Golosnovinua.com

Позначка: Каспійське море

  • Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Одразу кілька російських регіонів у ніч проти 11 вересня повідомили про повітряну небезпеку, вибухи та роботу протиповітряної оборони. Найбільше повідомлень надходило з Волгограда, Самари та району Каспійського моря. За попередніми даними моніторингових ресурсів і місцевих жителів, серед потенційних цілей могли бути нафтопереробні та портові об’єкти. Водночас частина інформації станом на ранок залишається непідтвердженою, тому остаточний перелік уражених об’єктів може змінитися.

    Найбільш конкретні офіційні дані надійшли з Волгоградської області. Губернатор регіону Андрій Бочаров підтвердив наслідки повітряної атаки та заявив про падіння уламків на території промислового підприємства на півдні Волгограда. На місці працювали оперативні служби. У російських та українських моніторингових каналах одночасно з’явилися припущення, що ціллю міг бути Волгоградський нафтопереробний завод.

    Таке припущення виглядає логічним з огляду на розташування підприємства на півдні міста, однак станом на ранок російська влада прямо назву об’єкта не повідомила. Тому інформацію про влучання саме по НПЗ наразі варто розглядати як попередню.

    Волгоградський НПЗ належить «Лукойлу» і є одним із великих підприємств російської нафтопереробки. За офіційними даними компанії, його потужність становить понад 14 млн тонн нафти на рік, а глибина переробки перевищує 96%. Завод виробляє автомобільне та авіаційне паливо, дизель, мастильні матеріали й інші нафтопродукти. Основними ринками збуту є південні регіони Росії, частина продукції також постачається на експорт.

    Цей об’єкт уже неодноразово ставав ціллю безпілотників. Лише 31 липня російська сторона підтверджувала масштабну атаку на Волгоград, після якої сталася пожежа на підприємстві паливно-енергетичного комплексу. Незалежні OSINT-ресурси тоді ідентифікували об’єкт як Волгоградський НПЗ.

    Ще одним неспокійним регіоном у ніч проти 11 вересня стала Самарська область. Місцеві інформаційні ресурси повідомляли про сирени, вибухи та роботу російської ППО. В області офіційно вводили режим «Килим», який означає обмеження використання повітряного простору та, як правило, супроводжується тимчасовими обмеженнями роботи аеропортів. Також у регіоні оголосили ракетну небезпеку.

    У місцевих пабліках з’являлися повідомлення, що вибухи чули безпосередньо в Самарі. При цьому офіційних повідомлень про конкретний уражений промисловий об’єкт на момент підготовки матеріалу не було.

    Самарський напрямок має особливе значення через концентрацію нафтопереробних підприємств. У самому місті розташований Куйбишевський НПЗ «Роснефти». За інформацією компанії, це один із ключових заводів Самарської групи, який виробляє бензин і дизель стандарту Євро-5 та інші нафтопродукти. Проєктна потужність підприємства становить приблизно 6,7 млн тонн нафти на рік.

    Куйбишевський НПЗ також уже ставав мішенню ударів. Зокрема, у червні 2026 року повідомлялося про атаку безпілотників по підприємству. Тому на тлі вибухів у Самарі моніторингові канали знову припустили, що ціллю могла бути саме нафтова інфраструктура. Однак підтверджень нового влучання по Куйбишевському НПЗ вранці 11 вересня поки немає.

    Найбільш неоднозначною залишається інформація щодо Дагестану. У перших повідомленнях українських ресурсів ішлося про вибухи в Каспійську та ймовірний удар по порту. Однак у цьому випадку є важлива деталь: великий морський торговельний порт розташований не в Каспійську, а в сусідній Махачкалі.

    Ба більше, саме Махачкалинський міжнародний морський торговельний порт уже був атакований напередодні — в ніч проти 10 вересня. Сили спеціальних операцій ЗСУ офіційно заявили про ураження нафтової інфраструктури цього порту. Українська сторона повідомляла, що удар був спрямований по об’єктах, пов’язаних із забезпеченням російської воєнної машини.

    Махачкалинський порт має стратегічне значення для Росії. Він є єдиним російським незамерзаючим глибоководним портом на Каспійському морі та працює цілий рік. У його складі є суховантажна та нафтова гавані, зерновий термінал, залізничні й автомобільні під’їзди. На шести причалах можна одночасно обслуговувати до шести суден.

