Golosnovinua.com

Позначка: Керч

  • У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У ніч проти 20 серпня безпілотники атакували об’єкти енергетичної та паливної інфраструктури у Краснодарському краї РФ. Під ударом, за даними моніторингових ресурсів, опинилися підстанція «Тамань» напругою 500 кВ та нафтовий термінал «Таманьнефтегаз». Після цього у тимчасово окупованому Криму почалися масштабні перебої з електропостачанням.

    Про наслідки нічної атаки повідомляють моніторингові Telegram-канали Supernova+ та «Кримський вітер».

    За їхніми даними, одним із ключових об’єктів, що потрапили під удар, стала високовольтна підстанція «Тамань» 500 кВ у Краснодарському краї. Вона пов’язана з енергетичною інфраструктурою, через яку електроенергія надходить на окупований півострів.

    Практично одночасно повідомлялося про атаку на нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у селищі Волна.

    На нафтовому терміналі зафіксували пожежу

    За інформацією «Кримського вітру», після атаки на території нафтового термінала виникла пожежа. Моніторинговий ресурс повідомляє, що її також було видно на супутникових знімках.

    Цей об’єкт уже раніше потрапляв під атаки. Внаслідок попередніх ударів частина резервуарів на території термінала була пошкоджена або знищена.

    Водночас вибухи вночі чули і безпосередньо на території тимчасово окупованого Криму.

    Повідомлення надходили із Севастополя, Сімферополя та інших районів півострова.

    Партизанський рух «АТЕШ» заявив про вибухи в районі Сімферопольської ТЕЦ. Офіційного підтвердження характеру пошкоджень цього об’єкта наразі немає.

    У Феодосії повідомляли про вибухи біля підстанції «Кафа»

    Неспокійно було й у районі Феодосії.

    За повідомленнями місцевих жителів, уночі над містом пролетіли щонайменше три безпілотники. Після цього було чути стрілянину та три вибухи в районі електропідстанції «Кафа».

    Також повідомлялося про проліт реактивного безпілотника над Ленінським районом окупованого півострова.

    Інформація про масштаби можливих пошкоджень підстанції «Кафа» на цей момент потребує додаткового підтвердження.

    Крим накрив масштабний блекаут

    Після нічних подій у низці найбільших міст окупованого Криму почалися серйозні проблеми з електропостачанням.

    За даними моніторингових ресурсів, повністю або частково без електрики залишилися Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія, Ялта та Євпаторія.

    Відключення вплинули не лише на житловий сектор. У містах виникли проблеми з роботою електротранспорту — зупинялися тролейбуси та трамваї.

    Крім того, у частині населених пунктів повідомлялося про перебої з водопостачанням, робота якого залежить від електроенергії.

    Близько 07:00 електропостачання почало поступово відновлюватися в окремих районах Сімферополя та Керчі. Водночас частина споживачів на півострові продовжувала залишатися без світла.

    Під ударом опинилася енергетична інфраструктура одразу в кількох районах

    Нічні події в Краснодарському краї та Криму відбувалися на тлі серії повідомлень про атаки безпілотників на російські об’єкти.

    Зокрема, вранці 20 серпня вибухи пролунали у Нижньокамську в Татарстані. Повідомлялося про атаку безпілотників у районі нафтопереробного комплексу ТАНЕКО.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про атаки надходили одразу з кількох регіонів РФ та тимчасово окупованого Криму.

    При цьому інформація про ураження підстанції «Тамань», термінала «Таманьнефтегаз» та об’єктів у Криму на цей момент переважно походить від моніторингових ресурсів. Українська сторона офіційно не повідомляла про свою причетність до цих ударів.

  • Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    У ніч на 3 серпня тимчасово окупований Крим та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою безпілотників. Вибухи та роботу протиповітряної оборони фіксували одразу в кількох районах, а одним із найбільш помітних наслідків нічних подій стала велика пожежа на території логістичного центру Wildberries у Володимирській області. Про атаку та її наслідки повідомляють місцеві Telegram-канали, моніторингові ресурси та українські ЗМІ.

    За оприлюдненими даними, під ударом опинився логістичний комплекс Wildberries у районі села Хрястово поблизу Володимира. У соціальних мережах з’явилися кадри з густим димом та вогнем на території об’єкта. Місцеві пабліки повідомляли, що атака могла тривати певний час, а безпілотники продовжували рухатися в районі логістичного центру вже після появи перших повідомлень про займання.

