Golosnovinua.com

Позначка: католицька церква

  • Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    Шок у Ватикані: у Папи Римського виявили рак, лікарі провели термінову операцію

    У 71-річного Папи Римського Лева XIV підтвердили злоякісну пухлину легені. Понтифік переніс хірургічне втручання в римській клініці Аґостіно Джемеллі, під час якого лікарі видалили нижню частку його правої легені. Операція тривала близько півтори години та завершилася без ускладнень. Ватикан повідомив, що першу ніч після втручання глава Католицької церкви провів спокійно, однак остаточна оцінка захворювання залежатиме від подальших медичних досліджень.

    14 жовтня Ватикан оприлюднив нову інформацію про стан здоров’я Папи Римського Лева XIV після операції, яку провели напередодні в університетській лікарні Аґостіно Джемеллі в Римі.

    Як повідомляє Vatican News, перша післяопераційна ніч минула без повідомлень про ускладнення. Понтифік залишається під наглядом лікарів, які продовжують оцінювати його стан після видалення частини легені.

    Діагноз виявився серйознішим, ніж могло здатися після перших повідомлень про невеликий вузол у легені. Під час хірургічного втручання гістологічне дослідження підтвердило аденокарциному — одну з найпоширеніших форм раку легенів.

    Попри онкологічний діагноз, медики повідомили про успішне завершення операції. Водночас у Ватикані поки не розкрили повної інформації про стадію захворювання та необхідність подальшого протипухлинного лікування.

    Папі видалили нижню частку правої легені: як проходила операція

    Лева XIV госпіталізували 13 жовтня. Операцію проводила команда фахівців із торакальної хірургії під керівництвом професора Стефано Маргарітори.

    За офіційною інформацією, понтифік перебував в операційній приблизно три години. Безпосередньо хірургічне втручання тривало близько 90 хвилин.

    Лікарі застосували відеоасистовану хірургічну методику, яка дозволяє виконувати складні операції на органах грудної клітки за допомогою спеціального обладнання.

    Для радикального видалення ураженої тканини хірурги вирішили видалити всю нижню частку правої легені. Така операція називається лобектомією.

    Під час втручання фахівці провели експресгістологічне дослідження тканини. Воно підтвердило попередні підозри щодо злоякісного характеру новоутворення.

    За повідомленням Vatican News, операція пройшла відповідно до запланованого медичного протоколу.

    Після завершення втручання Лев XIV нормально прокинувся від анестезії. Через нетривалий період спостереження його перевели до палати на десятому поверсі лікарні.

    Медичний бюлетень підписали лікар Луїджі Карбоне та професор Стефано Маргарітора. У ньому підтверджено відсутність інтраопераційних ускладнень.

    Перші години після операції: що відомо про стан понтифіка

    Уже ввечері 13 жовтня з’явилися перші обнадійливі повідомлення.

    Директор пресслужби Святого Престолу Маттео Бруні розповів, що після операції Папа попросив вечерю та провів частину вечора в товаристві своїх секретарів й інших співробітників Ватикану.

    Наступного ранку пресслужба повідомила, що ніч минула спокійно.

    Це важлива інформація про безпосереднє відновлення після хірургічного втручання, однак вона не дозволяє остаточно оцінити перебіг онкологічного захворювання.

    Попередньо очікується, що понтифік залишатиметься у клініці близько тижня. Його публічні заходи скасували до 20 жовтня.

    За інформацією Reuters, на листопад у Папи також запланована одинадцятиденна поїздка до Уругваю, Аргентини та Перу. Чи вплине лікування на ці плани, наразі невідомо.

    Небезпечну пухлину виявили під час планового обстеження

    Про проблеми зі здоров’ям понтифік уперше публічно розповів 11 жовтня під час традиційного недільного звернення до вірян.

    Тоді Лев XIV пояснив, що лікарі виявили невеликий локалізований вузол у легені під час медичних обстежень. Він наголосив, що новоутворення знайшли на ранньому етапі, а лікарі рекомендували не відкладати операцію.

    Понтифік повідомив, що вирішив дослухатися до медичних рекомендацій, і попросив вірян молитися за нього.

    На той момент інформація про злоякісний характер пухлини ще не була остаточно підтверджена. Онкологічний діагноз офіційно оголосили лише після гістологічного дослідження під час операції 13 жовтня.

    За повідомленням Vatican News, до госпіталізації Лев XIV продовжував виконувати заплановані обов’язки.

    Що таке аденокарцинома легені та наскільки небезпечний діагноз

    Аденокарцинома — один із найпоширеніших різновидів недрібноклітинного раку легені. Захворювання виникає в клітинах залозистого епітелію та може розвиватися навіть у людей, які ніколи не курили.