    Після атаки 10 вересня російська влада Дагестану заявляла, що ППО нібито знищила всі повітряні цілі. Водночас було підтверджено пожежу на портовій інфраструктурі через падіння уламків. Того самого ранку горів також Аварський музично-драматичний театр у Махачкалі.

    Саме тому повідомлення вранці 11 вересня про «атаку на порт у Каспійську» потребують додаткової перевірки. У доступних на цей момент відкритих джерелах немає надійного підтвердження нового влучання саме в Каспійську. Частина публікацій, які поширюються 11 вересня, може стосуватися наслідків атаки на Махачкалинський порт попередньої ночі. Тобто змішувати ці два епізоди поки не варто.

    Нова хвиля вибухів відбувається на тлі помітного посилення ударів по російській нафтогазовій та логістичній інфраструктурі. Українські сили останніми місяцями систематично атакують НПЗ, нафтобази, порти, трубопровідні об’єкти та підприємства, які забезпечують російську армію паливом і ресурсами.

    Лише напередодні українські Сили спеціальних операцій повідомили про удар по Махачкалинському порту, а раніше були атаковані нафтогазові об’єкти в Новоросійську, Усть-Лузі, Туапсе, Волгоградській та Самарській областях. Російська паливна інфраструктура залишається одним із пріоритетних напрямків українських далекобійних ударів, оскільки доходи від експорту енергоресурсів є одним із ключових джерел фінансування російської держави, а НПЗ безпосередньо забезпечують пальним армію та внутрішній ринок.

    На цьому тлі Москва сама останніми днями різко посилила удари по українській економічній та логістичній інфраструктурі. Reuters повідомляло, що Росія атакувала заправку «Укрнафти» в Києві, американський завод Bunge у Дніпрі, склади, порти та інші об’єкти. Українські атаки по російських НПЗ та енергетичній логістиці агентство розглядає як частину взаємного посилення ударів по економічних цілях, що підтримують воєнні можливості сторін.

    Станом на ранок 11 вересня найчіткіше підтвердженим епізодом нової ночі залишається Волгоград, де російська влада визнала падіння уламків на території промислового об’єкта. У Самарській області офіційно підтверджені ракетна та безпілотна небезпека і введення режиму «Килим», але інформації про ураження конкретного заводу ще немає. Дані щодо нового удару по портовій інфраструктурі в районі Каспійська потребують перевірки, тоді як атака на Махачкалинський порт уже була підтверджена українською стороною за підсумками попередньої ночі.

    Ніч проти 11 вересня знову продемонструвала, наскільки широкою стала географія далекобійних атак у російському тилу. Від Волгограда і Самари до Каспійського регіону під загрозою залишаються передусім підприємства паливно-енергетичного комплексу та логістичні вузли, які мають значення для російської економіки й армії.

  • Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Росія посилює військову підтримку Ірану та використовує Каспійське море для постачання вибухових речовин, боєприпасів і компонентів для безпілотників. Ці поставки можуть допомогти Тегерану швидше відновити ракетний і дроновий арсенал після масштабних втрат у війні зі США та Ізраїлем.

    Про новий етап російсько-іранського військового співробітництва повідомляють американські медіа з посиланням на розвідувальні та урядові дані. Інформація про маршрут через Каспій підтверджується й попередніми повідомленнями західних посадовців: ще навесні стало відомо, що Москва перевозить до Ірану компоненти для безпілотників саме цим шляхом.

    Каспійський маршрут має для обох країн принципове значення. Росія та Іран не мають спільного сухопутного кордону, однак обидві держави мають довгі узбережжя Каспійського моря. Воно фактично дозволяє їм організувати прямий транспортний коридор, який значно складніше контролювати або перехоплювати західним державам.

    На відміну від Перської затоки або Червоного моря, у Каспії немає постійної військової присутності США та інших західних країн. Його узбережжя належить Росії, Ірану, Азербайджану, Казахстану та Туркменістану. Саме тому ця акваторія перетворилася на важливу логістичну ланку російсько-іранської співпраці.

    Іран втратив значну частину дронів

    Потреба Тегерана у швидкому переозброєнні виникла після масштабних бойових дій із США та Ізраїлем.

    За оцінками американських посадовців, які з’являлися ще у травні, Іран міг втратити приблизно 60% свого дронового арсеналу. За таких умов регулярні поставки комплектуючих із Росії дозволяють значно швидше відновлювати запас безпілотників.

    Йдеться не тільки про готові апарати. Для масового виробництва ударних БпЛА критично важливими є двигуни, електроніка, системи навігації, вибухові компоненти та інші комплектуючі.

