Golosnovinua.com

Позначка: Караваєві дачі

  • Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Не власник, але був за кермом? Законопроєкт пропонує кардинально змінити порядок сплати штрафів

    Верховна Рада розглядає законодавчі зміни, які можуть суттєво спростити процедуру сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані камерами автоматичної фіксації. Йдеться про законопроєкт №15348, який, окрім посилення відповідальності за перевищення швидкості, містить важливу норму для водіїв, що керують автомобілем, який належить іншій особі. Документ має усунути юридичну колізію, через яку фактичний порушник сьогодні часто не може своєчасно оплатити штраф і скористатися передбаченою законом 50-відсотковою знижкою.

    Необхідність змін виникла після серії гучних дорожньо-транспортних пригод, найбільш резонансною з яких стала смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві 5 червня 2026 року. Тоді водій автомобіля Mercedes, який мав десятки зафіксованих порушень правил дорожнього руху, спричинив ДТП, у якій загинули четверо людей. Саме ця трагедія стала поштовхом до комплексного перегляду системи відповідальності за порушення швидкісного режиму та інших норм безпеки дорожнього руху.

    Законопроєкт №15348 був зареєстрований у Верховній Раді 24 червня 2026 року. Його авторами виступила група народних депутатів із Комітету з питань правоохоронної діяльності. Документ наразі перебуває на розгляді профільного парламентського комітету.

    Однією з ключових новацій документа є врегулювання ситуації, коли автомобілем керує не його власник. За чинним законодавством, якщо камера автоматичної фіксації зафіксувала порушення, постанова про адміністративне стягнення автоматично оформлюється саме на власника транспортного засобу незалежно від того, хто перебував за кермом у момент правопорушення. Формально закон дозволяє реальному водієві визнати свою вину та взяти відповідальність на себе відповідно до статті 279³ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте реалізація цього механізму на практиці виявилася значно складнішою.

    Як пояснив адвокат Дмитро Бузанов, сьогодні виникає парадоксальна ситуація. Для того щоб офіційно переоформити відповідальність на фактичного водія, необхідно подати підтвердження сплати штрафу. Але реквізити для оплати в постанові оформлені на власника автомобіля. Через це особа, яка фактично керувала транспортним засобом, не може коректно сплатити штраф від свого імені до моменту внесення змін у постанову. У результаті формується своєрідне замкнене коло: спочатку потрібно переоформити відповідальність, але для цього необхідно вже мати підтвердження оплати штрафу.

    Саме цю проблему і покликаний вирішити законопроєкт. Якщо документ буде ухвалено, оплатити штраф зі знижкою 50% протягом встановленого законом пільгового строку зможе будь-яка особа, яка визнає, що саме вона керувала автомобілем під час порушення. При цьому не матиме значення, чи є ця людина власником транспортного засобу. Таким чином законодавці прагнуть зробити процедуру більш зрозумілою, логічною та позбавленою зайвих бюрократичних перепон.

    Втім, спрощення процедури оформлення відповідальності є лише частиною масштабної реформи. Законопроєкт №15348 також пропонує суттєво змінити систему штрафів за перевищення швидкості. Замість нинішньої дворівневої системи передбачено чотири рівні адміністративної відповідальності залежно від величини перевищення швидкісного режиму. За перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год штраф пропонується збільшити до 680 гривень, понад 40 км/год — до 2040 гривень, понад 60 км/год — до 2720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — до 3400 гривень. Для водіїв, які систематично допускають грубі порушення швидкісного режиму, передбачено окреме покарання — штраф у розмірі 17 тисяч гривень у разі п’яти і більше аналогічних порушень протягом року.

    Документ також змінює правила застосування пільгової оплати. Для менш тяжких порушень можливість сплатити половину штрафу протягом десяти днів зберігатиметься. Натомість для найсерйозніших випадків перевищення швидкості така знижка більше не діятиме. Законодавці також пропонують виключити можливість закривати окремі справи через малозначність правопорушення, якщо йдеться про суттєве перевищення швидкісного режиму.

