навчальний рік 2025/2026, за постановою Кабміну, розпочався 1 вересня 2025 року і має тривати до 30 червня 2026 року; водночас Кабінет Міністрів оприлюднив рекомендований графік канікул, який школи можуть коригувати відповідно до рішень педагогічних рад.

    За рекомендаціями, орієнтовні дати канікул у школах такі: осінні — з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року; зимові — з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (деякі школи можуть відпочивати довше); весняні — з 23 по 29 березня 2026 року; літні — орієнтовно з 1 червня 2026 року до початку нового навчального року. Остаточний графік і тривалість затверджує педагогічна рада кожного навчального закладу.

    Дати можуть змінюватися залежно від регіональної епідемічної та безпекової ситуації. Місцеві департаменти освіти разом із школами мають право переносити або продовжувати канікули, якщо того вимагатимуть умови (наприклад, спалах захворювань або карантинні обмеження). Батькам радять слідкувати за офіційними повідомленнями своєї школи та місцевого управління освіти.

  • Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Перший трудовий досвід: коли і як підлітки можуть працювати влітку

    Літні канікули — це не лише відпочинок, а й можливість для підлітків здобути перший трудовий досвід і заробити власні кошти. Проте працевлаштування неповнолітніх має свої правові особливості, які регулюються законодавством України.

    З якого віку можна працювати

    За загальним правилом, офіційно працювати можна з 16 років. У такому разі додаткові дозволи не потрібні.

    Проте закон передбачає винятки:

    • з 15 років — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює;

    • з 14 років — за умови виконання лише легкої роботи у вільний від навчання час (наприклад, під час канікул) і також за згодою одного з батьків.

    Права і гарантії для неповнолітніх працівників

    Неповнолітні мають такі ж трудові права, як і дорослі, однак для них передбачено додаткові гарантії:

    • щорічний медичний огляд (до 21 року);

    • заробітна плата не нижча за ту, що отримує дорослий працівник на такій же посаді;

    • право на щорічну відпустку, а також додаткові — навчальні.

    Обмеження робочого часу

    Максимальна тривалість робочого тижня для неповнолітніх:

    • у віці 16–18 років — не більше 36 годин;

    • у 14–15 років — не більше 24 годин.

    Які роботи заборонені для підлітків

    Закон забороняє залучати неповнолітніх до:

    • важких і шкідливих робіт;

    • підземних робіт;

    • нічних, понаднормових і робіт у вихідні;

    • піднімання вантажів понад встановлені норми:

      • 14 років — не більше 5 кг;

      • 15 років — 12 кг;

      • 16 років — 14 кг;

      • 17 років — 16 кг.

    Оформлення працевлаштування

    Для офіційного оформлення підлітка на роботу укладається письмовий трудовий договір. Необхідні документи:

    • паспорт або свідоцтво про народження;

    • ідентифікаційний код;

    • згода одного з батьків (для 14–15-річних);

    • медична довідка.

  • МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    Міністерство освіти та науки України затвердило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року. Відповідне рішення закріплене постановою Кабінету міністрів № 841 від 23 липня 2024 року.

    Останній дзвоник для більшості учнів пролунає 30 травня. Проте червень залишиться робочим: у цей період діти зможуть завершити навчальну програму, підтягнути знання, закрити академічні заборгованості або підготуватися до державної підсумкової атестації.

    Цьогоріч весняні канікули в частині шкіл були зсунуті на квітень — з 16 по 23 число, через календарне співпадіння з Великоднем. Інші навчальні заклади залишили звичні березневі вихідні, або скоротили канікулярний період через необхідність наздогнати навчальні плани.

    Повноцінні літні канікули триватимуть з 1 липня по 31 серпня, а вже 1 вересня школярі знову повернуться до шкільних занять.

  • Рекордна кількість перетинів кордону напередодні Різдва: за добу — 150 тисяч осіб

    Рекордна кількість перетинів кордону напередодні Різдва: за добу — 150 тисяч осіб

    Передріздвяний період в Україні став часом активних міграційних потоків. Як повідомила Державна прикордонна служба, за добу було зафіксовано один із найвищих показників перетину державного кордону за останні роки — 150 тисяч осіб. Це пов’язано з підготовкою до свята, поверненням українців додому, а також поїздками за кордон.

    За даними ДПСУ, зростання фіксується на всіх ділянках, але найбільший пасажиропотік спостерігається у пунктах пропуску на кордоні з Польщею.

    Водночас, суттєвої переваги в’їзду в Україну над виїздом не спостерігається.

    Упродовж доби державний кордон в обидва напрямки перетнули в середньому по 75 тис. осіб. Збільшення пасажиропотоку призводить до черг

    – йдеться у повідомленні ДПСУ. 

    Раніше повідомлялось, що у передріздвяний період пасажиропотік на кордоні Львівщини збільшився на 25%.

  • Війна не зачекає, а Рада на відпочинку! – нардеп

    Війна не зачекає, а Рада на відпочинку! – нардеп

    Народний депутат Сергій Рудик, який зараз служить на фронті, різко розкритикував рішення Верховної Ради призупинити свою діяльність на місяць. Наступне пленарне засідання заплановане тільки на 21 серпня, що викликало обурення в Рудика.

    У своїх дописах на Фейсбуці Рудик підкреслив, що така тривала перерва виглядає абсолютно неприйнятною в умовах війни. “Уявіть ситуацію, що ми, військові, зібралися і вирушили на місяць у відпустку. Війна ж зачекає?” — написав Рудик. “Скажете, таке дикунство не вкладається в голові? Ні, цілком реальна картина. Парламент воюючої країни закрили на амбарний замок на цілий місяць, до 21-го серпня. Воєнні законопроекти (а їх зависло немало) – пофіг. Корупція, євроінтеграція, ревізія бюджету – фіолетово. Реформа митниці, де мільярди розтягують по кишенях – не на часі”.

    Рудик зазначив, що це рішення може бути вигідним певним групам. “По-перше, без рішення парламенту уряд протягує Бюджетну резолюцію на 25-27 років. А там, знаєте, замороження соцвидатків для холопів, то краще прийняти “по-тихому”. По-друге, треба пригальмувати скандальне питання з УПЦ ФСБ. Трохи пошуміли і вистачить. Приймати не можна, якось невдобно вийде перед союзничками з ОПЗЖ, а може й по-тихому вже виставили московську церкву на торги з русскіми”, — відзначив нардеп-військовий.

    Рудик також підкреслив, що “те, що зараз роблять з парламентом – це справжній злочин”. “Руйнувати законодавчий орган і гальмувати з законами, які посилюють нашу обороноздатність, це дурість і робота на ворога”, — додав він.