    Якщо ці поставки відбуваються стабільно, Іран може швидше компенсувати втрати та знову накопичувати засоби для тривалих ударних кампаній.

    Тепер до компонентів для безпілотників, за новою інформацією, додаються вибухові речовини та боєприпаси, що робить допомогу Москви значно ширшою.

    Поставки вже намагалися зупинити ударами

    Важливість Каспійського маршруту добре розуміє і Ізраїль.

    18 березня ізраїльські ВПС завдали ударів по портовій інфраструктурі Бандар-Анзалі на півночі Ірану. Ізраїльські військові підтверджували атаки на об’єкти іранського флоту в районі порту на узбережжі Каспійського моря.

    Західні джерела тоді повідомляли, що Бандар-Анзалі був одним із ключових пунктів російсько-іранського транспортного маршруту. Через нього могли проходити російські озброєння, боєприпаси та інші товари, які Москва передавала Тегерану.

    Після ударів з’являлися припущення, що логістичний канал вдалося щонайменше тимчасово порушити.

    Однак подальші повідомлення свідчать, що транспортування через Каспій не припинилося. Навпаки, Росія, схоже, продовжує використовувати цей маршрут для допомоги Ірану у відновленні військових запасів.

    Іран уже використовує ракети та дрони проти американців

    Для США російські поставки мають безпосередній військовий вимір.

    Після початку масштабного конфлікту Іран неодноразово атакував американські об’єкти на Близькому Сході ракетами та безпілотниками.

    У липні американські сили повідомляли про чергові пуски іранських балістичних ракет у напрямку військових об’єктів США. Також удари та спроби атак фіксували у Кувейті, Бахрейні та Іраку.

    У середині липня Тегеран заявляв про удари дронами по американських військових позиціях у Кувейті. Одночасно під атаками опинялися об’єкти критичної інфраструктури регіону.

    Ще на початку липня американські військові завдали ударів приблизно по 90 іранських цілях. У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і дронів по базах США у Кувейті та Бахрейні.

    Тобто озброєння, яке Іран зараз намагається відновити за допомогою Росії, використовується не лише як стратегічний резерв. Воно безпосередньо необхідне Тегерану для продовження протистояння зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками на Близькому Сході.

    Росія могла піти ще далі — до передачі розвідданих

    Постачання боєприпасів і компонентів — не єдина форма можливої російської допомоги Ірану.

    Ще в березні американські посадовці повідомляли, що Росія передавала Тегерану інформацію про розташування американських військових об’єктів, кораблів та літаків на Близькому Сході.

    За даними The Washington Post, йшлося про досить масштабну розвідувальну підтримку. Росія нібито передавала Ірану координати американських військових активів після початку бойових дій.

    Це суттєво змінює характер співпраці Москви і Тегерана.

    Якщо Росія одночасно допомагає Ірану відновлювати ракети й безпілотники та передає інформацію про потенційні цілі, вона фактично може впливати не лише на здатність Тегерана виробляти зброю, а й на ефективність її застосування.

    Остаточних публічних висновків американської розвідки щодо всіх епізодів такої підтримки немає.

    Водночас сам факт передачі Росією інформації про розташування американських сил підтверджували одразу кілька американських посадовців.

    Зеленський теж говорив про російську допомогу Ірану

    Україна також звертала увагу на зв’язок між російсько-іранським військовим партнерством та атаками на американські сили.

    Президент Володимир Зеленський заявляв, що Москва передає Ірану супутникову інформацію про американські та союзницькі військові об’єкти в регіоні.

    У липні він говорив, що російська розвідка могла здійснювати спостереження за базами у Бахрейні, Йорданії та Кувейті, після чого відповідна інформація передавалася Ірану для планування атак. Reuters також повідомляв про ці заяви на тлі українських ударів по суднах, які Київ пов’язував із перевезенням військових вантажів у Каспії.

    Таким чином, для України російсько-іранська співпраця перетворюється на своєрідне дзеркало попередніх років.

    На початку повномасштабної війни саме Іран постачав Росії сотні ударних безпілотників, які Москва застосовувала проти українських міст та енергетичної інфраструктури. Білий дім ще у 2023 році підтверджував отримання Росією сотень іранських БпЛА.

    Пізніше Reuters повідомляв і про передачу Іраном Росії великої кількості балістичних ракет.

    Тепер напрям допомоги частково змінився — Росія постачає озброєння та технології Ірану.

