Golosnovinua.com

Позначка: карта бойових дій

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • 36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    Російські війська у квітні 2026 року дещо зменшили темпи захоплення територій України, однак ці результати були досягнуті ціною ще більшої інтенсивності бойових дій. За даними аналітичного проєкту DeepState, армія РФ окупувала 141 квадратний кілометр української території, що на 11,9% менше, ніж у березні, коли цей показник становив 160 км².

    Попри це, кількість штурмових дій не лише не зменшилась, а навпаки — зросла на 2,2%. Це означає, що російські сили витрачають більше ресурсів і живої сили для досягнення навіть обмежених результатів. У середньому, за підрахунками аналітиків, для захоплення лише одного квадратного кілометра території окупантам потрібно провести близько 36 штурмів.

    Такий показник свідчить про суттєве зниження ефективності наступальних дій російської армії. Для порівняння, аналітики наводять приклад міста Костянтинівка на Донеччині, площа якого становить близько 66 км². За нинішніх темпів це означає, що російським військам знадобилося б приблизно пів місяця безперервних атак, зосереджених лише на одному напрямку, щоб повністю захопити подібне місто — що в реальних умовах фронту практично неможливо.

    Найбільше просування у квітні було зафіксовано в Донецька область — 53 км², що становить 36% від усіх захоплених територій. Водночас це майже вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 раза менше, ніж у грудні 2025 року, коли темпи наступу були значно вищими. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу РФ на ключовому напрямку.

    Другим за інтенсивністю просування став північний напрямок. У Сумська область російські сили просунулися на 44 км², що становить 30% від загального показника. Також бойові дії залишаються активними на Харківська область (22%) та Запорізька область (12%).

    Водночас Сили оборони України демонструють локальні успіхи. Зокрема, у Дніпропетровська область площа територій, які перебувають під контролем російських військ, зменшилася зі 105 км² до 98 км². Загалом за останні три місяці українським військовим вдалося скоротити зону окупації в цьому регіоні на 89 км² — із 187 км² у січні до нинішніх показників.

    Раніше Володимир Зеленський заявляв, що російські війська ставили за мету захопити такі міста Донеччини, як Дружківка, Костянтинівка та Покровськ до кінця квітня. Однак фактичні результати наступу свідчать, що ці плани реалізувати не вдалося.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголошував, що Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і продовжує намагатися просунутися не лише на Донбасі, а й на інших напрямках. Водночас аналітики підкреслюють: попри інтенсивність атак, російські війська стикаються з дедалі більшими труднощами, пов’язаними як із логістикою, так і з опором українських сил.

    Подібну оцінку дає і Інститут вивчення війни, який зазначає, що Кремль не відмовився від максималістських територіальних амбіцій, але темпи їх реалізації значно уповільнилися. Це може свідчити про перехід війни у фазу виснаження, де ключову роль відіграє не швидкість просування, а здатність утримувати позиції та ресурси.

    Експерти звертають увагу, що зростання кількості штурмів при зниженні результативності є ознакою серйозних проблем у російській армії. Зокрема, йдеться про великі втрати особового складу, нестачу техніки та складнощі з координацією дій на фронті. У таких умовах навіть незначне просування потребує непропорційно великих зусиль.

    Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов війни, активно використовуючи оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю. Це дозволяє не лише стримувати наступ, а й поступово відвойовувати окремі ділянки.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Попри зниження темпів просування, Росія продовжує чинити потужний тиск на українські позиції. Однак зростання «ціни» кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна дедалі більше переходить у фазу, де вирішальним фактором стає витривалість сторін, а не швидкість наступу.

    Таким чином, квітневі дані демонструють важливу тенденцію: російський наступ не зупинився, але його ефективність суттєво знизилася. І це може мати ключове значення для подальшого розвитку подій на фронті.

  • DeepState повідомив про розширення “сірої зони” на Сумщині

    DeepState повідомив про розширення “сірої зони” на Сумщині

    Російські війська продовжують спроби розширення так званої “сірої зони” вздовж державного кордону в Сумській області. Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState, який відстежує зміни лінії фронту на основі відкритих даних та підтвердженої інформації.

    За оцінками аналітиків, противник поступово нарощує присутність у прикордонній смузі, використовуючи тактику малих штурмових і диверсійних груп, а також інфільтрацію з метою виявлення слабких ділянок оборони та поступового розширення зони контролю без масштабного прориву.

    У DeepState зазначають, що активізація російських сил у цьому напрямку почалася після періоду “прощупування” українських позицій уздовж кордону. Спочатку фіксувалися розвідувальні дії та короткочасні спроби заходу на окремі ділянки території, після чого активність почала поширюватися на ширшу прикордонну смугу.

    Одним із перших районів такої активності стало село Грабовське, де, за даними аналітиків, відбувалися перші спроби закріплення противника. Надалі тиск почав зміщуватися в бік інших ділянок, зокрема району Миропільського, де останнім часом фіксується підвищена активність та спроби подальшого просування малими групами.

    Аналітики наголошують, що дії російських військ не мають характеру повномасштабного наступу із застосуванням великих механізованих підрозділів. Натомість використовується тактика поступового “просочування”, яка передбачає рух малих груп, короткочасне закріплення на окремих позиціях, спроби обходу українських опорних пунктів і постійний тиск уздовж лінії кордону. Такий підхід дозволяє противнику уникати прямих масштабних боїв, але створює постійне навантаження на українські сили оборони та ускладнює стабільний контроль прикордонної території.

    За оцінками DeepState, сумарна площа територій, де фіксується присутність або інфільтрація російських військ уздовж кордону Сумської області (так звані “червоні” та “сірі” зони), становить близько 150 квадратних кілометрів. Ці дані формуються на основі оновлень карти бойових дій, супутникових знімків, відеопідтверджень і інформації з відкритих джерел. Водночас аналітики підкреслюють, що ситуація залишається динамічною, а межі таких зон можуть змінюватися залежно від бойової активності сторін.

    Раніше DeepState вже повідомляв про активізацію російських військ у прикордонних районах Сумщини, зокрема про зміни лінії контролю поблизу окремих населених пунктів. Серед зафіксованих епізодів — просування противника в напрямку південніше від Яблунівки та активність у районі Рясного, що також розташовані поблизу державного кордону. Аналітики зазначають, що подібні зміни не завжди означають повний контроль території, але свідчать про наявність бойової активності та спроби інфільтрації.

    У DeepState також підкреслюють, що Сили оборони України контролюють ситуацію та відстежують переміщення противника. Українські підрозділи здійснюють заходи для стримування малих груп і недопущення розширення “сірої зони”. Водночас складний рельєф прикордонних територій, наявність лісових масивів і розгалуженої мережі доріг створюють умови, які противник намагається використовувати для прихованого пересування.

    Загалом ситуація на прикордонні Сумської області залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують спроби поступового розширення зони присутності вздовж кордону, однак українські сили оборони утримують контроль і протидіють таким діям, не допускаючи стабільного закріплення противника на значних ділянках території.