    Йдеться про великий логістичний об’єкт, площа якого, за даними ЗМІ, становить близько 171,9 тисячі квадратних метрів. Комплекс має важливе значення для розподілу товарних потоків між Московським регіоном та іншими частинами європейської території РФ. Саме тому масштаб пожежі та можливий термін відновлення роботи центру можуть мати значення для логістики маркетплейсу.

    При цьому це вже далеко не перший випадок, коли об’єкти Wildberries опиняються в зоні ударів безпілотників. Лише протягом останніх тижнів повідомлялося про пожежі або атаки на логістичні об’єкти компанії в різних регіонах РФ. Зокрема, 2 серпня після атаки безпілотників займання сталося на логістичному об’єкті Wildberries у Самарській області. Компанія підтверджувала факт пожежі.

    Наприкінці липня безпілотники також атакували склад Wildberries у Волгограді. Російські ЗМІ тоді повідомляли про постраждалих і роботу екстрених служб. Ще один великий інцидент стався у Пензі, де повідомлялося про удар близько 15 дронів по складському об’єкту та масштабне займання.

    Таким чином, пожежа під Володимиром стала продовженням серії інцидентів на великих логістичних майданчиках Росії.

    Вибухи в окупованому Криму

    Одночасно неспокійною була ніч у тимчасово окупованому Криму. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, вибухи лунали в районі Керчі, Феодосії, Сімферополя та Сакського району.

    Особливо багато повідомлень надходило з Керчі. Місцеві жителі писали про масований проліт безпілотників та активну роботу російських мобільних вогневих груп. На тлі загрози рух Керченським мостом тимчасово перекривали.

    Після серії вибухів у різних частинах Керчі повідомлялося про займання. Одну з пожеж фіксували в районі Центрального ринку та автовокзалу. За попередньою інформацією, яку поширювали моніторингові ресурси, там могла бути пошкоджена електрична підстанція на вулиці Мирошника.

    Ще одне займання спостерігали поблизу Керченського мосту, в районі тимчасового селища будівельників. Неподалік розташована нафтогазова інфраструктура. Однак достовірного підтвердження безпосереднього ураження такого об’єкта на момент появи перших повідомлень немає, тому говорити про його пошкодження наразі передчасно.

    Також повідомлялося про інцидент у приватному секторі Керчі. За даними місцевих джерел, один із безпілотників або його уламки впали в районі житлової забудови, внаслідок чого чоловік отримав осколкове поранення. Точні обставини цього епізоду ще уточнюються.

    Окремі моніторингові ресурси повідомляли про дві точки займання в морі приблизно за 35 кілометрів на південь від Новоросійська. Що саме могло горіти в цьому районі, достовірно не встановлено.

    Пожежа спалахнула й у Бєлгороді

    Ще одним регіоном, де вночі повідомляли про атаку безпілотників, стала Бєлгородська область. У Бєлгороді масштабна пожежа виникла на території Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова.

    У мережі з’явилися відео сильного займання. За інформацією РБК-Україна, університет пов’язаний, зокрема, з розробками та дослідженнями у сфері безпілотних технологій.

    Водночас повний масштаб пошкоджень на території навчального закладу на ранок 3 серпня залишався незрозумілим. Російська влада традиційно повідомляє переважно про роботу ППО та наслідки падіння уламків, тоді як незалежна перевірка результатів атак одразу після ударів часто ускладнена.

    Нічні події відбулися на тлі різкого збільшення кількості ударів по об’єктах у глибині російської території. Останніми тижнями повідомлення про атаки безпілотників надходили з Московської, Самарської, Волгоградської, Пензенської, Рязанської та інших областей.

    При цьому окремою тенденцією стала серія пожеж на великих логістичних об’єктах. Зокрема, раніше в липні повідомлялося про атаки на логістичні центри Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, а наприкінці місяця — про удар по об’єкту в Рязані.

    На момент публікації українська сторона не повідомляла детально про всі об’єкти, які могли бути цілями нічної атаки 3 серпня, тому остаточний перелік уражених об’єктів та масштаби пошкоджень ще можуть уточнюватися.