    Москва отримує вигоду від війни США з Іраном

    У російської допомоги Тегерану є не лише союзницький, а й стратегічний мотив.

    Продовження конфлікту на Близькому Сході відволікає військові ресурси США від інших напрямків.

    Ще навесні американські медіа повідомляли, що частина російських еліт бачить у затяжній війні США з Іраном вигоду для Москви. Такий конфлікт може підвищувати світові ціни на нафту та одночасно змушувати Вашингтон перекидати ракети, літаки, системи ППО та інші ресурси на Близький Схід замість їх використання в Європі.

    Американська військова присутність у регіоні вже суттєво зросла.

    На початку року США концентрували біля Ірану десятки літаків і близько 12 бойових кораблів. У лютому кількість перекинутих до Європи та Близького Сходу американських літаків перевищила 150.

    Війна також змушує Вашингтон витрачати значні запаси засобів протиракетної оборони.

    Для Росії це потенційно означає менше американських ресурсів, які могли б бути спрямовані на підтримку України.

    Військове партнерство Росії та Ірану змінилося

    Відносини Москви й Тегерана протягом кількох років пройшли суттєву трансформацію.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іран став одним із ключових постачальників зброї для Москви. Саме іранські Shahed стали основою російської кампанії далекобійних дронових ударів.

    Згодом Росія розгорнула власне масштабне виробництво безпілотників на основі іранських технологій.

    Тепер уже Москва здатна допомагати Ірану відновлювати втрачений потенціал.

    Каспійське море при цьому перетворюється на ключову транспортну артерію між двома країнами. Воно дозволяє переміщувати вантажі фактично без ризику прямого перехоплення американським флотом.

    Навіть удари Ізраїлю по Бандар-Анзалі не змогли остаточно перекрити цей канал.

    Саме тому нові поставки можуть мати довгострокове значення для всієї війни на Близькому Сході: Москва допомагає Тегерану швидше відновлювати потенціал, який США та Ізраїль намагаються системно знищувати.

    А для Росії продовження війни дає ще одну стратегічну перевагу — чим більше американської зброї, уваги й ресурсів буде спрямовано на Іран, тим складніше Вашингтону одночасно підтримувати інші напрямки, передусім Україну.

  • Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Іран вимагає компенсації від України: чому знову згадали трагедію рейсу МАУ PS752

    Після інциденту з іранським судном у Каспійському морі офіційний Тегеран зажадав від України відшкодування збитків. На цьому тлі в українському інформаційному просторі знову порушили питання відповідальності Ірану за збиття літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 у 2020 році.

    Таку позицію у своїй авторській колонці для «Апострофа» висловив військовий експерт та співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

    За останніми повідомленнями, Іран після телефонної розмови міністра закордонних справ Аббаса Арагчі з главою МЗС України Андрієм Сибігою заявив про необхідність компенсації за пошкодження свого торговельного судна у Каспійському морі. Українська сторона наголосила, що її дії були спрямовані виключно на самооборону від російської агресії та закликала Тегеран припинити будь-яку військову підтримку Росії.

    Снєгирьов вважає, що такі вимоги виглядають суперечливо, оскільки Іран досі не забезпечив повного виконання міжнародних вимог щодо відповідальності за катастрофу рейсу PS752.

    Нагадаємо, 8 січня 2020 року поблизу Тегерана був збитий літак Boeing 737-800 авіакомпанії МАУ, який виконував рейс PS752 до Києва. Загинули всі 176 людей, які перебували на борту. Через кілька днів іранська влада визнала, що літак був уражений двома ракетами сил протиповітряної оборони, пояснивши це людською помилкою під час періоду підвищеної бойової готовності.

    У своїй колонці експерт ставить під сумнів офіційну версію Ірану про випадковість інциденту. Він звертає увагу на технічні характеристики зенітного комплексу «Тор-М1», відмінності між цивільним літаком і крилатою ракетою, а також на роботу систем розпізнавання повітряних цілей. На його думку, ці фактори викликають додаткові запитання щодо обставин трагедії.

    Снєгирьов також нагадує, що після катастрофи Україна, Канада, Велика Британія та Швеція створили Міжнародну координаційну групу для домагання відповідальності Ірану. За його словами, переговорний процес був фактично припинений після того, як Тегеран відмовився визнавати міжнародно-правову відповідальність у повному обсязі.