    За повідомленням Reuters, Лев XIV не є курцем, а до нинішньої госпіталізації у нього не повідомляли про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Аденокарцинома іноді тривалий час розвивається без виражених симптомів. Саме тому в окремих випадках злоякісне новоутворення виявляють випадково під час профілактичних обстежень.

    Подальший прогноз залежить від розміру пухлини, наявності уражених лімфатичних вузлів, поширення ракових клітин за межі легені та результатів молекулярних досліджень.

    У випадках, коли пухлина локалізована і її можна повністю видалити, хірургічне лікування може мати сприятливі результати.

    Проте навіть успішна операція не означає автоматичного повного одужання. Залежно від результатів остаточного дослідження тканин лікарі можуть призначити додаткове лікування або регулярні контрольні обстеження.

    Наразі Ватикан не повідомляв, чи знадобиться Леву XIV хіміотерапія, імунотерапія або інші методи лікування. Також невідомо, чи були уражені лімфатичні вузли.

    Як пояснюють медичні експерти, остаточний прогноз можливий лише після завершення необхідної діагностики.

    Хто керує Ватиканом, поки Папа перебуває в лікарні

    Госпіталізація глави Католицької церкви порушила питання щодо управління Святим Престолом під час його тимчасової відсутності.

    За інформацією Associated Press, навіть якщо Папа Римський через стан здоров’я тимчасово не може виконувати частину своїх обов’язків, це не передбачає автоматичної передачі його повноважень іншій особі.

    Поточна адміністративна робота Ватикану продовжується за участю уповноважених посадовців, зокрема державного секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна.

    Станом на 14 жовтня Ватикан не оголошував про будь-які зміни в управлінні Католицькою церквою через госпіталізацію Лева XIV.

    Історія вже знає випадки тривалого лікування понтифіків, зокрема Папи Франциска, який перед смертю у квітні 2025 року проходив лікування двобічної пневмонії.

    Перший Папа зі США: що відомо про Лева XIV

    Лев XIV, у миру Роберт Френсіс Превост, народився у Сполучених Штатах Америки. У травні 2025 року його обрали главою Римсько-католицької церкви після смерті Папи Франциска.

    Він став першим американцем в історії, який очолив Католицьку церкву.

    Після обрання Лев XIV продовжив активну публічну діяльність, зустрічався з релігійними та політичними діячами, звертався до міжнародної спільноти щодо воєн і гуманітарних криз.

    На тлі повідомлень про онкологічне захворювання до понтифіка надходять побажання одужання від релігійних спільнот і світових лідерів. Серед тих, хто висловив підтримку, Reuters називає державного секретаря США Марко Рубіо та президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.

    Що буде далі

    Найближчими днями медики продовжать обстеження Папи Римського та вивчення видалених тканин, щоб остаточно оцінити особливості пухлини й визначити подальшу тактику спостереження або лікування.

    Поки що офіційні повідомлення свідчать про успішне завершення хірургічного втручання та спокійний перебіг першої післяопераційної ночі.

    Водночас медична команда ще має встановити важливі характеристики захворювання. Саме ці результати визначатимуть подальші рекомендації та можливість повернення понтифіка до звичного графіка.

    Отже, Лев XIV переніс операцію без ускладнень, але боротьбу з онкологічним захворюванням поки не можна вважати завершеною. У Ватикані пообіцяли оприлюднювати подальші повідомлення про стан його здоров’я.

  • «Світ хворий на насильство»: Папа Римський зробив гучну заяву в парламенті Іспанії

    «Світ хворий на насильство»: Папа Римський зробив гучну заяву в парламенті Іспанії

    Світ переживає одну з найнебезпечніших криз сучасної епохи, а зростання насильства, воєн, суспільної поляризації та взаємної недовіри ставить під загрозу майбутнє людства. Із таким попередженням виступив Папа Римський Лев XIV під час офіційного візиту до Іспанії, де звернувся до депутатів парламенту та представників політичних еліт країни.

    Промова понтифіка пролунала на тлі загострення низки міжнародних конфліктів, зокрема війни Росії проти України, нестабільності на Близькому Сході та посилення глобальних міграційних криз. За словами глави Католицької церкви, сучасний світ дедалі більше занурюється у духовну та культурну кризу, яка проявляється через агресію, нетерпимість і втрату довіри між людьми та державами.

    Лев XIV наголосив, що людство стикається з викликами, які неможливо подолати виключно військовими методами. Він застеріг політиків від надмірної віри у силу зброї та закликав повернутися до дипломатії як основного інструменту вирішення міжнародних конфліктів.

    «Світ переживає глибоку духовну та культурну кризу, що проявляється в численних формах насильства, поляризації та взаємної недовіри. Зброя може нав’язати тимчасове мовчання, але вона ніколи не зможе побудувати справжній та тривалий мир», – заявив понтифік.