    Водночас географія нічних повідомлень — від окупованого Криму до Володимирської та Бєлгородської областей — свідчить про значний масштаб атаки. Найпомітнішими її наслідками на ранок стали пожежа на великому логістичному центрі Wildberries під Володимиром, вибухи та займання в Керчі, а також пожежа на території технологічного університету в Бєлгороді.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    На виїзді з тимчасово окупованого Криму зафіксували масштабні автомобільні затори, які простягнулися більш ніж на десять кілометрів. Супутникові знімки свідчать, що близько півтори тисячі автомобілів очікували на проїзд через Керченський (Кримський) міст у напрямку Росії. На тлі регулярних атак по військовій та логістичній інфраструктурі окупованого півострова, перебоїв із електропостачанням та дефіциту пального ситуація викликає дедалі більше запитань щодо стабільності російської логістики в Криму.

    Про це повідомляє проєкт «Схеми» з посиланням на супутникові знімки компанії Planet Labs, зроблені 24 червня.

    На оприлюднених знімках видно довгі колони автомобілів, які рухаються у напрямку Керченського мосту. Затор починається безпосередньо біля контрольно-пропускного пункту перед мостом і простягається до району села Іванівка Керченського району.

    За оцінками журналістів, довжина автомобільної черги перевищує десять кілометрів. Загалом у заторі перебували приблизно 1500 транспортних засобів, які рухалися саме на виїзд із території тимчасово окупованого Криму до Росії.

    Останніми місяцями рух Керченським мостом неодноразово призупиняли через загрозу українських ударів. Російська окупаційна влада регулярно оголошує повітряні тривоги, повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони або тимчасово закриває переправу через небезпеку атак морських безпілотників. Через це рух транспорту часто відновлюється із затримками, що призводить до накопичення величезних черг.

    Водночас аналітики звертають увагу, що причиною заторів можуть бути не лише безпекові обмеження. Останніми тижнями ситуація на окупованому півострові суттєво ускладнилася через серію ударів по військовій, паливній та енергетичній інфраструктурі Росії.

    У ніч на 25 червня в різних районах окупованого Криму пролунали вибухи. Повідомлялося про вибухову активність у районі Сак, Бахчисарая, Керчі, а також у Сімферополі, Ялті та Євпаторії. Після атак у низці міст тимчасово зникло електропостачання.

    Напередодні окупаційна адміністрація також повідомляла про масштабні перебої з електроенергією. У Севастополі, за словами призначеного Росією «губернатора» Михайла Развожаєва, було введено режим тимчасових обмежень електропостачання через перевантаження енергосистеми. Мешканців закликали мінімізувати використання потужних електроприладів, щоб уникнути масштабної аварії.

    Окрім енергетичних проблем, на півострові дедалі відчутнішим стає дефіцит пального. Місцеві жителі у соціальних мережах дедалі частіше повідомляють про труднощі із заправкою автомобілів, довгі черги на АЗС та перебої з постачанням бензину й дизельного пального. Російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала обмеження продажу пального, пояснюючи це необхідністю забезпечення військових потреб.

    Паралельно виникають труднощі й у транспортній сфері. Через логістичні проблеми скорочується кількість рейсів поїздів «Таврія», які сполучають окупований Крим із територією Росії. Також повідомлялося про обмеження роботи окремих соціальних установ та транспортної інфраструктури.

    На цьому тлі Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військових та логістичних об’єктах окупантів. Протягом останніх тижнів повідомлялося про ураження паливних баз, військових складів, засобів протиповітряної оборони та транспортної інфраструктури у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів тимчасово окупованого Криму.

    Крім того, українська сторона раніше повідомляла про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення логістики на півострові. Такі удари поступово ускладнюють переміщення військової техніки, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово заявляли, що одним із ключових напрямків кампанії є поступова ізоляція окупованого Криму. Начальник штабу підрозділу безпілотних систем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» раніше зазначав, що завдання ізоляції півострова поступово реалізовується шляхом систематичного ураження логістичних маршрутів Росії.

    Керченський міст залишається стратегічно важливою транспортною артерією для забезпечення російського угруповання військ у Криму. Саме через нього проходить значна частина військової техніки, особового складу, пального та матеріально-технічних ресурсів, які надходять із території Росії.

    Після початку повномасштабної війни міст уже неодноразово ставав ціллю атак. Після кожного такого інциденту російська влада посилювала перевірки транспорту, вводила додаткові заходи безпеки та тимчасово припиняла рух, що регулярно спричиняло багатокілометрові затори.