    Окремо автор згадує рішення канадського суду, який за позовами родичів загиблих присудив стягнення компенсації з Ірану. Водночас виконання цього рішення залишається складним через необхідність пошуку та арешту іранських активів за кордоном.

    На думку Снєгирьова, нинішні вимоги Ірану щодо компенсації за інцидент у Каспійському морі не можуть розглядатися окремо від питання відповідальності за збиття рейсу PS752. Він вважає, що справедливе розслідування трагедії та притягнення винних до відповідальності залишаються необхідною умовою для відновлення довіри та дотримання норм міжнародного права.

    Українська влада офіційно не пов’язувала вимоги Ірану щодо компенсації із справою рейсу PS752. Водночас Київ продовжує наполягати на тому, що Тегеран має припинити підтримку Росії та виконати свої міжнародно-правові зобов’язання щодо катастрофи українського пасажирського літака.

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Сибіга провів розмову з главою МЗС Ірану після погроз на адресу України

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з очільником іранського зовнішньополітичного відомства Аббасом Аракчі після заяв Тегерана про можливу відповідь на дії України. Українська сторона наголосила, що не зацікавлена у подальшій ескалації та прагне вирішувати суперечливі питання шляхом прямого дипломатичного діалогу.

    За словами Сибіги, розмова була відвертою. Він підкреслив, що навіть у складних і напружених ситуаціях дипломатія залишається одним із головних інструментів комунікації між державами.

    Міністр запевнив іранського колегу, що всі дії України спрямовані виключно на захист держави від російської агресії. Київ не ставить за мету завдавати шкоди цивільному судноплавству або мирним людям.

    «Я ще раз підкреслив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії і ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи людей», — заявив глава українського МЗС.

    Окремою темою розмови стали заяви іранської сторони щодо загибелі громадянина Ірану та пошкодження судна під час інциденту в Каспійському морі. Сибіга наголосив, що першопричиною небезпечних подій у регіоні залишається війна Росії проти України.

    За його словами, Москва використовує різні транспортні маршрути та цивільну інфраструктуру для забезпечення своїх військових потреб. Саме російська агресія створює загрозу для стабільності, безпеки та судноплавства.

    «Наша мета — протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви», — наголосив Сибіга.

    Український дипломат також закликав Тегеран утриматися від кроків, які могли б призвести до подальшого загострення. Він окремо порушив питання підтримки, яку Іран надає Росії у війні проти України.

    Київ неодноразово заявляв, що співпраця Тегерана з Москвою сприяє продовженню бойових дій та збільшує кількість жертв серед мирного населення. Українська сторона закликає Іран припинити будь-яке сприяння російській військовій машині.

    «Ця війна є незаконною і має закінчитися. Наша позиція залишається незмінною: Європа та Близький Схід заслуговують на стабільність, безпеку та мир», — підсумував очільник МЗС України.

    Напруження між Києвом і Тегераном посилилося після того, як 26 липня іранська сторона звинуватила Україну в атаці на цивільне судно у Каспійському морі. За твердженням Ірану, внаслідок інциденту загинув один моряк, ще одна людина отримала поранення.

    Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив про успішні результати далекобійних ударів у Каспійському регіоні. Він зазначив, що однією з цілей стало судно, яке використовувалося для перевезення військових вантажів до Росії.

    У Військово-морських силах ЗСУ після цього наголосили, що логістичні об’єкти, які забезпечують військові потреби Росії, можуть розглядатися як законні військові цілі. Водночас офіційний Київ заявляє, що намагається уникати ударів по цивільних об’єктах і мирному населенню.

    Телефонна розмова між Сибігою та Аракчі стала першою прямою дипломатичною реакцією України на останні заяви Тегерана. Київ продемонстрував готовність пояснювати свою позицію та водночас закликав Іран не ставати учасником подальшого розширення війни.

  • Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, який розташований приблизно за 700 кілометрів від лінії фронту. Удар став частиною української кампанії так званих «далекобійних санкцій» — системних атак по об’єктах, які забезпечують військову економіку та логістику держави-агресора.

    За словами глави держави, у ніч проти 31 травня українські воїни відпрацювали по низці важливих цілей на території Росії. Серед підтверджених результатів — ураження об’єктів у Саратовському, Ростовському та Кіровському регіонах, а також військового пункту базування на Каспійському морі.

    Зеленський наголосив, що Сили оборони України виконують далекобійні завдання відповідно до затверджених пріоритетів. За його словами, такі удари є відповіддю на російський терор проти українських міст і спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу РФ.

