Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до російського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Водночас глава української дипломатії наголосив, що Кремль продовжує відкидати реалістичні пропозиції щодо миру, а тому міжнародний тиск на Москву необхідно посилювати.
Свою позицію Сибіга оприлюднив у неділю, 26 липня, після того, як Токаєв під час зустрічі з Путіним публічно запропонував «заморозити» бойові дії та повернутися до переговорного процесу.
«Цінуємо заклики президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», — заявив очільник Міністерства закордонних справ України.
Сибіга нагадав, що Україна вже запропонувала припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичного врегулювання. Однак російське керівництво, за його словами, продовжує відкидати цей шлях, хоча він дозволив би негайно зменшити кількість жертв і створити умови для предметних переговорів.
Міністр також звернув увагу, що речник Кремля Дмитро Пєсков фактично відхилив і пропозицію президента Казахстану. Тому, як підсумував Сибіга, Москва повинна відчути значно сильніший зовнішній тиск, перш ніж погодиться обговорювати реалістичні умови припинення війни.
«Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», — наголосив глава МЗС.
Що саме запропонував Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою 25 липня під час російсько-казахстанського форуму в Омську, де він перебував разом із Володимиром Путіним. Казахський лідер припустив, що шлях до політичного врегулювання можна відкрити через припинення активних бойових дій і повернення до переговорів.
Токаєв запропонував «заморозити» війну та відновити переговорний процес на основі оновленої так званої «Стамбульської формули 2.0». Йшлося про повернення до дипломатичних напрацювань, які обговорювалися під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, але так і не привели до завершення російської агресії.
Виступ президента Казахстану став помітною подією, оскільки прозвучав безпосередньо поруч із Путіним і від лідера держави, яка підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією. Reuters зазначає, що Токаєв закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів, хоча водночас продовжив використовувати окремі формулювання, близькі до російської риторики.
Зокрема, президент Казахстану назвав українців і росіян «братськими народами» та висловив думку, що продовження війни нібито вигідне противникам обох держав. Такі слова не відповідають позиції України, яка наголошує, що війна була розпочата Росією, а її припинення залежить передусім від рішення Москви вивести війська й відмовитися від агресії.
Водночас сам заклик Токаєва до припинення бойових дій у Києві сприйняли як важливий сигнал. Заява демонструє, що навіть серед близьких партнерів Кремля посилюється розуміння необхідності завершення війни та переходу до дипломатії.
Кремль відкинув пропозицію Казахстану
Реакція Москви на слова Токаєва була негативною. Дмитро Пєсков заявив, що «заморожування» війни нібито неможливе, доки Росія не досягне поставлених нею цілей. Представник Кремля також повторив традиційну російську тезу про те, що бойові дії можуть припинитися «навіть сьогодні», якщо Україна ухвалить певні рішення.
При цьому в Москві не уточнили жодних нових умов. Раніше російське керівництво вимагало, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та вивела свої війська з територій чотирьох областей, які Росія незаконно оголосила частиною своєї держави, хоча не контролює їх повністю. Україна неодноразово називала такі вимоги ультиматумом і фактичною вимогою капітуляції.
Позиція Кремля підтверджує оцінку Сибіги: Росія публічно заявляє про готовність до переговорів, але водночас відкидає пропозиції щодо негайного припинення вогню та наполягає на виконанні власних максималістських умов.
Ще 16 липня у Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення переговорів з Україною, хоча формально продовжували стверджувати, що нібито залишаються відкритими до дипломатії.
Чому заява Токаєва важлива
Казахстан намагається зберігати баланс у відносинах із Росією, Заходом, Китаєм та Україною. Астана не визнала окуповані Росією українські території незалежними державами та публічно декларувала повагу до територіальної цілісності України.
Водночас Казахстан залишається одним із ключових економічних партнерів Росії та членом низки інтеграційних об’єднань, у яких домінує Москва. Саме тому прямий заклик Токаєва до Путіна зупинити війну може свідчити про зростання занепокоєння тривалістю конфлікту та його наслідками для всього регіону.
Війна вже створила серйозні ризики для економіки Казахстану. Значна частина казахстанської нафти експортується через російську територію та Чорне море, а будь-які військові загрози для транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на доходи Астани.
Крім того, тривала міжнародна ізоляція Росії ускладнює співпрацю з її партнерами, які змушені враховувати ризики вторинних санкцій, обмеження у торгівлі та дедалі більшу нестабільність у регіоні.
Заява Токаєва також пролунала на тлі нової дипломатичної активності навколо завершення війни. Україна та США обговорюють можливі пропозиції щодо припинення повітряних ударів, а Київ продовжує наполягати на безумовному припиненні вогню як першому кроці до мирних переговорів. Кремль, однак, заявив, що поки не готовий предметно коментувати такі ініціативи.
Україна закликає посилювати тиск на Росію
Офіційна позиція Києва полягає в тому, що переговори можуть бути результативними лише тоді, коли Росія не зможе використати їх для перегрупування військ, затягування часу або підготовки нових наступальних операцій.
Саме тому Україна паралельно із дипломатичними пропозиціями вимагає продовжувати санкційний тиск, обмежувати доходи Росії від експорту енергоресурсів, посилювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати Сили оборони необхідною зброєю.
Заява Сибіги демонструє, що Київ вітає заклики міжнародних лідерів до припинення війни, навіть якщо вони походять від держав, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем. Однак українська сторона вважає, що самих дипломатичних звернень недостатньо.
Поки Москва відкидає припинення вогню та продовжує ракетно-дронові атаки, її необхідно переконувати за допомогою політичного, економічного й військового тиску. За логікою українського МЗС, лише втрата здатності продовжувати війну на вигідних для себе умовах може змусити Кремль погодитися на реалістичний переговорний процес.
Київ позитивно оцінив слова президента Казахстану, але водночас підкреслив головну проблему: Росія поки не демонструє реальної готовності зупинити агресію. Публічна відмова Кремля від пропозиції Токаєва стала черговим доказом того, що Москва реагує на мирні ініціативи лише тоді, коли стикається з достатнім міжнародним тиском.
