Golosnovinua.com

Позначка: КДКП

  • Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

    Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

    За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

    Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

    У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

    Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

    Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

    У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

    Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

    За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

    Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

    Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

    Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

    9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

    Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

    ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

    Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

    Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

  • Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора звільнили після перевірки інвалідності: роками отримував пенсію без підстав

    Прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Костянтина Сапейка звільнили з посади після дисциплінарного провадження через відмову проходити повторний медичний огляд для підтвердження інвалідності. Відповідне рішення ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

    Під час розгляду справи комісія встановила, що Сапейко неодноразово ігнорував вимоги Офісу генерального прокурора та керівництва Черкаської обласної прокуратури щодо проходження повторного медичного обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Йдеться про період з листопада 2024 року до травня 2025 року і пізніше.

    Перевірка проводилася в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих зловживань при встановленні інвалідності прокурорам та іншим посадовцям. Розслідування розпочали на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року №732/2024.

    Костянтину Сапейку ще у 2016 році було встановлено II групу інвалідності безстроково. На підставі цього статусу він отримував пенсію по інвалідності, зокрема у період з 2019 по 2024 рік — приблизно по 18 тисяч гривень щомісяця.

    У Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії дійшли висновку, що прокурор не мав об’єктивних перешкод для проходження медичного обстеження. Періоди відпусток, лікарняних та службовий графік дозволяли йому з’явитися на огляд. Водночас пояснення Сапейка щодо стану здоров’я комісія визнала непереконливими та такими, що суперечать наданим медичним документам.

    23 липня експертна команда державної установи «Укрдержндімспі МОЗ» дійшла висновку, що встановлення Сапейку II групи інвалідності у 2016 році було необґрунтованим через відсутність достатніх медичних підстав. У результаті цей статус було скасовано.

    Також комісія звернула увагу, що прокурор не намагався спростувати сумніви щодо законності отриманої інвалідності, не ініціював відпустку для проходження обстеження і не подав документи до територіального центру комплектування щодо зняття з військового обліку, хоча II група інвалідності передбачає непридатність до служби.

    За даними комісії, Сапейко фактично використовував статус інвалідності лише для отримання пенсійних виплат. При цьому він не звертався щодо облаштування робочого місця або отримання інших соціальних пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

    У КДКП наголосили, що відмова від медичного обстеження підірвала довіру до органів прокуратури та спричинила суспільний резонанс на тлі численних публікацій у ЗМІ про можливі фіктивні інвалідності серед прокурорів у Черкаській та Хмельницькій областях.

    З огляду на тривалість та умисний характер порушень, а також шкоду авторитету прокуратури в умовах воєнного стану, комісія ухвалила рішення про звільнення прокурора з посади. При цьому дисциплінарний проступок було визнано триваючим — з листопада 2024 року до липня 2025 року.

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Олега Опанасюка з Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області. Підставою стала його відмова пройти повторне медичне обстеження для підтвердження другої групи інвалідності, яку він мав із 2013 року на підставі висновків Шевченківської МСЕК у Львові.

    За даними дисциплінарного провадження, прокурор протягом років отримував пенсійні виплати — спочатку загальні, а згодом спеціальні прокурорські. Водночас, коли виникла потреба підтвердити діагноз у профільному інституті в Дніпрі, він категорично відмовився від поїздки.

    Свою позицію Опанасюк пояснював станом здоров’я та неможливістю тривалих переїздів. Однак КДКП встановила, що у цей період він безперешкодно їздив на атестацію до Києва та двічі особисто керував автомобілем під час перетину державного кордону з Польщею. Ці обставини стали ключовими для оцінки його доводів.

    У рішенні комісії зазначено, що така поведінка, особливо в умовах воєнного стану та підвищеної уваги суспільства до питань соціальних виплат і пільг, підриває авторитет прокуратури. З огляду на це до прокурора застосували найсуворіше дисциплінарне стягнення — звільнення.

    Втім, історія Опанасюка — лише один із прикладів системної проблеми, коли статус особи з інвалідністю використовується для отримання спеціальних пенсій та інших привілеїв. Попри публічні звіти Генерального прокурора про звільнення окремих посадовців і відкриття кримінальних проваджень, практика дострокового виходу на пенсію та отримання значних виплат продовжує викликати суспільний резонанс.

    Раніше широкий розголос отримала історія колишнього прокурора Казакa, який у 29 років оформив пенсію через суд і домігся щомісячних виплат у розмірі понад 150 тисяч гривень. Також у публічному просторі згадуються випадки прокурорів, які поєднують спеціальні пенсії із зарплатою та володіють дорогими автомобілями й нерухомістю, частину з яких не відображають у деклараціях.

    Юристи наголошують, що ключовою проблемою залишається механізм призначення спеціальних пенсій і практика зарахування до спецстажу періодів навчання чи роботи, які фактично не пов’язані з виконанням прокурорських функцій. У поєднанні з рішеннями окремих судів це створює можливості для отримання виплат, які суттєво перевищують середні пенсії в країні.

    У суспільстві дедалі гучніше звучать вимоги переглянути підходи до призначення спеціальних пенсій та посилити контроль за достовірністю довідок МСЕК, щоб унеможливити використання соціального статусу як інструменту збагачення.

  • Черкаський прокурор під слідством через фальсифікації та незаконні пенсії

    Черкаський прокурор під слідством через фальсифікації та незаконні пенсії

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Семіткіна Максима Сергійовича з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури за демонстративне ухилення від перевірки законності отримання статусу інваліда та пенсії, а також за корупційні дії.

    У 2019 році облМСЕК Черкаської області встановила Семіткіну ІІ групу інвалідності, пов’язану з проходженням служби в поліції. У 2021 році інвалідність підтвердили строковою — до 1 вересня 2023 року. Після цього прокурор отримував пенсію по інвалідності як колишній працівник органів внутрішніх справ. Загальна сума виплат у період 2019–2024 років склала 549 тис. грн.

    Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

    Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

    Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

    Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

    Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

  • Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою стали обставини, пов’язані з отриманням ним пенсії за інвалідністю, законність якої викликала серйозні сумніви.

    За даними перевірки, упродовж майже двох років Онікеєнко отримував пенсійні виплати за інвалідністю ІІ групи, загальна сума яких сягнула близько 500 тисяч гривень. Інвалідність була оформлена через спеціалізовану нейроофтальмологічну медико-соціальну експертну комісію.

    Коли прокурора викликали для проходження перевірки до Дніпра, він на неї не з’явився. Свою відсутність посадовець пояснив раптовим погіршенням стану здоров’я та нібито придбаним квитком, яким так і не скористався. Такі дії були розцінені як ухилення від контрольних процедур.

    Під час розгляду справи Онікеєнко аргументував необхідність отримання статусу особи з інвалідністю ненормованим робочим графіком, постійною роботою за комп’ютером, високим рівнем стресу та евакуацією родини. Водночас ці обставини не були підтверджені як підстави для встановлення інвалідності у визначеному законом порядку.

    Окремо комісія звернула увагу на те, що прокурор не повідомив своє керівництво про наявність інвалідності, водночас оновлюючи персональні дані у територіальному центрі комплектування без зазначення будь-яких проблем зі здоров’ям. Це дозволило йому зберегти бронювання, попри формально задекларовану втрату працездатності.

    Після початку службового розслідування Онікеєнко оформив пенсію за вислугу років, фактично припинивши користування статусом особи з інвалідністю. Такий крок, на думку дисциплінарного органу, не знімає питань щодо законності раніше отриманих бюджетних коштів.

    У рішенні комісії зазначено, що поведінка прокурора підриває авторитет органів прокуратури та свідчить про зловживання службовим становищем. Матеріали перевірки можуть бути використані для подальшої правової оцінки дій посадовця в частині можливого відшкодування незаконно отриманих виплат.

  • У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник через відмову пройти повторну медичну експертизу для підтвердження статусу особи з інвалідністю. Водночас її було позбавлено і самого статусу інвалідності.

    У рішенні комісії зазначено, що Яшник свідомо ухилялася від повторного медичного огляду, не з’являлася до профільних медичних установ і не вживала жодних дій для усунення сумнівів щодо законності встановлення їй інвалідності. Крім того, комісія встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала бути передана за місцем її роботи відповідно до вимог законодавства.

    Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

    Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

    Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

    Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

  • Масштабна перевірка «фейкових інвалідностей» у прокуратурі: звільнення, дисциплінарні провадження та перші справи у суді

    Масштабна перевірка «фейкових інвалідностей» у прокуратурі: звільнення, дисциплінарні провадження та перші справи у суді

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що питання справедливості та відповідальності в органах прокуратури є принциповими й не можуть бути відкладеними. За його словами, проблема фіктивних інвалідностей серед прокурорів роками залишалася під негласною забороною: хтось не хотів бачити порушення, хтось вважав їх дрібницею, а хтось — користувався можливістю уникнути відповідальності чи отримати незаконні виплати.

    Після призначення на посаду Кравченко ініціював комплексну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Перевірку здійснювала Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП). Її результати виявили масштабність проблеми, яка довгий час залишалася непоміченою або замовчуваною.

    Результати перевірки: цифри, що вражають

    За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

    • 74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

    • 66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

    • 290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

    Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

    Кримінальна відповідальність — неминуча

    Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

    Новий епізод: прокурор з Черкас постане перед судом

    Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

    Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

    Нині справа вже передана до суду.

    Системне очищення триває

    За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

  • Прокурора АР Крим звільнили після отримання $10 000 хабара: КДКП ухвалила рішення

    Прокурора АР Крим звільнили після отримання $10 000 хабара: КДКП ухвалила рішення

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури АР Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після гучного корупційного скандалу. Посадовця затримали 27 травня 2025 року в Києві біля ресторану «Sunset Terrace», одразу після того, як він отримав 10 тисяч доларів від посередника під контролем СБУ та ДБР.

    За даними слідства, Горощенко вимагав гроші, обіцяючи через свої «зв’язки» у прокуратурі Київської області вплинути на хід кримінального провадження. Йдеться про обіцянку перекваліфікувати підозру з тяжкої статті про отримання хабара на шахрайство та забезпечити укладення угоди про визнання винуватості без реального ув’язнення. Хоча сам Горощенко не мав жодних повноважень у цій справі, він переконував, що здатен «вирішити» питання за фінансову винагороду. Після отримання грошей частину він залишив собі, а решту повернув посереднику.

    Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

    Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

    Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.

  • Прокурора з Рівненщини, який уникнув перевірки на сп’яніння після ДТП, не звільнили

    Прокурора з Рівненщини, який уникнув перевірки на сп’яніння після ДТП, не звільнили

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів не звільнила начальника відділу Рівненської обласної прокуратури Романа Музичука, який у червні потрапив у ДТП і відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння. Комісія визнала його винним у дисциплінарному проступку, однак обмежилася лише річною забороною на підвищення, пославшись на «щире каяття» та позитивну характеристику.

    За рішенням суду, інцидент відбувся у червні 2025 року в селищі Млинів Рівненської області. Під час повороту автомобіль під керуванням Музичука не надав перевагу іншому авто, що рухалося назустріч, і сталося зіткнення. Коли прибули патрульні, вони зафіксували ознаки сп’яніння: запах алкоголю, почервоніння обличчя, порушення координації, збуджену поведінку.

    Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

    На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

    Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

    КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

    «Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

    Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.