    Особливу увагу глава Ватикану приділив стрімкому зростанню військових бюджетів у країнах Європи. На його переконання, нинішня тенденція до нарощування озброєнь не гарантує безпеки та не усуває корінних причин конфліктів.

    Папа Римський закликав світових лідерів переосмислити свої пріоритети та спрямувати більше ресурсів на гуманітарну допомогу, підтримку цивільного населення та розвиток міжнародного діалогу. Він наголосив, що світова спільнота має не лише реагувати на наслідки воєн і криз, а й усувати їхні першопричини.

    У своїй промові Лев XIV окремо торкнувся проблеми вимушеної міграції, яка останніми роками стала одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав. За оцінками міжнародних організацій, кількість людей, які були змушені залишити свої домівки через війни, переслідування або гуманітарні катастрофи, продовжує зростати.

    Понтифік назвав три головні причини сучасних міграційних хвиль: війни та збройні конфлікти, хронічну бідність і економічну нерівність, а також наслідки глобальної зміни клімату.

    На його думку, держави повинні працювати над довгостроковими рішеннями, які дозволять людям залишатися у своїх країнах, а не шукати безпечного життя за кордоном.

    Виступ Лева XIV відбувся в період, коли питання війни в Україні продовжує залишатися одним із ключових у міжнародному порядку денному. Від початку свого понтифікату новий Папа неодноразово висловлював підтримку українському народу та закликав до припинення бойових дій.

    Нещодавно понтифік засудив масовані російські удари по українських містах і заявив, що війна не здатна вирішити жодної проблеми, натомість лише множить людські страждання. Після чергових атак Росії він закликав Москву повернутися до переговорного процесу та шукати політичні шляхи врегулювання конфлікту.

    Окрім України, Лев XIV згадав і про інші гарячі точки світу, зокрема напружену ситуацію навколо Ірану та тривалий конфлікт у секторі Гази. За його словами, всі сторони міжнародних протистоянь мають усвідомити, що жодна військова перемога не може замінити справедливий мир.

    Аналітики звертають увагу, що останні заяви понтифіка свідчать про формування нового акценту у зовнішньополітичній позиції Ватикану. Лев XIV дедалі частіше порушує не лише релігійні або моральні питання, а й глобальні проблеми безпеки, міжнародної політики та гуманітарних криз.

    Експерти також відзначають символічність того, що така заява пролунала саме в парламенті Іспанії — однієї з країн Європейського Союзу, яка активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури європейської безпеки та оборони.

    Промова понтифіка стала черговим нагадуванням про те, що світ вступає у період масштабних геополітичних змін. На тлі воєн, економічної нестабільності та міграційних криз дедалі більше міжнародних лідерів закликають до пошуку нових механізмів співпраці між державами.

    Сам Лев XIV переконаний: без відновлення довіри, поваги до людської гідності та готовності до діалогу жодна країна не зможе почуватися по-справжньому безпечною. Саме тому він закликав політиків у всьому світі зробити ставку не на силу зброї, а на силу дипломатії та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

  • Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    У 2026 році християни різних конфесій знову відзначатимуть Великдень у різні дати. Римо-католики святкуватимуть Пасху 5 квітня, тоді як православні та греко-католики відзначать Воскресіння Христове 12 квітня.

    Така різниця пояснюється різними календарними системами, які використовують церкви. Римо-католицька церква визначає дату Великодня за григоріанським календарем, тоді як більшість православних і греко-католиків орієнтуються на юліанський календар. Саме через це святкування часто не збігаються.

    Великдень вважається одним із найважливіших свят християнства разом із Різдвом. Водночас, на відміну від Різдва, його дата не є фіксованою. Щороку вона змінюється, оскільки визначається за спеціальною церковною формулою, що враховує не лише календар, а й місячний цикл.

    Згідно з традиційним правилом, Великдень святкують у першу неділю після повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Саме тому дата свята постійно змінюється і може припадати на різні дні весни.

    Іноді святкування Великодня у християн східного та західного обрядів збігається. Наприклад, у 2025 році всі конфесії відзначали Пасху одночасно — 20 квітня. Однак у більшості років між датами виникає різниця в один або навіть кілька тижнів.

    Підготовка до Великодня починається задовго до самого свята. Після Масниці, яка у 2026 році тривала з 16 по 22 лютого, розпочався Великий піст. Він триває 40 днів і вважається періодом духовного очищення, молитви та стриманості.

    Завершується піст перед Вербною неділею — святом Входу Господнього до Єрусалима. У 2026 році православні та греко-католики відзначатимуть його 5 квітня.

    Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У цей період у храмах проводять особливі богослужіння, під час яких згадують останні дні земного життя Ісуса Христа, його страждання, розп’яття та воскресіння.