    Водночас експерти закликають обережно оцінювати причини нинішнього скупчення автомобілів. Сам факт великої черги на виїзд із Криму не дозволяє однозначно стверджувати, що мешканці масово залишають півострів. На інтенсивність руху можуть впливати одночасно кілька факторів: посилені перевірки, тимчасові закриття мосту, сезонний туристичний рух, а також погіршення безпекової ситуації.

    Однак поєднання кількох негативних тенденцій — регулярних атак на військові об’єкти, перебоїв із електроенергією, дефіциту пального та логістичних труднощів — свідчить про поступове ускладнення ситуації для російської окупаційної адміністрації на півострові.

    Супутникові знімки Planet Labs лише підтверджують, що Керченський міст залишається одним із найвразливіших елементів російської логістики. Будь-які перебої в його роботі миттєво впливають як на військові перевезення, так і на цивільний транспорт, створюючи багатокілометрові затори та додаткове навантаження на систему забезпечення окупованого Криму.

  • Окупаційна влада різко скорочує залізничне сполучення з півостровом

    Окупаційна влада різко скорочує залізничне сполучення з півостровом

    Окупаційна адміністрація тимчасово захопленого Криму оголосила про поступове скорочення залізничного сполучення між півостровом та Росією. Йдеться про зменшення кількості пасажирських поїздів «Таврія», які з’єднують окупований Крим із російськими містами. На цьому тлі на півострові продовжують фіксувати проблеми з енергопостачанням, паливом та логістикою, а також наслідки серії ударів по військовій та транспортній інфраструктурі.

    Про зміни повідомив так званий глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За його словами, найближчими днями буде змінено графік руху поїздів, а частину сезонних рейсів поступово скасують.

    Згідно з оприлюденою інформацією, у щоденному режимі курсуватимуть лише сім основних маршрутів:

    • №7/8 Санкт-Петербург – Севастополь;
    • №27/28 Москва – Сімферополь;
    • №91/92 Москва – Севастополь;
    • №315/316 Адлер – Сімферополь;
    • №179/180 Санкт-Петербург – Євпаторія;
    • №453/454 Москва – Сімферополь;
    • №17/18 та №167/168 Москва – Сімферополь.

    За словами Аксьонова, усі зазначені поїзди курсуватимуть лише до та від станції Керч-Південна. Решту сезонних маршрутів, які були заплановані на літній туристичний сезон, окупаційна влада обіцяє поступово скасувати протягом найближчих двох тижнів.

    Офіційної причини такого рішення окупаційна адміністрація не назвала. Водночас останніми днями ситуація на території тимчасово окупованого Криму суттєво ускладнилася через серію вибухів, перебої в роботі енергосистеми та проблеми з транспортною інфраструктурою.

    У ніч проти 25 червня в різних районах Криму знову пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, їх чули у Сакському та Бахчисарайському районах, а також поблизу Керчі. Повідомлялося про роботу російської протиповітряної оборони та вибухи в районі низки інфраструктурних об’єктів.

    Після нічної атаки у низці міст, зокрема в Сімферополі, Ялті та Євпаторії, спостерігалися тимчасові перебої з електропостачанням. Через аварії окремі райони залишалися без світла, а місцева окупаційна влада була змушена вводити графіки аварійних відключень.

    Крім проблем із електроенергією, останніми днями на півострові повідомляють про труднощі із забезпеченням пальним. На окремих автозаправних станціях виник дефіцит бензину та дизельного пального, що позначилося як на цивільному транспорті, так і на логістиці окупаційних структур.

    Ускладнення транспортного сполучення відбувається на тлі активних ударів Сил оборони України по військових, паливних та логістичних об’єктах Росії на окупованому півострові. Останніми тижнями повідомлялося про ураження інфраструктури в районах Керчі, Феодосії та Севастополя, а також про атаки на склади, військові бази та інші об’єкти, які використовуються російською армією.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що одним із ключових завдань українських Сил оборони є поступова ізоляція Криму від основних логістичних маршрутів Росії. Насамперед це стосується транспортних коридорів, паливного забезпечення, роботи залізниці та інших шляхів постачання, які використовуються для перекидання військ, техніки та боєприпасів.

    Саме тому будь-які обмеження руху залізничного транспорту на півострові можуть мати значення не лише для цивільних перевезень, а й для військової логістики окупаційних сил.