    У Департаменті патрульної поліції підтримують необхідність змін. Перший заступник начальника ДПП Олексій Білошицький наголошував, що нинішні штрафи давно втратили превентивний ефект і не стримують системних порушників. За офіційною статистикою, лише за перше півріччя 2026 року через перевищення швидкості сталося понад 4300 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими, у яких загинули сотні людей, а тисячі отримали травми. Саме перевищення швидкості залишається однією з головних причин смертельних аварій на українських дорогах.

    Експерти зазначають, що запропоноване спрощення процедури оформлення штрафів не посилює відповідальність для водіїв, а навпаки — дозволяє усунути очевидну адміністративну прогалину. Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, фактичний водій зможе оперативно підтвердити свою відповідальність, скористатися пільговою оплатою штрафу та уникнути тривалих процедур переоформлення постанови.

    Наразі законопроєкт №15348 перебуває на стадії опрацювання у профільному комітеті Верховної Ради. Після завершення підготовки документ має бути винесений на розгляд парламенту, де депутати визначать його подальшу долю.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    Хотів похизуватися — вбив чотирьох: нові деталі моторошної ДТП у Києві шокували місто

    У Києві з’явилися нові деталі смертельної аварії на Чоколівському бульварі, де автомобіль Mercedes на великій швидкості вилетів із дороги та влетів у підземний пішохідний перехід. Унаслідок трагедії загинули четверо людей, серед них — дитина та двоє молодих поліцейських. Ще троє людей отримали травми.

    За інформацією ТСН.ua із власних джерел, 49-річний водій Павло Плешивцев у момент аварії нібито віз пасажирку, оскільки підробляв у таксі. Саме ця жінка тепер може стати ключовою свідкою у справі. За попередніми даними, під час поїздки водій Mercedes намагався похизуватися перед нею своїм «вправним» керуванням. Поїздка завершилася катастрофою, яка забрала життя чотирьох людей.

    Аварія сталася 5 червня близько 17:00–17:30 у Солом’янському районі столиці, на Чоколівському бульварі, неподалік Караваєвих Дач. За даними правоохоронців, Mercedes-Benz рухався із перевищенням швидкості. На заокругленій ділянці дороги водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та влетів у підземний перехід, де в цей момент перебували люди.

    Наслідки удару були жахливими. На місці загинули 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє поліцейських віком 21 і 23 роки. Ще двоє чоловіків і жінка були госпіталізовані. За даними ТСН.ua, саме травмована пасажирка Mercedes зараз є головним свідком у справі.

    Після ДТП водія затримали у процесуальному порядку. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

    8 червня Шевченківський районний суд Києва обрав водієві запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Захисником підозрюваного є Євген Мельниченко, який раніше представляв інтереси Олени Зайцевої у справі резонансної ДТП у Харкові.

    Окремий резонанс викликав бекграунд водія. За інформацією Київської міської прокуратури, чоловік раніше вже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року. Також його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. За даними ЗМІ, на його рахунку могло бути 39 порушень правил дорожнього руху, більшість із яких стосувалися саме швидкості.

    У медіа також повідомляли, що Павло Плешивцев є керівником релігійної громади. Водночас офіційні органи зосереджуються не на його статусі, а на обставинах аварії, попередніх порушеннях та доказах у кримінальному провадженні.

    Ця ДТП спричинила величезний суспільний резонанс. Українці обурені тим, що водій із численними попередніми порушеннями міг продовжувати сідати за кермо, а штрафи за перевищення швидкості фактично не зупиняли потенційно небезпечну поведінку на дорозі. Після трагедії у соцмережах знову активізувалася дискусія про необхідність жорсткішої відповідальності для системних порушників ПДР, автоматичного вилучення водійських прав після певної кількості порушень та посилення контролю швидкості у містах.

    Особливо болісною ця історія стала через загибель дитини та двох молодих правоохоронців. Вони перебували в підземному переході — місці, яке мало б бути безпечним для пішоходів. Саме це перетворило аварію не лише на кримінальну справу, а й на символічний приклад того, як безкарність на дорогах може завершитися непоправною трагедією.

    Слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну швидкість автомобіля, технічний стан машини, дії водія перед аварією, а також допитати всіх свідків, зокрема пасажирку, яка перебувала в салоні Mercedes у момент зіткнення.

    Попереду — експертизи, судові засідання та боротьба за справедливість для родин загиблих. Але вже зараз ця справа стала однією з найгучніших дорожніх трагедій року в Києві.

  • Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    У Солом’янському районі Києва назріває черговий будівельний конфлікт. На ділянці у провулку Західному, 4, де нині стоїть невелика комерційна будівля, планують реалізувати проєкт 25-поверхового житлового будинку з громадськими приміщеннями та паркінгом. Саме формулювання проєкту — «реконструкція» — і стало головною причиною обурення місцевих жителів, які не вірять, що йдеться лише про перебудову існуючого об’єкта, а не про фактично нове житлове будівництво.

    Формально історія виглядає так: у 2021 році столичний департамент містобудування та архітектури видав ТОВ «Спорт Інвест Сістем» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок. При цьому цільове призначення землі, як випливає з матеріалів навколо цього кейсу, залишалося пов’язаним із експлуатацією та обслуговуванням комерційного центру, тобто будівель торгівлі. Саме ця невідповідність і стала одним із ключових аргументів критиків забудови.

    Сумніви посилилися після того, як у публічному просторі з’явилася інформація: на цій ділянці нібито планували не одну, а дві 25-поверхові секції зі стилобатом. Для невеликої будівлі площею близько 700 квадратних метрів це виглядає не як класична реконструкція, а як спроба провести новий житловий проєкт через м’якшу юридичну конструкцію. Саме тому мешканці Караваєвих дач говорять не лише про чергову «свічку», а й про ризик додаткового навантаження на школи, садки, транспорт і старі інженерні мережі району.

    У цій історії є ще один важливий штрих: правоохоронці вже цікавилися об’єктом. Ще восени 2021 року поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливих порушень земельного та містобудівного законодавства під час робіт на цій ділянці. Але далі справа фактично заглухла. У 2023 році суд відмовив слідчим у проведенні огляду, вказавши, що ті не надали належного обґрунтування та доказів незаконного будівництва. Після цього помітного процесуального руху в історії не було.

    Не менш показова і бюрократична частина сюжету. Спочатку профільна інспекція відмовляла у дозволі на виконання робіт, серед причин називали, зокрема, невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та відсутність частини потрібних погоджень. Але вже наприкінці 2022 року дозвіл на реконструкцію все ж було видано. Саме після цього проєкт знову повернувся до активної фази.

    Окрема інтрига — хто стоїть за компанією-орендарем. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «Спорт Інвест Сістем» зареєстроване у 2013 році, а станом на березень 2026 року його керівницею значиться Ліна Орленко. У липні 2025 року структура власності компанії змінилася: серед співвласників і бенефіціарів фігурують Андрій Кобець, Дмитро Білоног, Богдан Дудка та Ігор Ходакевич. Того ж року зі складу засновників було виведено Миколу Трухіна — батька колишнього народного депутата Олександра Трухіна.

    При цьому треба окремо зафіксувати важливий нюанс. Видання «КиївВлада», яке писало про цей проєкт, пізніше опублікувало окреме повідомлення про спростування частини попередньої інформації. Редакція прямо заявила, що дані про нібито зв’язок Владислави Молчанової з ТОВ «Спорт Інвест Сістем», ТОВ «Моноліт Будсервіс» та самим проєктом у провулку Західному, 4 були недостовірними. Тому прив’язувати цей будівельний кейс до Молчанової як встановлений факт наразі підстав немає.

    Натомість беззаперечним залишається інше: ділянка з комерційним цільовим призначенням уже отримала документи під висотне житло, а мешканці дізналися про реальний масштаб майбутнього об’єкта лише тоді, коли на майданчику з’явився інформаційний щит. І це, мабуть, найточніше пояснює, чому історія в провулку Західному швидко перетворюється не просто на локальне невдоволення, а на повноцінний київський забудовний скандал.