    Президент також повідомив, що лише протягом тижня українські цілі були досягнуті у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському та Краснодарському регіонах Росії. Йдеться про відстані від 300 до 1200 кілометрів від державного кордону України.

    Окремо Зеленський подякував Збройним силам України, Службі безпеки України та українським розвідкам за результативність і точність.

    Найбільшу увагу цього разу привернув удар по Саратовському НПЗ. Раніше Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що в ніч на 31 травня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Саратовський» у Росії. На території підприємства після атаки виникла масштабна пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробки у Поволжі та входить до структури російської компанії «Роснєфть». Його проєктна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти, частина яких може використовуватися для забезпечення потреб російської військової логістики.

    За даними Генштабу, цілями Сил оборони стали не лише нафтопереробні потужності. Українські військові також уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є елементом магістральної нафтотранспортної інфраструктури РФ і пов’язаний із перекачуванням сировини трубопроводом «Сургут — Горький — Полоцьк».

    Крім того, під ударом опинився склад паливно-мастильних матеріалів у районі Матвєєвого Кургану Ростовської області. За інформацією українського командування, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських військ на Донецькому напрямку.

    Також повідомлялося про удари по командно-спостережному пункту противника в Курській області, пунктах управління безпілотниками у Бєлгородській області та на Донеччині, майстерні з виробництва і ремонту БпЛА в Донецьку, а також районах зосередження живої сили та техніки російських військ.

    Атака на Саратовський НПЗ стала продовженням серії ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За останні місяці українські сили неодноразово били по НПЗ, нафтобазах, паливних складах і логістичних вузлах у різних регіонах РФ. Зокрема, Саратовський завод уже раніше потрапляв під атаки, а Генштаб повідомляв про його ураження і в попередні періоди війни.

    Такі операції мають не лише військове, а й економічне значення. Нафтопереробні заводи та паливні бази забезпечують російську армію пальним, а також залишаються важливою частиною економіки РФ. Удари по цих об’єктах змушують Москву перекидати ресурси на ремонт, посилювати охорону інфраструктури та перебудовувати логістичні маршрути.

    Напередодні Зеленський також повідомляв про успішне ураження об’єкта російської нафтової галузі в Армавірі Краснодарського краю, розташованого приблизно за 500 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна поєднує юридичні санкції з практичними далекобійними діями по об’єктах, які працюють на війну.

    За словами Зеленського, усі типи тиску на Росію — дипломатичний, економічний, санкційний і військовий — мають працювати на наближення миру. Українська влада розглядає далекобійні удари як відповідь на постійні російські атаки по цивільній інфраструктурі, містах, енергетиці та логістичних об’єктах України.

    У ніч на 31 травня Росія також здійснила масштабну дронову атаку по Україні, застосувавши 229 безпілотників різних типів. Українські сили ППО збили або подавили більшість повітряних цілей, однак частина дронів досягла об’єктів у різних регіонах. Саме на цьому тлі Київ продовжує наполягати: удари по воєнно-економічному потенціалу РФ є відповіддю на російський терор.

    Наразі масштаби пошкоджень на Саратовському НПЗ та інших уражених об’єктах уточнюються. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки таких атак, однак повідомлення про пожежі, вибухи та збої у роботі підприємств регулярно з’являються у місцевих Telegram-каналах і підтверджуються супутниковими або моніторинговими даними.

    Українське командування заявляє, що операції зі зниження військово-економічного потенціалу Росії триватимуть і надалі.

  • Україна вперше атакувала російські кораблі в Каспійському морі

    Україна вперше атакувала російські кораблі в Каспійському морі

    6 листопада 2024 року українська розвідка здійснила історичну операцію, атакувавши російські кораблі в Каспійському морі — за 1 500 км від українського кордону. Дрони-камікадзе пошкодили щонайменше два судна, серед яких, ймовірно, були ракетні кораблі «Татарстан» та «Дагестан». Також повідомляється, що могли постраждати малі ракетні кораблі проєкту 21631.

    Атаковані судна базувалися в Каспійську, в російському Дагестані, де розміщувалися частини берегових військ, у тому числі морська піхота, яка активно брала участь у бойових діях на сході України, зокрема у Херсонській та Запорізькій областях.

    Через цю операцію був тимчасово припинений рух в аеропорту Махачкали. Удар по російській флотилії демонструє новий етап в українській військовій стратегії, вказуючи на здатність завдавати потужних ударів по ворожих об’єктах навіть на відстані від фронтових зон.