    Останнім часом у Криму дедалі частіше виникають перебої у роботі критичної інфраструктури. Окрім проблем із електропостачанням та паливом, місцева влада періодично повідомляє про обмеження роботи громадського транспорту, окремих державних установ та соціальних об’єктів.

    Експерти зазначають, що накопичення таких проблем поступово ускладнює забезпечення окупованого півострова та змушує російську владу адаптувати логістичні маршрути. Водночас офіційна Москва продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, хоча останні події свідчать про дедалі більший тиск на систему забезпечення Криму.

    Поки що окупаційна адміністрація не повідомляє, коли буде відновлено повний графік руху поїздів. Також невідомо, чи є нинішні обмеження тимчасовими, чи вони можуть зберігатися тривалий час залежно від безпекової ситуації на півострові.

    Скорочення залізничного сполучення відбувається саме в період літнього сезону, коли традиційно фіксувався найбільший пасажиропотік між Росією та окупованим Кримом. Це може вплинути як на туристичний потік, так і на логістику перевезень між півостровом та територією РФ.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від безпекової обстановки на півострові, стану транспортної інфраструктури та рішень окупаційної влади щодо організації сполучення з Росією.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    Сили оборони України продовжують системну роботу з ураження та перекриття логістики російських військ, зокрема на тимчасово окупованій території Криму. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив командувач Національної гвардії України, генерал-майор Олександр Півненко, коментуючи роль безпілотних систем та загальну тактику українських сил у війні.

    За його словами, ключовим напрямком роботи українських підрозділів залишається поступове ускладнення забезпечення російського угруповання на фронті, зокрема шляхом ударів по логістичних маршрутах, складах, транспортних вузлах та інфраструктурі, яка забезпечує постачання боєприпасів, техніки та пального. Півненко наголосив, що Сили оборони послідовно нарощують використання безпілотних систем і розширюють їхню оперативну глибину, що дозволяє впливати не лише на передній край, а й на тилові райони противника.

    Окрему увагу командувач приділив ролі Сил безпілотних систем, які, за його словами, активно діють у тимчасово окупованому Криму. Він зазначив, що цей напрямок координується під керівництвом Роберта Бровді з позивним «Мадяр», і що українські підрозділи добре розуміють поставлені завдання та системно працюють над їх виконанням. За словами Півненка, ефективність таких операцій напряму залежить від масштабу застосування засобів ураження та кількості підготовлених екіпажів безпілотників.

    Командувач НГУ підкреслив, що стратегічною метою є створення умов, за яких російські війська відчуватимуть постійні труднощі із забезпеченням на всіх рівнях. Він прямо зазначив, що українські сили мають намір настільки ускладнити логістику противника, щоб це суттєво впливало на його боєздатність. У цьому контексті Півненко заявив, що перекриття логістичних шляхів є одним із ключових інструментів сучасної війни, оскільки саме постачання визначає можливості ведення бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на тактику російських військ, які, за його словами, через обмежені можливості на лінії фронту дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі України. Йдеться, зокрема, про атаки на енергетичні об’єкти, транспортні вузли та інші елементи критичної інфраструктури, а також спроби впливати на українську логістику на відстані 20–30 кілометрів у глибину. Півненко зазначив, що українська сторона враховує ці дії у плануванні власних операцій і адаптує тактику відповідно до змін на полі бою.

    На тлі цих заяв у тимчасово окупованому Криму протягом останніх днів фіксувалися вибухи та пожежі на низці об’єктів російської військової інфраструктури. За даними з відкритих джерел, у ніч на 20 червня сталася масштабна пожежа на території Таврійської ТЕС поблизу Сімферополя, після чого наступної ночі повідомлялося про нову серію атак безпілотників по об’єктах на півострові. Також повідомлялося про ураження порту в Керчі, який російські війська використовують як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення свого угруповання на південному напрямку.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також коментував результати дій Сил оборони, зазначаючи, що українські підрозділи продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі противника на окупованих територіях. У свою чергу аналітики зазначають, що такі операції мають системний характер і спрямовані на поступове послаблення можливостей російської армії утримувати контроль над логістично складними напрямками.

    Таким чином, за словами представників українського військового командування, зокрема Олександра Півненка, поточна стратегія Сил оборони полягає у тривалому та багаторівневому тиску на логістику противника, що в перспективі має знизити його здатність до ведення активних бойових дій та ускладнити утримання окупованих територій.

  • Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    Крим у вогні та без світла: серія вибухів сколихнула окупований півострів

    В окупованому Криму ввечері неділі та в ніч проти понеділка пролунала серія вибухів у різних районах півострова, що супроводжувалася повідомленнями про роботу російської протиповітряної оборони, пожежі та перебої з електропостачанням. Інформація про події надходить від місцевих Telegram-каналів і моніторингових ресурсів, зокрема «Кримський вітер», «Атеш» та інших пабліків, які відстежують ситуацію на тимчасово окупованій території.

    За даними цих джерел, перші вибухи почали фіксувати ще ввечері неділі. Найбільша кількість повідомлень надходила з північної частини Криму, зокрема з Армянська, де місцеві жителі чули потужні вибухи та бачили заграву від пожежі. У соцмережах також з’явилися повідомлення про інцидент у районі залізничного вузла, де, за попередньою інформацією, могла бути уражена будівля прикордонної служби ФСБ Росії.

    Очевидці повідомляли, що після перших вибухів у місті було чути повторні детонації, а над районом піднявся густий дим. У деяких дописах зазначалося, що в повітрі відчувався сильний запах гару, який поширювався на значну частину населеного пункту. Окремі джерела припускають, що на території об’єкта могли зберігатися боєприпаси або інші вибухонебезпечні матеріали, що могло спричинити серію вторинних вибухів.

    Паралельно повідомлялося про вибухи у Феодосії, Севастополі, Керчі та низці інших районів півострова. Місцеві жителі писали про звуки стрільби та роботу систем протиповітряної оборони, яка намагалася перехоплювати повітряні цілі. У деяких районах фіксувалися перебої зі зв’язком і короткочасні відключення електроенергії, що посилило занепокоєння серед населення.

    Згодом у різних частинах Криму почали надходити повідомлення про масштабні проблеми з електропостачанням. Зокрема, про зникнення світла повідомляли жителі Феодосії, Севастополя та Керчі. Причини аварійних відключень офіційно не пояснювалися, однак місцеві пабліки пов’язували їх із можливими ударами по енергетичній інфраструктурі, зокрема по Таврійській теплоелектростанції.

    За інформацією Telegram-каналів, ця ТЕС уже ставала ціллю атак раніше, зокрема 20 червня. У ніч нових вибухів також повідомлялося про можливу атаку безпілотників на цей об’єкт. Офіційного підтвердження наслідків удару наразі немає, однак паралельні повідомлення про перебої з електропостачанням у різних містах Криму лише підсилюють версію про ураження енергетичної інфраструктури.

    Увечері неділі окупаційна влада Криму оголосила про загрозу застосування безпілотників. У низці районів було активовано системи оповіщення, а російські військові повідомляли про приведення в готовність засобів протиповітряної оборони. Місцеві жителі повідомляли про серії вибухів, які збігалися з моментами роботи ППО.

    Вранці понеділка стало відомо про тимчасове перекриття руху Кримським мостом. Такі заходи російська сторона регулярно запроваджує під час повітряних тривог або загроз атак безпілотників, однак офіційні причини цього разу також не уточнювалися.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає загальна ситуація на півострові, де останнім часом дедалі частіше фіксуються перебої з енергопостачанням і транспортом. Окупаційна влада вже змушена вводити графіки споживання електроенергії в окремих регіонах Криму через нестабільність роботи енергосистеми.

    Події в Криму відбуваються на тлі активізації ударів по російських військових і логістичних об’єктах як на окупованих територіях, так і в глибині РФ. Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про ураження низки цілей у Краснодарському краї Росії та в окупованій Керчі, підкресливши, що такі операції спрямовані на зниження військового потенціалу противника.

    Крім того, командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді оприлюднив відео ударів по нафтобазі нафтоналивного термінала в Керчі, наголосивши на важливості ураження об’єктів, які забезпечують російську армію паливом. Він також звернувся до мешканців окупованих територій із поясненням, що подібні операції можуть супроводжуватися тимчасовими незручностями, зокрема тривогами та перебоями в роботі інфраструктури.

    Наразі незалежного підтвердження масштабів пошкоджень унаслідок нічних вибухів немає. Російська сторона традиційно не надає повної інформації про наслідки ударів по військових або стратегічних об’єктах на окупованих територіях, тому більшість даних базується на повідомленнях місцевих жителів та моніторингових каналів.